Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Закрита зрошувальна мережа.

Читайте также:
  1. Тимчасова зрошувальна мережа, призначення, склад.

 

Схеми розміщення закритої зрошувальної мережі.

Перша закрита (трубчаста) зрошувальна система (ЗЗС) у Росії була побудована Г. І. Аристовим у 1875 р. Напір у трубопрово­дах створювався за рахунок природного похилу. До чавунних тру­бопроводів приєднувався переносний гнучкий шланг довжиною 250 м з примітивними пристроями (типу «брандспойт») для по­ливу.

Закриті зрошувальні системи мають такі переваги:

· відсутність втрат води на фільтрацію і випаровування, що забезпечує високі к. к. д. систем і підвищує зрошувальну здатність джерел зрошення;

· високий коефіцієнт земельного використання;

· можливість розподі­лу води по зрошувальній площі при складному рельєфі;

· сприятливі умови для здійснення автоматизації роботи зрошувальних систем;

· можливість використання природного напору на підвищених похи­лах місцевості.

До недоліків закритої зрошувальної мережі належать:

· потреба у великій кількості труб, що значно підвищує капітальні та експлу­атаційні витрати;

· витрати електроенергії на створення потрібного напору у трубопроводах при відсутності або недостачі природно­го напору.

Класифікація закритої напірної зрошувальної мережі.

Залеж­но від способу подачі води розрізняють два типи закритої зрошу­вальної мережі:

· з самопливно-напірною закритою або комбінова­ною мережею;

· з механічною подачею води у закриту мережу.

У самопливно-напірній мережі зрошувальна вода у трубопроводах транспортується за рахунок напору, створюваного природним похилом місцевості. Тому її доцільно будувати на ді­лянках з похилом від 0,003 і вище.

Зрошувальні мережі з механічною подачею води застосовуються у тих випадках, коли рівень води у джерелі зрошення нижче поверхні зрошуваної ділянки або напір, що створюється при­родним похилом місцевості, виявляється недостатнім.

Залежно від конструкції мережі ЗЗС поділяються на:

· стаціонар­ні,

· напівстаціонарні

· пересувні.

Найбільш поширені стаціонарні мережі, в яких вода транспортується по трубопроводах, закладених у землі. На підземних трубопроводах встановлюють гідранти, через які вода пода­ється у дощувальні машини або інші поливні пристрої.

Напівстаціонарна мережа складається з підземних та пересувних поверхневих трубопроводів. Завдяки застосуванню пересувних польових трубопроводів будівельна вартість цих сис­тем знижується, але зростають експлуатаційні витрати, оскіль­ки у процесі поливу трубопроводи необхідно переміщувати по полю.

У пересувних закритих системах трубопроводи розміщують на поверхні землі. Всю мережу можна розбирати і пе­реміщувати на іншу ділянку. Застосовують її на невеликих ділян­ках. Для влаштування трубопроводів в основному застосовують азбестоцементні, напірні залізобетонні, напірні залізобетонні з ста­льним осердям, стальні, чавунні і пластмасові труби.

В межах однієї сівозмінної ділянки закрита зрошувальна мережа розміщується за двома схемами:

ü З одностороннім розміщенням польових трубопроводів по відношенню до розподільчого трубопроводу

ü З двохстороннім розміщенням польових трубопроводів по відношенню до розподільчого трубопроводу;

Перевагу тій чи іншій схемі розміщення закритої зрошувальної мережі віддають в залежності від рельєфу місцевості, розмірів ділянки і техніки поливу.

 

 

4. Дороги і лісосмуги на зрошувальній території.

Автомобільні дороги на зрошуваних землях поділяються на міжгосподарські, внутрішньогосподарські, польові, експлуатаційні.

Міжгосподарські дороги призначені для зв'язку господарств між собою і райцентром, залізницею, пристанями, аеродромами та ін.

Внутрішньогосподарські дороги з'єднують господарства з фермами, бригадами, станами, або пов'язують названі об'єкти між собою.

Польові дороги забезпечують під'їзд до кожного поля сівозміни і до найближчих міжгосподарських доріг.

Експлуатаційні дороги призначені для обслуговування, утримання і ремонту каналів та споруд на меліоративній мережі.

Дороги проектують вздовж постійних каналів, розподільних та польових трубопроводів, а також вздовж поливних ділянок по верхній або нижній їх стороні. В першому випадку дорога розміщується у верхній частині поля без кювета з низової сторони. Водовипуски у тимчасові зрошувачі проектують з переїздами. Для під'їзду на кожну поливну ділянку, а також до доріг вздовж тимчасових зрошувачів (при поливі дощувальними машинами типу ДДН і ДДА) проектують переїзди через водоскидний канал.

Ширину земляного полотна господарських доріг приймають 6,5 м, польових та експлуатаційних - 5,0 м; кювети – трапецієвидного та трикутного перерізу. Глибина кюветів на супіщаних грунтах – 0,3…0,4 м, на глинистих та пилуватих –0,5…0,6 м. У місцях пересічення доріг з розподільними та магістральними каналами будують мости або трубчасті переїзди з шириною проїзної частини 5 м.

Лісосмуги проектують для зменшення швидкості вітру, випаровування з поверхні поля води, послаблення діх суховіїв, зниження ступеня заростання каналів. Їх висаджують з високорослих порід дерев з високим підліском продувної конструкції. Розміщують вздовж постійних зрошувальних водозбірно-скидних та дренажних каналів, постійних доріг, по межах водоймищ, полів сівозміни.

Відстань між основними лісосмугами приймають з врахуванням дальності дії смуг, яка дорівнює 20…30 - кратній висоті дерев, і вимог механізації поливу та обробки грунту. Як правило, ця відстань становить 500…900 м.

При роботі дощувальних машин “Фрегат” і “Днепр” на кількох позиціях (або полях) у лісосмугах передбачаються проїзди для транспортування машин з однієї позиції на іншу. Проїзди повинні мати ширину 7,5 м дл “Фрегата” і 30 м – для “Днепра”.

Лісові смуги вздовж каналів складаються з двох, рідше чотирьох рядів дерев. Вздовж водосховищ, по межах степових зрошуваних ділянок висаджують 7…10 рядів дерев. Відстань між рослинами в ряду 0,7…1 м, а між рядами – 2,5…3 м.

 


5 3° 6 1

1 3 4

2

0,4 3,0 1,5 5,0

 

Рис.3 Розміщення доріг на зрошуваній території з верхової сторони поля

1 – поле; 2- кювет або водоскидний канал; 3 – берма; 4 – лісосмуга;

5 – зрошувальний канал; 6 - дорога




Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 57 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав