Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Американська школа

Читайте также:
  1. I. Школа научного управления.
  2. II. Классическая школа менеджмента или административная.
  3. III Школа человеческих отношений или науки о поведении.
  4. IV.Количественная школа.
  5. Административная (классическая) школа в управлении.
  6. Административное управление (классическая школа)
  7. АЛЕКСАНДРИЙСКАЯ ШКОЛА
  8. Александрийская школа античной науки - основные имена и достижения
  9. Американська модель

В середине XX в. появилось новое течение экономической мысли, получившее название «неоклассический синтез» - некоторое объединение (синтез) противостоящих друг другу экономических концепций.

Одним из авторов неоклассического синтеза стал Пол Самуэльсон. Сам. больше известен как автор самого популярного американского учебника по дисциплине «Экономикс», переведенного на многие языки и пользующегося большой популярностью во многих странах мира.

Вместе с тем Сам. проявил себя и в научных исследованиях в качестве экономиста-теоретика. В 1970 г. ему была присуждена Нобел. премия.

К другим наиболее известным представителям неоклассического синтеза относят Василия Леонтьева – амер. экономиста русского происхождения, также лауреата Ноб. премии, и англ.экономиста Джона Хикса.

Объединяющей основой нового направления служат две идеи: максимизация результатов и принцип движения к состоянию равновесия. Сам. является автором теории выявленных предпочтений потребителей. Смысл этой теории заключается в следующих положениях: потребитель, выбирая для себя какие-то блага, не занимается соизмерением степени их полезности. Он не в состоянии производить соответствующие вычисления, строить графики и т. д. И все же принимаемые им решения оказываются рациональными, а принципы решения являются устойчивыми во времени. Покупатель старается «избегать внезапных и неожиданных перемен в своем поведении как покупателя». Приобретая товары и услуги, потребитель стремится получить от каждого истраченного доллара равную полезность. Если меняются цены или уровень дохода покупателя, он корректирует свой выбор, однако он не будет приобретать товары или услуги по новым более высоким ценам, если их можно приобрести по старым, более низким ценам.

Сам. соединяет методы воздействия государства на экономику, рекомендованные Кейнсом и Фридменом. По мнению Сам. в зависимости от конкретной обстановки могут использоваться как рекомендованные Кейнсом бюджетные методы, так и предлагаемые Фридменом денежно-кредитные приемы.

Неоклассический синтез – направление экономической мысли, получившее распространение преимущественно среди англо-американских экономистов.

Данная работа скачена с сайта http://www.vzfeiinfo.ru ID работы: 39254

 

Данная работа скачена с сайта http://www.vzfeiinfo.ru ID работы: 39254

 

Американська школа

Осн.здобуткиДж.Б.Кларка:

Економічну науку поділив на розділи:

1. Універсальна економічна наука

Закони:

І закон граничної корисності(цінність товару вимірюється сумою граничних корисностей його властивостей)

ІІ закон специфічної продуктивності(власнику певного ресурсу належить відповідний вид прибутку)

ІІІ закон спадної продуктивності(при зб.одного фактору виробництва і незмінних інших відбув.зменш. приросту продукції)

2. Соціальна економічна статика

3. Соціальна економічна динаміка

НЕОЛІБЕРАЛІЗМ та НЕОКЛАСИЧНА ТЕОРІЯ

Теоретичні здобутки Й. Шумпетера:

1. Почав вивчати економічну динаміку на противагу неокласичному аналізу. Економ.динаміка ґрунтується на нововведеннях:

- Виробництво нових товарів

- Використання нової техніки та технологій

- Відкриття нових джерел сировини

- Освоєння нових ринків збуту

- Нова промислова організація

2. Займався проблемами економічних вчень

3. Розглядав еволюційно-інноваційну теорію розвитку

4. Розглядав поняття «економічне новаторство» - функція індивіда, якого він називає підприємцем

5. Розглядає поняття «підприємець» - господарюючий суб’єкт, функцією якого є безпосереднє здійснення нових комбінацій

Теоретичні здобутки Солоу:

Формує модель економічного зростання, яка складається з 3-х факторів(запас капіталу, зростання населення, технологічний прогрес). В цій моделі він визначає фактори короткострокової та довгострокової дії;надає значення продуктивності праці.

 

 

Європейський неолібералізм охоплює 5 шкіл:

1. Англійська(лондонська) – Л.Робінс

Неокласичне визначення економічної теорії, починають розробляти положення неолібералізму

2. Чиказька школа – М.Фрідмен

- Розробляють кількісну теорію грошей

- Формують монетарні теорії циклічних коливань та інфляції

- Досліджують споживчу функцію та поведінку споживача

3. Французька(паризька) школа – М.Алле

- Впровадження в економічне дослідження поняття «економіка ринків»

- Звертають увагу на питання економічної свободи та справедливості

4. Неоавстрійська(віденська школа) - П. Мізес, Ф. Хайєк

- Проводять структурний аналіз макроекономічних проблем

- Критика кейнсіанської теорії та політики

5. Німецька школа – В. Ойкен, А. Мюллер-Армак, Ерхард

- Концепція ідеальних типів господарств(Ойкен):

А)централізовано-кероване господарство(високий рівень концентрації та централізації управління)

Б)вільне ринкове господарство(принцип індивідуалізму, свобода вибору,конкуренції, приватної власності)

Теоретичні здобутки Мюллера-Армака:

Вводить поняття «соціальне ринкове господарство»(принцип свободи ринку поєднується з принципом соціального вирівнювання; мета – досягнення симбіозу між свободою в ек. сфері та обов’язками держави)

Складові елементи структури соц..ринкового господарства:

1. Конкурентний лад, який базується на приватній власності на засоби виробництва

2. Ринок як координуючий механізм та регулятор господарської діяльності

3. Суб’єкти господарювання

4. Держава

Принципи політики конкурентного ладу:

- Недоторканість приватної власності

- Конкурентні відкриті ринки

- Стабільність національної валюти та грошової системи

- Свобода та захист господарських угод

- Свобода дій підприємця та його обов’язків

Регулюючі принципи політики конкурентного ладу:

1. Антимонопольна політика

2. Політика перерозподілу доходів

3. Соціальна політика

4. Екологічна політика

Інституціоналізм

Передумовивиникнення:

- трансформаційнізрушення в ринковійекономіціпідвпливоммонополізації та корпоризаціїекономіки

- наявністьсоцю-ек. суперечностей

- проявиринковоїнестабільності

- виникнення потреби у соц. контролі над ринковиммеханізмом

Інституціоналізмбувпов'язаний з обґрунтуванням та розвитком

ідейсусп. Контролю над економ. тазахисту від негатив. наслідківмонополізації. (ТермінввівУ.Гамільтон.)

 

Поняття має 2 аспект:

1. нормиповедінки,традиціїприйняті в сусп.-Інституції

2. закріпленнянорм,звичаїв у формізконів, установ – інститутів

Етапиеволюції:

І – 20-30 рр ХХ ст.(період розвитку та РозповсюдженнятеоріїВеблен,Коммонс, Мітчел)

ІІ-50-60рр ХХ ст.(подальшийрозвиток у ПрацяхКларка,Берлія, Мілза)

ІІІ- 60-70 рр ХХ ст( розвитокнеоінституціоналізму. Гелбрейд,Бронер)

ІУ – 70-80рр ХХ ст.(нова інституційнаекономікаКоуза)

Соц-псих інституціоналізмВеблена:

- еволюційниті цих інстинктів й підхід в дослідженнях

- ек. явищапов’язує з суспільноюпсихологією,доінстинктіввідноситьінстинктмайстерності,самозбереженняроду,схильність до суперництва, до наслідування,допустоїцікавості,різнусукупності цих інстинктів стан. соц. Звички.

- предметвивчення- поведінкалюдини щодо матер. засобів існування

- вводитьпоняття «бездітнийклас»

- поняття «абсентеїстськавласність»(капіталувиглядіакцій,ціннихперів)

- досліджуєкапіталізм,соціалізм

Соц-прав інституціоналізмКоммонса

- ек.теоріюповязує з психологією і правом

- сус-во розглядає як систему юридичних норм та правовихінститутів

- запереч. Існуваннякласів,визнаєнаявністьпрофгруп

- увагатеоріїсусп. діяльності людей в усіх угодах,задопом яких учасникиспонук один одного до єдності думок і дій. Угода-прийняттяобома сторонами зобов’язань

- досліджуєстадіїкапіталізму

Кон’юктурно-статистичнийінституціоналізм

Мітчела:

- увагагрошам,грошовомуобігу,діяльності Фінансово-кредитнихустанов

- гроші- двигун в економіці

- предметек. теорії є дослідження зв’язків між грошовимобігом та поведінкою людей

- намагавсярозробити модель без кризового розвитку сус-ва

- за допомогою матем та статистичрозрахунківпередбачивтривалістьмалих та середніхциклів

- векциклі виділяє фази(депресія,пожвавлення,розквіт,рецесія)

- досліджує «ділові цикли»-повторюваніпіднесеннята сп

 

Предмет вивчення істор. економіки-господарство країн світу, їх істор розвиток.
Основний закон істор. економіки-закон відповідності виробничих відносин розвитку прод. сил.
Виробничі відносини-це економ. відносини між людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну, споживання. Вирішальну роль в цих відносинах відіграє власність.

Концепція Карла Маркса:
Основа-спосіб виробництва.

· первісно общин. лад

· рабовласництво

· феодалізм

· капіталізм

· комунізм

Концепція Арнольда Тойнді:
Основа-культура і релігія.

· ісламська

· індуська

· західна

· далекосхідна

· православна

Концепція У. Ростоу:
Основа-техногенний фактор
6 етапів:

· традиційне сусп.

· підготовка до підйому

· рух до сусп. загал. спожив.

· підйом

· рух до сусп. загал. споживання

· сусп. загал. споживання

· пошук шляхів якісного покращення життя

Концепція постіндустріал. сусп:
Основа-рівень розв. виробн., а також галузевий іі професійний поділ праці.

· доіндустріал.(с/г)

· індустріал(промисл.)

· постіндустріал.(сфера послуг)

 

Методи дослідження:

1.історичний

2.логічний

3.діалектичний

4.скологічний

5.статистичний

6.порівняльно істор.

7.метод істор. моделювання

8.класифікаційний

9.хронологічний

10.соц. психолог

11.інформаційний.

Види рабства:
1.патріархальне(східне)
характерне для нетоварних економік, не орієнтованих на створ ринкового продукту.
2. класичне(античне).
характерне для товарних економік.

Риси патріархального рабовл.:

1. нерозвиненість рабовл. системи. в основному раби належали державі

2. викор. рабської праці. однобока і непродуктивна.

3. нерозвиненість приват. вл. і стійкість сільської общини.

4. сильна монархічна влада.

Риси класичного рабовл.:

1. раб не має власності і сам є власністю

2. максимальне викор. активного періоду життя раба.

3. військове відтворення рабської сили.

Криза робовласнцького суцспільства була спричинена:

1) Розпадом античної власності

2) Втратою рабством виробничого значення натуралізації і агромізації економіки

3) Послаблення екон. Позицій міст

4) Дестабілізацією грошової і фінансової системи

5) Скорочення внутрішньої і зовнішньої торгівлі

6) Формування рентних відносин

7) Зростання значення колонату

Характерні риси феодальної екон.:

1) Основа приватної власності земля у формі феода

2) Натуралізація господарства та другорядна роль обмінну

3) Залежність селянина від землевласника

4) Монополія феодалів на землю

5) Низький рівень розвитку техніки

6) Рентна форма експлатації

Господарство первісного суспільства та особливості господарського розвитку періоду формування світових цивілізацій.

Риси первісного суспільства:

· Низький рівень розвитку продуктивних сил і повільне їх вдосконалення

· Справедливий розподіл матеріальних благ

· Спільне володіння майном

· Перехід від привласнюючого до відтворюючого господарства

· Натуральний характер господарства

· Відсутність приватної власності, класів, експлуатації і держави

· Існування роду, як господарської одиниці

До розпаду первісної господарської системи і виникнення рабовласництва призвело:

· Удосконалення знарядь праці

· Розширення їх виробництва з металу

· Поділ виробничої сфери на с\г і ремесло

· Виробництво додаткової продукції

Види рабства:

1. Патріархальне(східне) – характерно для нетоварних економік, неорієнтованих на створення ринкового продукту

2. Класичне (античне) – характерне для товарних економік

Суть соціально-економічного генотипу східних суспільств зводиться до відсутності приватної власності і системи її правового захисту. Центральну роль в економічній системі відіграє тоталітарна держава.

Характерні риси патріархального господарства:

1. Нерозвиненість рабовласницької системи (в основному раби належали державі)

2. Використання рабської праці (однобоке і непродуктивне)

3. Основна продуктивна сила – селяни общинники і ремісники

4. Нерозвиненість приватної власності і стійкість сільської общини

5. Сильна монархічна влада

Затвердженню приватної власності в античних державах сприяло вирощування багаторічних культур, клімат, географічні умови. Відсутність штучного зрошення, інтенсивний товарообіг – це призвело до руйнування сільської общини і затвердженню демократичних, правових і політичних інститутів.

Характерні риси класичного рабства:

1. Раб не має власності і сам є власністю

2. Максимальне використання активного періоду життя раба

3. Військове відтворення рабської сили

 

Вии феодальної ренти:

· Грошова

· Відробіткова

· Натуральна

Періодизація феодального суспільства:

1. Ранне середньовічча(5-10ст)

1.1 формування великого землеволодіння

1.2 закріпачення селян

1.3 низький рівень розвитку продуктивності сил

1.4 деградація сусп. поділу праці

1.5 занепад міст

2. Розвинутий феодалізм(11-15ст)

2.1 повторне відокремлення ремесла від землеробства

2.2 поглиблення сусп. виробництва

2.3 інтенсивна урбанізація

2.4 поява кредиту і банків

2.5 розвиток внутрішнього ринку

2.6 формування центральзованих європейських держав

3. Пізнесередньовіча(16-17ст)

3.1 інтенсивний розвиток товарно-грошових відносин

3.2 комутація ренти(заміна відробіткової і натуральної-грощовою)

3.3 викуп селян на волю

3.4 формування міжнародного поділу праці і свтового ринку

 

Особливості Візантійського феодалізму:

1. співіснування колонату і рабовласнирицтва з общинним землеробством

2. централізація державного апарату і податкової системи стримували зростання великого землеволодіння

3. збереження міст,як центра ремесла і торгівлі

4. відсутність станової замкненості панівного класу і розвинутої васально-бенефіціальної системи

Франція(5-7ст)

У ранньофеодальній Франції за Санічною правдою,відбувалось перетворення родової землеробської громади на сусідську марку.В 741р. Карл Мартел провів військово-аграрну реформу за якою знищювалося алодіальне землеволодіння,всі землі роздавалися на правах беніфіції за особисту службу.Частину цих земель беніфіції надавали своїм вассалам.Формувалося феодальне залежне селянство.Поширювалися прекарні угоди.

СХЕМА ФОРМУВАННЯ ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ ФРАНЦІЇ

1. спадкове користування общинною землею

2. Аллод(приватна сімейна власність,яка вільно відчужувалась)

3. Бенефіції(умовно служове,тимчамсове земеволоіння,яке грунтуваось на сеньйоріально-вассаних віносинах)

Феод

5. Прекарії(відчуження аллоду вілного землевласника на користь феодала,а потім повернення його в пожиттєве користування селянинові)

6. Сеньйорія(замкнуте,натуральне гомподарство,власник якого мав повну владу на своїй території)

7. Роздріблення ремеволодінь

 

 

Німеччина

Велику рольу розвитку німецького феодальзму відіграє експанція на схід з метою захоплення словянських земель.

Причини пізньої феодалізація Німеччини:

1) відсталість соц.-екон. Розвитку племен,які не перселились на Римську територію

2) Поліетнічний склад населення

3) Відсутність централізації держави

4) Відсутність економічних звязків,через панування натурального господарства

5) Географічні умови

СХЕМА ФОРМУВАННЯ ФЕОДАЛЬНОГО ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ НІМЕЧЧИНИ:

1. Громада марка

2. Аллод

3. Фогство(отримання судових і адміністративних функцій на монастирських землях)

4. Феод

5. Феодальний маєток

6. Фільварки

Великобританія

СХЕМА ФОРМУВАННЯ ФЕОДАЛЬНОГО ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ Великобританії:

1. Селянська марка

2. Фолкленд(землеволодіння з певними правами громади)

3. Бокленд(земля придбана за грамотою,де дарувалася тільки влада)

4. Манор(феодальний маєток)

5. Комутація ренти

6. Викуп селян

Відрізняюча особливість Англії – постійне існування вільних селян,які платилилорду ренту але мали право залишити манор.

Повстанняя під керівництвом Йота Тайлера 1381р. -ліквідувало кріпацтво.

Середньовікове місто

Причини відродження і утворення міст:

1. відокремлення ремесла від с/г

2. розвиток ремісничої техніки вимагав професіоналізму і вузької спеціальзації

3. підвищення попиту на ремісничі вироби

4. протирічча феодального маєтку черех натурльний характер виробництва

5. розвиток товарних відносин

Комунальні революції – це повстання міського населення проти феодалів з метою отримання незалежності і самоуправління.

Цех – це обєднання ремісників однієї спеціальності а межах міста,які монополізували виробництво і збут певних видів продутції.

РОЗВИТОК ТОРГІВЛІ.РИНОК

Велику роль відігравала торгівля переважно оптова і транспортна,типовою формою феодальної торгівлі стають ярмарки.

Левантійська торгівля – торгумали з країнами леванту(сходу):прянощі,тканина,предмети розкошу,зброя,ліки,парфумерія.

Одночасно формується північний торговий регіон(обєднав Зах. І Сх. Європу):зерно,зброя,шкіра,прикраси,мед,віск,предмети праці.

Торгова гільдія – обєднаня купців для захисту та монополізації ринку.

Зявляются:торгові доми(сімейні,купецькі,компанні);пайові товариства;інститут торгових консулів;виникає ринок грошей.

Різноманітність і підробка грошей сприяє розвитку лихвирства,що призводить до появи банків і ломардів,розвиваються кредити,інструментом кредитних операцій стає біржева спекуяція.Міжнароні ярмарки спияють появі товарних бірж.

Розвиваєтся подвійна бугалтерія,торговий капітал стає жерелом первісного накопичення капіталу.

Перехі від феоалізму до інустріаної доби характеризуєтся товаризацією с/г ,росклаом цехів,розвитком НТП,зростанням внут. і зовн. торгіві,утворення загаьно націонаних ринків.

 

 

Формування і розвиток ринкового господарства(17-поч.19ст.)

Причини великих географічних відкриттів:

1. криза левантійської торгівлі

2. обезземелення дворян

3. нестача засобів обороту

4. удосконалення техніки мореплавства

5. формування держав з сильними податковими системами

Насліки великих географічних відкритів:

1. перенесення основних торгових шяхів в світовий океан

2. ревоюція цін у Європі

3. створення перших колоніалних імперій

4. створення монополних торгових обєднань

Передумови індустріалізації господарства скла­далися в другий період європейського феодалізму в країнах Північно-Західної Європи (Англії, Нідерлан­дах, Франції). Головними з них були: просте товарне виробництво, купецько-лихварський капітал, руйна­ція натурально-господарських форм феодального гос­подарства, ремісничих цехів, купецьких гільдій, гро­шова рента, становлення внутрішніх національнихм ринків

Головною особливістю промислового перевороту у Франції був його затяжний характер континентальна блокада (1806), що закрила європейський ринок від англійських товарів, прискорила становлення тих галузей, що базувалися на континентальній сировині (суконна, полотняна, швейна, взуттєва, хімічна, металообробна). Однак криза охопила ті галузі, що працювали на колоніальній сировині (бавовяну, цукрова). Через відсутність англійських машин загальмувалася механізація виробничих процесів це призвело до уповільнення темпів промислового перевороту. За розмірами промислової продукції Франція займала друге місце, але її технічний рівень і конкурентна спроможність залишалися низькими.

Мануфакту́ра(латин.manufactura,manus-рука і factura-обробіток, виготовлення) — формапромислового виробництва, що характеризується поділом праці між найманими працівниками та використанням ручної праці. Мануфактура передувала заводам і фабрикам.

Розсіяна мануфактура

У розсіяній мануфактурі підприємець скуповував і продавав продукт самостійних ремісників, постачав їх сировиною,знаряддями виробництва. Дрібний виробник фактично знаходився на положенні найманого працівника, що отримував заробітну плату, але продовжував працювати у своїй домашній майстерні.

Змішана мануфактура

Змішана мануфактура поєднувала виконання окремих операцій в централізованої майстерні з роботою вдома. Подібна мануфактура виникала, як правило, на базі домашнього кустарного промислу.

Централізована мануфактура

Найрозвиненішою формою була централізовна мануфактура, яка об'єднувала найманих робітників в одній майстерні. Мануфактура вела до спеціалізації працівників і розділенню праці між ними, що підвищувало його продуктивність.

 

первісне нагромадження капіталу та його особливості в різних країнах.

Історичний процес відділення працівника (насамперед селянина) від власності на умови його праці, перетворення безпосередніх виробників у найманих робітників, перетворення засобів виробництва і життєвих засобів у капітал - вихідний пункт капіталістичного способу виробництва.

Особливістю капіталу є те, що він має бути кимось накопичений.

Накопичення капіталу - використання прибавочної вартості в вигляді капіталу або обернене перетворення прибавочної вартості в капітал.

Особливістю капіталу є те, що він має бути кимось накопичений.

Накопичення капіталу - використання прибавочної вартості в вигляді капіталу або обернене перетворення прибавочної вартості в капітал.

Економічні основи процесу первісного нагромадження капіталу:

Масова експропріація селян і ремісників;

Формування пролетаріату з розорених селян і ремісників, із членів численних військових дружин феодалів;

Формування промислової буржуазії із середовища лихварів, торговців, цехових майстрів.

Перетворення узурпованих багатств у капітал.

Джерела:

Створення колоніальної системи. Грабіж колоній під прапором торгівлі, работоргівля, захоплення золотих і срібних скарбів, морське піратство.

Система державних позик. Величезна потреба держави в грошах у зв'язку з захопленням колоній і війнами між Іспанією, Францією, Англією, Португалією, Голландією в XVI-XVIII ст. ст.

Податкова система. Система відкупів. Збагачення лихварів і купців.

Промисловий протекціонізм - високі імпортні мита, експортні премії.

«Новонароджений капітал виливає кров і бруд із усіх своїх пір , з голови до п'ят».

Часові границі:

В Англії з кінця XV століття, у класичній формі - до кінця XVII ст.;

В Франції -XVI-XVIII ст. ст.;

У Росії - з кінця XVII ст. до 60-70р.р. XIX ст.;

У Німеччині XVIII ст. - до 2 половини XIX ст.;

В Західній Європі в цей період відбувалися дуже серйозні технічно-економічні зміни. При використанні нових технологій, що обслуговуються винятково найманою працею, обсяг виробництва визначався не цеховими правилами, а тільки попитом на продукцію, що випускається. Але для цього треба було наступні дві умови:

по-перше, щоб майбутні підприємці нагромадили досить грошей для будівлі будинків, покупки техніки і наймання робітників;

по-друге, щоб робітники були вільні особисто і не мали свого хазяїна, тобто наймалися на підприємства з чисто економічної причини.

Отже, саме процес первісного нагромадження капіталу створив передумови для виникнення, концентрації та централізації капіталу в нинішньому його розумінні.

 

Основними джерелами первісного нагромадження капіталу в Голландії виступили:
1) Створення колоніальної системи. Грабіж колоній під прапором торгівлі, работоргівля, захоплення золотих і срібних скарбів, морське піратство;
2) Прогресивне розвиток торговельних відносин;
3) Система державних позик. Величезна потреба держави в грошах у зв'язку із захопленням колоній і війнами між Іспанією, Францією, Англією, Португалією, Голландією в 15 -17 ст;
4) Велика податкова система. Система відкупів. Збагачення лихварів і купців;
5) Промисловий протекціонізм - високі імпортні мита, експортні премії.

Джерела раб. сили в Англії:

1. селяни в результаті огороджування

2. монахи та знедолені після реформування церкви

3. рицарі,після розпаду феод. дружин

Джерела капіталу Англії:

1. експлатація колоній,работоргівля,пірацтво

2.сист. держ. боргів

3.сист. протекціонізму(захист від іноземної конкуренції)

Причини промислового перевороту в Англії:

1. сприятливі природно географічні умови

2. перемога буржуазної революції

3. аграрний переворот

4. колоніальні захоплення і пограбування

5. підвищення попиту на пром. виробництво

6. політика протекціонізму і меркантилізму

Соціально-економічні наслідки пром. перевороту:

1. зміна екон. географії та структури зайнятості населення

2. головна роль в суспільстві належить підприємцю

3. інтенсифікація праці

4. залучення праці некваліфікованих робітників,знецінення роб. сили,масове безробіття

5. затвердження жорсткого режиму праці

АМЕРИКАНСЬКІ КОЛОНІЇ


Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 8 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2021 год. (0.049 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав