Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

УНР у період Центральної ради.

Читайте также:
  1. Адвокатура України у радянський період.
  2. В) період військової демократії.
  3. Валовий внутрішній продукт - це ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених у національній економіці протягом певного періоду часу (як правило, року).
  4. Відновлення пенітенціарної системи України в повоєнний період.
  5. Відомо, що під час м язевої діяльності виникають підвищені потреби у кисні. Дати характеристику періоду відпочинку з точки зору оплати кисневого боргу.
  6. Вікова періодизація
  7. Геополітичне положення українських земель в період первіснообщинного ладу
  8. Геополітичне середовище та зовнішня політика держав Центральної Азії.
  9. Гетьманщина XVIII ст.: хар-ка періоду. Введення рос. законів. Діяльність Першої та Другої Малорос. колегій, та рос. тимчасового органа «Управління гетьманською владою»...
  10. Гетьмманщина у період гетьманування Мазепи (1687-1709рр.). Особливості періоду.

Во время диспансеризации в анализе крови одного обследуемого обнаружено: количество эритроцитов 4,2х10/12л., а у другого – 4,8х10/12л. и часть эритроцитов содержит ядра.

1. Каково содержание эритроцитов в крови здорового мужчины?

Ответ: 4 – 5х10/12л.

2. Каково содержание эритроцитов в крови здоровой женщины?

Ответ: 3,7 – 4,7х10/12л

3. Кровь какого обследуемого требует внимания врача?

Ответ: Количество эритроцитов у обоих в пределах нормы. Однако в крови второго обследуемого встречаются эритроциты, имеющие ядра.

4. Что называется эритропоэзом?

Ответ: Образование эритроцитов в красном костном мозге плоских костей и метафизах трубчатых костей.

5. Как называются эритроциты вместе с кроветворной тканью?

Ответ: красный росток или эритрон.

 

УНР у період Центральної ради.

Третій Універсал і проголошення Української Народної Республіки

 

25 жовтня 1917 в Росії відбулася подія, яка докорінно вплинула на поляризацію політичних сил в країні. У Петрограді відбулося збройне повстання більшовиків, які заарештували Тимчасовий уряд і взяли владу в свої руки. II Всеросійський з''їзд Рад робітничих і солдатських депутатів створив уряд - РНК - на чолі з В. Леніним. Гасло "Вся влада Радам!" знайшов практичне здійснення.

В Україні основні події розвивалися в Києві. Тут діяли три політичні сили. Прихильники Тимчасового уряду об''єдналися навколо штабу Київського військового округу, в розпорядженні якого налічувалося 10 тис. чоловік (війська гарнізону, козаки, юнкери). Більшовики спиралися на 6 тис. озброєних червоногвардійців, озброєні загони робітників, деякі частини гарнізону. Їх підтримували рада робітничих і солдатських депутатів. Центральна Рада мала у своєму розпорядженні українізовані військові частини в кількості 8 тис. чоловік. Центральна рада і більшовики виступили спільно в боротьбі проти військ штабу Київського військового округу. У створений Центральною Радою Комітет охорони революції увійшли місцеві лідери більшовиків. Однак, вони вийшли з цього органу відразу після засудження керівниками Центральної Ради Жовтневого збройного перевороту в Петрограді. Після триденних боїв, які вели загони під керівництвом більшовиків, військові частини, які підпорядковувалися штабу Київського військового округу, залишили Київ. У місті склалося своєрідне двовладдя: місто контролювали військові частини Центральної Ради і збройні загони на чолі з більшовиками, які підпорядковувалися Раді робітничих і солдатських депутатів.

25 жовтня 1917 у зв''язку із загрозою Україні Центральна Рада затвердила Третій Універсал, в якому проголошувалося утворення Української Народної Республіки (УНР) у межах дев''яти українських губерній. Цей документ передбачав ліквідацію поміщицького землеволодіння, запровадження 8-годинного робочого дня, державного контролю над виробництвом, надання національним меншинам автономії, забезпечення українському народові демократичних прав і свобод, скасування смертної кари, амністію політичних в''язнів, скликання 9 січня 1918 Українських Установчих зборів.

У той же час на розвиток подій в Україні все більший вплив надавали зовнішньополітичні чинники. В кінці 1917 р. український національний рух ще йшов по висхідній лінії, про що свідчили результати виборів до Всеросійських Установчих зборів. За українські партії проголосувало майже 75% виборців, а за більшовиків - лише 10%.

У таких умовах більшовицькі організації України прагнули рішучими діями привернути маси на свій бік. Була розгорнута широка агітаційно-пропагандистська кампанія, основою якої було прагнення показати контрреволюційний і буржуазний характер Центральної Ради. Крім того, більшовики активно підтримували ліве крило українських партій, намагаючись тим самим підірвати внутрішню єдність Центральної ради. Дестабілізуючим чинником було і зовнішньополітичне тиск, який все більше набувало характер військової загрози. В кінці листопада 1917 р. більшовики створили в Могильові при ставці революційний польовий штаб, який готувався до боротьби не тільки з прихильниками старого режиму, але і з Центральної радой.1 грудня 1917 новий головнокомандувач більшовик Н. Криленко звернувся з відозвою до українського народу. Всі ці дії більшовиків були спрямовані на захоплення влади в Україні та встановлення більшовицького режиму на її території. Спочатку це завдання вони прагнули вирішити легітимно (законно) шляхом забезпечення більшості серед делегатів Всеукраїнського з''їзду Рад.

Своєрідним каталізатором подій кінця 1917 р. послужив маніфест РНК до українського народу з ультимативною вимогою до Центральній раді, який отримали в Києві 3 грудня 1917 року. У цьому документі, підписаному В. Леніним і народним комісаром закордонних справ Л. Троцьким, з одного боку, визнавалася УНР, а з іншого - робилося грубе втручання в її внутрішні справи. Ультиматум РНК містив чотири вимоги до Центральної Ради: відмовитися від дезорганізації фронту (мається на увазі утворення Українського фронту); не пропускати через територію України козачі формування з фронту на Дон; пропустити більшовицькі війська на Південний фронт; припинити роззброєння радянських полків і червоноармійців. На прийняття рішень Центральній Раді відводилося 48 годин. У разі відхилення ультимативних вимог РНК оголошував Центральну Раду "в стані відкритої війни проти радянської влади в Росії і Україні".

В цей же час, 4 грудня 1917 р., у Києві розпочав роботу Всеукраїнський з''їзд Рад, на якому більшовики планували здійснити внутрішній переворот і захопити владу демократичним шляхом. Але сил у них для цього було недостатньо. Серед 2,5 тис. делегатів більшовики складали незначний відсоток і тому не могли отримати владу. На цьому етапі національний рух ще зберігало масштабність і вплив. Всеукраїнський з''їзд рад ухвалив резолюцію про підтримку Центральної Ради та кваліфікував ультиматум РНК, як втручання у внутрішні справи УНР.

Розуміючи, що події розвиваються не за їхнім сценарієм, більшовики разом з лівими есерами, деякими українськими соціал-демократами і безпартійними (всього 127 осіб) залишили Всеукраїнський з''їзд рад і перебралися до Харкова, який був форпостом більшовизму в Україні.

Позиція і участь делегації УНР

Делегація УНР на переговорах у Бересті

На нараді керівників провідних партій — есерів і соціал-демократів — було визначено делегацію УНР у складі прем'єр-міністра Всеволода Голубовича (голова), Миколи Левитського, Миколи Любинського,Михайла Полоза і Олександра Севрюка. 1 січня 1918 року делегація прибула у Брест-Литовськ і поставила питання про свою участь у переговорах, наполягаючи на самостійному статусі. Нарком закордонних справ Росії Лев Троцький мусив заявити, що російська делегація визнає право націй на самовизначення і не вбачає перешкод для участі делегації УНР у переговорах як самостійної держави. Від імені Четверного союзу міністр закордонних справ Австро-Угорщини Оттокар Чернін заявив про визнання делегації УНР повноправним учасником переговорів. Формальне визнання УНР як самостійної держави союзники відкладали до моменту укладення мирного договору. Лев Троцький наполіг на перерві у переговорах до кінця січня 1918 р. Російська сторона повинна була визначити, як поставитися до тяжких умов миру, включаючи великі територіальні втрати, які висунули союзники. Крім того, затягуючи переговори, Раднарком бажав виграти час, щоб завершити захоплення більшої частини території України, включаючи її столицю Київ, що давало можливість замінити делегацію УЦР делегацією проголошеної наприкінці грудня 1917 року більшовицької України.




Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 45 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав