Читайте также:
|
У березні 1921 р. X з'їзд РКП(б) прийняв рішення про заміну продрозкладки продподатком (незабаром РНК УСРР видав декрет про норми і розмір податку — загальна сума податку становила 126 млн. пудів зерна замість 180 млн. пудів згідно з продрозкладкою), що поклало початок переходу до нової економічної політики.
Неп — це комплекс заходів перехідного періоду, який передбачав заміну продрозкладки продподатком; використання товарно-грошових відносин, формування ринку; кооперування трудящих; запровадження госпрозрахунку, посилення особистої зацікавленості у результатах праці; тимчасовий допуск капіталістичних елементів у економіку.
Протягом 1921—1922 pp. формується непівська модель організації суспільства. Ця модель базувалася на концепції шляху до соціалізму через державний капіталізм. Її складовими були в політико-ідеологічній сфері — жорсткий однопартійний режим; в економіці — адміністративно-ринкова система господарювання. Принциповими чинниками економічного розвитку країни ставали: державна монополія (мінімальний зв'язок із світовою економікою) у зовнішній торгівлі; державна власність на крупну та значну частину середньої промисловості, торгівлі, транспорту; госпрозрахунок у промисловості, діючий в обмеженому вигляді лише на рівні трестів (об'єднань підприємств), що перебували у власності держави; нееквівалентний обмін з селом на основі продподатку; гальмування розвитку крупного індивідуального господарства на селі.
Запровадження непу мало помітні економічні наслідки. На базі непу промисловий розвиток СРСР у середині 20-х років досяг довоєнного (1913) рівня. Поступово виходило з кризи і сільське господарство республіки, яке за обсягом валової продукції вже 1927—1928 pp. дещо перевищило рівень виробництва 1913 р. Однак, незважаючи на цілком реальні позитивні зрушення, неп наприкінці 20-х років було згорнуто.
Україніза́ція 1920—30-х — тимчасова політика ВКП(б) здійснювалась з 1920-х до початку 1930-х років ЦК HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3"КП(б)У й урядом HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0"УСРР з метою зміцнення радянської влади в Україні засобами поступок у вигляді запровадження української мови в школі, пресі й інших ділянках культурного життя, а також в адміністрації — як державної мови республіки, прийняття в члени партії та у виконавчу владу українців. Політика HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F"українізації суперечила великодержавним прагненням ВКП(б), але була вимушена піти на поступки національним рухам. Раднарком видав HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/27_%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%BD%D1%8F"27 липня HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/1923"1923 декрет «Про заходи в справі українізації шкільно-виховних і культурно-освітніх установ», за яким українська мова запроваджувалася в усіх типах шкіл з визначеними термінами їх українізації.
Другий декрет Раднаркомом УССР 1 серпня 1923, «Про заходи рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови» зобов'язував запроваджувати українську мову на всіх щаблях державного управління. У висліді за 10-ліття українізації (HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/1923"1923— HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/1933"1933) українська література, мистецтво, театр (HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/1931"1931 на всіх 88 театрів 66 було українських, 12 єврейських, 9 російських), кіно, попри ідеологічні гальма, зазнали значного розвитку, і цей період часто називають добою культурного відродження.
.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 110 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |