Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Педагогічний експеримент

Читайте также:
  1. Аналіз педагогічного експерименту
  2. Аналіз результатів експериментального дослідження
  3. БЕРДЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  4. Визначення мети експерименту.
  5. Експериментальні перевірки лінгвістичного детермінізму
  6. За структурою досліджуваних об'єктів і явищ експерименти є прості і складні.
  7. Контрольний експеримент.
  8. Обґрунтування змісту та розробка педагогічного експерименту
  9. Організація експериментального навчання
  10. Основні аспекти навчання рідної мови (лінгвістичний, педагогічний, психологічний, моральний, естетичний).

Динамічні методи – це вимірювання твердості методом пружного відскока бойка ( по Шору) та вимірювання твердості способом ударного відбитку. При динамічних методах виходить відносно велике розходження значення твердості порівняно зі статичними методами, точність іх не висока, однак методи вимірюють і деякі переваги порівняно зі статичними та в першу чергу – простоту і швидкість випробувань.

Найчастіше динамічні методи визначення твердості використовують в металургійній промисловості для визначення твердості прокатних валків.

Вимірювання твердості методом пружного відскока бойка виробляється у співвідношенні з вимогами ГОСТ 23273-78 « Металы и сплавы. Измерение твёрдости методом упругого отскока бойка ( по Шору)». Цей вид випробувань дозволяє вимірювати твердість по Шору від 20 до 140 одиниць HSD. Сутність метода складається в том, що боьок визначеної маси з алмазним наконечником вільно падає з визначеної висоти на випробувальну поверхню. Висота відскока бойка h від випробувальної поверхні приймається за характеристику твердості та вимірюється в умовних одиницях.

Якщо випробувальна поверхня має велику твердість та пружність , то при ударі бойка затрачується невелика частина енергії на деформацію метала,інша частина енергії повертається бойку та підкидає його на певну висоту, яка автоматично фіксується на індикаторі прибора. Якщо ж випробувальна поверхня мягка, мало пружна, то велика частина енергії затрачується на пластичну деформацію металу (впровадження наконечника) і лише незначна частина повертається бойку та піднімає його на меншу висоту. При випробуванні різних матеріалів боєм, падаючи з однієй і тієї ж висоти , володіє одним і тим самим запасом енергії. Але так як твердість різних матеріалів відрізняється, то він затрачує різну кількість енергії на пружну деформацію метала і тому відскакує на різну висоту, яка і приймається за показник твердості.

 

 

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
   
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
   
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
   

 

Педагогічний експеримент

План

1. Поняття експериментально го методу в педагогічних дослідженнях, його види.

2. Особливості педагогічного експерименту.

3. Структура педагогічного експерименту.

4. Етапи педагогічного експерименту та їх планування.

5. Поняття експериментального методу в педагогічних дослідженнях, його види

 

 

Педагогічну дійсність складають численні різнопланові явища. Щоб пізнати механізм цих явищ, закони їх розвитку та формування,фактори, що їх спричиняють, необхідні відповідні таким складнимзавданням методи дослідження, які б давали можливістьне лишевідтворювати ці явища у вигляді певних моделей, але й керувати ними. Таким активним методом дослідження є експеримент та його численні різновиди.

У розумінні суті й призначення педагогічного експерименту серед науковців немає єдності. Одні вважають, що він має проводитись в звичних умовах діяльності навчально-виховних закладів, інші – що в експерименті має перевірятися щось нове, що не входить до природних умов навчання і виховання. Основою експерименту є науково поставлений дослід, у якому вивчення явищ відбувається за допомогою доцільно вибраних або штучно створених умов, що забезпечують появу тих процесів, спостереження яких необхідне для встановлення закономірних зв'язків між явищами. Саме по собі слово «експеримент» означає дію, спрямовану на створення умов, щоб вивчити певне явище. У науковій мові і в дослідницькій діяльності терміном «експеримент» називають цілий ряд споріднених понять: дослід, цілеспрямоване спостереження, відтворення об'єкта пізнання, організацію особливих умов його здійснення, перевірка прогнозу. У це поняття вкладають наукову постановку дослідів і спостереження досліджуваного явища у спеціально визначених умовах, які дають можливість спостерігати за ним і відтворювати його кожного разу при повторенні цих умов. Як метод пізнання експеримент склався на ґрунті соціальної практики, з якою він зв'язаний та яку вінобслуговує. Він виражає специфіку пізнавальної діяльності; людина активно впливає на об'єкт дослідження, спеціально таким чином створює умови для багаторазового виявлення досліджуваного явища. Взаємодія усіх компонентів в експерименті, що штучно варіюють, веде до створення моделі тієї частини дійсності, якості якої досліджуються. Використання подібних моделей є важливою особливістю експерименту. Домінування в експерименті предметно-маніпулятивної, мовно-чуттєвої сторони зумовлене тим, що інформація про об'єкт здобувається у процесі безпосереднього впливу на об'єкт. У цьому випадку, засловами Гегеля: «Тут ми діємо проти природи з допомогою самої природи».

Активність впливу на об'єкт дослідження відрізняє експеримент від спостереження. Експериментатор не «слухає» природу, а ставить запитання до неї.Науковий експеримент виступає особливою частиною практичної діяльності вченого, спрямованої на перетворення явищ природи та суспільства, є своєрідною посередницькою ланкою. З одного боку він об'єднує теоретичний апарат науки з об'єктивною реальністю, з іншого боку, експеримент безпосередньо пов'язує вченого з об'єктивнимиспіввідношеннями суспільної практики, в якій експериментатор знаходить критерії істинності своїх уявлень. Експеримент не обмежується пасивним спостереженням, реєстрацієюабо протоколюванням фактів. Основною функцією наукового експерименту є створення нових зв'язків, співвідношень або відношеннядосліджуваного об'єкта та його перетворення у певних контрольованихумовах. Суттєвою характеристикою експерименту поряд із створеннямспеціальних умов є їх варіація, зміна їх в процесі дослідження. Задача експерименту не зводиться до безпристрасного опису, протоколювання даних, але включає активнее дослідження за допомогою змін таперетворень матеріальної дійсності. Різниця між спостереженням та експериментом не означає їхньої повної відмінності. Безумовно, що експеримент містить спостереження як свою складову частину. Це дає підставу деяким дослідникам відрізняти просте спостереження відекспериментального, при цьому вони здопомогою останнього замінюють власне експеримент. З нашої точки зору редукція експерименту до експериментального спостереження неправомірна. У спостереженні (просте воно чи експериментальне) немає активного впливу на предмет дослідження. Активно створюючи, відображаючи та перетворюючи досліджувані явища,експериментатор може мати перед собою їх у процесі руху та розвитку, і в результаті розглядати їх більшоб'єктивно з багатьох точокзору. При цьому в експерименті відображаються не стільки спостережувані, скільки неспостережувані якості об'єктів. Експеримент надає можливість ставити предмет у задані умови, піддавати його необхідним змінам та перетворенням, прискорювати або сповільнювати хід подій. У процесі експерименту одні й ті ж явища можуть бути відтворені багаторазово.

Безсумнівно, що здатність до відтворюваності єзагальною ознакою експериментального методу. Експеримент, згідно з визначенням філософа П.В.Копніна, містить необхідні ознаки практичного оволодіння людиною дійсністю, оскільки задопомогою експерименту відбувається відтворення на практиці явищ, що цікавлять людину. Наприклад, фізик відтворює у лабораторії явище електричних розрядів – дещо подібне тим, що спостерігаються під час зливи. У своїй практиці людина може відтворювати явища дійсності заради різних цілей – для потреб виробництва й споживання. А експеримент проводиться з метою пізнання явища, тому експеримент можна визначитияк відтворення явищ на практиці з метою їх наукового пізнання. У такому визначенні підкреслюється пізнавальна функція експериментального дослідження в єдності з практикою.

Експеримент як метод дослідження починається тоді, коли шляхом зміни умов, напрямку чи характеру даного процесу створюються умови вивчення його у відносно «чистому вигляді». Перевага експерименту полягає в тому, що за його допомогою визначаються та вивчаються ті зв'язки та співвідношення об'єкта, які необхідні людині в чистому вигляді.

Слід зазначити, що в одних випадках експеримент обмежується лише процедурною стороною, в інших – на перший план висувається чуттєво-предметний бік пізнання, у третіх випадках підкреслюється теоретична функція. Але в усіх випадках експеримент виступає як єдність практикита пізнання.

Експеримент дає можливість свідомо розчленувати об'єкт дослідження з метою вивчення його окремих сторін, особливостей; дозволяє у межах можливого змінювати умови існування предмету; дає можливість прискорювати перебіг певних процесіві не обмежується параметрами часу та

простору. Перевагою експерименту єйого повторюваність, що відкриває можливість одержання більш достовірних даних.

Отже під педагогічним експериментомслід розуміти: спеціальне внесення в педагогічний процес принципово важливих змін відповідно до завдання дослідження й гіпотези; таку організацію процесу, яка б давала можливість бачити зв' язки між досліджуваними явищами без порушень його цілісності; глибокий якісний аналіз і якомога точніше кількісне вимірювання як внесених у педагогічний процес змін, так і результатів усього процесу.

Основні ознаки експерименту:

1. В експерименті дослідник сам викликає досліджуване явище замість того, щоб чекати, коли воно проявиться.

2. Експеримент може варіювати, змінювати умови ситуації, які створюються для вивчення явища.

3. Ізолюючи окремі фрагменти об'єкта, що вивчається, експеримент дозволяє встановлювати закономірні зв'язки, у яких перебуває об'єкт.

4. Експеримент може змінювати не лише умови в розумінні їх наявності або відсутності, але й кількісні їх зв'язки.

Завдання експерименту, таким чином, полягає в тому, щоб зробити доступним для об'єктивного зовнішнього спостереження суттєвіособливості

внутрішнього процесу.

Основні пізнавальні функції експеримент у:

1. Під час експерименту дослідник розкриває стійкі, суттєві і загальні зв'язки, що недосяжні для органів чуття. Експеримент сприяє проникненню в явища, які можуть спостерігатися, може встановити внутрішній зв'язок явищ.

2. Експеримент виступає в науці одниміз джерел нагромадження новихфактів, що є вихідним матеріалом для побудови теорії. Факт єоб' єктивним, достовірним знанням певних об'єктивних явищ; факт виступає важливою засадою наукового знання. Наука спирається на факти і її мета –пояснення цих фактів та передбачення нових. Факт – це своєрідне резюме емпіричних даних, одержаних в експерименті.

3. Експеримент дає також можливість перевірити і довести правильність тих чи інших суджень.

4. За допомогою експерименту можна продемонструвати у навчальних цілях певне явище. Такий експеримент називається ілюстративним або демонстраційним. Науковий експеримент є основою, на якій створюється навчальний експеримент.

За своїм спрямуванням експерименти бувають різноманітні і кожен з них має свої специфічні особливості. У першу чергу ці особливості визначаються тим, у якій галузі науки проводиться експеримент. Відповідно розрізняють суто фізичні, психологічні, соціальні, педагогічні тощо.

1. За способом формування умов експерименти поділяються на природніта лабораторні.

Природний експеримент передбачає проведення дослідів у звичних для досліджуваного об'єкта умовах існування (найчастіше знаходить застосування у біологічних, соціальних, психологічних і педагогічних дослідженнях). Експериментатор намагається перевести дослідження у повсякденне життя, спрямовуючи педагогічний процес у навчально-виховному закладі відповідно до завдань експерименту. Лабораторний експеримент проводять у лабораторних умовах із застосуванням приладів, спеціальних моделюючих пристроїв, інших штучних умов.

2. За метою дослідження експерименти бувають перетворювальні, констатувальні, контрольні, пошукові.

Перетворювальний (або формувальний)експеримент включаєактивну зміну структури і функцій об'єкта дослідження відповідно довисунутої гіпотези, формування нових зв'язків івідношень міжкомпонентами об'єкта або між досліджуваним об'єктом та іншими об' єктами. Дослідник, виходячи з виявлених тенденцій розвитку об'єкта дослідження, навмисно створює умови, котрі повинні сприяти формуванню нових властивостей і якостей об'єкта. Констатувальнийексперимент застосовується для перевірки певних припущень. Під час такого експерименту констатується наявність певних зв'язків між впливомна об'єкт дослідження і досягнутим результатом, встановлюється наявність певних фактів. Контрольний експеримент зводиться доконтролю за результатами зовнішнього впливу на об'єкт дослідження з урахуванням його стану,характеру впливу і ефекту, що очікується. Пошуковий експеримент проводиться у тому випадку, коли важкорозділити фактори, що впливають на досліджуване явище внаслідоквідсутності достатніх попередніх (апріорних) даних. За результатам пошукового експерименту встановлюється значимість факторів, здійснюється відкидання тих, які мають незначний вплив.


Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 49 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2020 год. (0.01 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав