Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Українська держава. Гетьман П. Скоропадський

Гетьманат П. Скоропадського був утворений буржуазно-поміщницькими партіями при підтримці окупаційної влади 29 квітня 1918 р. П. Скоропадський видав маніфест «Грамота до всього українського народу» та закон «Про тимчасовий державний устрій», що майже став конституційним актом та розпустив ЦР, проголосив право приватної власності, замінив попередню назву держави УНР на «Українська держава». Відповідно цим документам поєднувались виконавча, законодавча, судова влада і встановлювався режим особистої влади гетьмана України. Фактично йшлося про майже необмеженого законами монарха. Провідною вірою в Україні було православ’я. Аграрна політика гетьмана складалася з низки заходів щодо землеволодіння прийнятих у квітні - листопаді 1918 р.. Вони були спрямовані на скасування загальнонародної власності. Національно – культурна політика – спрямована на розвиток науки, освіти, культури, підвищення авторитету української мови. Зовнішньополітичний курс Скоропадського полягав у встановленні дипломатичних стосунків з іноземними державами, гетьман намагався повернути територіальні втрати попередніх часів. Проти гетьмана виступили українські демократи, більшовики, селяни, молодь. 16 листопада 1918 р. під керівництвом Директорії в Білій Церкві спалахнуло збройне повстання, що охопило всю Україну. 2 грудня 1918 р. П. Скоропадський відрікся від влади.

81. 81. Директорія УНР. Процес створ після приходу П. Скоропадського де зиційний новому режимові - Украй Союз (УНДС) з програмою поновлеї кратичної держави. Засновниками партії (більш 15 організацій). На по творено в Український Національна таємній нараді УНС було обрано Дщ ко (голова від УСДРП), С. Петлюри (і проректора Київського державного Швеця (від селянської спілки), київс го (від УПСС), директора департам< Макаренко (від залізничників).

Директорія, яка утворювалась, як революційний орган, дістала Фактично диктаторські права, поєднавши законодавчу, виконавчу

_та судову владу і брала на себе функції тимчасової верховної влади перехідного періоду до скликання конгресу Трудового Народу, по-

вернула назву державі – Українська Народна Республіка. 6 грудня Директорія обнародувала Декларацію - програмний

документ конституційного характеру. В ньому говорилося про від тивні договори, страйки, права профспілок. З приводу вла землю Директорія декларувала, що всі дрібні селянські г ства залишаються в користуванні їх попередніх власників землі переходить до безземельних і малоземельних, на< тих, хто боровся з Гетьманщиною. Але Декларація залиш папері, бо ані члени Директорії, ані лідери уряду і партії ли ніяких соціально-економічних і політичних перетвореї того, взявши владу, Директорія почала вести боротьбу г волюційних і демократичних сил. Був розігнаний робітнг у Харкові, сформований полк і ряд карних загонів, які за дженням С. Петлюри направлялися у ті райони, де ство] ради. Силами січових стрільців під керівництвом Є. Ко: було розігнане київське центральне бюро профспілок, рос понад 100 чоловік з них 20 більшовиків.

22 січня 1919 року у Києві відкрився Конгрес Трудово< Він мав виконати роль предпарламенту об єднаної Україн ти волю трудящих. 23 січня делегати прийняли резолюцій ду, визначив напрямки законотворчої роботи, функції Др Ради Народних Міністрів, органів місцевої влади. Цей; правив за тимчасовий основний державний закон протяг«періоду існування соборної України до 16 листопада 1919 р грес ухвалив акт злуки ЗУНР і УНР.

Директорія дуже скоро втратила підтримку широкі них мас і розпочала пошук союзників у стані англо-фра: інтервентів, які на початку 1919 року окупували південь Др Одеси була направлена делегація Директорії на чолі з вим міністром М. Трековим, яка уклала з керівництвом тів таємний договір, згідно з яким шляхи, фінанси, торгі мисловість УНР віддавалася в підпорядкування Англії і Крім цього давалася згода на формування спільних зброй боротьбі проти Радянської влади. Про ці переговори ста;

писав: «І не російський советський уряд вигнав нас з ш власний народ, без якого і проти якого, ще раз кажу, хетські війська не могли би зайняти ні одного повіту ірії» (Відродження нації, с. 204).

іс українські повстанські дивізії продовжували звіль-:ела Україні. У січні війська Богунського полку під ко- л М. Щорса звільнили Київ. Директорія переїхала до іерезні - до Проскурова, у квітні - до Рівного і Станіс-

0 році до Камянця-Подільського. Наприкінці 1920 р. >21 р. урядові інституції переїхали до Польщі. Уряд в в Кость Левицький.

>рію роздирали суперечки, щодо шляхів та методів по- отьби за збереження національної державності. Вся щ зосереджувалася знову в руках Директорії та персо- вного отамана С. Петлюри. Фактично за 2 роки розбу- ності в Україні відбулася еволюція від парламентської

Рада) до президентської (Директорія та Головний ►ми правління. 9 лютого з її складу вийшов В. Винни- ав до Відня. Цей крок був зроблений ним за рішенням про відкликання своїх представників зі складу як са- >рії, так і Ради Міністрів. Тоді С. Петлюра і А. Швець гесту проти такого рішення вийшли з лав партії. Шість вався склад урядового кабінету. Головна причина роз­ори - неспроможність дістати компромісу з Антантою тьно-технічну допомогу республіканської армії. Країни [агали від Директорії негайних змін її складу та відстав- ів з уряду, а також висунули вимогу про скасування за- щіну приватної власності на землю та передачу її до рук тоду, таємно від членів Директорії. Ця конвенція передбач«едачу Польщі 162 тис. кв. м території (11 млн. чол.) Варшава:а кваліфікована як ганебна та зрадницька. 25 квітня розпоч«•аступ українських радянських військ на Україну, 7 травня бу вято Київ, 10 червня Фастів, 22 червня вони перейшли Збр; гипня зайняли Брест. 17 серпня наступ червоних було зупине і ід Варшавою. 12 жовтня були підписані угоди миру. А з 12 глстопада було остаточно ліквідовано петлюрівську армію., тс. перейшли Збруч і опинились у польському полоні. На ^г і рії України остаточно установилася Українська Радянська Р< піка.Директорія проіснувала на більшій частині України, близь і років, але дуже швидко втратила вплив народних мас. Її ур бодив надто помірковану політику і більше декларував св< цність селянам та робітникам, не були визначені строки і пор поділу землі, отамани придушували страйки, забороняли р кчі організації політичного характеру, розганяли профспіл* її був безсилий припинити єврейські погроми, які мали місц< □сфері анархії і свавілля. Хоча деякі позитивні моменти в йо ьності мали місце, наприклад, закон про флот УНР 1919 рої ькові реформи та інші.

82. Громадянська війна на Україні.

Грудневі події 1917 року ті дії і збройна боротьба між РСФСР, УНР, УРСР стали фа ео початком громадянської війни на Україні, розпочався наст коплення Донбасу Каледіним і просування йому на зустріч і □ямку Полтава-Харків військ Центральної Ради. На тлі внутрії політичної боротьби з новою силою розгорнулася громадянсь; Тому політика урядів, ЯКІ утворювалися а ні, була жорстокою, в деяких випадках негуманною, угоди про допомогу з тим чи іншим політичним уі зовнішніми силами. Кожна із цих країн вимагала п гу, а платнею був грабунок національних багатств У 1918-1919 роках на Україні вели бої: республ під керівництвом С. Петлюри, червоні війська укр ту під командуванням В. Антонова-Овсієнко, збро Росії - К. Денікін, селянські загони батька Н. Махн леного та інші сили. На півдні України висадили ли Антанти, Буковину захопили румуни. В січні окуповано чехословаками. В кінці червня польські Галичину. Помилки в проведенні політики воєнне місцях призвели до селянських виступів І форму] третьої сили у громадянській війні. У квітні 1915 було 93 селянських виступу, а в червні вже 328. С го розмаху набув селянський виступ отамана О. Г чоловік, 10 бронепоїздів. Він 9 травня проголоси України, видав Універсал. 19-20 травня заколот б) 10 квітня 1919 року батько Н. Махно в Гуляй] на якому були присутні представники 72 волостей впливом анархістів і частини лівих есерів. Було л про встановлення своїх порядків у названих во; органів Радянської влади. Махно почав вести пре збройні дії. Але на початку травня 1919 року ос блоковано і розгромлено. Громадянська війна закінчилася з установ/ влади на всій території Наддніпрянської Україні

83. Західноукраїнська Народна Республіка (І

землях України у наслідок зовнішніх обставин

т конституював Українську Національну Раду, як вищии івницький орган тієї частини українського народу, яка жиг стро-Угорський монархії і проголосив своє право вирішити і вну долю всіх цих областей. У Прокламації були визначені зе) підлягали юрисдикції Ради і утворювали нову державу. Б ийняті закони: Про Тимчасовий основний закон щодо держа] мостійності, Про Тимчасову адміністрацію і організацію с)?о злуку ЗУНР і УНР, Про державну мову - українську, Про вз гвання громадянських прав і обов’язків, Про сейм та інші. На аві цих конституційних законів: верховна влада належала У;ській Національній Раді, виконавча - Тимчасовому Державі жретаріату у складі ІЗ осіб, головою було обрано К. Левицьз складі уряду було 14 міністерств. Суди були незалежні від іавної влади, а судочинство було побудовано на австрійських: ах і передбачало верховну інстанцію - найвищий Державний конституційний характер мали деякі проекти державно-праве татусу території ЗУНР - проект договору між Найвищою Р;ержав Антанти і Польщею про автономний статус Галичин зерхністю Польщі (листопад 1919 року), проект «Основ держ; о устрою Галицької держави» (квітень 1920 р.). В ньому пер -:ено створення президентської республіки. Був також і прив; іроект Конституції ЗУНР (кінець 1920 р.), підготовлений С ггрянським. На західних землях утворилася самостійна украї іержава демократичного характеру на чолі з президентом Е. Г левичем. Сфера дії вищих органів державної влади ЗУНР ж 1918-1919 років, фактично охоплювала лише окремі землі С Галичини, проте, уряд, незважаючи на складні умови, рог розбудову держави.

Для ЗУНР було характерним швидке створення ефект - достатньо демократичних органів влади як загальнорес ганських, так і місцевих, розгортання боєздатної і дисци

і идиопиш ^---- ^ у J ^

ло започатковано 3 січня 1918 року укладенням попередньогс вору з Директорією про державну єдність, а 1 грудня 1918 р гації країн зустрілися у Фастові і уклали передвступний доі Іро злуку» двох частин України в одне державне тіло, при ці ШР зберегла права «територіальної автономії».

22 січня 1919 р. злуку було урочисто проголошено на Со< >кій площі в Києві. ЗУНР перейменовувалась у Західну обг країнської Народної Республіки, єдиним державним гербом тризуб», замість ухваленого раніше для ЗУНР золотого леї іньому полі. Акт 22 січня 1919 року став виразом єдності } іських земель в міжнародно-правовому і морально-політич ідношенні. ЗО березня 1919 р. відбулася нотифікація обєднг фіційною делегацією Соборної України послам усіх держав, і итованих у Відні. Але злука не означала, що УНР стала унг ою або Федеративною державою, це скоріше було конфедераті б’єднання, принаймі до остаточного рішення про державше агальноукраїнських Установчих сборах. ЗУНР зберігала свої одавчі та виконавчі органи влади, координувалася лише війа іяльність обох держав.

Ситуація, яка склалася на той час була не на користь 2 9 березня польська армія почала наступ на Львів, а ЗО квітня [ало. 24 травня почався новий наступ, підтриманий з Буковиі іунами. 9 червня, за умов війскової поразки та державного р [у ЗУНР повноваження диктатора були передані Є. Петруше [кий утворив інститут головноуповноважених, що у практ: >оботі керувались виключно його вказівкам.

Після кровопролитних боїв на польсько-українському <

:і, які ознаменувалися рядом перемог УГА в районі м. Чор^г тід Буччем, Тернополем, Перемишлем, Бережанами, польсьь;ька все-таки прорвали фронт. Почався останній відхід уі \т тпм^утнмк пічок Збруч і Дністер. 16-18 липш

ї армії на чолі із іс^_г_________________________

ш після цього розгорівся між головним отама- і генералом Денікіним, почався відхід і розвал точена з усіх сторін ворогами, знесилена голо- инилася в жахливому стані. Тільки в Жмеринці юду і від тифу загинуло 10 тис. галичан. 6 лис- >мандування УГА відала наказ підписати мир з е не врятувало Галицької Армії. Наприкінці 1919 ія розгромила білогвардійців. УГА вже не могла ювицькому наступу. Перейти через кордон з Ру- іося. Тому в кінці лютого 1920 року залишки УГА Іервоної Української Галицької Армії (ЧУГА). На 20 року ЧУГА приймала участь в польській війні, с в ЧУГА було заведено більшовицькі порядки з сними радами, ревтрибуналами, заборонено но- півати Національний Гімн, в квітні 1920 року 2 і З їй на сторону С. Петлюри, який після взяття Киє- з Денікіним провів переговори з поляками і разом -мії УНР перейшов на їх сторону. Трагічно склала­ся учасників національно-визвольної боротьби за савність. Багато з них загинуло в польських таборах, Сибіру. Українська Галицька Армія, яка так героїчно:тала існувати.

1920 року в Ризі було підписано перемир’я, а в 1921 зговір між РРФСР і УРСР з одного боку, і Польщею з ювідності із статтями цього документу, західноукра- лишились в межах польської держави.

-ці мав місце ще один факт становлення української і українців Закарпаття, які бажали відокремлення від юззєднання з Соборною Україною. 21 січня 1919 р.

84. ретарів. уряд встановив назву держави - українська иоціа; на Радянська Республіка (УСРР). Такий порядок слів залиша] прийняття Конституції 1936 року, коли абревіатура змінил; уФСР. 20 січня відбулася Всеукраїнська селянська конферені т місце і де централізаторські тенденції. Ще в листопаді Г у облвиконком Рад Доцецько-Криворізьського басейну ух рішення про вихід із складу України та входження до склі ії. Було проголошено 27-30 січня 1918 року окрему Донець] іворізьську Республіку, та утворено уряд.

Особливості встановлення радянської влади на Україні та містичного будівництва. Після наступу червоних загонів Л йова в січні 1918 року, Народний секретаріат прибув до Ки< ребував там два тижні, покидав його разом з Червоною ар 17 - 19 березня 1918 року у Катеринославі був скликаний II з’. Була прийнята резолюція про незалежність України від Ро давало можливість прийняти участь у мирних переговора: ст-Литовську, але вона не була визнана на переговорах як саг» ша держава. На з’їзді був обраний новий склад ВУЦВК, до як< ішли 49 російських і українських лівих есерів, 47 більшовики їх українських соціал-демократів. Народний секретаріат очол їіиовик М. Скрипник.

Влітку 1918 року на з’їзді в Москві було сформовано Комуь ту партію більшовиків України (КП(б)У,. на з’їзді якою бу зрено цілком партійну інституцію - Всеукраїнський Центра;; Військовий Ревком на чолі з А.Бубновим. Партійний орган сі вонаступником органу державному - Народному секретаріа за умов гетьманського перевороту було вирішено створити гь партійної структури державний український радянськ д. до складу якого увійшли члени ЦК КП(б)У та ВУЦВКа, го; > уряду було призначено X. Раковського.

Радянський період повністю пов’язаний з більшовицьким і

у: радянська державність створювалася через Раднаркол* - їрсонально майже спільно діючий з ним ЦК КП(6)У; pazз' ^; в губернських центрах, у переважній більшості міст, еж \ і створені ревкоми, які офіційно проголошувалися орга- ітатури пролетаріату та проводили радянське будівництво [ення виборів, створення апарату виконавчих комітетів, ю старого апарату влади.

чня 1919 року був прийнятий декрет про порядок націона- дприемств: цукрової промисловості, шахт, металургійних обудівних заводів. Керівництво націоналізацією здійсню- раднаргосп і його головні комітети. На початку 1919 року жретів і постанов було запроваджено продовольчу розвер- ¹льських господарств. Для кожної губернії і повіту визна- ількість зерна, яку необхідно здати державі, заборонялася горгівля хлібом Україні продрозверстка в 1919 році стано- млн. пудів.

угого 1919 року червоні війська захопили Київ. 1-6 берез- оку у Харкові проходив III з їзд КП(б)У, де при обговоренні Конституції України було визначено за необхідність пере- цілому конституцію Росії 1918 року з «урахуванням від-: змін і доповнень залежно від місцевих умов». 14 березня у було прийнято першу Конституцію України. Основою зго устрою була визначена диктатура пролетаріату у формі шичих, селянських та солдатських депутатів. Конституція ала суверенітет держави, рівноправність всіх трудящих, іа права та обов’язки, порядок створення виборчих місце- тральних органів влади. Влада трудящих мала здійснюва- ами робітничих, селянських та червоноармійських депу- центральними органами вважалися Всеукраїнський з’їзд [ВКа та РНК, у компетенції яких перебували всі питання державного значення, а також цивільне, кримінальне і

агатопартшна система. Україна мала евши ^институции, воліку. Був обраний ВУЦВК у складі 99 чол. (89 комуністи, льбистів). Головою обрали Г. Петровського, членами К. Вор ова, В. Затонського, С. Косіора та інших. У кінці 1919 року ур їїхав до Києва.

1 червня 1919 року був укладений воєнно-політичній союз \:ьких республік і створення єдиної Червоної Армії для всіх респ) Згідно цього договору на Україну поширювалося законодг) РРФСР, російська грошова система (Україна не мала права:ний бюджет), залежність народних комітетів (наркоматів) і тру, Українська рада народного господарства (Укрраднаргос дійно став розглядатися як територіально відокремлена ч; а єдиного апарату ВРНГ. Були об’єднані залізниці і поштов юк.

7 травня 1920 року було зайнято Київ, а у кінці листопада І ська Україна була повністю визволена і почала будувати не каву. На території Східної (Наддніпрянської) України вс илася радянська форма державності, офіційні інститути яі тично залишалися безвладними структурами. За ними стоя гралізована державна партія, яка здійснювала диктатуру. ' атку 20-х років УРСР займала територію у 450 тисяч кв. км, і живало 25,5 млн. чоловік, у тому числі 4,6 - міських жителів.

85. Дипломатичні відносини УСРР з іншими державам

Ю роки для Радянської України були досить складними. У и УРСР як суверенна держава почала проводити свою влас дішню політику. Вона звернулася до консульств Англії, Франі мали представництва у Києві, Одесі, Миколаєві з пропозиці нання її, як незалежну державу і налагодження дипломатичн юсин, та тільки дві держави дали позитивну відповідь - Нід< ди й Італія. Тоді УСРР почала шукати підтримки у РРФСР і Бі;

84. Українська Соціалістична Радянська Республ лення радянської влади на Україні. Процес держг Україні був характерним для діяльності Рад робітничі і солдатських депутатів і політичних партій, які у гр виступили з пропозицією про скликання Всеукраї Рад, який за їх задумом у нових історичних умовах після Жовтневих подій, повинен був переобрати скла Ради, яка стала на бік контрреволюційних сил, і ст справді революційно-демократичний уряд. З боку б] був опір, проте виконком дав згоду на його проведе їнський з їзд Рад розпочав свою роботу 2-8 грудня 19 роботі повинні були взяти участь близько 500 вибор¹ фактично прибуло 2000, які зайняли приміщення з’ рили його відкриття у маніфестацію по підтримці < Центральної Ради. Не погоджуючись з таким початкс та наданням права голосу делегатам, що не мали по делегатів від 49 місцевих рад залишили засідання з^: переїхали до Харкова, де проходив III з’їзд Рад Доне ворізького басейнів і 9 грудня ухвалив рішення пр київськими делегатами і проголосив себе І з’їздом 1 та солдатських депутатів «при участі частини селя тів». За два дні роботи 11-12 грудня делегати прийн документів: резолюції щодо організації Радянської ] начення України, проголошення республіки Рад р< датських та селянських депутатів як федеративної ської республіки. Саме вони незабаром стали визга долю народу України. Між петроградським та харі ми проголошувалося погодження у цілях та діях.

Влада була передана обраному тоді ж Всеукр тральному Виконавчому Комітету (ВУЦВК), до скт

86.

87.

88.

89. Колективізація сільського господарства

Тоталітарна система залишилась незавершеною доки існувала відносна економіча незалежність селянства і приватна власність на землю. Був взятий курс на створення у селі колективних господарств і розроблені принципи колективізаціЇ – добровільність та поступовість, на жаль, з самого початку вони не виконувались. У жовтні 1927 колгоспи об‘єднували трохи більше 1% селянських господарств. Поштовхом до форсуваня стала хлібозаготівельна криза 1928. У містах у той час було введено карткову систему. Найбільш вірним був шлях введення суцільної колективізації. Листопадний 1929 пленум ЦК ВКП(б) орієнтував партійні організації на прискорення колективізації. 3 осені 1929 року почалася ліквідація різноманітних форм ко­оперування, підміна широкого кооперативного плану колгоспним будівництвом, яке здійснювалося насильницькими методами. Прийняті ЦК ВКП(б) навесні 1930 року документи, направлені на нормалізацію загальної обстановки на селі, повністю виправити становище не могли. Пе­реважно силові, адміністративні методи впливу практикувались і пізніше. Процес колективізації був законодавчо забезпеченим. Раднаркомом УРСР були прийняті положення: «Загальні начала землеко­ристування і землеустрою» (1928 р.). Примірний статус сільськогос­подарської артілі» та Тимчасові правила трудового розпорядку у колгоспах (1933 р.); Новий Примірний статут (1935 р.). 7 серпня 1932 року був прийнятий закон «Про охорону соціалістичної власності» особи, що розкрадали соціаліс­тичну власність, характеризувалися як вороги народу і за злочини підлягали розстрілові з конфіскацією майна, або позбавлення волі на термі не менше 10 років. Амністія була заборонена.

90. Голодомор 1932-1933 років.

У 1931 році становище у сіль­ському господарстві значно погіршилося. Партійні активісти, що очолювали колгоспи, наказували сіяти не прийняті для даної міс­цевості культури, часом впадали в гігантоманію, створюючи вели­чезні і некеровані агропідприємства. Через відсутність відповідних заходів транспорту велика кількість заготовленого збіжжя або псу­валася, або його знищували щури. Головна причина голодомору пов'язана з продрозкладкою та в діях надзвичайних комісій, які «заготовляли» хліб у голодуючих місцевостях навіть на початку лютого 1933 року. Штучно створений голод мав на меті і «виховний» моменту. Але у лютому - першій декаді березня 1933 року голод охопив 738 населених пунктів 139 районів України, за цей період від ньо­го померло 2487 чоловік, 17308 мали тяжкі захворювання, було за­реєстровано 28 фактів канібалізму. Замовчувати трагедію ставало все важче. І сталінське керівни­цтво знайшло вихід. 5 березня 1933 р. газета «Правда» повідоми­ла, що органами ОДПУ розкрита і ліквідована «контрреволюцій­на шкідницька організація» у деяких органах Наркомату і Нарком радгоспів, яка і спричинила трагічні події. Влітку 1933 року голод в Україні вдалося зупинити) Колгосп­никам і одноосібникам держава надала допомогу в розмірі 11»3 млн. пудів хліба.)