Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Глава уряду, порядок його призначення, правове становище і роль.

Читайте также:
  1. E. Порядок защиты курсовой работы.
  2. Gl] Тема 9.Законность и правопорядок. Мировой правопорядок
  3. II. Порядок выполнения
  4. II. Порядок выполнения курсовой работы
  5. II. Порядок выполнения, рецензирования и защиты курсовой работы
  6. III. Организация и порядок прохождения практики
  7. III. Порядок и условия проведения олимпиады
  8. III. ПОРЯДОК ОРГАНИЗАЦИИ И ПРОВЕДЕНИЯ ОБЩЕГО СОБРАНИЯ СОБСТВЕННИКОВ ПОМЕЩЕНИЙ МКД
  9. III. Порядок производства и решения дел
  10. quot;Глава 9.1. РЕШЕНИЯ СОБРАНИЙ

Призначення/обрання на посаду глави уряду є першою стадією формування уряду в країнах ЄС зі змішаною формою правління. У конституціях цих держав наявні три процедури формування урядів. Обидві засновані на спільних діях парламенту і глави держави, однак мають відмінний характер і послідовність дій.

Перша процедура історично склалася у Великобританії і тривалий час була практично загальноприйнятою. Відповідно до цієї процедури глава держави призначає главу уряду, однак уряд стає повноважним лише у випадку отримання ним інвеститури в парламенті. Відповідно до цієї процедури призначаються президентами глави урядів Румунії [[2]], Португалії [[3]] та Польщі [[4]]. У конституціях Румунії та Португалії також визначено, що призначенню глави уряду передують консультації глави держави з парламентськими силами з урахуванням результатів виборів [[5]].

Друга процедура передбачає більш активну участь парламенту вже на початковій стадії формування уряду. Глава уряду обирається парламентом, після чого відбувається його призначення главою держави. Така процедура обрання глави держави визначена Конституцією Фінляндії: парламент обирає прем’єр-міністра, кандидатуру якого пропонує президент країни за результатами консультацій з парламентськими фракціями. Лише після обрання парламентом президент Фінляндії призначає главу уряду [[6]].

Третя процедура діє у Франції і полягає у призначенні президентом прем’єр-міністра формально одноосібно без обов’язкової інвеститури уряду.

Однак перебільшувати буквальне значення розглянутих процедур призначення/обрання глав урядів не слід. Практика консультацій глав держав з керівниками найбільших парламентських фракцій стосовно визначення кандидатури глави уряду є поширеною навіть у тих випадках, коли це прямо не передбачено конституціями (найбільш показовий приклад – Франція). Фактично кандидатура глави уряду та персональний склад уряду в політичній практиці визначаються за результатами попередніх – ще до застосування відповідних конституційних процедур – переговорів між парламентськими політичними силами за участю глави держави.

Зазвичай главою уряду обирається лідер партії, яка за результатами виборів має абсолютну або відносну більшість у парламенті. У своїх діях він спирається на правлячу партію або коаліцію, що дає йому змогу не лише домінувати в уряді, але й контролювати парламентську більшість. У результаті глава уряду набуває реальних можливостей щодо спрямування роботи представницького органу. При цьому слід зазначити, що реальний вплив глави уряду залежить не стільки від обсягу його нормативно визначених повноважень, скільки від типу уряду – однопартійний чи коаліційний.

Строк повноважень. Конституційними приписами в країнах Європейського Союзу зі змішаною формою правління докладно визначені підстави і процедури дострокової відставки уряду: відхилення програми уряду; негативне голосування щодо вотуму довіри; схвалення вотуму недовіри тощо [[7]]. У Конституціях також визначено, що прем’єр-міністр країни має право заявити про свою відставку, що має наслідком відставку всього уряду.

Склад і структура урядів доволі істотно відрізняються у різних країнах. Наприклад, склад уряду у Франції не врегульований конституційно, що дозволяє кожному новому главі уряду самому визначати, які міністерства утворюються і з якою сферою відповідальності. У Португалії до складу урядів входять усі глави центральних органів державної влади, державні секретарі та їхні заступники, причому чисельність уряду визначається декретами про призначення або спеціальними декретами-законами. У Румунії та Польщі склад уряду визначений нормативно органічним та звичайним законом відповідно.

Слід зазначити, що глави урядів концентрують у своїх руках основні повноваження виконавчої влади і, по суті, стоять над урядами. Звуження засад колегіальності на урядовому рівні є об’єктивною тенденцією суспільно-політичного і державно-правового розвитку багатьох країн [[8],с. 594–595]. Концепція „правління прем’єр-міністра” у сучасній конституційній теорії значно потіснила концепцію „правління кабінету”.


Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 38 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2020 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав