Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

З М І С Т

ИНСТИТУТ ГОСУДАРСТВА И ПРАВА РАН

АКАДЕМИЧЕСКИЙ ПРАВОВОЙ УНИВЕРСИТЕТ

МОСКВА

ЮРИСТЪ

Философия права Гегеля. – М.: Юристъ, 1998. – 352 с.

[1][1] Гегель. Философия права. М., 1990. С. 59.

[2][2] Гегель. Сочинения. Т. V. С. 28. Выходные данные работ Гегеля, вошедших в Собрание его сочинений, были приведены нами ранее. Поэтому в дальнейшем при ссылке на соответствующие работы Гегеля (кроме «Философии права», которая цитируется по новому изданию) мы в самом тексте в скобках укажем том и страницу соответственно римскими и арабскими цифрами.

[3][3] Шинкарук В.И. О месте права в формообразованиях человеческого духа в философии Гегеля // VI международный гегелевский философский конгресс. М., 1968. С. 19.

[4][4] В литературе идут споры по этому вопросу. Конечно, в обычном словоупотреблении «Феноменология духа» – философская работа, но в специальном смысле термина «философия» в гегелевской системе «Феноменология духа» – предфилософское введение, обоснование начал гегелевской философской концепции (обоснование философского понятия).

[5][5] Гегель. Философия права. С. 60.

[6][6] Kaufmann W. Hegel: A Reinterpretation. N. Y., 1965. P. 245-246. Имеются в виду, конечно, не сами по себе история и государство, а соответственно – философия истории и философия государства.

[7][7] Ibid. P. 275.

[8][8] Гегель. Философия права. С. 54–55.

[9][9] Там же. С. 60.

[10][10] Там же. С. 59.

[11][11] Там же. С. 60.

[12][12] Там же. С. 56.

[13][13] Отсюда видна неточность, например, позиции Г.И. Ризза, исходящего из «деления гегелевской теории государства на лик част, а) философскую и б) политическую» (см.: Ризз Г.И. Философия государства Гегеля и неогегельянцев (О месте Гегеля в истории философии государства). Автореф. канд. дисс. Л., 1970. С. 7). «Философская сторона» гегелевского политического учения о государстве (куда Ризз относит вопросы происхождения государства, отношения между государством и личностью, государством и обществом и т.п.), таким образом, предстает как нечто, не имеющее политического характера.

[14][14] Гегель. Философия права. С. 284.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ

Л. В. Комарова

МИРОТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ТА УЧАСТЬ В НІЙ УКРАЇНИ

Донецьк

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ

Л. В. Комарова

МИРОТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ТА УЧАСТЬ В НІЙ УКРАЇНИ

Навчально-методичний посібник

Затверджено на засіданні

вченої ради

історичного факультету.

Протокол № від

Донецьк

ДонНУ

ББК Т3(4УКР)63-6я73

Укладач:

Л. В. Комарова, канд. іст. наук, старш. викл.

Відп. за випуск:

А. В. Бредіхин, д-р іст. наук, проф.

Миротворча діяльність міжнародних організацій та участь в ній України: навчально-методичний посібник / уклад. Л. В. Комарова. ― Донецьк: ДонНУ, 2014. ― с.

У навчально-методичному посібнику подано програму та навчально-тематичний план дисципліни, плани семінарських занять, теми індивідуальних навчально-дослідних завдань. Для закріплення знань і самоперевірки студентам пропонуються завдання для самостійної роботи, теми контрольних робіт, питання до іспиту.

Для студентів історичного факультету та усіх, хто цікавиться цією наукою.

© Комарова Л. В., 2014

© ДонНУ, 2014

З М І С Т

ВСТУП

Завдання зберегти мир, запобігти збройним конфліктам, не допустити знищення людей в етнічних протистояннях потребує об'єднання усіх зусиль суспільства. На жаль, після Другої світової війни світ дає багато прикладів регіональних війн та конфліктів, які дестабілізують ситуацію і чекають на своє розв’язання. Центром згрупування сил для збереження миру стала Організація Об'єднаних Націй (ООН), мета якої полягає не тільки в прийнятті тих чи інших рішень про подолання конфліктів, а й у застосуванні дій, спрямованих на проведення відповідних операцій в проблемних регіонах світу чи в конкретних країнах.

Україна, яка була одним із засновників Організації Об'єднаних Націй, отримавши у 1991 р. незалежність, почала відігравати в ній більш активну роль. Із 1992 р. наша країна стала учасником миротворчих операцій під егідою ООН, що стало суттєвим компонентом нашої зовнішньої політики, окреслило її важливе спрямування на запобігання війнам та збройним конфліктам, а також на збереження миру, в тому числі через участь у відповідних місіях. Зважаючи на європейську та євроатлантичну спрямованість, Україна тісно співпрацює з НАТО і Європейським Союзом. Будучи членом ОБСЄ, Україна виконує ті зобов'язання, що випливають із базових документів. У зв'язку з цим вона підтримує і бере участь у миротворчих операціях, запроваджуваних цими структурами.

Тому навчально-методичний посібник зі спецкурсу «Миротворча діяльність міжнародних організацій та участь в ній України» включає поетапний та поступовий розвиток процесу законодавчого оформлення місця нашої держави на міжнародній арені і виокремлення пріоритетних напрямів, серед яких значне місце посідає миротворча діяльність. Особлива увага надається участї нашої держави у всесвітніх організаціях, а також детальний аналіз формування основних стратегічних пріоритетів у галузі миротворчості. Цей спецкурс має надати цілісне уявлення про специфіку миротворчих операцій міжнародних організацій та участь в них України.