Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Висновки. Останнє десятиліття ХХ століття для українського мистецтва – період унікальний, – наголошують мистецтвознавці та критики

Читайте также:
  1. Висновки
  2. Висновки
  3. ВИСНОВКИ
  4. Висновки
  5. Висновки
  6. Висновки
  7. Висновки
  8. ВИСНОВКИ
  9. ВИСНОВКИ
  10. ВИСНОВКИ

Останнє десятиліття ХХ століття для українського мистецтва – період унікальний, – наголошують мистецтвознавці та критики. Художники, які ще не забули «принад» безальтернативного соціалізму і деспотичного управління мистецтвом, одержали право бути на «ти» з власною індивідуальністю. Полістилізмом, (характерним для даного періоду) – вона називає мистецтво, яке не нехтує традицією. Під ним розуміється мирне співіснування поетичного реалізму, символізму, метафоризму і відроджених напрямів класичного авангардизму – сюрреалізму, абстракціонізму

На кінець ХХ століття, за дослідженням О. Семашко, – у сфері образотворчого мистецтва відбуваються процеси модернізаційного характеру, які призводять до суттєвих змін у системі соціально-художніх відносин (митець – публіка – критика – влада), ціннісних орієнтацій і структури діяльності митця і критика, зростання ролі посередників, переструктурування мистецтва як соціально-культурного інституту.

Після здобуття незалежності в Україні активізується художній процес, відбуваються пошуки нових форм, засобів і методів зображення. На зміну «ідейному» мистецтву приходить мистецтво «вільної творчості», проте стала слабшою система державної підтримки, зникли держзамовлення, перехід до ринкових відносин вплинув як на замовників, так і на творців мистецтва, виникли суперечливі питання стосовно естетичних цінностей мистецтва. Ці процеси призвели до досить нестабільної ситуації в художньому житті суспільства.

Серед чинників, які зумовили жанрову та стилістичну різноманітність сучасного українського мистецтва, важливу роль відіграють суспільно-політичні: вивільнення від ідеологічного тиску, «повітря свободи» передусім сприяло свободі творчості, надихнуло на самовиявлення митців, оскільки зникли певні заборони чи стилістичні обмеження.

Українське образотворче мистецтво ХХ – початку ХХІ століття є складним процесом, для якого характерні пошуки нових позицій, форм та методів зображення. Сучасні зміни в художньому процесі все частіше визначають нові тенденції, серед яких важливе місце посідають «мистецтва нових технологій».

На сучасному етапі відбувається інтенсивний пошук нових форм, які виходять за межі традиційних «картини», «скульптури», «малюнка». Образотворче мистецтво ніби прагне злитися в єдине ціле з іншими видами художньої творчості: музичним, театральним, екранними мистецтвами. Дедалі частіше вживаються слова «інсталяція», «перформанс», «асамбляж», «енвайєрмент».

Образотворче мистецтво сучасної України переоцінює свої естетичні вартості і на зміну одним поняттям краси приходять інші. Однак, як би не змінились стилі та жанри, методи та засоби творення, це мистецтво залишається одним із провідних культурних надбань суспільства.

 




Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 33 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав