Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Введення. студентов заочного отделения ( «Сестринское дело» ) № вариант а 1.Обмен веществ 2.Терморегу ляция 3

Читайте также:
  1. Введення
  2. ВВЕДЕННЯ
  3. Введення аналогових сигналів і формування дискретних статичних сигналів
  4. Введення байта стану одного датчика
  5. Введення в Linux
  6. Введення в економіку. Сутність, предмет і методи економічної теорії.
  7. Введення християнства.
  8. Введення християнства.
  9. Введення.

студентов заочного отделения ( «Сестринское дело» )

№ вариант а 1.Обмен веществ 2.Терморегу ляция 3. Железы внутр. секреции 4. Вы- деление 5. Пищеварение
1. 1. 6,9 1,2 1,7
2. 2. 5,7 2,3 2, 12
3. 3. 3,5 3, 6 3, 10
4. 4. 2,9 2,4 4, 12
5. 5. 5,9 1,3 5,9
6. 6. 3,4 2,6 6,2
7. 1. 4,5 4,7 7, 12
8. 1. 4,8 5, 6 8, 11
9. 2. 6,7 1,4 9,2
3. 4,9 3,7 10, 5
4. 1,4 4,5 11,2
5. 2,7 1,5 12, 3
6. 3, 8 4,6 1,2
2. 1,5 6,7 2, 8
5. 6, 8 1,6 3, 6
16. 6. 1,6 2,5 4, 10
17. 1. 5,9 3,7 5,9
18. 2. 3,4 4,5 7, 12
19. 3. 4,5 1,5 9,2
20. 4. 6,7 4,6 11,2
3. 4,9 3,7 10, 5
4. 1,4 4,5 11,2

 

 

Физиология обмена веществ и энергии.

· Общее представление об обмене веществ и энергии в организме. Понятие о анаболизме и катаболизме, ассимиляции и диссимиляции.

· Определение расхода энергии методами прямой и непрямой калориметрии. Калорический коэффициент веществ. Дыхательный коэффициент. Калорический эквивалент кислорода.

· Энергетический баланс организма. Основной обмен, величина и факторы его определяющие. Определение основного обмена. Нарушения основного обмена. Рабочий обмен. Энергетические затраты организма при разных видах труда.

· Обмен белков. Полноценные и неполноценные белки. Азотистый коэффициент. Азотистое равновесие, положительный и отрицательный азотистый балансы. Регуляция белкового обмена.

· Обмен углеводов. Содержание глюкозы в крови. Гипергликемия, гипогликемия. Депо углеводов. Представление о гликогенезе, гликогенолизе, гликонеогенезе. Регуляция углеводного обмена.

· Обмен жиров. Значение их для организма. Заменимые и незаменимые жирные кислоты. Роль печени в жировом обмене. Регуляция обмена жиров.

· Физиологические основы рационального питания. Суточная потребность в белках, жирах, углеводах. Принципы составления пищевых рационов.

Терморе гуляция

· Понятие о гомойотермных и пойкилотермных животных.

· Температура тела. Температура оболочки и ядра тела.

· Теплопродукция. Роль отдельных органов в теплопродукции. Сократительный и несократительный термогенез.

· Теплоотдача. Способы теплоотдачи. Роль потовых желез.

· Терморецепция. Гипоталамус. Центры терморегуляции.

· Понятие о гипер- и гипотермии. Лихорадка. Эндогенные пирогенны.

Железы внутренней секреции.

· Нейрогуморальная регуляция функций. Взаимодействие ЦНС и ЖВС.

Принципы обратной связи в живых системах.

· Роль метаболитов, медиаторов, гормонов АПУД- системы.

· Общие свойства гормонов ЖВС и механизмы их действия. Методы изучения ЖВС.

· Гипоталамо-гипофизарная система, ее функции.

· Гипофиз и его гормоны. Гипер- и гипофункции.

· Щитовидная железа, ее гормоны. Гипер- и гипофункция.

· Паращитовидная железа. Регуляция кальция и фосфора.

· Эндокринная функция поджелудочной железы.

· Функция мозгового вещества надпочечников. Роль адреналина в организме.

· Гормоны коры надпочечников. Их роль в регуляции обмена веществ и функций организма.

· Половые гормоны. Регуляция менструального цикла.

Физиология выделения.

· Строение нефрона и роль его отделов в механизме мочеобразования.

Теория образования мочи.

· Представления о клубочковом диурезе и факторах, влияющих на него.

· Представления о канальцевом диурезе и факторах, влияющих на него.

· Значение различных отделов нефрона в процессе образования составных частей мочи.

· Концентрация и разведение мочи в нефроне.

· Биофизические механизмы фильтрации, реабсорбции, секреции.

· Нейрогуморальная регуляция функции почек.

· Роль почек в поддержании осмотического равновесия в организме. Значение АДГ и альдостерона.

· Роль почек в поддержании pH крови и ионного равновесия.

· Эндокринная роль почки.

· Функции почек.

Физиология пищеварения

· Значение пищеварения для организма. Пищевая мотивация. Физиологические основы голода и насыщения. Функции органов пищеварительного тракта.

· Пищеварение в полости рта. Основные слюнные железы. Состав и функции слюны. Приспособительный характер слюноотделения. Нейрогуморальная регуляция слюноотделения.

· Пищеварение в желудке. Железы желудка и их секреция. Состав желудочного сока, ферменты, роль соляной кислоты. Нейрогуморальная регуляция секреторной и моторной функции желудка. Механизмы и фазы желудочной секреции. Приспособительная изменчивость желудочного сокоотделения.

· Внешнесекреторная деятельность поджелудочной железы. Состав и свойства панкреатического сока. Регуляция отделения сока поджелудочной железы, фазы секреции. Приспособительный характер панкреатической секреции к различным видам пищи.

· Роль печени в пищеварении. Состав и функции желчи. Желчеотделение и желчевыделение и их регуляция.

· Непищеварительные функции печени. Участие печени в обмене белков, жиров, углеводов, витаминов, в свертывании крови. Дезинтоксикационная функция печени.

· Особенности пищеварения в тонкой кишке. Состав и свойства кишечного сока. Полостное и пристеночное пищеварение. Механизмы отделения кишечного сока.

· Роль толстой кишки в пищеварении. Бактериальная флора толстой кишки и ее значение. Механизм акта дефекации.

· Всасывание веществ в различных отделах пищеварительного тракта. Тонкая кишка как специализированный орган всасывания. Механизмы всасывания. Значение фильтрации, осмоса, диффузии, активного транспорта. Регуляция процессов всасывания. Особенности всасывания белков, углеводов и жиров. Всасывание лекарственных препаратов и факторы, влияющие на этот процесс.

· Моторная (двигательная) функция различных отделов желудочно-кишечного тракта. Акты жевания, глотания. Виды моторики гладкой мускулатуры желудка, тонкой и толстой кишок. Работа сфинктеров. Нейрогуморальная регуляция моторной функции. Роль внутриорганного отдела ВНС. Автоматия сокращений гладкой мускулатуры пищеварительного тракта.

· Гормоны желудочно-кишечного тракта (гастрин, гастрон, гистамин, секретин, холецистокинин-панкреозимин, соматостатин, мотилин, вилликинин и др.), их функции.

· Клинические и экспериментальные методы изучения деятельности органов пищеварительного тракта. Значение хронического эксперимента в изучении функций желудочно-кишечного тракта у животных (И.П.Павлов). Фистульный метод, опыт мнимого кормления, операции изолированного желудочка по Р.Гейденгайну и И.П. Павлову.

 

Введення

1.Предмет фізіології та її цілі. Розділи фізіології.

2.Історія розвитку фізіології ( основні етапи розвитку ). Роль І.М. Сєченова та І.П. Павлова у розвитку фізіології ХІХ – ХХ століть. Сучасний етап розвитку фізіології.

3.Об’єкти та основні методи фізіологічних досліджень. Форми проведення фізіологічного експерименту.

4.Експериментальний метод дослідження функцій організму людини та його значення.

1.2. Фізіологія збудливих тканин

1.Поняття про подразливість та збудливість , збудження. Уявлення про збудливі тканини.

2.Мембранний потенціал (МП). Потенціал спокою та методи його реєстрації. Теорії, що пояснюють механізм виникнення мембранного потенціалу.

3.Сучасні уявлення про природу потенціалу спокою нервової клітини.

4.Фактори, що зумовлюють виникнення потенціалу спокою.

5.Основні системи транспорту іонів через мембрани збудливих тканин.

6.Проникність мембрани для йонів.

7.Пасивний та активний транспорт іонів чрез мембрани клітин.

8.Робота Na + , К+ -насоса та його функції.

9.Потенціал дії (ПД) , йонний механізм його генерації. Фази ПД. Закон «усе або нічого».

10.Закони дії електричного струму на збудливі тканини. Явище акомодації. Хронаксиметрія.

11.Іонні потоки під час потенціалу дії. Опишіть кінетику змінення проникності мембран при подразненні.

12.Зміна збудливості упродовж електротонічних потенціалів, потенціалу дії та локальної відповіді.

13.Властивості потенціалу дії та умови, що необхідні для його виникнення.

14.Дайте порівняльну характеристику потенціалу дії та локального потенціалу як двох видів змін мембранного потенціалу нервової клітини.

15.Механізм проведення збудження у нервових волокнах. Ортодромна й антидромна провідність. Фактори, що обумовлюють швидкість поширення потенціалу дії у мієлінових та безмієлінових нервових волокнах.

16.Закони проведення збудження у нервах. Складний потенціал дії змішаних нервів.

17.Опишіть структуру нейронів. Класифікації нервових волокон. Типи нервових волокон та їх функція.

18.Порівняйте особливості проведення нервового імпульсу у безм’якотному та мієліновому волокні. Поясніть термін «сальтаторне проведення».

19.Синапс: загальна схема організації та функції. Типи синапсів.

20.Класифікації синапсів.

21.Опишіть функції медіаторів у синапсах, поясніть як реалізується їх дія.

22.Дайте порівняльну характеристику холінергічних та адренергічних синапсів.

23.Електричні синапси: будова та властивості. Поняття про нексуси тта єфапси

24.Механізм проведення збудження через електричний синапс. Порівняйте властивості хімічних та електричних синапсів.

25.Механізм передачі інформації через хімічний збуджуючий синапс.

26.Робота гальмівних хімічних синапсів.

27.Дайте порівняльну характеристику збуджуючих та гальмівних хімічних синапсів.

28.Сучасні уявлення про будову та функції нервово-м’язового з’єднання.

Механізм його роботи. Мініатюрний потенціал кінцевої пластинки.

 

1.3. Фізіологія м’язів

1.Поняття про нейромоторну одиницю. Класифікації рухових одиниць, їх фізіологічні властивості та функціональні особливості. Відмінності між різними типами рухових одиниць.

2.Скелетні м’язи: будова, функції та властивості. Структурно-функціональні особливості м’язового волокна.

3.Дайте характеристику організації актинових та міозінових мікрофіламентів м’язового волокна. Опишіть їх роль у процесі м’ язового скорочення.

4.Поясніть термін електро-механичне спрягнення (ЕМС) у функції м’язів.

5.Основні фактори, що зумовлюють механізми ЕМС.

6.Механізм скорочення скелетних м’язових волокон. Теорія ковзних ниток.

7.Поясніть, які фактори зумовлюють одиничне м’язове скорочення.

8.Розкрийте термін «тетанус». Умови виникнення гладкого та зубчатого тетанусу.

9.Як забезпечується тонус скелетних м’язів. Механізм одиночного скорочення, сумація скорочень, тетанус. Роль йонів Кальцію в сумації м’язових скорочень та тетанусі. Поняття про контрактуру.

10.Робота , сила та потужність скелетних м’язів.

11.Хімізм м’язового скорочення. Енергетика м’язового скорочення.

12.Утворення тепла у м’язах. Втома м’язів.

13.Фактори, що визначають м’язову активність. Стомлення м’язів.

14.Режими скорочення м’язів. Нервовий контроль за скороченням м’язів.

15.Гладкі м’язи: морфологія, властивості, структурно-фугкціональні особливості, функції. Типи гладких м’язів. Іннервація гладких мязів. Механізм скорочення гладких м’язів.

16.Серцевий м’яз ( міокард ): морфологія, електричні та механічні властивості. Пейсмекери.

 

1.4. Загальна фізіологія нервової системи.

1.Загальна характеристика нервової системи людини. Нервові клітини: морфологія, властивості та функції. Глія.

2.Рефлекторна діяльність нервової системи. Класифікації рефлексів.

3.Рецептори та рецептивне поле рефлексу.

4.Рефлекс та його структурно-функціональна основа. Нервові центри рефлексів та їх властивості. Методи вивчення локалізації нервових центрів.

5.Роль гальмування у рефлекторної діяльності. Механізми гальмування.

6.Гальмування на різних рівнях нервової системи.

7.Механізми гальмування нервовї клітини.

8.Гальмування: пресинаптичне та постсинаптичне. Фізіологічна роль цих видів гальмування.

9.Гальмування в центральній нервовій системі і його функціональна роль.

10.Зворотне, латеральне, реципрокне гальмування.

11.Взаємодія рефлексів. Механізми конвергенції, дивергенції, іррадіації, індукції. Домінанта , властивості домінантного центра. Принцип зворотнього зв’язку та загального кінцевого шляху Шеррінгтона в нервовій системі.

12.Функціональні системи по П.К. Анохіну.

13.Полегшення та оклюзія.

14.Принцип координації рефлекторних процесів. Конвергенція та дивергенція. Реципрокна інервація.

15.Поняття про рефлекс і рефлекторну дугу. Види рефлексів, їх характеристика та біологічне значення. Типи рефлекторних дуг.

16.Соматичні та вегетативні рефлекторні дуги.

17.Особливості проведення збудження в рефлекторної дузі. Пост тетанічна потенціація, синаптична депресія та післядія.

18.Взаємовідношення процесів збудження та гальмування в корі великих півкуль головного мозку. Закони ірадіації, концентрації та взаємної індукції нервових процесів.

Модуль 2. Окрема фізіологія нервової системи та сенсорних систем

Змістові модулі:

2.1. Фізіологія центральної нервової системи (ЦНС)

1.Спинної мозок: будова, клітинний склад та функції. Закон Бела-Мажанді.

2.Рефлекторна діяльність спинного мозку. Спинальні рефлекси.

3.Провідникова функція спинного мозку. Висхідні та низхідні шляхи спинного мозку, їх функції.

4.Клітинний склад спинного мозку, спинальні центри.

5.Довгастий мозок та міст: функціональна анатомія та функції.

6.Ретикулярна формація стовбура мозку . Її організація, зв’язки з іншими структурами ЦНС, фізіологічна роль та функції. Висхідна активуюча ретикулярна система мозку.

7.Функціональна анатомія та фізіологія середнього мозку. Поняття про децеребраціну ригідність. Мезенцефальні рефлекси.

8.Мозочок: функціональна анатомія та фізіологія. Аферентні та еферентні зв’язки мозочку. Функції різних відділів мозочка.

9.Участь мозочку у регуляції м’язового тонусу, збереженні пози та рівноваги.

10.Мозочок. Функціональний поділ.

11.Пірамідна та екстрапірамідна рухові системи.

12.Фізіологія проміжного мозку. Таламус. Класифікації ядер таламусу, аферентні та еферентні зв’язки , функції таламусу.

13.Подайте загальну схему організації проміжного мозку, опишіть основні функціональні групи ядер таламусу.

14.Гіпоталамус: будова, відділи, зв’язки та функції. Роль гіпоталамусу в регуляції вегетативних функції та поведінки людини.

15.Базальні ганглії, їх організація, основні зв’язки та функції.

16.Морфологічні особливості кори великих півкуль головного мозку та її цитоархитектоніка. Електроенцефалографія.

17.Локалізація функцій у корі великих півкуль головного мозку. Сенсорні, моторні та асоціативні зони кори головного мозку та їх функції.

18.Кора великих півкуль головного мозку. Морфологічні особливості, клітинний склад. Міжнейрональні зв’язки у корі. Функціональна організація нової кори. Методи вивчення функціональної ролі різних ділянок кори.

19.Опишіть організацію та основні функції лімбічної системи мозку.

20.Механізми розвитку емоцій.

21.Гематоенцефалічний бар’єр, його значення та механізми функціонування. Склад, фізико-хімічні властивості та функції ліквору.

2.2. Фізіологія вегетативної нервової системи ( ВНС )

1.Подайте загальну схему структури та фізіологічних властивостей вегетативної нервової системи.

2.Симпатична нервова система: структура, медіатори, функції, вплив на вісцеральні функції організму.

3.Парасимпатична нервова система: структура, центри , медіатори, функції та її значення.

4.Опишіть фізіологічне значення вегетативної нервової системи.

5.Підкреслить відмінності у характері регулюючої дії симпатичної та парасимпатичної нервової системи.

6.Зробіть порівняльний аналіз організації та функції симпатичної та парасимпатичної нервової системи.

7.Симпато-адреналова система: будова, функції та фізіологічне значення.

Фізіологія сенсорних систем

1.Вчення І.П. Павлова про аналізатори. Структура аналізатора.

2.Периферійний відділ аналізатора та його функції. Класифікації рецепторів. Закон Вебера-Фехнера.

3.Сомато-сенсорний аналізатор. Система шкіряної чутливості: рецептори, провідні шляхи та центральний відділ. Функції шкіряного аналізатору.

4.Ноціцепція та антиноціцептівна система.

5.Сомато-сенсорний аналізатор. Чутлива система опорно-рухового апарату.

6.Пропріорецепори, провідні шляхи, кіркове представництво. Функції рухового аналізатору.

7.Типи пропріорецепторів. М’язове веретено та сухожилків орган Гольджі.

8.Функціональні особливості альфа та гамма мотонейронів. Зворотний рефлекс розтягування.

9.Головні структури ока. Зоровий аналізатор : фоторецептори, провідні шляхи, зорова кора .

10.Сітківка: типи клітин, взаємозв’язки між клітинами, рецептивні поля гангліозних клітин. Будова периферічного відділу зорового аналізатора.

11.Структурно-функціональні особливості фоторецепторів.

12.Сучасні уявлення про механізм кольорового зору. Теорія відчуття кольору. Кольорова сліпота та методи її дослідження.

13.Темнова адаптація. Вплив на око вітамінної недостатності.

14.Оптичний апарат оку. Механізм акомодації. Зіничні рефлекси та їх значення.

15.Аномалії рефракції та методи їх дослідження.

16.Фотохімія зору. Молекулярна фізіологія фоторецепції. Природа темнового току. Гіперполярязуючий рецепторний потенціал та його вплив на виділення глутамату.

17.Методи дослідження зорового аналізатору та їх значення.

18.Фізіологія слухового аналізатору. Структура та функції внутрішнього вуха. Орган Корті. Механізм слухової рецепції.

19.Теорії сприйняття висоти звуку. Методи дослідження слухового аналізатору. Аудіометрія.

20.Кісткова та повітряна провідність . Методи їх дослідження.

21.Механізм бінаурального слуху.

22.Фізіологія вестибулярного аналізатору: рецептори, провідні шляхи,кіркове представництво. Функції. Вестибуло-вегетативні, вестибуло-окулярні рефлекси, кінетози.

23.Функціональна анатомія та фізіологія нюхової сенсорної системи.

24.Механізм генерації рецепторного потенціалу. Адаптація нюхового аналізатора. Аномалії нюху. Методи дослідження.

25.Функціональна анатомія та фізіологія смакового аналізатору. Механізм збудження рецепторів. Аномалії смаку. Зміни смакової чутливості у зв’язку з фізіологічним станом організму та віком.

26.Вісцерорецепція. Характеристика рецепторів за їх здатністю до адаптації.

2.4. Фізіологічні основи поведінки. Вища нервова діяльність (ВНД)

1.Фізіологічна основа ЕЕГ, свідомості та сну. Фази сну. Походження повільнохвильового та швидкого сну. Розподіл стадій сну. Вікові зміни.

2.Розлади сну.

3.Регуляція рівня бодрствовання. Теорії сну. Нейрофізіологічні механізми бодрствовання та сну.

4.Мотивація та залежність. Нейрохімія поведінки.

5.Пам’ять. Форми пам’яті та сучасні уявлення про механізми пам’яті.

6.Емоції. Класифікації. Механізми формування емоцій.

7.Умовні та безумовні рефлекси. Фізіологічна основа та правила виробітки умовних рефлексів.

8.Безумовні рефлекси ( поняття, класифікація, фізіологічна роль ).

9.Локалізація центрів безумовних рефлексів в ЦНС ( центри голоду, насичення, спраги, агресії, ярості та інші ).

10.Умовні рефлекси: поняття, класифікації, фізіологічна роль. Механізми та стадії формування, гальмування умовних рефлексів. Замежовє гальмування та його механізми.

11.Типи вищої нервової діяльності людини. Перша та друга сигнальні системи.

12.Аналітико-синтетична діяльність головного мозку. Переключення умовних рефлексів. Утворення динамічних стереотипів.

Модуль 3. Фізіологія вісцеральних систем

Змістові модулі:

3.1. Фізіологія системи крові та лімфи

1.Внутрішнє середовище організму. Морфологічні та фізико-хімічні властивості крові. Функції системи крові.

2.Склад та властивості плазми крові, міжклітинної рідини і лімфи. Білки плазми крові та їх функції. Фізіологічне значення плазми крові.

3.Система крові та її функції.

4.Методи дослідження фізико - хімічних властивостей крові та функцій системи крові.

5.Об’єм крові в організмі. Склад крові. Гематокритний показнік.

5.Осмотичний і онкотичний тиск крові, значення компонентів плазми крові, що визначають їх величину.

6.Кислотно-лужний стан крові, роль буферних систем крові і його забезпечення.

7.Поняття системи еритрону. Еритроциті та їх структурно-функціональні особливості. Кількість еритроцитів і гемоглобіну в крові. Роль еритроцитів у пристосувальних реакціях організму.

6.Еритропоез: основні етапи, фактори та регуляція еритропоезу.

8.Методи дослідження функцій системи крові: кількості еритроцитів, кількості гемоглобіну, ШОЕ, осмотичної резистентності еритроцитів.

9.Руйнування еритроцитів. Методи дослідження функціональної повноцінності еритроцитів.

7.Види гемоглобіну і його сполук, їх фізіологічна роль.

8.Групові системи крові. Визначення групи крові за системою АВО і СДЕ.

10.Правіла переливання крові.

11.Фізіологічна характеристика системи АВ0 крові. Умови сумісності крові донора та реципієнта. Проби, які проводяться перед переливанням крові.

12.Фізіологічна характеристика резус-системи крові. Значення резус-належності при вагітності і при переливанні крові.

17.Захисні функції крові.

18.Система зсідання крові. Сучасні уявлення про гемостаз та фібриноліз.

19.Тромбоцити: структура, функції, тромбоцитопоез.

20.Фактори зсідання крові. Прокоагулянти.

21.Судинно-тромбоцитарний гемостаз, його фізіологічне значення.

22.Коагуляцій ний гемостаз, його фізіологічне значення.

13.Механізми підтримання рідкого стану крові у кровоноснім руслі. Методи дослідження зсідання крові.

14.Антикоагулянти та фібрінолітичні фактори, їх роль у підтриманні рідного стану крові.

15.Лейкоцити, їх функції. Лейкоцитарна формула та її значення. Лейкоцитози та лейкопенії.

23.Лейкопоез та його регуляція. Методи дослідження лейкоцитів.

24.Сучасні уявлення про гемопоез та механізми його регуляції.

25.Імунітет, його види та функції.

26.Організація імунної системи людини.

27.Поняття про клітинну та гуморальну форми імунної відповіді.

28.Бактерицидні системи крові. Фагоцитоз. Реакція запалення.

29.Лімфатична система. Будова та функції.

30.Фізико-хімічні властивості лімфи та її функції.

3.2. Фізіологія кровообігу

1.Система кровообігу. Нейрогуморальна регуляція кровообігу.

2.Серце: будова та функції. Фізіологічні властивості міокарду (ритмічна автоматія, збудливість, провідність, скоротливість) та їх значення для забезпечення насосної функції серця.

3.Особливості потенціалу дії клітин водія ритму та робочих кардіоміоцитів різних відділів серця механізм походження, фізіологічна роль.

4.Співвідношення в часі ПД і одиничного скорочення міокарда.

5.Періоди рефрактенрності під час розвитку ПД типових кардіоміоцитів, їх значення.

6.Загальні властивості міокарду. Електро-механичне спряження у серцевому м’язі. Механізм скорочення і розслаблення міокарда.

7.Провідна система серця: структура та функції. Автоматизм серця.

8.Градієнт автоматії та його значення. Послідовність і швидкість проведення збудження по серцю.

9.Потенціал дії атипових кардіоміоцитів синоатріального вузла, механізм походження, фізіологічна роль. Динаміка деполяризації та реполяризації у серці.

10.Фази серцевого циклу та роботи клапанного апарату серця. Значення окремих фаз серцевого циклу для насосної функції серця.

11.Зміни тиску і об’єму крові у порожнинах серця протягом серцевого циклу.

12.Механізми регуляції діяльності серця. Вікові особливості насосної функції серця.

13.Характер і механізми впливів симпатичних нервів на діяльність серця.

14.Роль симпатичних рефлексів у регуляції серцевої діяльності.

15.Характер і механізми впливів парасимпатичних нервів на діяльність серця. Роль парасимпатичних рефлексів у регуляції серцевої діяльності.

16.Гуморальна регуляція діяльності серця. Залежність діяльності серця від зміни іонного складу крові.

17.Векторна теорія формування ЕКГ. Електрокардіографічні відведення. Походження зубців, сегментів, інтервалів ЕКГ.

18.Електрокардіограма. Електрофізіологічна основа електрокардіографії.

19.Електрокардіографічні відведення. Характеристика нормальної електрокардіограми.

20.Електрична вісь серця, визначення її положення.

21.Оцінка стану клапанів серця на підставі аналізу фонокардіограм.

22.Роль серця у геодинаміці.

23.Особливості структури і функції різних відділів кровоносних судин.

24.Основний закон геодинаміки.

25.Роль клапанів серця у геодинаміці. Тони серця, їх походження та методи реєстрації. Аналіз фонокардіограми.

26.Артеріальний пульс, методи його реєстрації. Аналіз сфігмограми.

27.Систолічний і хвилинний об’єм крові. Серцевий індекс.

28.Чинники, які забезпечують рух крові судинами, його безперервність і односпрямованість.

29.Зміни судинного опору, кров’яного тиску і швидкості кровотоку в різних ланках судинного русла.

30.В’язкість крові. Зміни в’язкості крові за ходом судинного русла.

31.Значення в’язкості крові для кровообігу.

32.Лінійна та об’ємна швидкості руху крові у різних ділянках судинного русла. Фактори, що впливають на їх величину.

33.Кров’яний тиск і його зміни в різних відділах судинного русла.

34.Артеріальний і венозний тиск, методи реєстрації. Чинники, що впливають на їх величину.

35.Тонус кровоносних судин. Методи його дослідження. Механізми регуляції артеріального тиску. Вікові особливості механізмів регуляції судинного тонусу.

36.Тонус артеріол і вену, його значення. Вплив судинорухових нервів на тонус судин.

37.Міогенна і гуморальна регуляція тонусу судин. Роль ендотелію судин у регуляції судинного тонусу.

38.Гемодинамічний центр. Рефлекторна регуляція тонусу судин. Пресорні та депресорні рефлекси.

39.Рефлекторна регуляція кровобігу при зміні положення тіла у просторі (ортостатична проба).

40.Регуляція кровообігу при м’язовій роботі.

41.Значення змін тонусу судин під впливом механізмів регуляції при різних пристосувальних реакціях організму.

42.Кровообіг у капілярах. Механізми обміну рідини між кров’ю і тканинами.

43.Кровоплин у венах, вплив на нього гравітації. Фактори, що визначають величину венозного тиску.

44.Особливості кровообігу в судинах головного мозку та його регуляція.

45.Особливості кровообігу в судинах серця та його регуляція.

46.Особливості легеневого кровообігу та його регуляція.

47.Механізми утворення лімфи. Рух лімфи по судинах.

3.3. Фізіологія системи дихання

1.Загальна характеристика системи дихання. Основні етапи процесу дихання. Його значення для організму. Біомеханіка вдиху і видиху.

2.Механізм вдиху та видиху. Роль дихальних м’язів при спокійному і напруженому диханні. Тиск у плевральної порожнині. Еластична тяга легень.Зовнішнє дихання, його значення. Показники зовнішнього дихання та їх оцінка.

3.Легеневі об’єми та ємкості. Методи їх визначення.

4.Легенева та альвеолярна вентиляція. Методи визначення хвилинної вентиляції. «Мертвий простір» : анатомічний та фізіологічний «мертвий простір»; його значення.

5.Максимальна вентиляція легень, резерв дихання та їх розрахунки.

6.Фізіологічна роль дихальних шляхів, регуляція їх просвіту.

7.Дифузія та транспортування газів як етапи процесу дихання.

8.Склад атмосферного, видихувального і альвеолярного повітря.

9.Парціальний тиск газів.

10.Гази крові, методи дослідження. Напруга газів у артеріальної і венозної крові.

11.Зв’язування і перенесення кисню кров’ю. Киснева ємкість крові. Крива дисоціації оксигемоглобіну ти чинники, що впливають на неї.

12.Дифузія газів у легенях. Дифузійна здатність легень та чинники, що впливають на неї.

13.Транспортування СО2 кров’ю. Роль еритроцитів у транспортуванні вуглекислого газу.

14.Дихальний центр, його локалізація, функції. автономія дихального центру. Регуляція ритмічності дихання.

15.Рефлекторн регуляція дихання. Роль рецепторів розтягування легень і блукаючого нерву у регуляції дихання. Рефлекс Геринга-Брейєра.

16.Роль центральних й периферичних хеморецепторів у регуляції дихання.

17.Компоненти крові, що стимулюють зовнішнє дихання.

18.Роль великих півкуль мозку у регуляції дихання.

19.Регуляція дихання при низькому вмісті кисню і підвищеному рівні вуглекислого газу в атмосферному повітрі.

20.Захисні рефлекси системи дихання.

21.Внутрішнє дихання. Газообмін у тканинах та легенях.

22.Взаємозв’язок між структурою та функцією органів дихання.

23.Механізм першого вдиху новородженої дитини.

3.4. Фізіологія системи виділення

1.Система виділення та її участь у механізмах регуляції гомеостазу.

2.Функції нирок.

3.Мікро- та макроструктура нирок. Функціональна морфологія нефронів.

4.Типи нефронів.

5.Основні процеси, що відбуваються в різних відділах нефрону.

6.Теорія сечоутворення. Процес фільтрації у нефроні: механізм та регуляція. Швидкість фільтрації в клубочках.

7.Кліренс та його значення для оцінювання функціонального стану нирок.

8.Канальцева реабсорбція. Механізми та регуляція. Медоти дослідження.

9.Канальцева секреція: механізми та регуляція. Методи дослідження.

10.Дослідження ниркового кровообігу і плазмообігу.

11.Осмотичне концентрування і разведення сечі.

12.Участь нирок у підтримці сталості внутрішнього середовища організму: участь нирок у регуляції сталості осмотичного тиску крові ( ізоосмії).

13.Участь нирок у підтримці сталості концентрації іонів та об’єму циркулюючої крові ( ізоволемії).

14.Гомеостаз та його значення для діяльності клітин. Вміст, розподіл і баланс води в організмі. Участь нирок у регуляції водно-сольового обміну.

15.Кислотно-основний стан крові . Фізико-хімічні та фізіологічні механізми

16.регуляції рН крові. Участь нирок у регуляції кислотно0основного стану крові.

17.Юкстагломерулярний апарат нирок: будова та функції. Механізм діяльності ренін-ангіотензін-альдостеронової системи.

18.Гуморальна регуляція функції нирок.

3.5. Фізіологія системи травлення.

1.Система травлення людини та її функції.

2.Процеси травлення у ротової порожнині.

3.Травлення у шлунку.

4.Процеси травлення у дванадцятипалої кишці.

5.Роль підшлункової залози та печінки в процесах травлення.

6.Травлення у тонкій та товстій кишках.

7.Механізм секреції слинних залоз, фази секреторного циклу.

8.Склад та властивості слини. Вплив характеру подразнення на кількість та склад слини.

9.Регуляція діяльності слинних залоз. Значення парасимпатичної та симпатичної іннервації.

10.Механічна обробка їжі у порожнині рота.

11.Ковтання, фази та механізми регуляції.

12.Функції шлунка. Секреція шлункових залоз. Вікові особливості секреторної й моторної функції шлунка та їх регуляція.

13.Склад та властивості шлункового соку. Методи дослідження функціонального стану шлунку.

14.Механізм секреції шлункового соку. Мозкова, шлункова та кишкова фази секреторної функції шлунка. Гальмування секреції шлунка. Нервова ігуморальна регуляція утворення шлункового соку.

15.Шлункова секреція у відповідь на різні харчові речовини.

16.Моторна функція шлунку, її значення, механізми регуляції.

17.Шлунковий сік, його склад та ферментативна дія. Механізми виділення шлункового соку: складно-рефлекторна та гуморальна фази.

18.Типи травлення. Роль панкреатичного та кишкового соків у травленні поживних речовин.

19.Методи дослідження зовнішньо секреторної функції підшлункової залози.

20.Склад соку підшлункової залози та значення його складових частин.

21.Фази регуляції секреторної функції підшлункової залози.

22.Функція печінки в організмі людини. Склад та утворення жовчі. Її роль у травленні. Регуляція процесів утворення та виділення жовчі. Механізми надходження жовчі в дванадцятипалу кишку.

23.Обробка вуглеводних компонентів їжі в різних відділах шлунково-кишкового тракту. Всмоктування продуктів їх гідролізу.

24.Процес всисання у травному тракті продуктів травлення органічних речовин.

25.Обробка ліпідних компонентів їжі в різних відділах шлунково-кишкового тракту. Всисання продуктів їх гідролізу.

26.Травлення білків у шлунково-кишковому тракті. Всисання продуктів гідролізу.

27.Оброблення білкових компонентів їжі в шлунково-кишковому тракті людини. Всмоктування продуктів їх гідролізу.

28.Моторна функція травного тракту людини. Типи рухів. Регуляція моторної активності шлунково-кишкового тракту.

29.Методи вивчення рухових функцій тонкої та товстої кишок.

30.Склад та властивості кишкового соку. Регуляція секреції. Порожнинне та мембранне травлення.

31.Всмоктування в тонкій кишці ( методи вивчення, механізми, особливості всмоктування різних речовин, регуляція).

32.Значення товстої кишки для процесу травлення.

33.Механізми всмоктування іонів, натрію, води, вуглеводів, білків, ліпідів.

34.Фізіологічні механізми голоду та насичення. Роль лептинів.

3.6. Фізіологія обміну речовин та енергії .

1.Організм як відкрита термодинамічна система. Джерела і шляхи витрат енергії.

2.Методи визначення енергетичного обміну організму. Пряма калориметрія.

3.Непряма калориметрія. Дихальний коефіцієнт і його значення.

4.Основний обмін. Умови його визначення. Чинники, що впливають на основний обмін.

5.Робочий обмін, значення його визначення. Регуляція інтенсивності метаболізму.

6.Білки: склад та біологічне значення. Обмін білків. Поняття білкового мінімуму.

7.Ліпіди та їх функції. Обмін ліпідів.

8.Вуглеводи та їх значення в обміні. Норми добового вживання білків, вуглеводів, ліпідів, вітамінів, мікроелементів, води та солей.

9.Складення норм харчування.

10.Механізми регуляції обміну речовин.

3.7. Фізіологія терморегуляції

1.Температура тіла людини, її добові коливання.

2.Теплоутворення в організмі, його регуляція.

3.Фізіологічне значення гомойотермії. Терморецептори і центр терморегуляції.

4.Тепловіддача в організмі, її регуляція.

5.Регуляція сталості температури тіла при різній температурі навколишнього середовища.

6.Фізіологічні основи загартування.

Модуль 4. Фізіологія гуморальної регуляції вісцеральних функцій

Фізіологія нейроендокринної системи

1.Гормони: класифікації, властивості, механізми дії та шляхи реалізації їх ефектів.

2.Загальна схема будови нейроендокринної системи. Роль гіпоталамуса в регуляції ендокринних функцій.

3.Особливості нервового та ендокринного механізмів регуляції функцій.

4.Зв’язок ендокринної і нервової регуляції.

5.Поняття про гуморальну регуляцію та її основні відмінності від нервової регуляції.

6.Фактори гуморальної регуляції. Властивості гормонів.

7.Механізми дії гормонів на клітини-мішені організму.

8.Регуляція функцій залоз внутрішньої секреції. Принцип зворотних зв’язків в ендокринної системі. Контур гуморальної регуляції.

9.Вікові особливості нейрогуморальної регуляції функції організму.

10.Фізіологічні ефекти окситоцину. Рефлекторний характер його секреції.

11.Фізіологічні ефекти антидіуретичного гормона. Рефлекторний характер його секреції.

12.Будова, зв’язкі, кровопостачання гіпофізу. Фізіологічні ефекти пролактину та соматотропного гормону.

13.Внутрішня секреція передньої долі гіпофіза.

14.Ендокринна функція епіфізу.

15.Ендокринна функція проміжної долі гіпофіза.

16.Нейрогіпофіз та його функції.

17.Ендокринні функції гіпоталамуса.

18.Гіпоталамо-гіпофізарна система та її функції.

19.Біологічна роль гормонів щитоподібної залози.

20.Гормональний контроль обміну кальцію та фосфору в організмі людини.

21.Паращитовідні залози та їх гормони.

22.Гормони підшлункової залози.

23.Інсулін і глюкагон як гормони підшлункової залози з антагоністичним впливом на обмін речовин і ткані – мішені.

24.Поняття про гомеостаз. Роль вагусної системи, інсуліну і глюкагону в його забезпеченні.

25.Надниркові залози. Фізіологічне значення глюкокортикоїдів.

26.Функціональні ефекти кортикостероїдів.

27.Фізіологічне значення катехоламінів.

28.Гормони статевих залоз. Особливості гіпоталамо-гіпофізарного контролю статевих функцій.

29.Загальне уявлення про неспецифічну та специфічну адаптацію організму до стресової ситуації. Роль гормонів у неспецифічної адаптації.

30.Симпато-адреналова система регуляції та її роль у забезпеченні неспецифічної адаптації організму до стресової ситуації. Основні впливи катехоламінів.

31.Гіпофізарно-наднирникова система регуляції та її роль у забезпеченні неспецифічної адаптації організму до стресової ситуації. Основні впливи глюкокортикоїдів та мінералокортикоїдів.

32.Гормони шлунково-кишкового тракту та їх фізіологічні ефекти.

33.Гормони тімуса: механізм дії та функції.

34.Ренін-ангіотензинові системи.

35.Натрійуретичні фактори: походження, механізм дії та функції.

 


Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 12 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2021 год. (0.203 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав