Читайте также:
|
До складу Карпатського туристичного регіону належать чотири області заходу України: Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська й Чернівецька В Українських Карпатах створені й функціонують 6 НПП: Карпатський (1980 р.), "Синевир" (1989 р.), Вижницький (1995 p.), "Сколівські Бескиди" (1999 р.), Ужанський (1999 р.) та "Гуцульщина" (2004 p.).
У Львівській області нараховується понад 400 об'єктів природно-заповідного фонду, в тому числі заповідник "Розточчя", національні парки Яворівський і "Сколівські Бескиди", 23 заказники, 240 пам'яток природи, 55 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва.
НПП "Сколівські Бескиди" створений у 1999 р. на площі 35 684 га. Межі парку в основному збігаються з межами природних ландшафтів і проходять вододільними хребтами та руслами річок. До парку повністю або частково ввійшли кілька раніше створених заповідних територій: лісовий заказник загальнодержавного значення "Сколівський", ландшафтні заказники загальнодержавного значення "Зелемінь" (частково) та місцевого значення "Майдан", заповідні урочища "Дубинське", "Сопіт", "Журавлине".
У межах парку знаходиться Всеукраїнська дитяча оздоровниця – курорт Східниця з джерелами гідрокарбонатнонатрієвих з підвищеним вмістом органічних решток мінеральних вод.
В Івано-Франківській області нараховується 147 об'єктів природно-заповідного фонду. Серед них: значні за площею гірсько-лісові резервати "Садки", "Джурджівський", "Княждвірський", "Скит Манявський", найбільший у реґіоні Карпатський НПП та НПП "Гуцульщина" і "Галицький".
Карпатський НПП – це перший в Україні національний парк, утворений в 1980 р. Загальна площа парку – 50,3 тис. га. НПП розташований на північно-східному макросхилі Українських Карпат. Його протяжність з півночі на південь становить 55 км і з заходу на схід – 20 км.
Національний парк охоплює верхів'я річок Пруту і Чорного Черемошу з г. Говерлою і включає 12 паркових лісництв, де земельний фонд селянських спілок, а також землі селищних та сільських рад – Яремчі, Микуличина, Кремінця, Ворохти, Яблуниці.
Флора парку налічує понад 1100 видів рослин, зокрема 70 видів дерев і 110 видів чагарникових. У Чорногорському і Ґорґанському масивах зосереджено чимало ендемічних, реліктових та рідкісних видів рослин, з яких близько 20 видів занесено до Червоної книги України. Це сосна кедрова європейська, рододендрон східнокарпатський, аконіт жакена, дріара восьмипелюсткова, первоцвіт дрібний, радіола рожева, сон білий, чотири види тирличів (жовтий, крапчастий, роздільний, весняний), арніка гірська тощо. Близько 350 видів дикоростучих рослин мають лікувальне значення і використовуються в народній медицині.
На території парку живуть представники 46 видів ссавців та близько 180 видів птахів, плазунів, земноводних і риб. Найціннішими з них є ендемічні види, котрі за межами Карпат ніде не трапляються, а також реліктові, які вижили з минулих геологічних епох. Зокрема, серед ендеміків назвемо такі види, як тритон карпатський, глухар карпатський, білоспинний дятел, карпатська білка, снігова полівка, серед реліктів – бурий ведмідь, кедрівка, саламандра плямиста тощо. До Червоної книги України внесені зубр, кіт лісовий, беркут, змієїд, лелека чорний, снігова полівка, пугач, тритон гірський, саламандра. У 1987 р. у парку відтворено поголів'я рідкісної породи гуцульських коней. Жива природа НПП має характер "острівної" гірської тайги.
Основне завдання парку полягає у збереженні природи східного макросхилу Українських Карпат, його гірських і долинно-річкових ландшафтів, цінних історичних, архітектурних та етнографічних пам'яток.
Карпатський національний парк є одним з основних рекреаційних районів Карпатського реґіону та України. Кліматичні і географічні умови парку сприятливі для відпочинку та оздоровлення. Тут створена потужна матеріально-технічна база рекреаційного обслуговування. Функціонує 5 турбаз, 13 закладів відпочинку, 11 санаторіїв, 6 оздоровчих таборів.
Природними рекреаційними ресурсами виступають м'який клімат, лісові масиви, водні рекреаційні ресурси, лікувальні мінеральні води, численні природоохоронні об'єкти, історико-культурні пам'ятки. Рельєф території та тривалість снігового покриву сприятливі для розвитку різних видів гірськолижного спорту. В літньо-осінній період відпочиваючим пропонується цікава туристично-екскурсійна програма.
Уся територія парку поділяється на функціональні зони:
— заповідна зона – призначена для охорони та відновлення найбільш цінних природних комплексів, режим якої визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників;
— зона регульованої рекреації – в її межах проводяться короткотерміновий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам'ятних місць; у цій зоні дозволяється влаштування та відповідне обладнання туристичних маршрутів і екологічних стежок; забороняються рубки лісу головного користування, промислове рибальство й мисливство, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об'єктів заповідної зони;
— зона стаціонарної рекреації – призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об'єктів обслуговування відвідувачів парку;
- господарська зона – в її межах проводиться господарська діяльність, знаходяться об'єкти комунального призначення парку, а також землі інших землевласників та землекористувачів, включені до складу парку, на яких господарська діяльність здійснюється з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища. На цих землях дозволяється будівництво житлових, культурно-побутових, виробничих, адміністративних, рекреаційних та інших об'єктів відповідно до генеральних планів населених пунктів і проектів районного планування. Тут ведуться традиційні художні промисли
Рекреаційну та рекреаційно-господарську зону Карпатського НПП використовують для організованого туризму: тут допускається формування окультурених ландшафтів, розташовані місця відпочинку, санаторно-курортні та туристичні комплекси, створено туристичні та пізнавальні стежки.
З метою ознайомлення з природними екосистемами і геологічними та геоморфологічними пам'ятками у парку прокладена широка мережа екотуристичних маршрутів: ботанічний, зоологічний та географічний на Брескул (1910 м), ландшафтний на Говерлу (2061 м), ботанічний та ландшафтно-географічний на гору Піп Іван, загально-краєзнавчий на "Скелі Довбуша" та багато інших.
Щорічно Карпатський НПП відвідує близько 32-35 тис. туристів, що обліковуються адміністрацією парку на головній вхідній брамі до Говерли. Особливо проблематичними є питання, пов'язані зі сходженням на Говерлу і зумовлені ними рекреаційні навантаження (В. І. Гетьман, Ю. В. Зінько).
НПП "Гуцульщина" створений у 2002 р. на площі 32,271 тис. га (у тому числі 7606 га надані НПП у постійне користування). Національний парк розташований у Покутсько-Буковинських Карпатах на території Косівського адміністративного району, де найвиразніше і найповніше збереглися прадавні самобутні промисли, традиції і звичаї гуцулів. Ця територія відзначається великою історико-культурною цінністю, зокрема, тут щорічно відбувається всесвітній Гуцульський фестиваль. Унікальні ландшафтні комплекси й гірські екосистеми (23 пам'ятки природи) тут органічно поєднані з колоритним етнокультурним середовищем та багатими рекреаційними ресурсами.
Територією парку протікають численні річки й потоки. Найбільші з них – Черемош, Рибниця, Лючка, Шстинька. У гірській місцевості та при виході з гір річки утворюють перекати і водоспади, які місцеве населення називає "гуками" через гуркіт, який вони створюють. Гірські водоспади та плеса річок виступають зонами масового відпочинку населення краю та численних рекреантів. На Черемоші існують умови для розвитку водного туризму. В урочищі Лебедин на висоті 650 м знаходиться перлина "Гуцульщини" – озеро Лебедине, мальовниче плесо якого в обрамленні смарагдових гір вабить до себе екотуристів з усіх куточків країни.
Переважаючим типом рослинності парку виступають лісові екосистеми, на них в горах припадає 60 %, а в передгір'ях близько 24 % території НПП. Основними лісоутворюючими породами в горах виступають бук, смерека (ялина), дуб, ялиця, граб. У низинній частині переважають листяні ліси, переважно дубові.
У лісах "Гуцульщини" водяться кабан дикий, олень благородний, козуля європейська, бурсук, куниця лісова, видра, кіт лісовий, ведмідь бурий, рись звичайна, бурозубка альпійська тощо, орнітофауна парку налічує близько 190 видів.
На території НПП "Гуцульщина" розташовані численні туристичні бази, бази відпочинку, санаторії. У забудові рекреаційних споруд використано елементи народної гуцульської архітектури, які органічно поєднуються з ландшафтами, створюючи шедеври архітектурно-паркового мистецтва відбувається всесвітній Гуцульський фестиваль. Унікальні ландшафтні комплекси й гірські екосистеми (23 пам'ятки природи) тут органічно поєднані з колоритним етнокультурним середовищем та багатими рекреаційними ресурсами.
Ужанський НПП створений у 1999 р. на площі 39 159 га. Утім, заповідні резервати "Стужиця" площею 331,8 га і "Тиха" площею 14,9 га існували на території сучасного парку ще з 1908 р.
Найвищими вершинами є такі гори: Стінка (1092 м), Кременець (1214 м), Мала Равка (1303 м), Канчова (1111 м), Черемха (1133 м), Велика Семенівка (1091 м), Розсипанець (1107 м), Кінчик (1251 м) та Ополонок (1133 м). Басейни трьох великих річок – Дністра, Сяну та Тиси – сходяться разом у межах території парку на Ужоцькому перевалі (855 м). Саме тут проходить Європейський вододіл між Балтійським та Чорним морями.
У селах Ужок, Стужиця, Жорнава, Сіль є мінеральні джерела. Ця вода насичена діоксидом вуглецю з великою кількістю бору. Зазвичай, її широко використовують тутешні мешканці. Цікава територія парку і в спелеотуристичному плані. Тут біля села Княгиня є малодосліджені карстові печери.
НПП "Синевир" створений у 1989 р. на площі 50,3 тис. га. Парк знаходиться у верхів'ях долини Тереблі з унікальними середньогірними ландшафтами Ґорґан, смерековими масивами, численними потічками та озерами на чолі з найкоштовнішою "перлиною" Українських Карпат – озером Синевир. Недалеко знаходиться Синевирська Поляна – найвище розміщений населений пункт України.
Рослинний і тваринний світ парку вражають своїм багатством – тут охороняється понад десять тисяч вищих судинних рослин, а також 43 види ссавців, 91 – птахів, 7 –плазунів, 12 – земноводних, 24 – риб, більше 10 000 видів безхребетних організмів.
Унікальним та єдиним в Європі є Музей лісосплаву, що знаходиться в парку на Чорній Ріці (Озерянці), лівій притоці Тереблі. Гребля (Клаузура) (утворене водосховище називається Клаузе), в якій знаходиться музей, була побудована ще в середині XIX ст. на цій річці для сплаву лісу з гір в долину. Під час повеней гребля неодноразово руйнувалась, зараз відновлюється. Серед збережених донині експонатів музею – знаряддя праці лісорубів.
У НПП "Синевир" облаштовані екологічні стежки, туристичні кінні та веломаршрути, є кінна ферма, де утримуються коні для верхової їзди. Розроблені пішохідні туристичні та спеціальні маршрути різної категорії складності на найвищі точки території парку. На території парку є всі можливості для розвитку сільського зеленого туризму. Для цього можуть використовуватись кордонні (помешкання лісника) та мисливські будинки (всього 16 будинків на 100 осіб).
У Чернівецькій області під охороною держави зараз перебуває 286 заповідних територій та об'єктів, у тому числі 7 заказників і 8 пам'яток природи загальнодержавного значення, а також 136 пам'яток природи, 40 парків – пам'яток садово-паркового мистецтва та 39 заповідних урочищ місцевого значення. Загальна площа природно-заповідного фонду Чернівецької області становить 56 389,5 га, що становить 6,9 % території області. Цей показник майже в 2 раза перевищує загальнодержавний.
До складу заказників державного значення входять ландшафтні заказники у Лужках, Стебнику, Цецино, орнітологічний заказник Дарницький, лісові заказники Лунківський та Петровецький. До пам'яток природи державного значення відносяться урочище Білка, печери Буковинка, Попелюшка, Баламутівська, Шилівський ліс, Тисовий яр.
Основним екотуристичним репрезантом Буковинських Карпат виступає Вижницький національний парк.
Вижницъкий НПП створений у 1995 р. на площі 7928,4 га. Охоплює Вижницьке і Берегометське (частково) лісництва Берегометського держлісгоспу й створений з метою охорони низькогірних ландшафтів Буковинських Карпат. Парк лежить у межиріччі Черемошу й Сірету, басейни яких ділять його майже порівну, в адміністративних межах Вижницького району.
У парку для потреб екотуристів створена мережа пізнавальних стежок, якими охоплено найцікавіші природні атракції району. Велику увагу адміністрація парку приділяє розвитку сільського зеленого туризму, основними центрами якого виступають поселення Вижниця і Виженка. НПП "Вижницький" перспективний для розвитку пішохідного, мисливського, велосипедного, а також сільського екотуризму.
Цікавими теренами екотуризму на Буковині виступають Черемоський та Путильський реґіональні ландшафтні парки.
При визначені перспектив розвитку рекреаційної діяльності та, зокрема, туризму в Українських Карпатах слід врахувати, що пріоритет повинні мати ті типи чи види, які є популярними на сьогодні та перспективними напрямками розвитку рекреаційної діяльності на національному та міжнародному рівнях. А саме:
— санаторно-курортна рекреація на базі наявних бальнеологічних ресурсів, дефіцитних на світовому ринку;
— мобільні види (пішохідний, велосипедний, лижний, водний) туризму, які стають дедалі популярнішими у розвинутих країнах (мото- й автотуризм повинен організовуватися обмежено, виключно в межах автошляхів);
— гірськолижний відпочинок;
— агротуризм з аспектами етнотуризму.
Названі напрямки, при належному розвитку, здатні репрезентувати туристичний потенціал Українських Карпат як на національному, так і на міжнародному туристичних ринках.
Висновки
1. Краєзнавство і туризм базуються на цільовому і раціональному використанні природних рекреаційних ресурсів. Стійкий розвиток туризму залежить від нормування рекреаційного навантаження на природні комплекси. Дотримання туристами рівня використання ресурсного потенціалу території сприяє збереженню, підтримці й відновленню природних властивостей туристичного об'єкта або місцевості.
2. Україна має надзвичайно багаті й різноманітні природні туристично-краєзнавчі ресурси: кліматичні, водні, орографічні (гірські хребти та передгір'я), приморсько-пляжні, біотичні (лісові тощо), ландшафтні, бальнеологічні, фітолікувальні (масиви лісових і паркових насаджень), спелеологічні тощо.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 46 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |