Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Комбинированная система ТО.

Задача 1. Вартість придбання верстата 10.2 тис. грн. Нормативний термін служби – З роки. Витрати на транспортування склали 300 грн., витрати на монтаж і налагодження – 100 грн., ліквідаційна вартість верстата - 0.5 тис. грн. Розрахуйте норму амортизації й амортизаційні відрахування рівномірним і кумулятивним методами. Який з методів амортизації кращий, чому?

Рішення

1. Розраховуємо первісну вартість верстата, яка складається з власне вартості придбання верстата, витрат на його транспортування, монтаж, налагодження та інших витрат, необхідних для введення в дію:

, (1)

де Вприд — ціна придбання устаткування;

Вдост — транспортні витрати на доставку устаткування;

Вмонт — витрати на монтаж фондів;

Він — інші витрати, пов'язані з уведенням в дію засобів праці.

Вперв = 10200 + 300 + 100 = 10600 грн.

2. За рівномірного метода амортизації вартість об’єкта основних засобів рівномірно списується на протязі терміна його використання. Річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів:

, (2)

де АВр – річні амортизаційні відрахування;

В_ПЕРВ – первісна вартість;

В_ЛІКВ – ліквідаційна вартість;

Т_К.В. – термін корисного використання;

А річна норма амортизації – шляхом ділення річної суми амортизації на первісну вартість фондів, що амортизуються:

, (3)

АВр =

N_АВ = 3366,7:10600*100% = 31,76%.

3. Кумулятивний метод, або метод списання вартості по сумі кількості років передбачає, що річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта:

, (4)

де АВ – амортизаційні відрахування;

В_ЛІКВ – ліквідаційна вартість;

В_ПЕРВ – первісна вартість;

К_КУМ – кумулятивний коефіцієнт.

Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання:

, (4.25)

В нашому прикладі, оскільки термін служби дорівнює 3 роки, то сума років дорівнює: 1+2+3=6

Порівняння двох методів нарахування амортизаційних відрахувань показує, що кумулятивний метод дозволяє прискорити повернення інвестованих у основні фонди коштів. Тому він більш привабливий для використання.

Задача 2. Потрібно визначити, як зміниться (у грн./од. і у відсотках) планова собівартість одиниці продукції, якщо в звітному році валові витрати на її виробництво і реалізацію склали 25 тис. грн., при обсязі 10 тис. од./міс, у плановому році передбачається ріст обсягу її на 15%, частка умовно-постійних витрат складає 30%.

Рішення

1) розраховуємо собівартість одиниці продукції у звітному році:

Сз = 25000:10000 = 2,5 грн.;

2) визначаємо величину постійних витрат:

ПВз = 25000·0,3 = 7500 грн.;

3) розраховуємо питомі змінні витрати:

ЗВпит.з = (25000 – 7500): 10000 = 1,75 грн.

4) обчислюємо плановий обсяг виробництва та реалізації:

10000·1,15 = 11500 од./міс.;

5) розраховуємо планову величину валових витрат:

ВВ = 17,5·11500 + 7500 = 27625 грн.;

6) розраховуємо планову величину собівартості одиниці продукції:

Спл = 27625: 11500 = 2,4 грн.

7) визначаємо абсолютне відхилення планової собівартості від звітної:

ΔС = 2,4 – 2,5 = -0,1 грн.

8) розраховуємо відносне відхилення собівартості:

ΔС_% = 2,4: 2,5 ·100% - 100% = -4%.

Відповідь: планова собівартість одиниці продукції знизиться у порівняння із звітною на 0,1 грн. або на 4%.

Задача 3. Проаналізуйте ситуацію, що склалася на підприємстві з ефективністю використання основних виробничих фондів /ОВФ/ і визначить, як змінилась рентабельність ОВФ під впливом зміни прибутку и середньорічної вартості ОВФ. Вихідні дані до ситуації, що склалася, наведені в таблиці:

Таблиця 1

Вихідні дані

Рішення

Ефективність використання основних виробничих фонді оцінюється за допомогою наступних показників:

1. Фондовіддача – показує, яка частка валового доходу припадає на 1 гривню вартості основних виробничих фондів.

, (1)

де ВП – випуск товарної продукції у вартісному або натуральному виразі;

ОФ_СР.Р. – середньорічна вартість основних фондів;

2. Фондомісткість - показує, яка частка вартості основних виробничих фондів припадає на 1 грн. валового доходу підприємства. Цей показник обернений до фондовіддачі і визначається за формулою.

. (2)

3. Фондоозброєність. Характеризує ступінь озброєності фондами одного працівника і показує, яка частка загальної вартості основних фондів підприємства припадає на одного середньооблікового працівника:

, (3)

де Р_СР.Р — середньооблікова чисельність працівників.

4. Рентабельність основних виробничих фондів. – показує, який прибуток отримують з кожної гривни основних фондів.

, (4)

де П_Б – балансовий прибуток.

Розрахунки проводимо у табличній формі (див. табл.2)

Таблиця 2

Аналіз ефективності використання основних виробничих фондів

За період, що аналізується, відбулося зростання всіх базових показників. Обсяг виробництва виріс на 205 тис. од. продукції або на 22,78% у порівнянні із базовим роком. Обсяг товарної продукції збільшився на 18610 тис. грн. або на 25,85%. Випередження темпів зростання обсягу товарної продукції над обсягом виробництва у натуральному виражені показує, що також збільшилася частка продукції, яка реалізується за більш високими цінами, або ціни на продукції взагалі виросли. Позитивна динаміка прибутку: зростання у звітному році на 2060 тис. грн. або 44,02% вказує на розширення фінансових можливостей підприємства, підвищення ефективності використання його виробничого потенціалу. Також збільшилася чисельність персоналу на 200 робітників, тобто на 10%. Величина основних виробничих фондів збільшилася несуттєво у порівнянні із вищеназваними показниками: на 6000 тис. грн. або на 3,26%.

У звітному році порівняно із базовим підвищилася ефективність використання основних виробничих фондів. Про це свідчить зростання показників фондовіддачі, розрахованих і за натуральними, і за вартісними показниками обсягу продукції, і відповідне зменшення фондомісткості. Так, зокрема фондовіддача виросла на 18,37% (розрахунок за натуральним обсягом виробництва) та на 21,88% (розрахунок за вартістю товарної продукції). Фондомісткість знизилася відповідно на 15,89% та майже 18%. Залучення нових працівників призвело до зменшення фондоозброєності на 5,64 тис. грн./чол, що становить 6,13% до рівня базового періоду. Рівень рентабельності основних фондів є малим – всього 2,54% у базовому році та 3,55% у звітному році. Проте виявлена динаміка росту на 1,01 в.п. або на 39,76% дає засади стверджувати про покращення використання основних фондів.

Згідно формули (4), на рентабельність основних фондів мають вплив два чинника першого порядку: балансовий прибуток та середньорічна величина основних виробничих фондів. Оцінку їх впливу дамо за допомогою методу ланцюгових підстановок.

1. Розраховуємо базове значення рентабельності основних виробничих фондів:

= = 2,54%

2. Розраховуємо скорегований показник рентабельності, замінюючи базове значення екстенсивного фактора (вартість основних виробничих фондів) на звітне:

= 2,46%.

ΔR_ОВФ = 2,46 – 2,54 = -0,08 в.п

Таким чином, під впливом зростання вартості основних виробничих фондів їх рентабельність зменшилася на 0,08 в.п.

3. Замінюємо у попередньому розрахунку базове значення балансового прибутку на звітне і визначаємо вплив зміни приібтку:

= 2,55%.

ΔR_П = 3,55 - 2,46 = 1,09 в.п

Таким чином за рахунок збільшення балансового прибутку на 44,02% рентабельність основних фондів виросла на 1,09 в.п.

Балансова ув’язка (загальний вплив чинників):

R₁-R₀ = ΔR_ОВФ+ ΔR_П

3,55-2,54 = -0,08+1,09;

1,01 = 1,01.

Відповідь: ефективність використання основних виробничих фондів виросла; на зростання рентабельності основних виробничих фондів позитивно вплинуло збільшення прибутку, а негативно – збільшення вартості ОВФ.

Комбинированная система ТО.

ТО-комплекс раб, направленный на поддержание исправности и работоспособ-ти при подготовке, использовании маш по назнач, транспортировке и её хранении. Две сист ТО машин:планово-предупредит-диагностическая и комбинир. комбинир. предусматривает вып-ие части операций ТО в обязательном порядке,.а др.части на следующее ТО или по потребности Вид ТО-конкретный по сод-ию комплекс раб ТО проводимый с опр-ой переодичностью или при известной эксплуатационной ситуации. Сист.ТО вкл.в себя след-ие виды обслуж: приемку; обкатку; ЕТО-все через каждые 8-10 ч.; ТО1-все(через 60 моточас(125)); ТО2-кроме СХМ(240(500)), ТО3 (960(1000))и СО-кроме комб и СХМ; ТехОс-кроме тракт и авт; диагностирование; Хранение. Период-ть ТО исходя из 3-х принципов:

1.Операции высшего номера ТО поглощают операции низшего номера;2.Период-ти отдельных номеров ТО должны быть кратны;3.Периодичность осмотров с целью проверки тех-го сост. деталей, узлов, механизмов и агрегатов устанавливаются с учёт остат-го резерва, определяемого метода и ср-ми тех диагн. Периодичности ТО учитывают:-в мото-часах, кол-ве израс-го топ. или у. э. га;-в физ га;в км пробега;-в часах основной работы. Некоторые положения о ТО отклонения от (ТО-1; ТО-2; ТО-3) не более 10% тр-ов и 20% СХМ. СО 2 раза в год. (СО) совмещается с очередным ТО-1, ТО-2, ТО-3. Новая или кап отремонтированная маш эксплуатационную обкатку. ТО при хранении машины проводится в соответствии с требованиями ГОСТ 7751-81 «Техника, используемая в сельском хозяйстве». Правила хранения. (Для повтора Плановый – потому, что все виды техобслуживания проводят после выполнения строго установленной наработки по заранее составленному плану-графику. Предупредительный – потому, что она (система) предусматривает строго регламентированную периодичность и обязательный состав технологических операций, которые предупреждают возникновение технических неисправностей, повышенных (аварийных) износов и поломок деталей машин.)