Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Охарактеризуйте системи та форми оплати праці, які застосовуються на підприємствах та особливості їх застосування.

Оплата праці робітників — це ціна трудових ресурсів, задіяних у виробничому процесі. Вона визначається значною мірою кількістю і якістю витраченої праці, однак на неї впливають і чисто ринкові фактори, такі як попит та пропозиція праці, конкретна кон'юнктура, що склалася, територіальні аспекти, законодавчі норми.
Найбільше поширення на підприємствах різних форм власності одержали дві форми оплати праці:
— відрядна — оплата за кожну одиницю продукції чи виконаний обсяг робіт;
— почасова — оплата за відпрацьований час, але не календарний, а нормативний, який передбачається тарифною системою.
Існує також цілий ряд умов, за яких доцільно застосовувати ту чи іншу форму оплати праці.
Умови застосування відрядної оплати праці: — існують кількісні показники роботи, що безпосередньо залежать від конкретного працівника; — є можливість точного обліку обсягів виконуваних робіт; — існують можливості у робітників конкретної ділянки збільшити вироблення чи обсяг виконуваних робіт; — існує необхідність на конкретній виробничій ділянці стимулювати робітників на подальше збільшення вироблення продукції чи обсягів виконуваних робіт; — є можливість технічно нормувати працю.
На кожному конкретному підприємстві залежно від характеру продукції, що випускається, наявності тих чи інших технологічних процесів, рівня організації виробництва і праці застосовується та чи інша форма заробітної плати.
Найбільше поширення має відрядно-преміальна система заробітної плати, що дозволяє в більшому ступені реалізувати стимулюючу функцію, оскільки, крім тарифної заробітної плати, передбачає премію за виконання встановлених показників преміювання. Такими показниками можуть бути: зростання продуктивності праці, економія матеріальних ресурсів, поліпшення якості продукції та ін.
За цієї системи оплати праці заробіток робітника складається із заробітку за основними (прямими) відрядними розцінками, нарахованого за фактичний виробіток, і премії, то нараховується за виконання і перевиконання встановлених показників преміювання. Залежно від особливостей виробництва і характеру виконуваних завдань для різних груп робітників встановлюються свої показники і розміри преміювання.
Основним документом, який регламентує організацію преміювання на підприємстві, є положення про преміювання, яке розробляє власник або уповноважений орган, погоджується з профспілковим комітетом і входить до колективного договору як додаток.
На підприємствах розрізняють індивідуальне та колективне преміювання робітників. Індивідуальне преміювання застосовується у випадку, коли з огляду на специфіку виробництва мають враховуватися індивідуальні результати праці незалежно від результатів праці інших робітників. Показники й умови преміювання встановлюються за окремими професіями або видами робіт. Премія нараховується на основну заробітну плату кожного робітника залежно від індивідуальних результатів роботи.
Колективне преміювання застосовується як за колективної, так і за індивідуальної організації праці з тим, щоб стимулювати робітників для досягнення найкращих загальних, кінцевих результатів роботи бригади, дільниці, цеху. Колективну премію нараховують на основну заробітну плату бригади (дільниці, цеху) залежно від виконання колективних показників діяльності. Колективну премію розподіляють між працівниками залежно від особистого внеску, відпрацьованого часу і коефіцієнта трудової участі.

12. 1. Дайте характеристику готельному підприємству, як об’єкту і суб’єкту в системі ринкових відносин.
Підприємствами готельного господарства (закладами розміщення) називають будь-які підприємства, де подорожуючим надають епізодично або регулярно місце для ночівлі.

Кожне підприємство може розглядатись як об’єкт і суб’єкт підприємницької діяльності.

Як об’єкт підприємство може:

1) вибирати вид і напрям діяльності, виготовляти і реалізовувати продукцію;

2) здійснювати пошук ринків збуту, споживачів, партнерів, постачальників.

Як суб’єкт підприємство можна:

1) купити

2) продати

3) модернізувати

4) створити

5) ліквідувати

13. 1. Дайте характеристику основним показникам плану з праці та їх взаємозв’язку.

Бізнес-план — це письмовий документ, в якому викладено сутність підприємницької ідеї, шляхи й засоби її реалізації та охарактеризовано ринкові, виробничі, організаційні та фінансові аспекти майбутнього бізнесу, а також особливості управління ним. Бізнес-план підсумовує ділові можливості та перспективи, пояснює, як ці можливості можуть бути реалізовані існуючою командою менеджерів.
У бізнес-плані формулюються перспективи та поточні цілі реалізації ідеї, оцінюються сильні й слабкі сторони бізнесу, наводяться результати аналізу ринку та його особливостей, викладаються подробиці функціонування підприємства за цих умов, визначаються обсяги фінансових і матеріальних ресурсів для реалізації проекту.
Бізнес-план дає можливість визначити життєздатність фірми за умов конкуренції, прогнозує процеси розвитку виробництва, конкретизує шляхи досягнення мети і подолання перешкод, є чинником, що стимулює інтереси потенційних інвесторів у їхніх пошуках вкладання коштів у розвиток виробництва.
У ринковій системі господарювання бізнес-план виконує дві найважливіші функції:
1) зовнішню — ознайомити різних представників ділового світу із сутністю та основними аспектами реалізації конкретної підприємницької ідеї;
2) внутрішню (життєво важливу для діяльності самого підприємства) — опрацювати механізм самоорганізації, тобто цілісну, комплексну систему управління реалізацією підприємницького проекту.
Бізнес-план розглядається як інструмент залучення необхідних для реалізації проекту фінансових ресурсів. Зовнішні інвестори та кредитори ніколи не вкладатимуть гроші в бізнес, якщо не ознайомляться з ретельно підготовленим бізнес-планом. Такий план має переконати потенційних інвесторів у тому, що підприємницький проект має чітко визначену стратегію успіху та заслуговує на фінансову підтримку.
Не менш важливою є і внутрішня функція бізнес-плану, в межах якої можна виділити два напрямки його застосування:
1) як інструменту стратегічного планування та оперативного управління діяльністю підприємства. Розробка бізнес-плану вимагає визначення не тільки стратегічних напрямків і цілей діяльності, а й оперативних дій для досягнення таких. Тобто бізнес-план є основою поточного планування всіх аспектів діяльності підприємства, він сприяє глибшому усвідомленню працівниками особистих завдань, пов'язаних зі спільним для них бізнесом;
2) як механізму аналізу, контролю й оцінки діяльності підприємства. Бізнес-план дає змогу аналізувати, контролювати й оцінювати успішність діяльності в процесі реалізації підприємницького проекту, виявляти відхилення від плану та своєчасно коригувати напрямки розвитку бізнесу.
Таким чином, в умовах ринкової системи господарювання бізнес-план — це активний робочий інструмент управління, відправний пункт усієї планової та виконавчої діяльності підприємства; це документ, який визначає оптимальні за часом і найменш ризиковані шляхи реалізації підприємницького проекту.

14. 1. Дайте характеристику доходу підприємства; розкажіть про особливості формування доходів на підприємствах готельного бізнесу.
Дохід - це весь обсяг коштів та інших матеріальних цінностей, які були отримані п-ством за певний період часу.
Доходами визнаються збільшння активів п-ства, або зменьшення його зобов'язаннь, що призводить до заг.збільшення капіталу, яке може бути визн. в виразі на певну дату.
Як економ.показник, дохід являється ваговим важелем, який прямим чином впливає на кінцевий результат д-сті п-ства.Доходом також можна визначати виторг п-ства від реалізації продукції (послуг) без врахування ПДВ та акцизу.
Заг.дохід п-ства визн., як сумарне значення Д1,Д2,Д3.
Д1 - виторг від реалізації виготовленої продукції, або кошторисна в-сть зданих замовнику об'єктів.
Д2 - компенсації отримані п-ством тих витрат, які не передбачені у кошторисі від

пайової участі у спільних п-ствах; від здачі майна в оренду; від реалізації цінних паперів тощо.
Д3 - виручка від реалізації матеріальних цінностей, а також послуг невиробничого характеру.Сюди також належать штрафи, неустойки, які отримує п-ство.
Доходи класифікуються за видами д-сті:
-звичайна; - надзвичайна.
Основним доходом готелю є дохід від реалізації номерного фонду.
Готельне п-ство має право встановлювати як знижки, так і додаткової націнки до осн.ціни послуги.
Як парвило і націнки, і знижки діють протягом 180днів.
Для визн доходу від №фонду(Днф), слід експлуатаційну програму(ЕП)* сер.ціну за №(Рсер)
Для визн суми знижки = Днф*%зн / 100%.
Для розр.додаткової націнки слід Днф*%нац*Коеф сезонності / 100%
Коеф сезонності = 180 / к-сть днів завантаження №ру
Крім того гот може надавати додаткові платні послуги, які так само будуть складати структуру загал.доходу, тобто 3Д буде визн як Х сумарне знач. вих. Д, що мати місце в гот.за певний період.