Домінуючим принципом природокористування донедавна залишався економічний принцип, згідно з якім критерієм ефективності господарської діяльності вважається одержання максимальної економічної вигоди при мінімальних витратах.
Нарощування маси ресурсів, що використовуються у виробництві, при такому екстенсивному методі йде без зміни ефективності їх використання. При тільки економічному принципі природокористування цілком ігноруються екологічні проблеми, антропогенне навантаження зростає швидкими темпами.
З кінця 70-х років XX сторіччя, коли порушення динамічної рівноваги в геоекосистемах почало приносити величезні економічні збитки, у природокористуванні спочатку не сміло, а потім уже ширше почали впроваджувати еколого-економічниий принцип природокористування відповідно до якого критерієм ефективності господарської діяльності є одержання максимально можливої економічної вигоди при найменшому шкідливому впливі на природне середовище.
На сучасній стадії взаємодії природи й суспільства стає ясно, що для зберігання природного середовища та існування самого життя на Землі необхідні нові підходи до організації виробничої діяльності, при який не будуть порушуватися природні кругообіги речовини й обмінно-енергетичні процеси в біосфері.
Природокористування повинно базуватися на новому соціоекологічному принципі, при якому критерієм ефективності господарської діяльності є одержання максимально можливої економічної вигоди при обов'язковому зберіганні динамічної рівноваги в геоекосистемах.
Соціоекологічний принцип природокористування потребує переходу від нераціонального екстенсивного природокористування, при якому природозахисні дії спрямовані на боротьбу з негативними наслідками нераціонального природокористування, до раціонального, рівноважного при якому суспільство повинно контролювати природокористування, охорону й зберігання природи й оптимізацію середовища існування людей так, щоб узагалі не виникало конфлікту між суспільством і природою.
Отже, раціональне природокористування можна визначити як збалансовану взаємодію суспільства й природи, що забезпечується досягненням компромісу між соціально-економічними потребами суспільства й спроможністю природи задовольнити їх без істотної шкоди для свого нормального функціонування.
14.Поняття раціонального природокористування. Наукові основи раціонального природокористування.
Соціоекологічний принцип природокористування потребує переходу від нераціонального екстенсивного природокористування, при якому природозахисні дії спрямовані на боротьбу з негативними наслідками нераціонального природокористування, до раціонального, рівноважного при якому суспільство повинно контролювати природокористування, охорону й зберігання природи й оптимізацію середовища існування людей так, щоб узагалі не виникало конфлікту між суспільством і природою.
Отже, раціональне природокористування можна визначити як збалансовану взаємодію суспільства й природи, що забезпечується досягненням компромісу між соціально-економічними потребами суспільства й спроможністю природи задовольнити їх без істотної шкоди для свого нормального функціонування.
Комплексний підхід до вивчення та використання природного середовища, що передбачає:
а) науково обґрунтоване визначення потреб суспільства в природних ресурсах, нових джерелах ресурсів та їх економічну оцінку;
б) створення загальної теорії природокористування;
в) наукове прогнозування масштабів та наслідків зростаючого впливу багатогранної діяльності суспільства на природне середовище;
г) комплексне вивчення впливу господарської діяльності на природне середовище та оперативний моніторинг за напрямами, величиною та динамікою його зміни в результаті цього впливу;
д) розробку теорії та принципів практичного створення раціональних природно-технічних систем та створення оптимальних моделей таких систем як форм територіальної організації продуктивних сил суспільства.
19. Платежі за викиди забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних і пересувних джерел.
Плата за забруднення атмосфери стаціонарними джерелами забруднення (від технологічних процесів виробництва) розраховується за формулою:
ПА = 
(НБІ МЛІ +КnНБІМНЛІ)КТКІНД, ( 6.8)
де: НБІ – базовий норматив плати за викид в атмосферу 1 тони і-тої забруднюючої речовини у межах ліміту;
МЛІ – маса викидів і-го компонента в межах ліміту;
Кn – коефіцієнт кратності плати за наднормативний викид;
МНЛІ – маса наднормативних викидів і-го забруднювача;
КТ - коефіцієнт, що враховує територіальні, соціально-економічні особливості; КІНД – коефіцієнт індексації.
КТ = КНАС ·КФ (6.9)
де: КНАС - коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту; КФ - коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту. Розмір плати за забруднення атмосфери пересувними джерелами визначається за формулою:
ПА = НБІ МІ КТ КІНД (6.10)
де: НБІ – базовий норматив плати за викиди забруднюючих речовин у результаті спалювання 1 тони палива,(гр/тон); МІ – річний обсяг використання палива;
КТ, КІНД – мають ті ж значення, що й у формулі (5.8)
20. Розрахунок платежів за викиди забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних та пересувних джерел.
Плата за забруднення атмосфери стаціонарними джерелами забруднення (від технологічних процесів виробництва) розраховується за формулою:
( 6.8)
де: НБІ – базовий норматив плати за викид в атмосферу 1 тони і-тої забруднюючої речовини у межах ліміту;
МЛІ – маса викидів і-го компонента в межах ліміту;
Кn– коефіцієнт кратності плати за наднормативний викид;
МНЛІ – маса наднормативних викидів і-го забруднювача;
КТ - коефіцієнт, що враховує територіальні, соціально-економічні особливості; КІНД – коефіцієнт індексації.
6.9)
де: КНАС - коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту; КФ - коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту. Розмір плати за забруднення атмосфери пересувними джерелами визначається за формулою:
(6.10)
де: НБІ– базовий норматив плати за викиди забруднюючих речовин у результаті спалювання 1 тони палива,(гр/тон); МІ – річний обсяг використання палива;
К Т, КІНД – мають ті ж значення, що й у формулі (5.8)
21. Розрахунок платежів за збори забруднюючих речовин в гідросферу. складування твердих відходів
Розмір плати за скидання забруднюючої речовини в поверхневі води, територіальні й внутрішні морські води, підземні горизонти розраховується за аналогічною формулою:
, ( 6.11)
де усі складові формули, окрім К Т мають ті ж значення, що й у формулі (5.8) тільки для води. К Т – регіональний басейновий коефіцієнт, який враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства.
Платежі за розміщення твердих відходів у природному середовищі визначаються за формулою:
, (6.12)
де: МЛІ – маса і-го виду відходу за 1 рік у межах ліміту;
НБІ- базовий норматив плати за розміщення 1 тонни і - того відходу;
МПЛІ - річна маса понадлімітного відходу і - того виду;
Кn - коефіцієнт кратності платежів за розміщення понадлімітних відходів;
КТ - коефіцієнт, що враховує місце розташування полігона для розміщення відходів; КУ - коефіцієнт, що враховує характер устаткування полігона.
читателя, заинтересовать и удержать его?
Продумайте, как написать так, чтобы читателю захотелось читать. Удобно начать с заголовка и первой фразы. Первая фраза в материале должна заинтриговать читателя, вызывая у него желание, читать дальше. В информациях и заметках в начало принято выносить главную мысль, самый яркий факт.
Основные приемы подачи информации:
Ñ Методический ИНСТРУМЕНТАРИЙ
G Как разработать проект команде организаторов?
Напоминаем, что журналист входит в команду организаторов. Поэтому он разрабатывает проект в составе этой команды, при этом он взаимодействует со всеми членами команды
Для того чтобы успешно разработать проект, необходимо последовательно пройти следующие шаги.
1. Подумать, что такое проект
Проект - реалистичный замысел, план о желаемом будущем (проект в буквальном переводе с латинского - брошенный вперед). Содержит в себе рациональное обоснование и конкретный способ осуществления.
2. Понять, что такое проектирование
Проектирование - процесс разработки проекта с фиксацией результата в какой-либо форме. Основные этапы проектирования: обоснованный выбор будущего продукта; разработка проекта и его документальное оформление.
3. Определить структуру проекта
· название проекта,
· постановка проблемы,
· целевое назначение проекта,
· задачи проекта,
· участники,
· общий замысел,
· деятельность по реализации проекта (этапы, формы, содержание, способы организации),
· ресурсное обеспечение,
· ожидаемый результат,
календарный план (прилагается).
Актуальность проекта заключается в объяснении, почему данную проблему нужно в настоящее время изучать.
Целевое назначение проекта - модель желаемого конечного результата проектной деятельности.
Задачи проекта - комплекс мер, необходимых для достижения цели проекта.
Проблема - сложный теоретический или практический вопрос, требующий изучения, разрешения; в науке - противоречивая ситуация в виде противоположных позиций в объяснении явлений, объектов, процессов, разрешение которой является прагматической целью проекта.
Продукт проектной деятельности - разработанное участниками проекта в ходе его выполнения реальное средство решения стоящей проблемы; результат проектной деятельности.
Защита проекта - процесс представления результатов проектной работы (с обоснованием ее эффективности, социальной значимости и т. д.) и презентации проекта, включающий этапы вопросов-ответов и дискуссии.
Ñ Методический ИНСТРУМЕНТАРИЙ
G Основные разделы текста проекта
Название проекта – должно быть броским, кратким, выражающим основную идею содержания, может быть дана расшифровка названия.
Постановка проблемы (актуальность проекта) – актуальность проекта определяется значимостью проекта, решению которой призван способствовать, ваш проект. При этом социальной проблемой можно назвать обнаруживаемое в жизни общества противоречие между существующим и желаемым состоянием, которое вызывает в обществе (сообществе) напряженность и которое оно намеревается преодолеть.
Схема формулирования проблемы состоит в сжатой формулировке ситуации, которая требует изменений (штапмы-предложения: «До сих пор ничего не сделано для того, чтобы...» или «Все меры по... оказываются малоэффективными» или «То, что делалось до сих пор, не принесло результатов...»).
В этом разделе разъясняется актуальность и новизна данного проекта по сравнению с аналогами, чьи интересы затрагивает эта проблема, каковы ее масштабы и что может произойти, если она не найдет решения.
В этом разделе важно также выделить сферы применения проекта, его функциональное назначение, стратегию, как основной способ решения проблемы.
С точки зрения проектирования, стратегия определяет назначение проекта, его долгосрочные цели, это — последовательная схема принятия решений, логически продуманная миссия проекта, обоснование его существования.
Раздел «актуальность проекта» можно считать качественно прописанным, если он:
- описывает, почему возникла необходимость выполнения проекта;
- ясно, какие обстоятельства побудили написать проект;
- проблема выглядит значимой для вашей территории, в целом для общества;
- исполнитель является достаточно компетентным для реализации проекта;
- масштабы проекта разумны, он не делает попытки решить все мировые проблемы сразу;
- проект поддерживается статистическими и аналитическими данными, ссылками на экспертов, ключевые научно-методические источники;
- проблема сформулирована с точки зрения того, чьим нуждам служит проект, а не с точки зрения «удобства» исполнителя;
- нет голословных утверждений, минимум наукообразных и специальных терминов, интересно для чтения и кратко;
- четко определен способ решения проблемы.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 25 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |