Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

О.Л. Данченко

VII. ПОПЕРЕДНІЙ ДІАГНОЗ (назвати основне захворювання і супутню патологію)

 

VIII. РЕЗУЛЬТАТИ ДОПОМІЖНИХ ЛАБОРАТОРНИХ, ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ ТА ІНШИХ СПЕЦІАЛЬНИХ МЕТОДІВ ОБСТЕЖЕННЯ

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Цукор крові.

4. Аналіз крові на реакцію Васермана.

5. Група крові, резус приналежність.

6. Аналіз кала на яйця глист.

7. Біохімічний аналіз крові (загальний білок, білірубін, креатинін, сечовина, залишковий азот, трансамінази, електроліти).

8. Коагулограма (фібриноген, протромбіновий час, протромбінів індекс, час рекальцифікації, толерантність до гепарину).

9. Аналіз сечі на цукор.

10. Візуалізаційні методи діагностики: оглядова і контрастна рентгеноскопія, ультрасонографія, комп'ютерна томографія).

11. Ендоскопічні методи (ФГДС, колоноскопія, ректороманоскопія, лапароскопія).

12. Електрокардіографія.

13. Бактеріологічні методи (посів крові, ранового ексудату і вмісту гнійників на мікрофлору і чутливість її до антибіотиків).

14. Спеціальні методи (біопсія, цитологічний, імунологічний).

15. Консультації інших спеціалістів.

IX. КЛІНІЧНИЙ ДІАГНОЗ І ЙОГО ОБГРУНТУВАННЯ

Цей розділ історії хвороби є найважливіший і він має віддзеркалити всю повноту творчого мислення студента під час курації хворого. Робота ця грунтується на набутих навичках клінічного думання та законах логіки. її складовими є аналіз, синтез і відповідна наукова інтерпретація результатів повного клінічного обстеження пацієнта. Образно виявлені симптоми складають основу піраміди, вершиною якої і має стати заключний акорд клінічного логічного думання — який називається "діагноз". Процес цей повинен носити поетапний характер, причому, на кожному етапі має бути поставлене конкретне питання, на яке слід дати обгрунтовану відповідь (див, схему).

На першому етапі питання звучить: з яким захворюванням ми маємо справу — гострим чи хронічним?

На другому етапі слід відповісти на питання, який перебіг має дане захворювання: прогресуючий, стабільний чи рецидивуючий характер, і, які дані про це свідчать? Якщо захворювання хронічне, то воно є первинно хронічне чи вторинно (тобто почалося гостро, а вже в подальшому набрало затяжного — хронічного перебігу).

Наступним третім етапом має бути встановлено місце локалізації патологічного процесу. Слід відповісти на питання де, в якому органі, системі чи тканині — локалізується патологічне ураження?

Останній етап діагностичного пошуку — якого характеру цей патологічний процес, що локалізується у конкретному органі? (запальний, деструктивний чи неоплазматичний)

Письмовий виклад наведеного є обгрунтуванням основного діагнозу захворювання.

Завершується робота формулюванням заключного клінічного діагнозу та описом класичних етіопатогенетичних варіантів хвороби.

Приклад. Гострий лактаційний лівобічний субареолярний абсцедуючий стафілококовий мастит. У 80% випадків збудником маститу є стафілокок. Інфекційному процесу сприяють зниження рівня антимікробної резистентності організму, недотримання загальногігієнічних заходів, застій молока, мікротравми соска. Переважно інфекція попадає екзогенним (через молочні ходи) або лімфогенним шляхом.

X. ПЛАН ЛІКУВАННЯ

Режим (палатний, ліжковий, суворий ліжковий).

Дієта (№ 1 — 15).

Консервативне лікування.

Хірургічне лікування (покази до операції, передопераційна підготовка, вид знечулення, дата, назва операції, протокол операції у вигляді принципової схеми).

Післяопераційне лікування (консервативне, перев'язки, ЛФК, фізіопроцедури та ін.).

 

ХІ. Щоденник

Впродовж курації відобразити перебіг захворювання (динаміку скарг, об’єктивних даних, місцевих проявів, ефект лікування) у вигляді не менше трьох щоденників.

Приклад.

28.11.2009 День п/о 3 t тіла – 37,7 °С Ps – 84 уд./хв. АТ – 120/70 мм рт.ст. Скарги на болі в післяопераційній рані, дещо менші, ніж напередодні. Загальний стан середньої важкості. Хворий відзначає деяке поліпшення, зменшились болі, не було вечірнього підвищення температури з ознобом. Зі сторони внутрішніх органів патологічних змін не виявлено. Перев’язка. Пов’язка значно промокла гнійним вмістом, рана покрита фібриновими нашаруваннями, значна кількість гнійного ексудату, дренажі функціонують задовільно, рану промито антисептичним розчином, асептична пов’язка. Лікування згідно листка призначень.

 

ХІІ. ПРОГНОЗ

Прогноз для життя (сприятливий, сумнівний, несприятливий).

Прогноз перебігу захворювання (найреальніші варіанти в конкретному клінічному випадку).

Прогноз для працездатності (відновлена, тимчасово втрачена, стійко втрачена).

 

ХІІІ. ЕПІКРИЗ

Короткий переказ історії хвороби з акцентуванням на особливостях перебігу захворювання у конкретного пацієнта. Результати лабораторних і додаткових методів обстеження. Застосоване лікування і його ефективність. Причини виникнення ускладнень. Стан на момент виписки/закінчення курації. Подальше лікування. Рекомендації.

О.Л. Данченко

 

 




Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 19 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав