Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Урок — основна форма організації навчання. Сучасні вимоги до уроку.

Цю форму обгрунтував видатний педагог-гуманіст Я.А.Коменський.

Урок — це цілісний, логічно закінчений, обмежений у часі, регламентований обсягом навчального матеріалу, основний елемент педагогічного процесу, який забезпечує ак­тивну і планомірну навчально-пізнавальну діяльність групи учнів певного віку і рівня підготовки, спрямовану на розв'язання поставлених навчально-пізнавальних за­вдань.

До уроку, як до форми організації навчання, ставлять ряд вимог. Існують різні рівні вимог до уроку у сучасній школі. Найпоширенішою є класифікація вимог за змістом: виховні, дидактичні, методичні, психологічні, гігієнічні, організаційні тощо. Не викликає сумніву те, що на різних етапах розвитку школи вони мають змінюватись. Отже, існує потреба розмежовувати їх за часовою ознакою на сучасні і базисні, традиційні.

Досконалий урок повинен відображати як базисні, так і сучасні вимоги. Базисні вимоги до уроку випливають із його взаємодії із іншими видами занять і організаціними фо­рмами класно-урочної системи навчання (лекції, семінар, конференція, практикум, домашнє завдання, факультатив, гурток, екскурсія, залік, екзамен, суспільно корис­на праця тощо).

Отже, як зазначають Є.М.Галузинський та М.Б.Євтух, сучасні вимоги можна подати у вигляді таких груп:

Дидактичні:

1) Чітке визначення мети уроку, як вияву його освітньої функції /«Які знання і вміння я повинен дати на цьому уроці?»/

2) Освітня мета = освітній функції.

3) Здійснення у своїй системі дидактичних принципів навчання.

4) Обрання відповідних до мети методів, прийомів, засобів. Ретельна підготовка вчителя до кожного уроку.

5) Застосування внутріпредметних і міжпредметних зв'язків.

Виховні:

1) Постановка виховної мети уроку і відповідного завдання з виховання учнів у ро­зумовому, моральному, трудовому напрямках.

2) Врахування індивідуальних особливостей учня, рівня інтелектуального розвитку, мотивації ставлення до навчання, дії стимулюючих методів, ступеня самостійності в оволодінні знаннями.

Психологічні:

1) Організація і здійснення сприймання та усвідомлення, запам'ятовування і осмис­лення навчальної

інформації.

2) Розвиток довільної та післядовільної уваги учнів та усіх її властивостей, особливо концентрація уваги на найвідповідальніших і найскладніших знаннях.

3) Застосування мнемонічних прийомів (механічне і смислове запам'ятовування), їх тренування на уроці і при виконанні домашніх завдань.

4) Розумове виховання та самовиховання.

Гігієнічні:

1) Чергування методів і прийомів, з тим, щоб не допустити втоми.

2) Дотримання режиму гігієни, аерації повітря.

3) Стеження за станом здоров'я учнів і вчителя з метою попередження поширення інфекційних захворювань.

Ці вимоги конкретизуються до кожного уроку із різних предметів, тем, їх структури, мети.

Відповідь на питання яку ж структуру має урок і як вона залежить від дидактичних завдань чи інших факторів ви отримаєте у наступному параграфі.