Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Розподіл непрямих витрат

Для того щоб скласти калькуляцію собівартості, необхідно розподілити непрямі витрати між виробами. До непрямих відносяться витрати на утримання і експлуатацію устаткування, загальновиробничі і загальногосподарські витрати.

Розрахунок розміру витрат на утримання й експлуатацію устаткування, що включаються в собівартість одиниці продукції (виробу), здійснюється таким чином:

- групується устаткування з урахуванням його технологічного призначення і розміру витрат на утримання й експлуатацію за годину роботи. Устаткування розділяється на 4 групи: токарська, фрезерна, шліфувальна і зубофрезерна.

- визначається нормативний розмір витрат за годину на утримання й експлуатацію одиниці устаткування для кожної групи. Нормативний розмір витрат складається із суми амортизаційних відрахувань, витрат енергії і витрат на ремонт у розрахунку на одну годину роботи.

Розмір амортизаційних відрахувань, що приходяться на одну годину роботи, визначається за формулою:

де Цоб – ціна одиниці устаткування (з табл. 4.1), грн;

На – норма амортизації 4 групи устаткування (%), На = 20;

Фo6 – фонд часу роботи устаткування, годин;

КФз – коефіцієнт завантаження (з табл. 3.2).

Витрати енергії на одну годину роботи визначаються за формулою:

Е = Мj Вквт Кп, (4.12)

де Мj – встановлена потужність устаткування j -й групи устаткування, кВт (подана в табл. 4.11);

Вквт – вартість однієї кВт/години;

Кп – коефіцієнт попиту. Під коефіцієнтом попиту розуміють відношення максимальної потужності, споживаної устаткуванням, до встановленої потужності, Кп = 0,8.

Витрати на ремонт за одну годину роботи визначаються за формулою:

де КФрс – коефіцієнт ремонтної складності (поданий у табл. 4.11);

СВрс – середній розмір витрат на одиницю ремонтної складності за годину, СВрс = 1000 грн.

Таблиця 4.11 – Вихідні дані щодо потужності і ремонтної складності

– визначаються коефіцієнти приведення витрат на експлуатацію кожної j -ой групи устаткування (KФnpj) за формулою:

де 3j – нормативний розмір витрат за годину роботи одиниці устаткування j -ой групи;

Зм – максимальний нормативний розмір витрат за годину роботи одиниці устаткування.

– за допомогою отриманих коефіцієнтів обчислюється загальна кількість приведених машино-годин роботи устаткування на один виріб (ТРnp):

ТРпрі = (4.15)

де ТРnpi – загальна кількість приведених машино-годин роботи устаткування, необхідних для виробництва і -го виду виробів;

ТРij – трудомісткість опрацювання продукції на j -ой групі устаткування виробу і -го виду.

– визначається планова собівартість (Спр) одної приведеної машино-години за формулою:

де Вуеу – сума витрат на утримання й експлуатацію устаткування;

ВПi – виробнича програма і -го виду виробів, шт.

– визначаеться розмір витрат на утримання й експлуатацію устаткування, що включається в собівартість відповідних виробів за формулою:

Вуеуі = Спр ТРпрі. (4.17)

Загальновиробничі і загальногосподарські витрати розподіляються між різними видами продукції пропорційно сумі основної зарплати основних робітників і витрат на утримання устаткування:

де Взві, Взгі – загальновиробничі і загальногосподарські витрати, що включаються в собівартість одиниці продукції і -го виду;

Взв, Взг – загальна сума загальновиробничих і загальногосподарських витрат;

ЗПосн – сума основної зарплати основних робітників з табл. 4.4;

ЗПі – сумарна відрядна розцінка і -го виду виробу з табл. 4.4.