Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Філософія в Одеському інституті народної освіти у 1920 – 1930 рр.

Читайте также:
  1. Адміністративно-правове регулювання у галузі освіти і науки.
  2. Англійська філософія ХVІІ – ХVІІІ ст. Емпіризм.
  3. Братства як феномен національної культури: роль братських шкіл у розвитку освіти та збережені етнокультурної ідентичності.
  4. В загальному вигляді міжнародний рух капіталу означає переміщення капіталу між суб’єктами міжнародної економіки з метою його оптимального використання.
  5. В Україні немає свого фільмофонду і державного кіномузею, низький рівень кіноосвіти. Зовсім зникла кінопреса (журнали “Новини кіноекрана”, “Вавилон”).
  6. Види і форми міжнародної відповідальності держав
  7. Види стратегій міжнародної конкурентоспроможності
  8. Вимоги до освітнього рівня осіб, які навчатимуться в системі професійно-технічної освіти.
  9. Вимоги до рівня освіти вступників
  10. Виникнення перших європейських університетів як осередків освіти та науки

 

Одеський інститут народної освіти був заснований внаслідок загального реформування вищої школи УСРР 23 червня 1920 р. Саме в цей час до ОІНО разом з інститутами та кафедрами приєднались учні М.М. Ланге - С.Л. Рубінштейн та М.І. Гордієвський. Та їх долі швидко розійшлися.

У 1921 році С.Л. Рубінштейн влаштовується професором до кафедри філософії та психології ОІНО замість померлого М.М. Ланге. Тут він читає курси з психології, теорії мистецтва, логіки, історії філософії та ін.[2] За період роботи на цій посаді він видав декілька робіт: «Н.Н. Ланге», «К философским вопросам современной педагогики», «Размышления о науке», «Заметки по методологии истории и общественных наук», «Наука и действительность», «Программа по логике», «Психология Шпрангера как наука о духе». В цей період він полемізує з кантівської та неокантіанської традиціями. Але з призначенням його директором Центральної наукової бібліотеки змінились і напрямки його діяльності з філософії та психології (тимчасово) на бібліографістику. Саме так закінчується «філософський період» його життя. Він зрозумів, що у ситуації, що склалася після Громадянської війни, найкраще, що він може зробити як філософ та психолог – зберегти та популяризувати в певних колах наукову спадщину у вигляді фондів українських бібліотек. Так, він приймає участь у багатьох бібліографічних з’їздах, а у 1927 році був обраний членом президії Бібліографічної комісії при ВУАН та активно працював в Українському бібліографічному товаристві в Одесі. В 1930 році він влаштовується завідувачем кафедри психології Ленінградського педагогічного інституту ім. О.І. Герцена. Так закінчився «бібліографічний період» його життя й почався «психологічний».

Доля М.І. Гордієвського була дещо іншою. В 1920-1921 рр., він працював одразу в трьох інститутах: в інституті народного господарства (викладав «Історію суспільних наук»), в Одеському суспільно-гуманітарному інституті (читав курси з «Логіки», «Історії педагогіки», «Методології суспільних наук») та в ОІНО (викладав «Історію педагогіки», «Історію педагогічних ідей у дошкільному вихованні»). У 1922 році отримав посаду професора, а влітку, з поглинанням історико-філологічного факультету гуманітарно-суспільного інституту та утворенням факультету професійної освіти, перейшов на кафедру педагогіки. Того ж року, разом з іншими професорами за власний кошт випустив другий том «Ученых записок Высшей школы», де було надруковано його статтю «К вопросу о социальной педагогике Платона»[3]. 4 грудня 1922 р. він виступає з промовою, що була присвячена пам’яті Григорія Сковороди, де проводить паралель між філософом та його попередниками. Ця промова була пізніше опублікована у збірнику на пошану Григорія Сковороди[4]. Це була остання суто філософська робота Гордієвського. В наступні роки він активно приймає участь у роботі кафедри педагогіки ОІНО, керуючи педагогічним семінаром і секцією історії педагогіки та вивчаючи творчу спадщину Йогана Генріха Песталоцці. Саме тут поєднується його любов до педагогіки та філософії. В цей період він публікує декілька робіт: «Твір Песталоцці «Вечірня година самітника», як етап розвитку його світогляду», «Соціально-педагогічні ідеї Песталоцці в освітленні його філософії»[5], «Кант і Песталоцці»[6]. З 14 січня по 1 листопада 1923 р. обіймав посаду декана факультету соціального виховання, але звільнився через хворобу. Тут йому довелося знову працювати зі своїм колегою С.Л. Рубінштейном та з А.Г. Готаловим-Готлібом, в наукові інтереси котрого також колись входила філософська проблематика. З 1928 року увійшов до редакційної комісії «Записок Одеського ІНО», що так і не вийшов через брак коштів. Після реорганізації ОІНО, працював в інституті соціального виховання та фізико-хімічному інституті. З 1926 року був головою Одеського наукового товариства при УАН.

Крім С.Л. Рубінштейна та М.І. Гордієвського професійних філософів у Вищій школі Одеси не було. Але деякі філософські вишукування все ж таки з’являлись у професора Б. Варнеке, у А. Готалова-Готліба, у І. Вайнштейна з єврейського сектора ОІНО, що написав роботу «Невиданий уривок про Вольтера» німецькою мовою[7]. Це свідчить про збереження інтересу до філософських тем навіть в епоху її занепаду. Єдиним прикладом спроби врятувати філософську освіти свідчить запрошення до викладання П.В. Тихомирова (випускника Московської духовно академії), але невідомо, скільки саме він пропрацював. Але філософська думка (як і вся гуманітаристика) зберігалась у різних товариствах, що були створені з величезними зусиллями: Одеська комісія краєзнавства при ВУАН (ОКК при ВУАН), Одеське наукове товариство при УАН (ОНТ при УАН)[8], Українське бібліографічне товариство. ОКК при ВУАН видавала «Вісник ОКК при ВУАН», ОНТ при УАН – «Записки Одеського наукового при Українській Академії наук товариства», Українське бібліографічне товариство – «Записки Українського бібліографічного товариства в Одесі»[9].

Незалежно від ОІНО в Одесі була заснована у 1928 році міжвузівська кафедра марксизму-ленінізму. Саме ця подія стала новим етапом випробувань для філософської думки.




Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 26 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав