Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Характеристика між нар. договорів в період Руїни

Читайте также:
  1. Amp;Сравнительная характеристика различных методов оценки стоимости
  2. I. Доказывание, понятие и общая характеристика
  3. II. ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ЖИЗНИ
  4. II. Характеристика отдельных типов половых гормонов.
  5. II. Характеристика распределения населения по доходу.
  6. III. ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНДАРТОВ ВТОРОГО ПОКОЛЕНИЯ ПО ИНФОРМАТИКЕ
  7. III. Характеристика стандартов второго поколения по физике
  8. IV. Характеристика профессиональной деятельности бакалавров
  9. IV. Характеристика профессиональной деятельности бакалавров
  10. Аварії, катастрофи, їх характеристика, правила поведінки і дії населення

1659р. Гадяцький трактат таємний договір між І.Виговським і Польщою, за ним: Укр.землі підвладні гетьману повинні увійти у вигляді конфидерації до Польщі під назвою «Руське воєводство» на умовах

1)обєднання на основі воєнно-політ. Союзу

2)кожна із сторін залишалась на рівних правах

3)Зберігались привілеї коз.страшини

4)Зберігався статус Православної церкви

5)реєстр в 30к.Обєднання військових зусиль під час воєнних дій

6)Виговському заборонялось вести самостійну зовнішню політику.

Війна Росії з Польщею. Андрусівським договір 1667р.

за Андрусівським перемир'ям, укладеним між Москвою і Польщею 9 лютого 1667 р. без участі українських представників передбачалося, що:

• Україна поділялася по Дніпру на дві частини: Лівобережжя залишалося у складі Московії, Правобережжя, крім Києва, а також Білорусь переходили під владу Польщі;

• Київ з околицями на 2 роки передавався Московії:

• Запорізька Січ мала перебувати у спільному володінні обох держав;

• Московії поверталися Смоленськ і Сіверщина. Андрусівське перемир'я фактично узаконювало поділ України між двома хижаками.

У 1665 підписав договір з Московською державою

«Московські статті», за яким:

Московські воєводи і залоги отримували право перебувати майже в усіх великих містах. Збирання податків покладалося на московських воєвод, а збори повністю мали надходити до царської скарбниці. Вибори гетьмана могли відбуватися лише з дозволу царя та за присутності царського представника. Гетьманський уряд позбавлявся права на проведення самостійної зовнішньої політики.

Митрополит української православної церкви призначався московською стороною.

1669 укладення договору «Глухівських статей», за цим договором:

Московські воєводи лишалися тільки в 5 містах, вони не мали права втручатися у справи місцевого управління. Встановлювався козацький реєстр у 30к. Гетьман мав право утримувати наймане військо у 1к компанійців. Податки мала збирати лише старшина. Гетьманові заборонялося вступати у відносини з іншими державами, ускладнювався перехід селян до козацького стану.

13 січня 1681 Бахчисарайський мирний договір між Московією та Туреччиною. За цим договором кордон між Туреччиною та Московською державою встановлювався по Дніпру. Туреччина приєднувала Північну Київщину, Брацлавщину та Поділля. Московія – Лівобережну Україну та Київ. Протягом 20 років територія між Бугом та Дніпром мала залишатися незаселеною.

6 травня 1686 між Польщею та Московією було укладено договір«Вічний мир». За цим миром, який не передбачав обмежень у часі, Польща визнавала за Московським царством Лівобережну Україну, Київ, Запоріжжя, Чернігово-Сіверську землю з Черніговом і Стародубом. Брацлавщина та Південна Київщина ставали нейтральною незаселеною зоною. Польщі відходили Північна Київщина, Волинь і Галичина. Поділля залишалось під владою Туреччини.

32. Політичне, територіально-адміністративне, соціальне, економічне становище укр.. земель напри. ХУІІІ ст. – на поч. ХІХ ст. (у складі Рос. імп. та Австро-Угорщини)

У першій половині 19 ст. Україна входила до складу Російської імперії (Правобережна У., Лівобережна і Південна, або Степова) і Австрійської (Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття). У 1796р. були ліквідовані намісництва і створені губернії та генерал-губернаторства, на чолі яких стояли призначені царем генерал-губернатори, наділені цивільними та військовими правами. Губернське правління здійснювалось при підтримці станових органів – дворянських зборів на чолі з предводителями дворянства.

Західноукраїнські землі поділялись на округи (циркулі), якими керували австрійські чиновники – окружні старости. Очолював управління в краї губернатор. Йому підпорядковувалось губернське присутствіє, яке знаходилось у Львові. В містах створювались магістрати на чолі з бургомістром та радниками, призначеними урядом.

За становою ознакою населення укр. поділялось на дворянство, духовенство, міське населення та селянство. Два перші стани не оподатковувались. Перша половина XIX століття була періодом остаточного урядування в правах дворянства України з дворянством Росії. Міське населення становило наприкінці 18ст. – 7%, Найголовнішою особливістю економічного розвитку цього періоду був швидкий занепад феодально-кріпосницької системи господарювання, що проявлялось:

32.1.

-у розвитку товарно-грошових відносин і проникненню капіталістичних відносин в сільське господарство;

- у руйнуванні селянських господарств;

- занепаді кріпосницької мануфактури.

Наслідком цього процесу було:

- зростання товарності сільського господарства;

- поглиблення спеціалізації окремих регіонів України в сільськогосподарському виробництві;

- розшарування поміщицьких господарств, які поступово почали набувати торгового характеру (у маєтках утворюються промислові підприємства, величезні вівчарні заводи).

В 30 рр. 19 ст. в промисловості починається технічний переворот, який веде до утвердження фабрично-заводського виробництва. На середину 19 ст. воно утверджується в металообробній, текстильній, тютюновій, склодувній, паперовій та ін. галузях.

Перше місце в промисловому виробництві України займала цукрова промисловість, яка забезпечувала 80% виробництва цукру в Росії. Друге місце займала суконна промисловість Починає розвиватись військова промисловість,машинобудівна, вугільна галузі промисловості.

У першій половині 19 ст. значно пожвавлюється торгівля, особливо ярмаркова. В 50рр. ярмарки набувають біржового характеру.

В умовах відсутності розвиненої мережі транспортних доріг важливе значення відіграв чумацький промисел, що забезпечував надходження до чорноморських портів 40 млн. зерна щорічно та завіз в Україну 8 млн. пудів солі та ін.

Зросла зовнішня торгівля. З України вивозили зерно, вовну, цукор. Український експорт становив 60% загальноросійського. Найбільшим портом була Одеса. Торгові зв’язки існували з Німеччиною, Францією, Австрією, Чехією, Угорщиною.

Отже, на середину 19 ст. феодально-кріпосницька система господарювання перебувала в глибокій кризі, а товарно-грошові відносини, капіталістичне підприємство, одночасно з промисловим переворотом руйнують старі соціально-економічні відносини.

Протягом 1 половини 19 ст. було проведено ряд реформ економічного (розширення прав купецтва, по інвентаризації земельної власності, розширення прав підприємницької діяльності, державних селян) та адміністративного (до уніфікації управління та судочинства на Правобережній Україні) характеру.




Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 60 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав