Читайте также:
|
Агент з митного оформлення це фізична особа - резидент, що перебуває в трудових відносинах з митним брокером і безпосередньо виконує в інтересах особи, яку представляє митний брокер, дії, пов'язані з пред'явленням органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також документів, потрібних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
28. Основні принципи переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
Принципи переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України — основні положення, що в рівній мірі стосуються всіх учасників при переміщенні (транзиті) товарів і предметів через митну територію України і проведені у главі 13 МК України. Як правові вимоги вони обов'язкові до виконання митними органами, а також фізичними і юридичними особами, які переміщують товари і предмети через митну територію України. Вони є основою такої діяльності. До них належать:
— рівність прав всіх фізичних і юридичних осіб на переміщення товарів і транспортних засобів. Це проявляється в тому, що всі фізичні і юридичні особи на рівних підставах вправі ввозити в Україну і вивозити за її межі товари і транспортні засоби. Таке право їм надається незалежно від того, чи є вони власниками зазначених товарів і транспортних засобів, чи їх купцями, або виступають легально в іншій якості, яка законом визнається достатньою для їх переміщення;
— встановлення заборон на ввезення і вивезення окремих товарів. Такі обмеження встановлюються з метою забезпечення безпеки для життя та здоров'я людей, довкілля, безпеки держави, захисту державного порядку, моралі, рослин та тварин. Вони можуть бути спричинені турботою про власного товаровиробника;
— встановлення обмежень на ввезення і вивезення товарів визначається відповідно до особливостей національної економіки, виконання міжнародних зобов'язань України, захисту економічного суверенітету та внутрішнього споживчого ринку або як прийняте у відповідь на дискримінаційні обмеження інтересів українських підприємців і громадян в іншій країні. Наприклад, в Україну заборонено ввезення автотранспортних засобів старше спочатку 10 років, потім — 8, а тепер — 5 років. Перелік таких товарів є відкритим і встановлюється законодавством;
— право вибору митного режиму надається виключно особі, що переміщує товари, предмети чи транспортні засоби. За заявою такої особи один митний режим може бути замінено на інший. Втім вибір митного режиму здійснюється з урахуванням призначення і характеру товару, мети його переміщення, перспективи подальшого використання, умов його придбання чи виникнення права на нього;
— забезпечення збереження товарів є основною вимогою при •здійсненні митних операцій. Такий обов'язок покладається на митні органи. При цьому загальним для всіх митних режимів є правило звільнення від відповідальності за незбсреження товару внаслідок аварії чи непереборної сили (форс-мажору). Не застосовується така відповідальність, якщо недостача товару виникла внаслідок нормального зменшення за нормальних умов збереження і транспортування;
— визначеність місця і часу перетинання митного кордону полягає в тому, що це допускається лише у законодавчо визначених місцях — митницях. Переміщення через митний кордон України транспортних засобів, товарів та інших предметів, речей, валюти та цінностей здійснюється в місцях розташування митниць. В інших місцях товари та інші предмети можуть бути переміщені через митний кордон лише за згоди митниці. Це в більшій мірі стосується співробітництва прикордонних територій. Наприклад, для того щоб надати сусідові чи родичу допомогу у збиранні урожаю комбайном, не обов'язково переганяти його тільки через митницю. За згоди митниці цс можна здійснити і в іншому місці. Законодавством також встановлено умовний випуск товарів.
Переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України здійснюється через пункти пропуску на митному кордоні України, перелік яких визначається KM України відповідно до міжнародних договорів України. Переміщення окремих видів товарів через митний кордон України може здійснюватися через спеціально визначені пункти пропуску на митному кордоні України. Перелік таких пунктів пропуску затверджується KM України.
Загалом переміщення товарів та транспортних засобів здійснюється особами самостійно, якщо чинним законодавством не передбачено для цього спеціальних обмежень та заборон. Так, ввезення в Україну, вивезення з України та транзит через її територію І товарів окремих видів може заборонятися законами. Не можуть бути І пропущені через митний кордон України товари:
1) заборонені до ввезення в Україну;
2) заборонені до вивезення з України;
3) заборонені до транзиту через митну територію України.
4) щодо яких не було здійснено митне оформлення;
5) які переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог цього Кодексу та інших законів України.
До переміщення через митний кордон України у міжнародних 1 поштових відправленнях забороняються також культурні цінності. Правовий режим переміщення культурних цінностей через митний 1 кордон України визначається спеціальним законом.
Рішення митних органів щодо заборони або дозволу переміщення через митний кордон України конкретних товарів може бути І оскаржено у судовому порядку.
У випадках, передбачених законом, на окремі товари можуть запроваджуватись обмеження у разі їх переміщення через митний і кордон України. Пропуск таких товарів через митний кордон України 1 здійснюється на підставі дозволів уповноважених органів виконавчої І влади, що виконують відповідні контрольні функції. Переліки товарів, переміщення яких через митний кордон України здійснюється на підставі дозволів органів державної влади, порядок видачі таких дозволів затверджуються KM України. Органи виконавчої влади, І що уповноважені видавати такі дозволи, також визначаються KM України. Це, як правило, відповідні галузеві міністерства.
Порядок переміщення через митний кордон України валютних цінностей встановлюються Національним банком України.
Порядок здійснення митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів, щодо яких встановлено І обмеження, визначається KM України.
Митні органи здійснюють контроль за переміщенням культурних цінностей через митний кордон України у взаємодії зі спеціально уповноваженим державним органом контролю за вивезенням, ввезенням і поверненням культурних цінностей та спеціально уповноваженим державним органом в галузі архівної справи в порядку, встановленому законом України.
29. Заборони та обмеження щодо переміщення окремих товарів через митний кордон України відповідно до митного законодавства
Одним із напрямів діяльності держави у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та економічної безпеки є встановлені митним законодавством заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, які у Митному кодексі іменуються як заборони та обмеження при переміщенні окремих видів товарів через митний кордон України. Шляхом обмеження або зборони переміщення через митний кордон тих чи інших товарів відбувається регулювання зовнішньоекономічної діяльності у відповідності з економічною політикою держави, забезпечення її національних інтересів, зокрема:
- дотримання суспільної моралі та правопорядку;
- охорона життя та здоров’я людей, тварин, рослинного світу та навколишнього середовища;
- збереження культурної спадщини;
- виконання зобов’язань України в рамках міжнародних договорів та угод тощо.
Залежно від обсягу прав особи щодо проведення митного оформлення з метою переміщення товарів, предметів, транспортних засобів обмежувальні заходи можуть класифікуватися на такі види як заборона та обмеження. Заборона переміщення товарів через митний кордон України передбачає відсутність права особи на здійснення митного оформлення визначених у законі товарів.
Обмеження переміщення товарів через митний кордон України передбачає здійснення митного оформлення товарів лише за наявності визначених у законі додаткових умов (порівняно з загальним порядком).
Як обмеження, так і заборони встановлюються диференційовано за такими критеріями:
- вид товарів, предметів, транспортних засобів;
- правовий режим переміщення (ввезення, вивезення, транзит);
- суб’єкти переміщення;
- засоби та способи переміщення.
У митному законодавстві відсутній єдиний повний перелік товарів, предметів, транспортних засобів, переміщення яких заборонено або обмежено.
Ст. 96 МК має банкетний характер та передбачає можливість встановлення зазначених заборон законами України. Загальний перелік товарів, що не можуть бути пропущені через митний кордон України включає товари:
1) заборонені до ввезення в Україну;
- будь- яких товари, про які заздалегідь відомо, що вони можуть завдати шкоди здоров’ю або становити загрозу життю населення та тваринного світу, або призвести до руйнування навколишнього середовища (забраковані продукти харчування, клоновані ембріони людини,);
- продукція та послуги, що містять пропаганду ідей війни, расизму та расової дискримінації, геноциду і т. П., які суперечать відповідним нормам Конституції України;
- товари, переміщення яких здійснюється з порушенням прав інтелектуальної власності (ст.17 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»).
- клоновані ембріони людини (ст.3 Закону України «Про заборону репродуктивного клонування людини» вiд 14.12.2004);
- у міжнародних поштових відправленнях – культурні цінності (ст.96 МК) 2) заборонені до вивезення з України;
- предмети, які становлять національне, історичне або культурне надбання українського народу, що визначається згідно із законами України;
- товари, переміщення яких здійснюється з порушенням прав інтелектуальної власності (ст.17 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»);
- клоновані ембріони людини (ст.3 Закону України вiд 14.12.2004 «Про заборону репродуктивного клонування людини») 3) заборонені до транзиту через митну територію України;
- транзит будь- яких товарів, про які заздалегідь відомо, що вони можуть завдати шкоди здоров’ю або становити загрозу життю населення та тваринного світу, або призвести до руйнування навколишнього середовища (ст.17 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»);
4) щодо яких не було здійснено митне оформлення;
5) які переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог цього Кодексу та інших законів України.
Обмеження щодо переміщення окремих товарів через митний кордон України.
У випадках, передбачених законом, на окремі товари можуть запроваджуватися обмеження у разі їх переміщення через митний кордон України. Пропуск таких товарів через митний кордон України здійснюється на підставі дозволів уповноважених органів державної влади, що виконують відповідні контрольні функції.
Переліки товарів, переміщення яких через митний кордон України здійснюється на підставі дозволів органів державної влади, а також порядок видачі таких дозволів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Органи державної влади, уповноважені видавати такі дозволи, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Порядок переміщення через митний кордон України валютних цінностей встановлюється Національним банком України. Порядок здійснення митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів, щодо яких встановлено обмеження, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Закон України вiд 16.04.1991 № 959- XII „Про зовнішньоекономічну діяльність” у ст. 17 встановив заборону на експорт та імпорт окремих видів товарів: в Україні забороняється експорт з території України предметів, які становлять національне, історичне або культурне надбання українського народу, що визначається згідно із законами України; – імпорт або транзит будь-яких товарів, про які заздалегідь відомо, що вони можуть завдати шкоди здоров’ю або становити загрозу життю населення та тваринного світу, або призвести до руйнування навколишнього середовища; – імпорт продукції та послуг, що містять пропаганду ідей війни, расизму та расової дискримінації, геноциду і т. П., які суперечать відповідним нормам Конституції України;
- експорт та імпорт товарів, які здійснюються з порушенням прав інтелектуальної власності.
Конкретний перелік товарів, що підпадають під дію цієї статті, затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.
Контроль за виконанням вимог, що містяться в цій статті, покладається на митні органи України та центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики.
Відповідно до Закону України „Про захист суспільної моралі” в редакцiї вiд 20.11.2003 (ст. 9) визначено умови та порядок ліцензування діяльності з обігу продукції сексуального чи еротичного характеру. Так, увезення на територію України, виготовлення (виробництво), зберігання з метою розповсюдження та розповсюдження продукції, здійснення послуг і проведення видовищних заходів сексуального характеру здійснюються виключно за умови наявності спеціального дозволу (ліцензії) на кожний вид діяльності.
Вивіз з України, транзит через її територію та пересилка продукції сексуального чи еротичного характеру також потребує спеціального дозволу відповідних державних органів.
Надання ліцензій на ці види діяльності та їх анулювання здійснюються на загальних підставах тим органом виконавчої влади, до компетенції якого входить надання ліцензій на здійснення заявленої діяльності з урахуванням положень і в порядку, встановленому Законом України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”.
Закон України вiд 14.12.2004 № 2231- IV „Про заборону репродуктивного клонування людини” у ст. 3. встановив заборону на ввезення на територію України та вивезення з території України клонованих ембріонів людини.
Закон України вiд 13.12.2001 № 2894- III „Про тваринний світ” у ст. 53 „Ввезення в Україну і вивезення за її межі об’єктів тваринного світу” визначив, що таке переміщення через митний кордон держави здійснюються за правилами, встановленими спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.
Особливості транскордонного переміщення наркотичних (психотропних) лікарських засобів визначено ПКМУ від 18 січня 2003 р. N 58. Відповідно до п.6 ПКМУ контроль за обігом наркотичних (психотропних) лікарських засобів включає: ліцензування діяльності підприємств, установ і організацій, пов’язаної з розробленням, виробництвом, виготовленням, зберіганням, перевезенням, придбанням, відпуском, ввезенням на митну територію України, вивезенням за межі митної території України, знищенням наркотичних (психотропних) лікарських засобів; Ввезення на митну територію України, вивезення за межі її митної території та транзит через митну територію України наркотичних (психотропних) лікарських засобів, наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів, що використовуються для виробництва, виготовлення наркотичних (психотропних) лікарських засобів, здійснюються лише через митниці, встановлені Держмитслужбою.
Відповідно до вимог Закону України „Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання” від 20 лютого 2003 р. за міжнародними передачами товарів 97 військового призначення та подвійного використання, з метою забезпечення захисту національних інтересів України, дотримання нею міжнародних зобов’язань щодо нерозповсюдження зброї масового знищення, засобів її доставки, обмеження передач звичайних видів озброєння, а також здійснення заходів щодо недопущення використання зазначених товарів у терористичних та інших протиправних цілях.
Згідно зі ст. 9. Закону найменування та опис товарів, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю, вносяться до списків товарів, що підлягають державному експортному контролю (далі – списки).
Списки складаються за відповідними групами товарів спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань державного експортного контролю із залученням заінтересованих центральних органів виконавчої влади. До складання списків можуть також залучатися представники підприємств, наукових установ, організацій, а також їх об’єднань. Списки затверджуються Кабінетом Міністрів України.
30. Особливості переміщення гуманітарної допомоги через митний кордон
Гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв'язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров'я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб (ст. 1 Закону України "Про гуманітарну допомогу"). Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об' єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 4 Закону України "Про благодійництво та благодійні організації".
Отримувачами гуманітарної допомоги мажуть бути юридичні особи, яких зареєстровано в установленому Кабінетом Міністрів України порядку в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги:
o підприємства громадських організацій інвалідів, ветеранів війни та праці, а також підприємства, установи та організації, що утримуються за рахунок бюджетів, та уповноважені ними державні установи;
o благодійні організації, створені у порядку, визначеному Законом України "Про благодійництво та благодійні організації";
o громадські організації інвалідів, ветеранів війни та праці, Товариство Червоного Хреста України та його обласні організації, творчі спілки, а також громадські організації, створені для здійснення передбаченої їх статутними документами екологічної, оздоровчої, аматорської, спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності;
o релігійні організації, зареєстровані у порядку, передбаченому Законом України "Про свободу совісті та релігійні організації";
o реабілітаційні установи для інвалідів та дітей-інвалідів, які мають відповідну ліцензію на здійснення реабілітаційних послуг, незалежно від відомчого підпорядкування, типу і форм власності.
До спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги належать:
o Комісія з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України;
o комісія з питань гуманітарної допомоги при Раді міністрів Автономної Республіки Крим;
o комісії з питань гуманітарної допомоги при обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях.
До складу комісій з питань гуманітарної допомоги в обов'язковому порядку входять представники митних і податкових органів України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства внутрішніх справ Україні, їх органів на місцях, Національного банку України чи його філій (територіальних управлінь) та, за їх згодою, народні депутати відповідних рад та представники громадських організацій.
Комісія з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України здійснює:
o визнання вантажів, коштів, у тому числі в іноземній валюті, виконаних робіт, наданих послуг гуманітарною допомогою;
o контроль за транспортуванням, отриманням, збереженням, охороною, складуванням, розподілом, цільовим використанням, обліком гуманітарної допомоги, підготовкою відповідної статистичної звітності;
o контроль за діяльністю комісій з питань гуманітарної допомоги при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях, які діють в межах наданих їм повноважень.
31. Омобливости переміщення через митний кордон культурних та історичних цінностей
Переміщення через митний кордон України культурних цінностей здійснюється у відповідності із законом України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей", який регулює відносини, пов'язані з вивезенням, ввезенням та поверненням культурних цінностей, і спрямований на охорону національної культурної спадщини та розвиток міжнародного співробітництва України у сфері культури.
Культурні цінності - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України, а саме:
o оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури, художні композиції та монтажі з будь-яких матеріалів, твори декоративно-прикладного і традиційного народного мистецтва;
o предмети, пов'язані з історичними подіями, розвитком суспільства та держави, історією, науки і культури, а також такі, що стосуються життя та діяльності видатних діячів держави, політичних партій, громадських і релігійних організацій, науки, культури та мистецтва;
o предмети музейного значення, знайдені під час археологічних розкопок;
o складові частини та фрагменти архітектурних, історичних, художніх пам'яток і пам'яток монументального мистецтва;
o старовинні книги та інші видання, що становлять історичну, художню, наукову та літературну цінність, окремо чи в колекції;
o манускрипти та інкунабули, стародруки, архівні документи, включаючи кіно-, фото- і фонодокументи, окремо чи в колекції;
o унікальні та рідкісні музичні інструменти;
o різноманітні види зброї, що має художню, історичну, етнографічну та наукову цінність;
o рідкісні поштові марки, інші філателістичні матеріали, окремо чи в колекції;
o рідкісні монети, ордени, медалі, печатки та інші предмети колекціонування;
o зоологічні колекції, що становлять наукову, культурно-освітню, навчально-виховну або естетичну цінність;
o рідкісні колекції та зразки флори і фауни, мінералогії, анатомії та палеонтології.
Відповідно до законодавства України культурними цінностями України є:
o культурні цінності, створені на території України громадянами України;
o культурні цінності, створені на території України іноземцями чи особами без громадянства, які постійно проживають або проживали на території України;
o культурні цінності, виявлені на території України;
o ввезені на територію України культурні цінності, придбані археологічними, археографічними, етнографічними, науково-природничими та іншими експедиціями за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
o ввезені на територію України культурні цінності, придбані в результаті добровільного обміну;
o ввезені на територію України культурні цінності, отримані в дарунок або законно придбані за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
o незаконно вивезені культурні цінності України, що перебувають за межами її території;
o культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;
o культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну;
o культурні цінності, переміщені на територію України внаслідок другої світової війни як часткова компенсація за заподіяні окупантами збитки. Спеціально уповноваженим державним органом контролю за вивезенням, ввезенням і поверненням культурних цінностей при Міністерстві культури і мистецтв України є Державна служба контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України (ДСКПКЦ). ДСКПКЦ виконує покладені на неї завдання у взаємодії з Головним архівним управлінням України, Національною комісією з питань повернення в Україну культурних цінностей, ДМСУ, правоохоронними органами.
Не підлягають вивезенню з України наступні культурні цінності:
o культурні цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання;
o культурні цінності, включені до Національного архівного фонду;
o культурні цінності, включені до Музейного фонду України. Заявлені до вивезення (тимчасового вивезення) та повернуті післятимчасового вивезення культурні цінності підлягають обов'язковій державній експертизі. Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей та розміри плати за неї затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відмова фізичної чи юридичної особи, яка порушила клопотання про вивезення (тимчасове вивезення) культурних цінностей, подати на державну експертизу заявлені до вивезення культурні цінності розглядається як відмова заявника від їх вивезення. Клопотання про право на вивезення культурних цінностей подається не пізніше ніж за місяць до дати їх вивезення власником чи уповноваженою ним особою до ДСКПКЦ. До клопотання додаються:
o документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;
o висновок державної експертизи.
32. Особливості переміщення через митний кордон України товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності
Серед найважливіших законів, що регулюють правовідносини інтелектуальної власності, слід назвати: Цивільний кодекс України від 16.01.03 р., Закон України “Про авторське право та суміжні права”, Закон України “Про охорону прав на винаходи та корисні моделі”, Закон “Про охорону прав на промислові зразки” України, а також Закон України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” та інші.
За законодавством України всі результати творчої інтелектуальної діяльності визнані товаром і можуть бути об’єктом зовнішньоекономічних угод і перемішуватися через митний кордон України. Але об’єкти права інтелектуальної власності порівняно із звичайним товаром характеризуються деякими особливостями, що зумовлює необхідність вжиття спеціальних заходів при їх переміщенні через митний кордон України:
1. Право інтелектуальної власності виникає, як правило, тільки після державної реєстрації результату творчої діяльності у відповідних державних органах. Для об’ єктів права промислової власності, а також для засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту така реєстрація є необхідною, для об’єктів авторського права реєстрація є бажаною (вона засвідчує пріоритет створення результату літературно-художньої творчості) і необхідна для реєстрації в подальшому об’єкта інтелектуальної власності у ДМСУ.
2. Право інтелектуальної власності є строковим, тобто воно припиняється з перебігом певного терміну, після чого об’єкт інтелектуальної власності стає суспільним надбанням. За загальним правилом дія авторського права на твір відбувається протягом життя автора та 70 років після його смерті, право на винаходи, корисні моделі – 20 років, право на промислові зразки – 10 років, право на товарні знаки – 10 років після подання заявки на отримання патенту.
3. Об’ єкти інтелектуальної власності – це не речі як предмети матеріального світу, а ті ідеї, символи, образи, думки, гіпотези тощо, які виражені в об’єктивній формі – втілені в матеріальних носіях. З погляду на це, об’єкти інтелектуальної власності можливо тиражувати, тобто багаторазово втілювати в матеріальні об’єкти.
4. Автору об’єкта інтелектуальної власності належить два види прав: майнові права та особисті немайнові права. Майнові права можуть передаватися іншим особам, немайнові права відчуженню не підлягають.
5. Діє принцип вичерпання права інтелектуальної власності, тобто автор не може заборонити використання та розповсюдження товару, який містить об’єкт інтелектуальної власності, якщо його правомірно було введено в обіг правовласником шляхом першого продажу (ст. 15 Закону України “Про авторське право та суміжні права”, ст. 16 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”.
6. З переходом права власності наріч до іншої особи, право інтелектуальної власності не переходить до нового власника. Передача прав на об’ єкти інтелектуальної власності відбувається в спеціальному порядку.
7. Відчуження права власності відбувається в повному обсязі, тоді як право інтелектуальної власності передається за ліцензійними угодами як у повному обсязі (виключна ліцензія), так і частково з обмеженням по строку, способу використання, території, кількості примірників тощо. Крім того, договори на передачу прав інтелектуальної власності підлягають державній реєстрації так само, як і право інтелектуальної власності.
8. Охорона права інтелектуальної власності в більшості випадків обмежується територією певної держави, де відбулася державна реєстрація (за виключенням загальновідомих товарних знаків).
9. Результати творчої діяльності, що визнаються об’ єктами права інтелектуальної власності, є різними за рівнем творчості, цілями створення, характером діяльності і, як наслідок, за правовим режимом виникнення, використання та охорони.
Таким чином, будь-який товар можна розглядати з двох сторін:
як річ, предмет матеріального світу;
як результат творчої діяльності, що міститься у цьому предметі, причому в одному товарі можуть міститися кілька об’ єктів інтелектуальної власності.
Таким чином, митний контроль за переміщенням товарів, що містять об’ єкти інтелектуальної власності можна поділити на два види:
безпосередній митний контроль, що здійснюється з детальною перевіркою наявності порушень прав інтелектуальної власності на матеріальному носії за умови попереднього надання Інформації правовласником у порядку, передбаченому розділом X МКУ.
формалізований митний контроль, який здійснюється відповідно до розділів II, III МКУ із дотриманням умов переміщення певних матеріальних носіїв. Ці заходи також спрямовані на захист прав інтелектуальної власності на митному кордоні, але митні органи перевіряють лише формальні ознаки, передбачені законодавством, без перевірки наявності чи відсутності об’ єктів прав інтелектуальної власності на цих матеріальних носіях.
Водночас у авторів творів завжди залишається право отримати допомогу митних органів щодо захисту прав інтелектуальної власності шляхом здійснення безпосереднього митного контролю.
33. Особливост і переміщення через митний кордон України валюти та валютних цінностей
Переміщення через МКУ іноземної валюти, валюти України та банківських металів може здійснюватися фізичними та юридичними особами шляхом їх ввозу, вивозу або пересилення згідно з постановою НБУ № 148 від 27 травня 2008 року. Підставою для вивезення (ввезення) іноземної валюти, валюти України і банківських металів та здійснення операцій за дорученням резидента або нерезидента з іноземною валютою, валютою України та банківськими металами є митна декларація яка є чинною протягом одного року з часу її оформлення. Також треба ураховувати, що Кабінет Міністрів сумісно з НБУ та ДМСУ майже щорічно, відповідними постановами, вносять корективи в розмір та порядок митного оформлення іноземної та вітчизняної валюти яка переміщується через митний кордон України. Згідно діючого положення НБУ через митний кордон України дозволяється переміщувати наступні об' єми валюти (треба зауважити що можливо переміщення еквіваленту зазначеної нижче суми в іншої валюті за офіційним обмінним курсом гривні до даної іноземної валюти, встановленим НБУ на момент перетину митного кордону або на момент оформлення митної декларації). Фізична особа, юридична особа несуть відповідальність за недекла-рування іноземної валюти, валюти України і банківських металів, що переміщуються через митний кордон України, відповідно до законодавства України.
Переміщення через митний кордон України готівки
Згідно діючого положення НБУ під готівкою, при її переміщенні через митний кордон України, мається на увазі готівкова валюта України і готівкова іноземна валюта у вигляді банкнот і монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної держави, банкноти та монети, вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу (крім монет, що належать до банківських металів), і дорожні чеки.
Ввезення в Україну та вивезення за межі України готівки
Фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро без письмового декларування митному органу. За умови письмового декларування митному органу в повному обсязі фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, але за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків банків (фінансових установ), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10000 євро. Фізична особа - нерезидент має право вносити кошти на рахунки в уповноважених банках або виконувати інші операції в банках України на підставі митної декларації.
Юридична особа може ввозить готівку в Україну або вивозить її за межі України через повноважного представника без обмеження суми на умовах письмового декларування відповідному митному органу в повному обсязі, але при ввезенні в Україну і вивезенні за межі України готівки в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро юридична особа повинна мати документи, що підтверджують зняття готівки з рахунків банків (фінансових установ), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10000 євро.
Повноважний представник юридичної особи, якій належать (орендовані, зафрахтовані або ті, що формуються в Україні/за межами України) транспортні засоби, що здійснюють пасажирські рейси, ввозить/вивозить готівку, що отримана на транспортному засобі за надані послуги та/або реалізований товар, на підставі відповідних касових документів. Повноважний представник декларує готівку, яку ввозить/вивозить за дорученням юридичної особи та власні кошти, окремо з використанням двох примірників митної декларації.
Пересилання готівки
Дозволяється пересилати в Україну та за межі України готівку в міжнародних поштових відправленнях та в міжнародних експрес-відправленнях з оголошеною цінністю з дотриманням вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, Конвенції щодо уніфікації деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень:
- фізичним особам, юридичним особам (крім уповноважених банків) у сумі, що не перевищує в еквіваленті 300 євро;
- уповноваженим банкам.
Міжнародні поштові відправлення та міжнародні експрес-відправлення, у які вкладена готівка в сумі, що перевищує встановлені норми, отримувачам не видаються, а повертаються відправникам.
Переміщення через митний кордон України банківських металів
Згідно діючого положення НБУ під банківськими металами, при їх переміщенні через митний кордон України, мається на увазі золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках та порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, що вироблені з дорогоцінних металів з пробами для вітчизняних монет не нижче ніж для золота - 995, для срібла - 999, для платини і паладію - 999,5 і в іноземних монетах з дорогоцінних металів з пробами не нижче ніж для золота - 900, для срібла - 925, для платини та паладію - 999.
Переміщення через митний кордон України банківських металів фізичними особами
Фізична особа має право ввозити в Україну і вивозити за межі України банківські метали вагою, що не перевищує 500г, у вигляді зливків і монет на умовах письмового декларування митному органу в повному обсязі. При вивезенні за межі України банківських металів вагою, що перевищує 500г, у вигляді зливків і монет фізична особа повинна отримати індивідуальну ліцензію на вивезення за межі України банківських металів. Ліцензію видає територіальне управління Національного банку за місцем проживання фізичної особи. Для отримання ліцензії фізична особа має подати наступні документи:
- заяву про видачу ліцензії в довільній формі;
- копії сторінок паспорта (або документа, що його замінює), які містять прізвище, ім' я, по батькові, дату народження, серію і номер паспорта (або документа, що його замінює), місце проживання;
- копії документів, що підтверджують придбання банківських металів в уповноважених банках.
Управління надсилає копію заяви фізичної особи про видачу ліцензії відповідному територіальному підрозділу по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України і відповідному територіальному підрозділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України і видає ліцензію з урахуванням цих висновків, якщо ці висновки надійшли протягом 14 днів з дня подання заяви на розгляд.
Переміщення через митний кордон України банківських металів юридичними особами
Юридичні особи (крім уповноважених банків) не мають права ввозити в Україну і вивозити за межі України банківські метали, за винятком ввезення в Україну юридичною особою - резидентом банківських металів, що виготовлені нерезидентом за договором про перероблення (афінаж) давальницької сировини, якщо ці банківські метали в повному обсязі продаються Національному банку України (Державній скарбниці України).
Підставою для ввезення в Україну цих банківських металів є спеціальний дозвіл Національного банку України. Підставою для надання юридичній особі - резиденту спеціального дозволу є наступні документи:
- заява (установленої форми);
- копія договору з нерезидентом про перероблення (афінаж) банківських металів з давальницької сировини;
- копія договору про продаж банківських металів Національному банку України.
Юридична особа - резидент подає до Національного банку України в строк не більше ніж 10 робочих днів з дати оформлення вантажної митної декларації на ввезення банківських металів копію ВМД та опис ввезених банківських металів з розподілом за вагою зливків, за номіналом монет, засвідчені підписом керівника або заступника керівника юридичної особи - резидента та відбитком печатки цієї юридичної особи.
34. Митний режим: сутнисть, види та характеристика
Митний режим - це сукупність норм, установлених законами України з питань митної справи, що залежно від заявленої мети переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України визначають порядок такого переміщення та обсяг митних процедур, які при цьому здійснюються;
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 154 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |