Читайте также:
|
|
Спочатку вчитель відповідає на запитання учнів. Заохочує школярів, які зустріли у позакласному житті (під час читання художньої літератури, газет, журналів, переглядові телепередач, при виконанні домашніх завдань з різних предметів) незрозумілі слова й вирази, які часто запитують: адже вони виявляють свідому роботу, корисну допитливість. Пізніше учитель час від часу звертається до учнів з пропозицією: чи не міг би хтось із дітей відповісти на запитання товариша. Щоб стимулювати підготовку відповідей самих дітей на можливі запитання товаришів, доречно на перших порах, даючи домашню роботу з літератури чи мови, попередити, що дітям зустрінуться отакі мало- або зовсім невідомі слова (спочатку назвати дуже небагато: одно-двоє), і запропонувати самостійно з'ясувати їх значення - через запитання до батьків, шляхом використання певної, доступної дітям довідникової літератури, з якою вчитель їх уже ознайомив. На наступному уроці учням, що знайшли пояснення невідомого слова чи фрази, що зуміли відповісти на запитання своїх товаришів, слід щедро поставити високі оцінки.
На цю початкову роботу з виробленням навичок користуватися довідниковою літературою необхідно звернути пильну увагу, бо від цього попереднього спрямування буде залежати подальша діяльність школярів.
Таким способом у класному колективі створюється атмосфера допитливості, зацікавленості у знаннях, що є однією з найважливіших проблем нашої сучасної школи. Адже саме таким шляхом можна виховати повноцінного громадянина, здатного розв'язувати найскладніші проблеми у практичній творчій діяльності. Створення педагогічної атмосфери зацікавленості, допитливості дає можливість у подальшій роботі варіювати роботу з довідниковою літературою, ускладнювати її. Так, уже в 8-му класі школярам під силу розібратися в тому, яке саме джерело їм потрібне для відповіді на те чи інше запитання. Читаючи "Слово про Ігорів похід", твори І.Вишенського, Г.С.Сковороди, учні зуміють скористатися історичними словниками (напр., "Словником староукраїнської мови ХТУ-ХУ ст."), в роботі над великою спадщиною Т.Г.Шевченка, над творами Г.Ф.Квітки-Основ'яненка, Лесі Українки, Івана Франка та інших письменників - такими джерелами, як "Словник мови Шевченка", "Словник мови творів Г.Квітки-Основ'яненка", діалектними, або обласними словниками (як "Словник полтавських говорів" В.С.Ващенка, "Словник поліських говорів").
З продовженням навчання від середніх до старших класів робота учнів з довідниковою літературою набирає різноманітніших і змістовніших форм. Важливим тут є виховання у юні потреби глибокого і точного розуміння предмета вивчення, предмета розмови.
Візьмемо, наприклад, ознайомлення з тропами типу порівняння. Діти з ним знайомляться в 4 (5) класі під час вивчення оповідань М.Коцюбинського. Вони дізнаються, що порівнянням називають зіставлення понять за спільними ознаками. Таке ознайомлення тут обмежується, як правило, тричленним порівнянням: здорові дуби стояли в лісі, мов страховища, звідусіль простягали до нього цупкі чорні гілки. А в наступних класах такого розуміння учнів буде вже замало. У них ми повинні виховати потребу розглядати будь-яке явище з різних точок зору, у різних ракурсах. Ось чому в "Словнику літературознавчих термінів" В.М.Лесина і О.С.Пулинця школярі прочитають і про порівняння, поєднані словами "подібний" і "схожий", і про порівняння з пропущеним з'єднувальним словом, і про порівняння, виражені формою іменника в орудному відмінку, і про постійні порівняння.
Звертання до "Словаря литературоведческих терминов" під ред. Л.І.Ти-
мофєєва і С.В.Тураєва допоможе побачити порівняння ще з одного, з нового боку. Тут учні дізнаються про безсполучникові і заперечні порівняння, порівняння, виражені іменником у знахідному відмінку з прийменником "під", про те, що і сама метафора та метонімія мають у собі приховане порівняння.
Саме така робота над елементами поетичної стилістики розкриватиме перед учнями середньої школи широту і багатство виражальних і зображувальних можливостей російської і української мов, з'ясовуватиме органічні зв'язки форми з питаннями ідейно-тематичного змісту всього словесного художнього полотна.
Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 128 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |