Читайте также:
|
Відповідно до однієї з поширених трактовок, технологія являє собою засіб перетворення ресурсів — чи то люди, чи то інформація чи матеріали — у кінцеві продукти й послуги. Люїс Девіс, який вів дослідження у сфері проектування робіт, запропонував таке визначення: «Технологія — це є поєднання кваліфікаційних навичок, обладнання, інфраструктури, інструментів і відповідних технічних знань, необхідних для здійснення бажаних перетворень у матеріалах, інформації чи людях».
Цілі й завдання організації і технології, що застосовуються, тісно пов’язані між собою. Виконання будь-якого завдання включає використання конкретної технології як засобу перетворення ресурсів, що надходять на вхід, у результат, одержуваний на виході. За висловом Віланда й Ульріха, «машини, обладнання і сировину, звичайно, можна розглядати як компоненти технології, але найбільш значущим компонентом, без сумніву, є процес, за допомогою якого первісні матеріали (сировина) перетворюються на бажаний на виході продукт. За своєю сутністю технологія є засобом, який дозволяє здійснити таке перетворення».
З усіх відомих класифікацій типів технологій найбільшу популярність має система, запропонована Джоан Вудворд — британською дослідницею управління. Вивчаючи виробничі фірми, вона виявила, що всі технології, що використовувалися, можна поділити на три категорії:
1. Одиничне, дрібносерійне чи індивідуальне виробництво — для нього характерно те, що одночасно виробляється тільки один або мала серія однакових виробів. Часто такий виріб створюється для конкретного покупця за його специфікаціями чи є дослідним зразком. Великі комп’ютери «Ай Бі Ем», комерційні «Боїнги» чи військові реактивні літаки, унікальне медичне обладнання або космічні кораблі — усі ці види виробів виробляються індивідуально, так само, як і продукція, що виготовляється за індивідуальними замовленнями, наприклад, меблі, одяг тощо.
2. Масове або великосерійне виробництво — застосовується при виготовленні великої кількості виробів, які ідентичні або подібні один до одного. Такий тип виробництва характеризується високим рівнем механізації і використання стандартних деталей, а також застосуванням поточних методів організації діяльності. Майже всі споживчі товари виробляються на базі технологій масового виробництва.
3. Безперервне виробництво — використовується автоматизоване обладнання, яке працює цілодобово для безперервного виготовлення однакового за характеристиками продукту у великих обсягах. Прикладами безперервного виробництва є переробка нафти, сталеливарне і мідеплавильне виробництва, робота електростанцій.
Альтернативна, проте в дечому й подібна до наведеної, класифікація була запропонована Дж. Томпсоном. Соціолог і теоретик організації Джеймс Томпсон використав для класифікації технологій підхід, що відрізняється, але не суперечить попередньому. На його думку, технології можна поділити на три такі категорії:
1. Багатоланкові технології — характеризуються рядом взаємопов’язаних задач, що в обов’язковому порядку мають виконуватися послідовно. Складальні лінії масового виробництва є типовим зразком такого виду технологій. Процес складання автомобіля повинен виконуватися в певній послідовності операцій (наприклад, не можна встановити двигун до того, як буде зібрано раму).
2. Посередницькі технології — характеризуються зустрічами груп людей, таких як, наприклад, клієнти чи покупці, які є чи хочуть бути взаємозалежними. Наприклад, банківська справа може розглядатися як посередницька технологія, що пов’язує вкладників і тих, хто бере позику в банку. Телефонні компанії виступають посередниками між людьми, які хочуть зателефонувати самі і які хочуть, щоб їм зателефонували. Бюро з працевлаштування пов’язує продавців та покупців робочої сили.
3. Інтенсивні технології — їм притаманне застосування спеціальних прийомів, навичок чи послуг для того, щоб здійснити певні зміни в конкретному матеріалі, який надходить у виробництво. Прикладом використання такої технології можна вважати монтаж фільму.
Категорії, запропоновані Дж. Томпсоном, не вельми відрізняються від категорій Дж. Вудворд. Багатоланкові технології еквівалентні технологіям масового та деяким формам безперервного виробництва. Інтенсивні технології еквівалентні технологіям індивідуального виробництва: їхньою метою є досягнення максимальної гнучкості виробництва. Розглядаючи лікарню як приклад операційної системи, що використовує інтенсивну технологію, Томпсон стверджував: «У будь-який момент може відбутися екстренний прийом хворого, що вимагатиме прийняття рішень щодо його розміщення, забезпечення їжею, рентгеноскопії, лабораторних досліджень, побутових послуг, працетерапії, надання соціальних послуг, а також психологічної підтримки або проведення якихось релігійних обрядів. Що саме може знадобитися, стати в нагоді, можливим буде зрозуміти лише після визначення стану хворого».
Посередницькі технології посідають проміжне місце між індивідуальними технологіями і технологіями масового виробництва. До них звертаються здебільшого тоді, коли є можливою та ефективною певна стандартизація, хоча випуск продукції не може бути повністю стандартизованим. Посередницькі технології дозволяють організаціям використовувати численні варіації потреб сторін, що вступають у тимчасові взаємодії. Наприклад, деякі вкладники банків хочуть мати вільний і постійний доступ до своїх вкладів, тоді як інші, бажаючи отримати більш високий відсоток, готові чекати. Банк упорається з усім цим розмаїттям, пропонуючи своїм клієнтам велику кількість типів рахунків, кожний зі специфічними характеристиками; те саме й щодо позик, які можуть бути короткотерміновими або довгостроковими, або такими, що надаються через заставні.
Відмінності в підходах до класифікації технологій пояснюються в основному сферами спеціалізації дослідників. Дж. Вудворд аналізувала технології переважно промислових підприємств, тоді як Дж. Томпсона цікавив ширший підхід, що охоплював усі види організацій. У результаті промислові підприємства найліпше описані категоріями Дж. Вудворд, а категорії Дж. Томпсона, як з’ясувалося, краще ніж інші підходять до технологій, що відносяться до невиробничої сфери.
Завершуючи розгляд даної проблеми, зазначимо, що жоден тип технологій не може вважатися «найліпшим»: кожен має свої переваги та недоліки, і кращим чином відповідає виконанню певних задач і досягненню конкретної мети. Наочним прикладом може стати виробництво автомобілів «Феррарі» за індивідуальними замовленнями. Ця гоночна машина в механічному відношенні переважає всі типи автомобілів масового виробництва. Але технологія індивідуального обслуговування при виготовленні «Феррарі», яка дозволяє цим автомобілям виборювати Гран Прі Ман, зовсім не виключає наявності певних переваг машин масового виробництва. До того ж, ті коштують значно дешевше і пристосовані для пересічного водія на звичайних дорогах.
План-проспект лекції
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 35 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |