Читайте также:
|
|
Принципи права — це вихідні положення (начала) права, це істина, закон.
Інакше — це своєрідна система координат, у рамках якої розвивається право, і одночасно вектор, що визначає напрямок його розвитку.
Види принципів права:
• Загальні — своєрідна система координат, у рамках якої розвивається вся національна правова система (рівності, законності).
• Галузеві — своєрідна система координат, у рамках якої розвивається визначена галузь права та напрямок розвитку цієї галузі. Принципи притаманні тільки конкретній галузі права (наприклад, принцип рівності сторін у майнових відносинах — у цивільному праві; рівності держав, поваги державного суверенітету, невтручання у внутрішні справи держави — у міжнародному праві).
• Міжгалузеві — своєрідна система координат, у рамках якої розвивається кілька відповідних галузей права (напр., принципи гласності і змагальності судового розгляду в кримінально-процесуальному і цивільно-процесуальному праві.
У принципах втілюються загальнолюдські цінності.
Основні загальні принципи права:
1. Принцип свободи означає, що право виступає як міра свободи — політичної, економічної, ідеологічної. Принцип свободи реалізується через надання свободи вибору суспільного ладу і форми правління, забезпечення захисту прав людини формування органів державної влади шляхом народного волевиявлення, створення умов для утвердження в суспільстві норм гуманістичної моралі тощо.
2. Принцип справедливості. Принцип справедливості містить у собі вимоги які закладені у правах і обов'язках громадян, злочином і покаранням. Принцип справедливості важливий при рішенні конкретних юридичних справ (напр., при визначенні міри кримінального покарання).
3. Принцип рівності означає рівність усіх перед законом, рівність прав і обов'язків, незалежно від національної, релігійної й іншої приналежності, службового й іншого положення, рівну відповідальність перед законом, рівний захист перед судом.
4. Принцип гуманізму, тобто людинолюбства, розкриває одну з найважливіших ціннісних характеристик права, домінування у формуванні і функціонуванні правової системи природних невідчужуваних прав людини. Це — право на життя, здоров'я, особисту свободу і безпеку, право на охорону своєї честі і репутації, недоторканість особи й ін.; створення всіх умов, необхідних для нормального існування і розвитку особистості.
5. Принцип демократизму знаходить прояв у тому, що право і законодавство виражають волю народу, волю всіх і кожного, формуються через форми народовладдя: безпосередню і представницьку демократію.
6. Принцип законності виражається у вимогах;
а) якості нормативно-правових актів, несуперечності їх один одному (між ними повинна бути ієрархічна субординація в залежності від юридичної чинності);
б) суворого дотримання і виконання юридичних норм, правових розпоряджень усіма суб'єктами — громадянами, їх суспільними і некомерційними організаціями, посадовими особами, державними органами. Припускає також неприпустимість зловживання суб'єктивним правом;
в) невідворотної відповідальності за провину громадян і посадових осіб.
Принципи права служать загальними орієнтирами в правотворчості і правозастосуванні.
Функції права — основні напрямки правового впливу на суспільні відносини з метою їхнього упорядкування.
Термін «функціонування права» означає дію права в житті суспільства, утілення його функцій у суспільних відносинах.
Виділяють слідуючи функції права (юридичні):
1. Регулятивна - функція упорядкування суспільних відносин, чи визначення лінії поведінки людей, наділення їх певними правами і обов'язками.
- регулятивно-статистична — функція упорядкування суспільних відносин шляхом закріплення основних прав і свобод особи, компетенції державних органів і посадових осіб (наприклад, фіксування повноважень власника по володінню, користуванню і розпорядженню власним автомобілем). Здійснюється за допомогою дозволяючих чи забороняючих норм, що визивають правовідносини пасивного типу.
- регулятивно-динамічна — функція забезпечення активної поведінки суб’єктів права (наприклад, покладення обов’язку сплачувати податки, відбувати військову повинність). Здійснюється за допомогою зобов'язуючих норм, що викликають правовідносини активного типу.
2. Охоронна - функція охорони певних суспільних відносин, забезпечення їх недоторканості.
Охоронна функція виражається в наступному:
- визначення заборон на здійснення протиправних діянь;
- встановлення юридичних санкцій за здійснення таких діянь;
- безпосереднє застосування юридичних санкцій до осіб, що вчинили правопорушення.
Існують й інші функції права (загальносоціальні):
1. Інформаційна - інформування громадян, тобто доведення до відому адресата, про напрямки регулювання суспільних відносин, про їхні права, обов'язки й відповідальність (правова інформація);
2. Орієнтаційна - орієнтування громадян на позитивні правові установки, що припускають оцінку права і готовність діяти відповідно до його норм (правомірна поведінка);
3. Виховна – загально-правовий вплив на духовну сферу, виховання поваги до права (правове навчання).
У висновку по – третьому питанню нагадати курсантам, студентам поняття принципи та функції права.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 29 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |