Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Підходи до організації обліку власного капіталу

Читайте также:
  1. VIII. Правила обліку вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного
  2. VІІ. Організації контролю застосування СУР
  3. Автоматизована (комп’ютерна) форма ведення бухгалтерського обліку
  4. Аналіз загальних показників організації праці
  5. Аналіз небезпечних і шкідливих факторів умов праці в організації
  6. Безготівковий оборот грошей та роль банків у його організації. Платіжні системи.
  7. Безготівковий оборот грошей та роль банків у його організації. Платіжні системи.
  8. В загальному вигляді міжнародний рух капіталу означає переміщення капіталу між суб’єктами міжнародної економіки з метою його оптимального використання.
  9. Вартість залучення власного капіталу є лінійно зростаючою функцією до рівня заборгованості підприємства.
  10. Великі розміри організації.

Бухгалтерський облік статутного капіталу починається з дати реєстрації підприємства в Державному реєстрі суб’єктів підприємницької діяльності і закінчується в день його виключення з реєстру.

Для організації власного капіталу необхідно визначити порядок побудови кожного з його елементів.

У бухгалтерському обліку первинною вартістю майна, внесеного як внесок у статутний капітал, визнається узгоджена засновниками їх справедлива вартість з урахуванням відповідних витрат.

Документами, що підтверджують необхідність відображення в обліку статутного капіталу, є статутні документи підприємства.

В акціонерному товаристві статутний капітал створюється за рахунок внесків засновників (акціонерів) в обмін на акції, в товаристві з обмеженою відповідальністю – на корпоративні права.

Внесками учасників і засновників можуть бути:

1) будівлі й споруди, устаткування та інші матеріальні цінності;

2) цінні папери;

3) права користування землею, водою, будівлями та інші майнові права;

4) грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Акціонерне товариство може збільшувати розмір статутного капіталу шляхом:

1) емісії додаткових акцій;

2) обміну облігацій товариства на його акції;

3) збільшення номінальної вартості акцій.

Зменшення розміру статутного капіталу здійснюється шляхом:

1) зменшення кількості акцій шляхом викупу акцій і їх анулювання;

2) зменшення номінальної вартості акцій.

Статутний капітал може бути змінений з урахуванням наступних вимог:

1) збільшення статутного капіталу – після повного внесення всіма учасниками своїх внесків;

2) зменшення статутного капіталу – при відсутності заперечень кредиторів.

Внески, відмінні від грошових коштів, повинні бути оцінені в гривнях. Порядок оцінки внесків вказується в засновницьких документах. Забороняється використовувати для формування статутного капіталу бюджетні кошти, засоби, отримані в кредит або під заставу, векселі.

Для обліку інформації про статутний капітал застосовується рахунок 40 «Статутний капітал». Сальдо на рахунку повинно відповідати розміру статутного капіталу.

При використанні журнально-ордерної форми для узагальнення інформації на рахунку 40 «Статутний капітал» застосовують Журнал №7. Аналітичний облік несплаченого капіталу ведеться за видами розміщених несплачених акцій, а також за кожним засновником.

Оплата внесків засновників повинна проводитися не пізніше ніж через рік після реєстрації. У разі несплати необхідно:

1) або зменшити статутний фонд;

2) або ліквідувати підприємство.

Зменшення статутного капіталу повинно бути відображено в обліку на момент реєстрації змін у статутних документах.

Величина й порядок формування пайового капіталу законодавством не встановлені, а визначаються установчими документами товариства й спеціальними законодавчими актами.

Пайовий капітал створюється на підставі обов’язкових і додаткових пайових внесків пайовиків. Розмір, строки й порядок внесення обов’язкових пайових внесків визначаються статутом або загальними зборами членів товариства. Кожний член товариства має свою частку в майні товариства (вона визначається розміром внеску й нарахованими на нього дивідендами) і відповідає за зобов’язаннями товариства в межах внесеного ним обов’язкового пайового внеску.

Члени виробничого кооперативу зобов’язані на момент державної реєстрації внести не менше ніж 10% пайового капіталу, а іншу частину – протягом року від дня державної реєстрації.

Облік пайового капіталу ведеться на рахунку 41 «Пайовий капітал». За кредитом рахунка 41 «Пайовий капітал» відображається формування (збільшення) пайового капіталу в кореспонденції з рахунками обліку коштів або матеріальних цінностей. За дебетом рахунка 41 «Пайовий капітал» – зменшення пайового капіталу в кореспонденції з рахунками обліку коштів, розрахунків зі членами (у разі їхнього вибуття) або з рахунком «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».

Аналітичний облік за рахунком 41 «Пайовий капітал» ведеться за видами внесків (обов’язкових і додаткових), а також за учасниками.

Розподілений дохід на обов’язкові пайові внески з метою оподатковування необхідно розглядати як дивіденди. Дивіденди – це платежі, здійснювані юридичною особою – емітентом корпоративних прав на користь власника корпоративних прав у зв’язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованої за правилами бухгалтерського обліку.

Операції щодо формування й зміни пайового капіталу оформлюються бухгалтерською довідкою, складеною в довільній формі.

Нерозподілений прибуток – це частина прибутку, отримана від ведення господарської діяльності й накопичена з моменту створення підприємства. Нерозподілений прибуток зменшується на суму дивідендів, оголошених у звітному періоді, на суму відрахувань в резервний капітал.

Непокритий збиток – це сума непокритого збитку поточного року і минулих років. Облік нерозподіленого прибутку та непокритого збитку ведуть на рахунку 44 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)».

Дивіденди – це частина чистого прибутку, розподілена між учасниками відповідно до їх участі в статутному капіталі. В акціонерних товариствах дивіденди виплачують 1 раз на рік за підсумками року за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства. У товаристві з обмеженою відповідальністю дивіденди можуть виплачуватися в кінці кварталу, півріччя за рішенням зборів засновників.

За рішенням зборів засновників дивіденди можуть бути також направлені на збільшення статутного капіталу. Така виплата призводить до зміни в структурі капіталу. В цьому випадку в бухгалтерському обліку зміна статутного капіталу за рахунок дивідендів відображається тільки після того, як підприємство внесло зміни до засновницьких документів.

Підтвердженням факту направлення прибутку на виплату дивідендів є протоколи зборів засновників (акціонерів), в яких визначається розмір оголошених дивідендів і рішення про подальшу їх сплату або направлення на збільшення статутного капіталу. На підставі вказаних документів дивіденди відображаються в обліку.

Додатковий капітал – це сума, на яку вартість випущених акцій перевищує їх номінальну вартість. Додатковий капітал збільшується на суму емісійного доходу, на суму дооцінки необоротних активів, на суму безоплатно отриманих підприємством активів від інших юридичних або фізичних осіб та інших видів додаткового капіталу. В обліку і в Балансі сума Додаткового відображається окремо: «Додатково оплачений капітал» і «Інший додатковий капітал».

У додатковому капіталі підприємства формування та внесення змін здійснюється на підставі актів приймання-передачі основних засобів, довідок (розрахунків) бухгалтерії, накладних, виписок банку, установчого договору, рішень зборів учасників тощо.

Резервний капітал – це сума резервів, що виникли згідно з діючим законодавством або засновницьких документів за рахунок нерозподіленого прибутку, але не менше 25% Статутного капіталу. Розмір щорічних відрахувань до резервного фонду не може бути меншим 5%. Резервний капітал призначений на покриття непередбачуваних витрат, збитків, на сплату податків підприємства при його ліквідації. Залишки невикористаного резервного капіталу залишаються на наступний рік.

Збільшення резервного капіталу в момент створення підприємства відображається по дебету рахунків активу і кредиту рахунка 43 «Резервний капітал». Щорічні відрахування до резервного капіталу відображаються по дебету рахунка 44 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» і кредиту рахунка 43 «Резервний капітал». Організація обліку резервного капіталу здійснюється на підставі довідок (розрахунків) бухгалтерів, виписки банку, наказів, рішень зборів учасників.

Операції зі створення резервів оформляються у вигляді довідки (розрахунку) бухгалтерії. Формування окремих видів резервів пов’язано із проведенням інвентаризації об’єктів, які резервуються, в цьому випадку необхідним є документально оформлені відомості результатів інвентаризації.

Відображення в бухгалтерському обліку неоплаченого капіталу відбувається на підставі Статуту підприємства, установчих договорів, довідок (розрахунків) бухгалтерії, прибуткових касових ордерів, видаткових касових ордерів, накладних тощо.

Первинними документами з обліку вилученого капіталу є платіжні доручення, приходний касовий ордер, видатковий касовий ордер, виписки банку, довідки (розрахунки) бухгалтерії тощо.

Головним джерелом інформації про операції з руху власного капіталу є форма № 4 фінансової звітності «Звіт про власний капітал».

Звіт про власний капітал – звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Його метою є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про стан та рух власного капіталу підприємства на певну дату.

У Звіті про власний капітал відображаються залишок і зміни за кожним видом власного капіталу та разом по власному капіталу підприємства. Для кожного виду власного капіталу виділена окрема графа звіту. Звіт про власний капітал подається у складі тільки річної фінансової звітності.

Облік власного капіталу має досить велике значення через важливість даного виду капіталу для діяльності підприємства; облік власного капіталу на підприємстві організований лише для виконання вимог чинного законодавства, в той час як правильна організація обліку є запорукою отримання точної і потрібної інформації, яка є основою ефективних управлінських рішень.

 




Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 52 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав