Читайте также:
|
Відносини власності в Україні протягом останнього півтора-десятиріччя зазнали кардинальної трансформації, що зумовлено переходом від планово-розподільчої економіки до переважно ринкової.
Економічні перетворення відносин власності в процесі сучасної економічної реформи, яка передбачає запровадження ринкових форм господарювання, здійснюються шляхом подолання гіпертрофії державної власності шляхом приватизації майна державних підприємств і організацій, виділення комунальної власності в самостійну форму власності;
Залежно від ступеня персоніфікації суб'єкта права власності
розрізняють:
1) право публічної власності, суб'єктом якого є заздалегідь невизначене і постійно змінюване коло (суб'єктом права державної власності є народ України, а права комунальної власності - члени територіальної громади);
2) право приватно-колективної власності, суб'єкт якого більш-менш чітко визначений - певне коло фізичних та/або юридичних осіб (право колективної власності) або певна фізична особа (право приватної власності).
Право державної власності на засоби виробництва в об'єктивному розумінні - це сукупність правових норм, що регулюють відносини державної власності щодо цього майна.
Право державної власності на засоби виробництва в суб'єктивному розумінні — це юридично визначена і забезпечена можливість суб'єкта цього права використовувати належні йому засоби виробництва своєю владою в інтересах народу України.
Правові форми реалізації права державної власності - це врегульовані правом, різні за призначенням та способом здійснення види діяльності державних органів і державних господарських організацій, пов'язані з використанням державного майна.
Право комунальної власності на засоби виробництва в об'єктивному розумінні - це сукупність правових норм, що регулюють відносини комунальної власності.
Право комунальної власності на засоби виробництва в суб'єктивному розумінні - це юридично визначена і забезпечена можливість територіальної громади - як суб'єкта цього права - використовувати належне їй майно (володіти, доцільно, економно й ефективно користуватися і розпоряджатися) на свій розсуд і в своїх інтересах.
Право комунальної власності виокремилося із права державної власності і на даний час зберігає значний генетичний зв'язок з ним. Зокрема, основною підставою набуття права комунальної власності є, безоплатна передача державою майна територіальним громадам.
Повне господарське відання комунальним майном здійснюється комунальними підприємствами, які функціонують з метою отримання прибутку.
Оперативне управління комунальним майном (здійснюється комунальними установами - закладами освіти, охорони здоров'я тощо та комунальними некомерційними. підприємствами, діяльність яких дотується з місцевого бюджету).
Оренда комунального майна здійснюється на підставі укладених з суб'єктами господарювання, які функціонують на базі колективної та приватної власності.
Приватизаційне законодавство почало формуватися на початку 90-х років ХХ століття і на сьогодні налічує велику кількість нормативно-правових актів річної юридичної сили. Проте слід мати на увазі, що приватизаційне законодавство складається з трьох гілок:
1) законодавство про приватизацію майна державних підприємств та організацій, державних часток в майні господарських організацій зі змішаною формою власності;
2) законодавство про приватизацію земельних ділянок;
3) законодавство про приватизацію державного житлового фонду.
Право колективної власності - це юридично визначене і забезпечене право організації - юридичної особи, створеної на базі об'єднання майна її членів (учасників), використовувати належні їй засобі виробництва на власний розсуд і в інтересах її членів (учасників).
При праві колективної власності суб'єкт, який передав своє майно до такої власності, втрачає на цю річ право власності, отримуючи натомість зобов'язальні (корпоративні) права щодо нового власника - організації корпоративного типу, членом (учасником} якої став цей суб'єкт, а саме право на отримання грошового чи майнового еквівалента своєї частки в майні нового власника - юридичної особи у разі виходу зі складу її учасників (членів), право участі в розподілі майна юридичної особи у разі її ліквідації, право на отримання частини чистого прибутку (дивідендів) суб'єкта колективної власності, право участі в управлінні справами юридичної особи, що діє на базі колективної власності, якщо інше не передречено її установчими документами.
Форми реалізації права колективної власності:
1) право господарського відання при створенні суб'єктом права колективної власності унітарного підприємства-невласника, що мас діяти з метою отримання прибутку на засадах самоокупності;
2) право оперативного управління щодо створеної суб'єктом права колективної власності юридичної особи, якщо діяльність останньої фінансується засновником;
3) оренда, на підставі якої об'єкти права колективної власності передаються в користування іншим особам.
Право приватної власності - це юридично визначене і забезпечене право фізичної особи (громадянина України, особи без громадянства або громадянина іншої держави) використовувати належні їй засоби виробництва на власний розсуд і у власних інтересах.
Суб'єкт права приватної власності - фізичні особа (фізичні особи) чи створене ним (ними) приватне підприємство-власник.
Форми реалізації права приватної власності:
1) право господарського відання при створенні унітарного підпри-ємства-невласника з найманим працівником, яке має діяти з метою отримання прибутку на засадах самоокупності;
2) право оперативного управління щодо створеної суб'єктом права приватної власності юридичної особи, якщо діяльність останньої фінансується засновником;
3) оренда, на підставі якої об'єкти права приватної власності передаються в користування іншим особам.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 115 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |