Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Подання знань в експертних системах

Читайте также:
  1. II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
  2. II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
  3. III. Систематизація і доповнення знань
  4. V. КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ
  5. VІІІ. Критерії оцінювання знань і вмінь студентів з дисципліни
  6. Актуалізація знань
  7. Актуалізація опорних знань
  8. Алгоритми. Властивості алгоритмів. Форми подання алгоритмів.
  9. В КОМПЬЮТЕРНЫХ СИСТЕМАХ ПРОВЕРКИ ПРАВОПИСАНИЯ
  10. в наземных и водных экосистемах.

 

Перше й основне питання, якім треба вирішити при поданні знань, – це питання визначення складу знань, тобто визначення того, "ЩО ПРЕДСТАВЛЯТИ" в експертній системі. Друге запитання стосується того, "ЯК ПРЕДСТАВЛЯТИ" знання. Необхідно відзначити, що ці дві проблеми не є незалежними. Дійсно, обраний спосіб подання може виявитися непридатним у принципі або неефективним для вираження деяких знань.

На нашу думку, питання "ЯК ПРЕДСТАВЛЯТИ" можна розділити на дві в значній мірі незалежні задачі: як організувати (структурувати) знання і як представити знання в обраному формалізмі.

Прагнення виділити організацію знань у самостійну задачу викликано, зокрема, тим, що ця задача виникає для будь-якої мови подання й способи рішення цієї задачі є однаковими (або подібними) поза залежністю від використовуваного формалізму.

Отже, у коло питань, розв'язуваних при поданні знань, будемо включати наступні:

· визначення складу знань, що представляють;

· організацію знань;

· подання знань, тобто визначення моделі подання.

Склад знань ЕС визначається наступними факторами:

· проблемним середовищем;

· архітектурою експертної системи;

· потребами й цілями користувачів;

· мовою спілкування.

Відповідно до загальної схеми статичної експертної системи (див. рис. 1.1) для її функціонування потрібні наступні знання:

· знання про процес вирішення задачі (тобто керуючі знання), що використовуються інтерпретатором (вирішувачем);

· знання про мову спілкування й способи організації діалогу, використовувані лінгвістичним процесором (діалоговим компонентом);

· знання про способи подання й модифікації знань, використовувані компонентом придбання знань;

· підтримуючі структурні й керуючі знання, використовувані пояснювальним компонентом.

Для динамічної ЕС, крім того, необхідні наступні знання:

1. знання про методи взаємодії із зовнішнім оточенням;

2. знання про моделі зовнішнього миру.

Залежність складу знань від вимог користувача проявляється в наступному:

· які задачі (із загального набору задач) і з якими даними хоче вирішувати користувач;

· які кращі способи й методи рішення;

· при яких обмеженнях на кількість результатів і способи їхнього одержання повинна бути вирішена задача;

· які вимоги до мови спілкування й організації діалогу;

· яка ступінь спільності (конкретності) знань про проблемну область, доступна користувачеві;

· які мети користувачів.

Склад знань про мову спілкування залежить як від мови спілкування, так і від необхідного рівня розуміння.

З урахуванням архітектури експертної системи знання доцільно ділити на такі, що інтерпретуються й не інтерпретуються. До першого типу ставляться ті знання, які здатні інтерпретувати вирішувач (інтерпретатор). Всі інші знання ставляться до другого типу. Вирішувач не знає їхні структури й змісти. Якщо ці знання використаються яким-небудь компонентом системи, то він не "усвідомлює" цих знань. Знання, які не інтерпретуються, діляться на допоміжні знання, що зберігають інформацію про лексику й граматику мови спілкування, інформацію про структуру діалогу, і підтримуючі знання. Допоміжні знання обробляються мовно-природним компонентом, але хід цієї обробки вирішувач не усвідомлює, тому що цей етап обробки вхідних повідомлень є допоміжним для проведення експертизи. Підтримуючі знання використаються при створенні системи й при виконанні пояснень. Підтримуючі знання виконують роль описів (обґрунтувань) як інтерпретованих знань, так і дій системи. Підтримуючі знання підрозділяються на технологічні й семантичні. Технологічні підтримуючі знання містять відомості про час створення описуваних ними знань, про автора знань і т.п. Семантичні підтримуючі знання містять значеннєвий опис цих знань. Вони містять інформацію про причини уведення знань, про призначення знань, описують спосіб використання знань й одержуваний ефект. Підтримуючі знання мають описовий характер.

Інтерпретовані знання можна розділити на предметні знання, знання що управляють й знання про подання. Знання про подання містять інформацію про те, яким чином (у яких структурах) у системі представлені інтерпретовані знання.

Предметні знання містять дані про предметну область і способи перетворення цих даних при рішенні поставлених задач. Відзначимо, що стосовно предметних знань знання про подання й знання про керування є метазнаннями.

Якісні й кількісні показники експертної системи можуть бути значно покращені за рахунок використання метазнань, тобто знань про знання. Метазнання не представляють деяку єдину сутність, вони можуть застосовуватися для досягнення різних цілей. Перелічимо можливі призначення метазнань:

1. метазнання у вигляді стратегічних метаправил використаються для вибору релевантних правил;

2. метазнання використаються для обґрунтування доцільності застосування правил з області експертизи;

3. метаправила використаються для виявлення синтаксичних і семантичних помилок у предметних правилах;

4. метаправила дозволяють системі адаптуватися до оточення шляхом перебудови предметних правил і функцій;

5. метаправила дозволяють явно вказати можливості й обмеження системи, тобто визначити, що система знає, а що не знає.

Питання організації знань необхідно розглядати в будь-якому поданні, і їхнє рішення в значній мірі не залежить від обраного способу (моделі) подання. Виділимо наступні аспекти проблеми організації знань:

· організація знань по рівнях подання й по рівнях детальності;

· організація знань у робочій пам'яті;

· організація знань у базі знань.

 




Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 37 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.012 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав