Читайте также:
|
Населення району становить 43,3% усього населення України, а його щільність трохи нижча за середньоукраїнську і становить 82 особи/км2. Цей показник дуже відрізняється у Київській (155 особи/км2) та західних областях, де він перевищує 100 чол./км2 (і досягає 126 чол./км2 у Львівській), та в поліських областях, де він знижується до 53-59 чол./км2. Це пояснюється значними площами, зайнятими у Поліссі під лісом, болотами, а також нижчою концентрацією промисловості. Спільною для району є висока частка людей старшого віку в сільській місцевості, хоч густота сільського населення теж характеризується великими відмінностями в лісостепових і поліських областях (в останніх вона значно зменшилася).
Великі відмінності існують і у віковій структурі населення: у Вінницькій, Житомирській, Київській, Хмельницькій, Черкаській та Чернігівській областях кількість пенсіонерів на 1000 жителів значно перевищує середньо український показник, а в Чернівецькій, Рівненській, Львівській і особливо в Закарпатській областях та м. Києві — значно нижча. Ще відчутніші відмінності в природному прирості населення, який у 3-х областях з 13-ти у 1997 р. був позитивним, на відміну від усіх інших областей України. Це Закарпатська, Івано-Франківська та Рівненська області. У Волинській, Львівській, Тернопільській, Чернігівській областях перевищення смертності над народжуваністю на 01.01.97 р. було трохи нижчим, ніж у середньому по країні. Краще становище щодо відтворення населення в зазначених областях, перш за все, завдяки ситуації, що склалася в містах. У 8 областях району природний приріст позитивний саме у міського населення.
Очікувана ж тривалість життя знизилась, як і в Україні в цілому, майже на 3 роки.
Національний склад населення району досить строкатий, з абсолютним переважанням українців — до 92-95% у більшості областей у загальній чисельності населення кожної області. Друге місце займають росіяни, далі йдуть поляки, євреї, білоруси, румуни, молдовани, угорці тощо.
Розселення населення у макрорайоні дуже неоднорідне. У його системі сталися значні зміни у другій половині XX століття. Перш за все, це стосується росту міст, зокрема, збільшення кількості великих і середніх міст, чисельності міського населення, що зумовлено процесами урбанізації, викликаними розвитком продуктивних сил у західних областях України.
Сільське населення розселене по території району досить неоднорідно. У західних областях і на Поділлі воно складає половину всього населення, а в Київській області - лише 30%.
Найбільша щільність мережі міських поселень - у Львівській (понад 70), Київській та Житомирській областях. У макрорайоні нараховується більш ніж 185 міст та 330 поселень міського типу. Більшість малих та середніх міст району мають сприятливі умови для подальшого розвитку, тобто виступають центрами росту, здебільшого, внутрішньорайонного значення — важливими елементами просторового каркасу розвитку України.
Макрорайон має досить значний праце ресурсний потенціал - 11,7 млн. чол. працездатних (чи 42,7% усього потенціалу України). Найбільший праце ресурсний потенціал зосереджено у м. Києві, Львівській, Вінницькій, Київській областях. Співставлення попиту на робочі місця та потреби в них демонструє тривожну картину.
Коефіцієнт навантаження на одне вільне робоче місце (вакансію) при середньому по країні 11,2 од. у 1997 р. досягав у Волинській області 127 од., у Івано-Франківській - 112,8, у Львівській - 43,9, у Чернівецькій - 31,6, Чернігівській - 25,7, Рівненській - 32,9.1, лише у м. Києві та Черкаській області він нижчий за середній по країні. У цьому віддзеркалюється досить значне в районі безробіття — велике соціальне лихо нашого часу. Висока забезпеченість району трудовими, до того ж, значною мірою, високо кваліфікаційними ресурсами мала б сприяти подальшому розвитку тут праце- і наукоємних галузей господарства.
Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 25 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |