Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Антиінфляційні заходи держави

Читайте также:
  1. D) — преференційні тарифні заходи, що містяться в угодах, які ЄС уклав з певними країнами або територіями за межами митної території ЄС або групами країн чи територій.
  2. Акт відновлення Української держави (30 червня 1941 року).
  3. Акт проголошення незалежності української держави (1941р.) та його значення.
  4. Антиінфляційна політика держави
  5. Антимонопольна політика держави
  6. Види юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності
  7. Визначте поняття держави. Проаналізуйте класифікацію держави за формою правління та устрою, за політичними режимами.
  8. Виховні заходи
  9. Відношення держави до дітей з обмеженими можливостями здоров'я

Розвинуті країни світу нагромадили значний досвід проведення антиінфляційної політики. Основними заходами держави у боротьбі з інфляцією, передусім з головуючою та гіперінфляцією, є: 1) регулювання попиту та пропозиції; 2) індексація доходів; 3) контроль за цінами та заробітною платою.

Найтиповіші дії держави за розбіжності попиту і пропозиції такі: якщо платоспроможний попит перевищує пропозицію за умов виробництва ВНП нижче від оптимальної величини, держава повинна привести в дію три основних методи регулювання:

знизити податок на прибуток, щоб стимулювати інвестиції компаній і фірм;

збільшити витрати державного бюджету і насамперед державні закупівлі товарів і послуг;

зменшити відсоткову ставку за кредит і, отже, збільшити грошову масу в економіці.

Крім цих заходів слід провадити активну амортизаційну політику, збільшувати обсяг капіталовкладень у державному секторі тощо.

Якщо пропозиція вища від платоспроможного попиту, а виробництво ВНП перевищує оптимальну величину, держава повинна домагатися зниження сукупного попиту. Для цього їй необхідно збільшити податки на прибуток, скоротити державні витрати, збільшити плату за надання кредитів і, отже, зменшити грошову масу.

Застосування наведених важелів економічного регулювання не дає миттєвого ефекту. Наприклад, перші позитивні результати від збільшення чи зменшення податків на прибуток, подорожчання чи здешевлення кредиту з'являться не раніше, ніж через півроку.

Індексація доходів здійснюється залежно від темпів інфляції. Вона застосовується в усіх розвинутих країнах і визначається рівнем прожиткового мінімуму (або типовим споживчим кошиком) і узгоджується з динамікою індексу цін: За постійної інфляції індексацію через певні проміжки часу повторюють.

Контроль за цінами і заробітною платою здійснюють протягом нетривалого проміжку часу, оскільки в іншому разі відкритий тип інфляції трансформується у закритий і руйнується механізм ринкового саморегулювання. Крім того, держава впливає на інфляцію здебільшого опосередковано, через механізм очікувань.

Загалом боротьбу з інфляцією необхідно вести шляхом використання комплексу заходів, передусім скорочення бюджетного дефіциту, поступового усунення диспропорцій в економіці, проведення раціональної податкової політики, посилення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва, підвищення курсу національної валюти, стимулювання інвестиційної діяльності та ін.

Шляхи стабілізації грошового обігу. З'ясування основних причин (внутрішніх і зовнішніх) інфляції вказує і найважливіші шляхи стабілізації грошового обігу. Розрізняють такі три методи стабілізації грошового обігу:

1) нуліфікація,

2) ревалоризація,

3) девальвація.

Нуліфікація грошей (від лат. nulificatio — знищення) — різновид грошової реформи, коли знецінені грошові знаки анулюються, тобто оголошуються недійсними.

Цей метод використовують за наявності супергіперінфляції, наприклад в СРСР під час проведення грошової реформи 1922—1924 pp. При цьому один новий карбованець обмінювали на 50 млрд старих. У Німеччині під час грошової реформи 1924 р. одну нову марку обмінювали на 1 трлн старих.

Ревалоризация — повернення до попередньої купівельної сили грошових знаків.

Для цього з обігу треба вилучити зайві гроші. Цей метод застосовується при невеликих масштабах інфляції.

Девальвація — зниження обмінного курсу (ціни) валюти порівняно з іноземною.

Для стабілізації грошового обігу проводять також специфічні заходи із зміцнення грошових систем. Таким заходами є нуліфікація, ревалоризація, девальвація, дефляція.

Нуліфікація грошей означає, що знецінені грошові знаки анулюються, оголошуються недійсними, а їм на заміну випускаються нові гроші. Цей метод використовують при наявності гіперінфляції.

Ревалоризація означає повернення до попередньої купівельної спроможності грошових знаків. Такий метод застосовується при незначних темпах інфляції.

Девальвація означає зниження обмінного курсу грошової одиниці даної країни відносно інших твердих валют.

Дефляція означає вилучення із обігу надлишкової частини грошової маси. Вона може відбуватися шляхом підвищення податків, скорочення контролю за обсягами кредитування, продажу підприємствам державних цінних паперів тощо.


Найважливішими негативними наслідками інфляції є зниження темпів економічного розвитку; гальмування науково-технічного прогресу; послаблення стимулів до продуктивної діяльності; посилення тіньової економіки; криза фінансової системи та ін. Основними негативними соціальними наслідками є зниження життєвого рівня трудящих, знецінення трудових заощаджень, поглиблення майнової нерівності тощо.

Основними антиінфляційними заходами держави є регулювання попиту та пропозиції, індексація доходів, контроль за цінами і заробітною платою. Основними методами стабілізації грошового обігу є нуліфікація, ревалоризація і девальвація.

9. Взаємозв'язок інфляції та безробіття. Крива Філліпса.
Порівняння конкретних даних про зміну інфляції та безробіття призводило багатьох дослідників до переконання, що між двома цими явищами існує взаємозв'язок. Наочне уявлення про співвідношення норми безробіття і рівня інфляції дає так звана крива Філліпса. Англійський економіст А. У. Філліпс в кінці 50-х рр.. виявив залежність між нормою безробіття і приростом заробітної плати. Аналізуючи дані про величину безробіття і зарплати за більш ніж 100-річний період, він встановив, що норма безробіття і зарплата мають стійку зворотний зв'язок. Філліпс прийшов до висновку, що існує низький рівень безробіття, рівний 6-7%, при якому рівень заробітної плати стабільний. Коли безробіття падає нижче цього значення, то рівень заробітної плати підвищується, причому темпи приросту зарплати збільшуються в міру наближення безробіття до свого мінімального значення. І навпаки, в умовах масового безробіття рівень заробітної плати зменшується.
Надалі крива Філіпса була модернізована шляхом заміни ставки заробітної плати на темпи зростання цін. У такому вигляді криву Філліпса стали використовувати для розробки економічної політики.

Крива Філіпса.
Крива Філліпса показує зворотну взаємозалежність між темпами інфляції і нормою безробіття. Чим вище темп інфляції, тим нижча частка безробітних.
Розглянемо можливості кривої Філіпса для аналізу економічної політики, спрямованої на управління сукупним попитом. У будь-який даний момент часу, очікуваний темп інфляції і шокові зміни пропозиції знаходяться поза зоною прямого державного контролю. Тим не менш, уряд, використовуючи заходи кредитно-грошової і бюджетно-податкової політики, може стимулювати сукупний попит з метою зниження безробіття і збільшення інфляції або ж воно може стримувати зростання сукупного попиту, збільшуючи безробіття і знижуючи інфляцію.
На малюнку наочно представлена ​​альтернатива вибору між інфляцією і безробіттям, виражена кривою Філліпса. Можна маніпулювати сукупним попитом для вибору певної комбінації показників безробіття та інфляції на цій кривій, що отримала назву кривої Філіпса для короткострокового періоду.

 




Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 77 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав