Читайте также:
|
1119р.-утвор. Галицько-Волинського князівства.
1340р.-Казимир ІІІ захопить столицю.
Чинники, які сприяли виникненню і підносенню князівства: 1.Вдале географ.положення,2.Необх. спільної боротьби проти агресії збоку Польщі та Угорщини, а згодом проти монгольського нашестя,3.Енергійна об’єднавча політика князів-Романа Мстиславича(1119-1205) та Данила Романича Галицького(1238-1264),4.Існування на території князівства багатих родовищ солі, що сприяло економ. Зростанню князівства.
Галицько-Волинське князівство складалось з двох частин: власне Галицько-Волинських земель і територій (князівств), що знаходились у тимчасовому володінні або в залежності від правителів Галичини та Волині. Протягом XIII — на початку XIV ст. відбувався процес спеціалізації міст, зумовлений державними потребами. Тодішнє суспільство доросло до вичленування центрів з більшим набором функцій, ніж це було в добу Київської Русі. Одні з них ставали важливими торговими й ремісничими центрами (Львів, Перемишль, Володимир), інші — мали суто оборонні функції (у прикордонних районах), решта — адміністративно-фіскальні. Природні умови сприяли розвитку сільського господарства, промислів, внутрішньої та зовнішньої торгівлі. Високого рівня досягли ремесла. Галицько-Волинська земля відігравала помітну роль у загальноєвропейській торговельній системі. Через неї пролягав значний відрізок одного з двох шляхів "з варяг у греки". Торгівля велася з Польщею, Литвою, Німецьким орденом, придунайськими містами, Візантією, Угорщиною, Чехією, Саксонією, Фландрією. Про її інтенсивність свідчать розгалужена система мостів, кварталів італійських, німецьких і північно-руських купців у містах князівства. Влада у державі належала князю, який спирався на феодальну верхівку — бояр. Водночас між князем і феодалами точилася постійна боротьба: князь намагався зосередити державні функції у своїх руках, бояри — обмежити його владу. Багато істориків вказували на відмінності в мові, літературному стилі між "Галицько-Волинським літописом" і літописами Новгорода, Володимиро-Суздальської землі, подібні до тих, що існують між сучасними українською і російською мовами. У "Галицько-Волинському літописі", написаному загалом давньоруською мовою, часто вживаються слова і вирази, властиві лише українській мові. Це свідчить про посилення в ті часи процесів формування української мови, використання її в офіційних документах, яким був літопис.
9. Литовсько-Руське князівство в історії України.
В Литовсько-руському князівстві залишався х-р удільних князівств, частина зберегали значну автономію. Тому більшість істориків свідчать, що за своєю структурою наближалося до типу федерації(Грушевський), новітні дослідники вважають його за «державу держав»-це така форма сполучення державності, коли суверенна держава виявила свою зверхність над залежними від неї держав. Вони маючи дуже широку незалежність у внутр.справах, у зовн. підлягали в певних обмеженнях. Вони були повинні виділяти суверенній державі своє військо, або платити данину.
І Литовський князь, який почав приєднувати укр..землі був Гедемін. З нього почалася династія Гедеміновичів. Він приєднав Київське княз.,його син Любарт-Волинь, а найбільше укр..земель приєднав Ольгерд, у 1632р. він проводить битву на Синіх Водах,під час якої перемагає монголів разом з українцями й білорусами.Українцям жилося добре в Литві, бо: -90% населення Литви-українці;-віра православна;-був принцип «старого не порушуємо, нового не впровадж.»;-закони на основі Руської Правди.
10. Польсько-католицький фактор в українській соціально-політичній історії ХVІ–XVІІ ст.
Унії між Польщею і Литвою:
- Кревська унія (шлюбна), 1385р. (Ягайло одруж на поль.корол. Ядвизі, стає польським королем, приєднує до Польщі Литовські землі. Наслідки: - В 1410р. відбув. Грюнвальська битва в якій Литва і Польща перемогли Тевтонський Орден;- 1392р. Ягайло підписує з братом ВітовтомОстрійську угоду, йому повертаються землі Литви, він стає довічним князем цих земель і васалом Польщі)
- Городельська унія, 1413 (Уніяіжправославієм Литви і католицизмом Польщі.)
- Люблінська унія про створення державного об’єднання Речі Посполитої, 1569.(був єдиний король, сейм, гроші, податки і зовнішня політика, Литва залишила прапор, герб, місцеве самоврядування, військо і судочинство).
- Брестська унія (релігійна), 1596. (створилася 3тя релігія – греко-католицька церква. Ця релігія прийняла владу Папи Римського. Залишався православний календар, обряди і традиції.
Напрямки полонізації України:
1) соціально-економічний напрямок. (На українських землях польські і українські колонізовані феодали намагались збільшити свої прибутки посилюючи експлуатацію селянства. Була введена фільварково-панщинна система. Польща стала одним головним експортером хліба в Європу, що вплинуло на становище селян.)
2) політичний напрямок.(Відсутність власної держави.)
3) національно-релігійний напрямок (заборона укр. мови, шкіл. У зв’язку з цим відбувалася прогресуюча асиміляція українців. Вводилася польська мова. Погіршувалося становище всіх верств українського суспільства).
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 154 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |