|
Читайте также: |
Подписано в печать 16.05.2012.
Бумага Business Xerox. Гарнитура Times New Roman.
Формат 60´84 1/16.Усл. печ. л. 2,7. Тираж 10 экз. Заказ № 6265.
Отпечатано в типографии Забайкальского института предпринимательства
Сибирского университета потребительской кооперации
672086, г. Чита, ул. Ленинградская, 16
Затверджено
на методичній нараді кафедри
від 29 вересня 2014 р.
Протокол № 1.
Зав. кафедри
_______________ д.мед.н Бабієнко В.В.
/підпис/
Одеса – 2014 р.
МОДУЛЬ № 1 «Загальная гігієна»
Змістовий модуль № 1«Загальні питання гігієни та екології. ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛЮДИНИ»
1.Тема №10 «Фізіологічне, гігієнічне та епідеміологічне значення води.»
2. Актуальність теми
Вода - універсальний розчинник хімічних речовин, і це є основною роллю рідини в життя всіх живих організмів.
Кров, лімфа, міжклітинна, внутрішньоклітинна рідина, сльоза, слина, піт, шлунковий сік, сік підшлункової залози, жовч, сеча, кишкові виділення і виділення з статевих або дихальних шляхів - це все вода з розчиненими в ній речовинами.
Чим більше концентрація води в будь-якої біологічної рідини, тим вище швидкість взаємодій молекул: швидше доставляються поживні речовини клітин, швидше поповнюються енергетичні запаси, швидше виводяться побічні продукти біохімічних реакцій, швидше проходять процеси оновлення та відновлення.
C допомогою води легше йде проникнення клітин імунної системи в найдальші «куточки» організму. Зменшення кількості води у будь-якої біологічної рідини приводить до її згущення і порушення метаболізму.
3. Цілі заняття:
3.1. Загальні цілі:
Оволодіти методикою санітарного обстеження джерел водопостачання та відбору проб води для бактеріологічного і санітарно-хімічного аналізу.
3.2. Виховні цілі:
Сприяти формуванню у студентів гігієнічного мислення шляхом наведення прикладів про вплив якості води на захворюваність населення і санітарні умови його життя.
3.3. Конкретні цілі:
- знати:
1. Гігієнічне значення води (фізіологічне, ендемічне, епідеміологічне, токсикологічне, бальнеологічне, климато- погодообразующих, господарсько-побутове, народногосподарське значення.
2. Класифікацію джерел водопостачання та їх гігієнічну характеристику.
3. Програму санітарного обстеження джерел водопостачання: санітарно-топографічного, санітарно-технічного, санітарно-епідеміологічного.
3.4. На основі теоретичних знань з теми:
- оволодіти методиками /вміти/:
1. Проводити санітарне обстеження джерел водопостачання.
2. Визначати місця відбору та здійснювати відбір проб води для дослідження, вміти заповнити супровідний бланк.
3. Визначати дебіт (продуктивність) джерел водопостачання.
4. Матеріали доаудиторної самостійної підготовки (міждисциплінарна інтеграція).
| №№ п.п. | Дисципліни | Знати | Вміти |
| 1. | Попередні дисципліни | ||
| - загальна хімія - біохімія - нормальна фізіологія | - хімічний склад води - біохімічне значення компонентів - фізіологічне значення води | - визначити вміст хімічних сполук у воді. Провести гігієнічну оцінку якості питної води, згідно сан.гіг. нормативів | |
| 2. | Наступні дисципліни | ||
| - інфекційні захворювання | - роль води у розповсюдженні інфекційних захворювань | Провести гігієнічну оцінку якості питної води, згідно сан.гіг. нормативів | |
| 3. | Внутрішньопредметна інтеграція | ||
| - Гігієна харчування - Гігієна праці - ГДП - Війскова гігієна | - фізіологічне значення води - роль води у розповсюдженні інфекційних захворювань | визначити вміст хімічних сполук у воді. Провести гігієнічну оцінку якості питної води, згідно сан.гіг. нормативів |
5. Зміст теми (текст або тези), граф логічної структури заняття.
Гігієнічне значення води
Фізіологічні функції води:
- Пластична - вода складає в середньому 65% маси тіла дорослої людини. 70% води зосереджено внутрішньоклітинно, 30% позаклітинно у складі крові, лімфи (7%) і міжтканинної рідини (23%). Вміст води в кістковій тканині становить 20% від її маси, в м'язової - 75%, в сполучної - 80%, плазмі крові - 92%, склоподібному тілі ока - 99% води. Велика частина води є компонентом макромолекулярних комплексів білків, вуглеводів і жирів і утворює з ними желеподібні колоїдні клітинні і позаклітинні структури. Менша знаходиться у вільному стані;
- Участь в обміні речовин і енергії - всі процеси асиміляції і дисиміляції в організмі протікають у водних розчинах;
- Роль у підтримці осмотичного тиску і кислотно-лужної рівноваги;
- Участь в теплообміні і терморегуляції - при випаровуванні 1 г вологи з поверхні легенів, слизистих оболонок і шкіри (прихована теплота парообразованія) організм втрачає 2,43 кДж (близько 0,6 ккал) тепла;
- Транспортна функція - доставка клітинам живильних речовин - кров'ю, лімфою, видалення з організму шлаків, продуктів обміну сечею, потом;
- Як складова частина харчового раціону і джерело надходження в організм макро-і мікроелементів;
- Існують нервово-психічні розлади, зумовлені невозможностью задовольнити спрагу при відсутності води або її поганих органолептіческіх властивостях. Згідно з ученням І.П. Павлова про вищої нервової діяльності запах, смак, присмак, зовнішній вигляд, прозорість, забарвлення води є подразниками, діючими через центральну нервову систему на весь організм. Погіршення органолептичних властивостей надає рефлекторна дія на водно-питний режим і деякі фізіологічні функції, зокрема посилює секреторну діяльність шлунка. До води з поганими органолептичними властивостями у людини формується захисна реакція - відчуття відрази, яке змушує відмовлятися від вживання такої води, навіть незважаючи на спрагу.
Епідеміологічна та токсикологічна роль води
Вода може брати участь в розповсюдженні інфекційних захворювань:
- Як фактор передачі збудників захворювань з фекально-оральним механізмом передачі: кишкових інфекцій бактеріальної та вірусної етіології (черевний тиф, паратифи А і В, холера, дизентерія, сальмонельоз, ешеріхіоз, туляремія, вірусний гепатит А, поліомієліт, ентеровірусні захворювання, викликані вірусами Коксакі, ЕСНО та інші); геогельмінтоз (аскаридоз, трихоцефальоз, анкілостомідоз); біогельмінтоз (ехінококоз, гіменоліпідоз); захворювань, викликаних найпростішими (амебна дизентерія, лямбліоз), зооантропонозов (туляремія, лептоспіроз і бруцельоз);
- Як фактор передачі збудників захворювання шкіри і слизових оболонок (при купанні чи іншому контакті з водою): трахома, проказа, сибірка, контагіозний молюск, грибкові захворювання (наприклад, епідермофітія);
- Як середу розмноження переносників хвороб - комарів роду Анофелес, які розносять малярійний плазмодій та інші (поверхневі водойми).
Ознаки водних епідемій:
- Одночасна поява великої кількості хворих кишковими інфекціями, різкий підйом захворюваності населення - так званий епідемічний вибух;
- Хворіють люди, що користуються одним водопроводом, однією гілкою водопровідної мережі, однією водорозбірної колонкою, одним шахтним колодязем і т.п.;
- Захворюваність тривалий час утримується на високому рівні - у міру забруднення води і вживання її населенням;
- Крива захворюваності може мати одно-, дво-, трехгорбий або інший характер. Насамперед реєструватимуться захворювання з коротким інкубаційним періодом (ешеріхіози, сальмонельози - 1-3 доби, холера - 1-5 діб, черевний тиф - 14-21 добу і, нарешті - з більш довгим - вірусний гепатит А і Е - 30 і більше діб);
- Після проведення комплексу протиепідемічних заходів (усунення вогнища забруднення, дезінфекція водопровідних споруд, санація колодязів) спалах згасає, захворюваність різко зменшується, але деякий час залишається більш високою в порівнянні з її спорадичним рівнем - так званий епідемічний шлейф. Це обусловлено появою під час епідемічного вибуху великої кількості нових потенційних джерел інфекції (хворих і носіїв) та активізацією інших шляхів розповсюдження патогенних мікроорганізмів від цих джерел - контактно-побутового (через забруднені руки, посуд, дитячі іграшки, предмети догляду), через продукти харчування або живими переносниками (мухами) і т.п.
Токсикологічна роль води обумовлена хімічними речовинами, які можуть негативно впливати на здоров'я людини, викликаючи розвиток різноманітних хвороб. Їх поділяють на хімічні речовини природного походження - ті, які додають у воду як реагенти, і хімічні речовини, які потрапляють у воду внаслідок промислового сільськогосподарського і побутового забруднення джерел водопостачання. Недостатня або неефективна очистка таких вод на водопровідних станціях сприяє тривалому токсичній дії малих концентрацій хімічних речовин, рідше, при аварійних та інших надзвичайних ситуаціях - гострого отруєння.
Бальнеологічна роль води
Вода використовується з лікувальною метою, для реабілітації реконвалесцентів (споживання мінеральних вод, лікувальні ванни), а також як фактор загартовування (купання, плавання, обтирання).
Господарсько-побутова і народно-господарська роль води
Санітарно-гігієнічні та господарсько-побутові функції води включають:
- Використання води для приготування їжі і як складової частини харчового раціону;
- Як засобу для миття тіла, прання білизни, одягу, миття посуду; Підтримання чистоти в житлових, громадських, виробничих приміщеннях, території населених пунктів;
- Зрошення зелених насаджень в межах населених пунктів;
- Санітарно-транспортна та обезвреживающая функції води - у видаленні побутових і промислових відходів системою каналізації, їх знешкодженні на очисних спорудах, самоочищення водойм;
- Гасіння пожеж, очищення атмосферних забруднень (дощ, сніг).
Народно-господарські функції води:
- Використання в сільському господарстві (зрошення в рослинництві та садівництві, тепличних господарствах, птахівницьких та тваринницьких комплексах);
- У промисловості (харчової, хімічної, металургійної і т.п.);
- Як траси водного (пасажирського, вантажного) транспорту.
Класифікація джерел водопостачання
Джерела водопостачання підрозділяються на підземні і поверхневі.
До підземних джерел належать:
- Міжпластові напірні (артезіанські) та ненапорние води, що залягають у водоносних горизонтах (піщаних, гравелистих, тріщинуватих) між водонепроникними шарами грунту (глини, граніти), а тому надійно захищені від проникнення забруднень з поверхні. Поповнення міжпластових вод відбувається в зонах живлення - місцях виклинювання водоносного шару на поверхню, які знаходяться на значній відстані від місць водозабору. Міжпластові води відрізняються стабільною невисокою температурою (5-12 ° С), постійним фізико-хімічним складом, постійним рівнем і значним дебітом;
- Грунтові води, що залягають у водоносному горизонті над першим водонепроникним шаром грунту, а тому в разі неглибокого розташування недостатньо захищені від потрапляння забруднень з поверхні. Характеризуються сезонними коливаннями рівня стояння, дебіту, хімічного і бактеріального складу, які залежать від частоти і кількості опадів, наявності поверхневих водойм, глибини залягання, характеру грунту. Фильтруясь через шар чистого дрібнозернистого піску, товщиною 5-6 м. І більше, грунтові води стають прозорими, безбарвними, не містять патогенних мікроорганізмів. Запаси грунтових вод незначні, тому, щоб використовувати їх як джерело централізованого водопостачання, передбачають їх штучне поповнення водою за допомогою спеціальних інженерно-технічних споруд;
- Джерельна вода, яка витікає з водоносних шарів, виклінівающіхся на поверхню землі внаслідок зниження рельєфу, наприклад, біля підніжжя пагорбів, гір;
- Верховодка, яка залягає найближче до земної поверхні і утворюється за рахунок фільтрації атмосферних опадів на обмеженій площі. Дуже малі запаси і невисока якість води не дозволяють рекомендувати верховодку як джерело господарсько-питного водопостачання.
Поверхневі води діляться на проточні (ріки, водоспади льодовики), непроточні (озера, ставки, штучні відкриті водосховища). Склад їх води багато в чому залежить від характеру грунту на території водозбору, гідрометеорологічних умов та суттєво коливається протягом року в залежності від сезону і навіть погоди. У порівнянні з підземними водами, для поверхневих характерна велика кількість зважених речовин, низька прозорість, підвищена кольоровість за рахунок гумінових речовин, які вимиваються з грунту, більш високий вміст органічних сполук, наявність автохтонної мікрофлори, присутність у воді розчиненого кисню. Поверхневі водойми легко забруднюються ззовні, тому з епідеміологічної точки зору є потенційно небезпечними.
У ряді маловодних, безводних місцевостей використовують привізну і метеорну (атмосферну) воду (дощову, снігову), яку зберігають в закритих водосховищах, наливних колодязях.
Найкращою є ситуація, коли вода в джерелі водопостачання за своєю якістю повністю відповідає сучасним уявленням про доброякісну питну воду. Така вода не потребує обробки і необхідно лише не погіршити її якість на етапах забору з джерела і подачі споживачам. У той же час знезараження такої води передбачається санітарними вимогами. Такими джерелами можуть бути лише деякі підземні міжпластові води, найчастіше - артезіанські (напірні). У всіх інших випадках вода в джерелі, особливо поверхневому, вимагає поліпшення її якості. Перш за все, зменшення каламутності (освітлення) і кольоровості (знебарвлення). Звільнення від патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів (знезараження). Іноді поліпшення хімічного складу шляхом спеціальних методів обробки (опріснення, пом'якшення, дефторування, фторування, знезалізнення тощо). Гігієнічні вимоги до якості води джерел централізованого водопостачання приведені в додатку
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 51 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |