Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Основним принципом міжнародно-правової відповідальності є

Читайте также:
  1. Адміністративне стягнення – це міра відповідальності, примусовий захід державного впливу, що застосовується до особи за скоєння адміністративного правопорушення (проступок).
  2. В) зворотна сторона картки з основним записом
  3. Важным принципом использования ресурсов сети Интернет в менеджменте является
  4. Види і форми міжнародної відповідальності держав
  5. Види юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності
  6. ВІДМЕЖУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ВІД ІНШИХ ВИДІВ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
  7. Глава 67. Загальні положення щодо порушень митних правил та відповідальності за них
  8. Загалом зарубіжні фахівці вважають основними вадами податкових систем їхню складність, невпорядкованість та надмірність податкових ставок.
  9. Закінчення досудового розслідування шляхом звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
  10. Збільшення відповідальності керівництва підприємств за якість ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Комісія міжнародного права на підставі узагальнення теорії та звичаєвих норм визначила такі принципи міжна­родно-правової відповідальності: відповідальність за будь-які міжнародно-правові діяння держави; визначення суб’єктів таких діянь; визначення умов наявності міжна­родно-правових діянь; незастосування внутрішнього права для визначення наявності таких діянь.

170. Ратифікаційна грамота – це:

Ратифікаційна грамота - документ, що підтверджує ратифікацію міжнародного договору. Зазвичай підписується главою держави (уряду) і скріплюється підписом міністра закордонних справ. Р.Г. може здаватися на зберігання (депонуватися) депозитарію багатостороннього договору. При укладенні двостороннього договору нерідко проводиться обмін Р.Г. між його учасниками.

171. Кількість непостійних членів Ради Безпеки ООН складає:

10.

172. Військова окупація – це:

Військова окупація - це тимчасове захоплення території (частини території) однієї держави збройними силами іншої держави і встановлення військової адміністрації на захопленій території.

173. Принцип територіальної цілісності держав відносять до:

Принципів у сфері миру та безпеки.

174. Особи, які представляють державу на міжнародних переговорах без особливих повноважень:

Віденські конвенції (статті 7) містять і більш загальне положення, відповідно до якого особа вважається такою, що представляє державу, якщо з практики або з інших обставин виявляється, що ця особа розглядалася як така, що представляє державу, без пред'явлення повноважень. Глава дипломатичного представництва не потребує повноважень для прийняття тексту договору між державою і країною, що представляється, у якій він акредитований. Проте для підписання договору йому необхідні спеціальні повноваження. Отже, у переважній більшості випадків органи держави, укладаючи міжнародні договори, діють через спеціально на це уповноважених осіб. Для цього їм видаються особливі документи, що називаються повноваженнями.

175. Міжнародний договір, однієї зі сторін якого виступає Ватикан і який укладається папською державою з державами, де національною релігією є католицизм це:

Конкордат

176. Картель це –:

картель – угода, що частіше всього укладається з питань обміну військовополоненими або видачі злочинців;

177. Статут ООН був підписаний:

Статут був підписаний 26 червня 1945 року представниками 50 країн.

178. Члени ЕКОСОР обираються на:

3 роки з щорічним переобранням 18 членів.

179. Головною адміністративною особою ООН є:

Генеральний секретар.

180. Редемаркація це:

перевірка визначеної раніше (на підставі міжнародних договорів і угод) лінії державного кордону й відновлення прикордонних знаків, якщо вони зникли або зруйновані.

181. Неофіційну кодифікацію міжнародного права забезпечує:

182. Однією із перших міжнародних організацій була:

у Древній Греції в VI столітті до нашої ери були створені перші постійні міжнародні об'єднання — симмакїі й амфіктіонії. АБО Першою міжнародною організацією, що мала яскраво виражену політичну спрямованість, була Ліга Націй, створена в 1919 році відповідно до положень Версаль-ської договірної системи і яка проіснувала формально до 1946 року.

183. Принцип суверенної рівності держав є:

Принцип суверенної рівності держав складає основу сучасних міжнародних відносин. Це означає, що кожна держава зобов'язана поважати суверенітет інших учасників системи, тобто їхнє право в межах власної території здійснювати законодавчу, виконавчу і судову влад без якогось утручання з боку інших держав, а також самостійно проводити свою зовнішню політику. Підтримку міжнародного правопорядку може бути забезпечено лише при повній повазі юридичної рівності учасників.

184. Ознакою міжнародної організації є:

1. членство 3 і більше країн;

2. наявність установчого міжнародного договору;

3. постійні органи і штаб-квартира;

4. повага суверенітету членів-держав;

5. невтручання у внутрішні справи;

6. встановлення порядку, прийняття рішень і їх юридичної сили;

185. Міжнародна відповідальність наступає за:

настає за вчинення міжнародно-правового делікту.

186. Міжнародні багатосторонні договори реєструються у:

Секретаріаті ООН.

187. Анклав є невід’ємною частиною:

Анклав складає невід'ємну частину території тієї держави, якій належить. (Анклав — частина території однієї держави, оточена зі всіх боків сухопутною територією іншої держави і яка не має морського берега.)

188. У виключній морській економічній зоні прибережна держава має право:

має право регулювати ідозволяти проводити морські наукові дослідження у своїй виключній (морській)економічній зоні.

189. Угода, що за загальним правилом укладається з питань обміну військовополоненими або видачі злочинців це:

Картель.

190. «Модус вівенді» це –:

«Модус вівенді» («засіб існування») — угода тимчасового характеру, що згодом повинна бути замінена іншою, постійною угодою;

191. Застереження це –:

- лемент opinion juris, що висловлює бачення держави та її бажання змінити юридичну дію окремих положень чи статей договору щодо неї.

 

192. Без надання повноважень текст міжнародного договору можуть укладати:

193. Чергова сесія Генеральної Асамблеї скликаються:

На чергові сесії Генеральна Асамблея збирається щороку у другий вівторок вересня. Генеральний секретар ООН повідомляє членів організації про відкриття чергової сесії не менше ніж за 60 днів.

194. Міжнародний Суд ООН складається з: 15 суддів, яких обирає одночасно Генеральна Асамблея та Рада Безпеки з кандидатур, внесених у список національними групами.

195. Анклав це: це частина території держави, оточена зі всіх боків сухопутною територією іншої держави і яка не має морського берега.

196. Надра використовуються на технічно допустиму глибину:

197. Міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України:

198. Вперше міжнародна правосуб’єктність міжнародних міжурядових організацій було визнана: У 1889 р. було визнано міжнародну правосуб’єктність Мальтійського лицарського ордену

199. Спільним для міжнародного договору і міжнародного звичаю є:

-Договір і звичай утворюються в результаті взаємних дій держав або інших суб'єктів міжнародного права і мають спільну юридичну основу - угода створюють їх суб'єктів;-Договір і звичай містять правила поведінки, що носять обов'язковий характер, тобто пов'язують волі створили їх суб'єктів.- Недотримання або порушення як договору, так і звичаю веде до однакових правових наслідків: до припинення їх дії, виникненню яких вимог про задоволення претензій, що випливають з невиконання договору або звичаю;-Обидва джерела підпорядковані дії загальних принципів права, на базі яких вирішується питання про їх правомірність і, відповідно, право на існування;-Спільність договору і звичаю виражається в наявності в міжнародному праві змішаних, звичаєво-договірних норм.

200. Визнання de jure – це: повне, остаточне визнання, що означає встановлення між суб'єктами міжнародного права міжнародних відносин у повному обсязі і у всіх галузях міжнародного спілкування

201. Сатисфакція як форма політичної відповідальності поділяється на: Сатисфакція (задоволення) як форма політичної відповідальності припускає обов'язок держави-правопорушниці надати задоволення не матеріального характеру, відшкодувати моральну шкоду, заподіяну честі і гідності іншої держави.
Сатисфакція може виявитися в таких діях держави-деліквента (винного суб'єкта, що зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну правопорушенням):
— офіційне вираження жалю або співчуття;
— приношення вибачень;
— приношення запевнень у тому, що подібні акції не повторяться в майбутньому;
— карне покарання винних осіб;
— видання нормативного акту з визнанням своєї провини з тим, щоб подібні дії не повторювалися в майбутньому;
— посилання спеціальної делегації в ображену державу;
— вшанування постраждалої держави шляхом підняття прапора постраждалої держави в столиці держави-деліквента, або віддання їй честі військовим формуванням з артилерійським салютом або виконанням її державного гімну, або сполученням того
й іншого і т.п.

202. Постатейне парафування тексту договору – це:

203. Членом ООН може бути: Членами ООН можуть бути всі миролюбні держави, які беруть на себе зобов'язання дотримуватися Статуту і, на думку ООН, можуть і прагнуть ці зобов'язання виконувати.

204. Державний кордон на судноплавних ріках встановлюється: посередині головного фарватеру

205. Функцією постійних представництв держав при міжнародних організаціх є:

Ст. 6 Конвенції визначає такі функції постійного представництва:

1) забезпечення представництва акредитуючої держави при МО;

2) підтримання зв’язку між акредитуючою державою і МО;

3) забезпечення участі акредитуючої держави в діяльності МО;

4) захист інтересів акредитуючої держави в МО;

5) ведення переговорів із МО в межах передбачених повноважень;

6) інформаційне забезпечення акредитуючої держави щодо діяльності організації;

7) сприяння здійсненню цілей і принципів МО шляхом співпраці з організацією та її органами.

206. Морське дно за межами континентального шельфу й економічної зони є територією з міжнародним режимом і утворює міжнародний район морського дна

207. Угода тимчасового характеру, що згодом має бути замінена іншою, постійною угодою це: «модус вівенді» («засіб існування»)

208. Хранитель ратифікаційних грамот держав називається: ДЕПОЗИТАРІЙ

209. Термін повноважень суддів Міжнародного Суду ООН: дев'ять років з можливістю наступного переобрання. Кожні три роки п'ять суддів, термін повноважень яких завершився, переобираються.

210. Тимчасовий орган офіційних представників держав для обговорення узгоджених позицій з різних питань, які зачіпають інтереси учасників це: КОНФЕРЕНЦІЯ МІЖНАРОДНА

211. Напіванклав це: територія, яка відділена від основної частини держави або усією своєю територією межує з однією державою, але має вихід до моря.

212. Ширина входу у води заток, бухт, лиманів не повинна перевищувати: 24 морські милі

213. Особливістю міжнародного права є: Особливість суб'єктів міжнародного права виявляється насамперед у передвстановленості їх персоніфікованого (названого, пойменованого) переліку, що є остаточним і не підлягає розширенню. Особливість об'єктів міжнародного права полягає в тому, що до них належить усе те, із приводу чого держави й інші суб'єкти міжнародного права вступають у правовідносини між собою на основі загальновизнаних принципів і норм міжнародного права.

1. Норми та принципи міжна­родного права поступово формуються та належним чином закріплюються основними суб'єктами цього права — суве­ренними державами. Учасники міжнародних відносин, які не погодилися визнавати ці норми правовими, не вважають­ся юридично зобов'язаними діяти відповідно до диспозиції цих норм, якщо тільки останні не є нормами jus cogens. У міжнародному праві зако­нодавчого органу, який стоїть над державами, взагалі не існує, тому нормативні джерела міжнародного права утво­рюються державами на основі згоди його суб'єктів.

2. У міжна­родному праві діє принцип факультативної юрисдикції. Той чи інший засіб мирного врегулювання (переговори, міжна­родний арбітраж, медіація, міжнародний суд тощо) сторо­ни обирають на основі взаємної згоди.

3. Основними суб'єктами міжнародного права є суверенні держави, які в силу своєї суверенності наділенівищою владою.

Над суб'єктами міжнародного права не існує владної структури, яка могла б встановити обов'язкові для них пра­вила поведінки та забезпечувати їх виконання.

4. Суверенна (найвища) влада держави діє в межах її те­риторії та здійснюється її державними органами. Норми міжнародно­го публічного права — регулятор міждержавних відносин.

5.Додержання норм міжнародного права здійснюється шляхом застосування засобів індивідуального (силами держави, права якої пору­шено) або колективного примусу, межі та форми якого ви­значені принципами та нормами міжнародного права.

214. Економічна і Соціальна Рада ООН складається з: з 54 членів ООН, що обираються Генеральною Асамблеєю; 18 членів ЕКОСОР обираються щорічно строком на три роки. Вибувають член Ради може бути переобраний негайно. Обрання відбувається в наступному порядку: 6 членів - від держав Східної Європи, 13 - від держав Західної Європи та інших держав, 11 - від держав Азії, 14 - від держав Африки, 10 - від держав Латинської Америки. Кожен член ЕКОСОР має одного представника.

215. Заборона визнавати територіальні зміни, здійснені внаслідок застосування сили або погрози нею є нормативним приписом: Декларація про принципи міжнародного права 1970 року, Визначення агресії 1974 року, Заключний акт НБСЄ 1975 року і ряд інших документів процесу в Гельсінкі, а також Декларація про посилення ефективності принципу відмови від погрози силою або її застосування в міжнародних відносинах 1987 року. Статуті Організації Об'єднаних Націй.

216. Суб’єктом міжнародного права є: держави, а також міжнародні організації, нації та народи, які борються за створення незалежної держави, особливі форми суб’єктів міжнародного права, так звані квазідержавні утворення.

217. Субституція є: — заміна неправомірно знищеного чи пошкод­женого майна аналогічним за вартістю та призначенням

218. Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 р. є результатом кодифікації: прогресивного розвитку міжнародного права

219. Рішення про набуття членства в ООН приймається: Рада разом з Генеральною Асамблеєю бере участь у прийнятті держав до членів ООН.

За ст. 2 7 Статуту ООН ухвали Ради Безпеки з питань процедури вважаються прийнятими, якщо за них подані голоси дев'яти членів Ради.

220. За часом дії Договір про Антарктику 1959 р. є:

221. Визнання іноземних держав згідно конституції України здійснює: ПУ

Рада безпеки ООН вирішує спори, які стосуються: Рада Безпеки уповноважена "розслідувати будь-який спір чи будь-яку ситуацію, яка може спричинити міжнародні зіткнення чи викликати спір або будь-яку іншу ситуацію, для визначення того, чи не може продовження цього спору чи ситуації загрожувати підтримці міжнародного миру і безпеки. РБ ООН «визначає існування будь-якої загрози миру, будь-якого порушення миру чи акту агресії і робить рекомендації чи вирішує які заходи слід застосувати для підтримки і відновлення міжнародного миру та безпеки. Рада має право застосовувати примусові заходи до держав, які порушують міжнародний мир і безпеку. Стаття 25 Статуту ООН говоритьт: «Члени Організації погоджуються, відповідно до цього Статуту, підкорятися рішенням Ради Безпеки і виконувати їх». Таким чином, рішення РБ є обов'язковими для всіх держав, оскільки членами ООН на сьогодні є майже всі загальновизнані держави Земної кулі. При цьому всі інші органи ООН можуть ухвалювати тільки рекомендаційні рішення.

На практиці діяльність РБ з підтримки миру та безпеки полягає у визначенні тих чи інших санкцій проти держав-порушників, включаючи:

військові операції проти них;

введення миротворчих формувань в зони конфлікту;

організацію постконфліктного врегулювання;

створення міжнародної адміністрації в зоні конфлікту.

222. Позначення міжнародного зобов’язання або односторонньої заяви урочистого і декларативного характеру це: АКТ

223. Встановлення справжнього змісту договору на підставі з’ясування дійсної узгодженої волі і намірів сторін у момент укладання договору з метою найбільш повного і точного виконання умов договору це: Тлумачення договору

224. Міжнародний Суд ООН знаходиться в: Гаазі

 

226. Територіальне море це:

Відповідно до конвенції ООН із морського права 1982 р. територіальне море – це прибережний морської пояс до 12 морських миль, що входить у склад території прибережного держави й перебуває у його суверенітетом з урахуванням загальноприйнятих норм міжнародного права.

227. Основоположником науки міжнародного права прийнято вважати:

Гуго Гроція

228. Принцип заборони застосування сили або погрози нею допускає:

Статут ООН допускає три випадки правомірного застосування збройної сили в міжнародних відносинах:

1) у рамках індивідуальної чи колективної самооборони на підставі ст. 51 Статуту ООН;

2) у межах колективних заходів примусового характеру (ст. 41 та ст. 42 Статуту ООН) у разі встановлення Радою Безпеки факту загрози миру, порушення миру або акту агресії (ст. 39 Статуту ООН);

3) у рамках заходів проти ворожих держав"7 (ст. 107 та ст. 53 Статуту ООН).

229. Правова форма співробітництво Ватикану з ООН проявляється у:

Мають статус постійних спостерігачів при ООН

230. Міжнародна відповідальність наступає за умови наявності таких підстав:

злочини проти миру, воєнні злочини, злочини проти людяності. Міжнародними злочинами вважаються також 1) тяжке порушення міжнародного зобов´язання, яке має основоположне значення для забезпечення міжнародного миру та безпеки, такого як зобов´язання, що забороняє агресію; 2) тяжке порушення міжнародного зобов´язання, яке має основоположне значення для забезпечення права народів на самовизначення, тобто зобов´язання, що забороняє встановлення чи збереження силою колоніального панування; 3) тяжке та масове порушення міжнародного зобов´язання, яке має основоположне значення для захисту людської особистості, зокрема зобов´язання, що забороняє рабство, геноцид, апартеїд; 4) тяжке порушення міжнародного зобов´язання, яке має основоположне значення для захисту навколишнього середовища, зокрема зобов´язання, що забороняють масове забруднення атмосфери або морів.

231. Порядок укладання, набрання чинності та денонсації міжнародних договорів України регулюється:

Закону України "Про міжнародні договори України", Постанова КУ Про затвердження Положення про порядок укладення, виконання та денонсації міжнародних договорів України міжвідомчого характеру

232. Чергові сесії Генеральної асамблеї ООН відбуваються:

Генеральна Асамблея збирається на чергові щорічні сесії.

233. Територіальні спори між державами вирішує:

Міжнародним Судом

234. Дипломатичний документ відповідної держави, у якому докладно фіксується фактична сторона міжнародного питання це:

меморандум

235. Трактат це –:

багатосторонній міжнародний договір, що установлює взаємовідносини між його учасниками з яких-небудь політичних питань

236. Механізм продовження терміну дії міжнародного договору, що базується на домовленості його учасників або закладається в сам текст договору це:

Продовження (пролонгація) міжнародного договору

237. Система юридичних норм і принципів, які регулюють міждержавні відносини – це:

міжнародне право

238. Акт про нейтралітет Швейцарії 1815 р. було прийнято:

8 листопада 1815 р

Міжнародний договір, Австрія, Франція, Великобританія, Росія, Португалія, Німеччина Акт відносно визнання та гарантії постійного нейтралітету Швейцарії та недоторканності її території (діє)

239. Система основних принципів міжнародного права характеризується:

основні принципи міжнародного права є обов’язковими для всіх без винятку суб’єктів міжнародного права, та не є персоніфікованими, що закріплено в п. 6 ст. 2 Статуту ООН. Вони превалюють над всіма іншими нормами системи міжнародного права і застосовуються з метою заповнення прогалин, тобто для регламентації відносин у разі відсутності прямого регулювання. Порушення цих принципів суб’єктами міжнародного права кваліфікується серйозніше, ніж порушення звичайних норм. Основні принципи міжнародного права мають комплексний характер, тобто максимальний ефект досягається лише у взаємодії всіх принципів.

240. Видом правонаступництва є:

Існують такі види правонаступництва:

— повне — універсальне

— неповне (часткове)

— відсутність правонаступництва (tabula rasa — чиста дошка)

241. Згода держави як підстава, що звільняє від міжнародної відповідальності повинна бути:

· згода держави повинна бути міжнародно-правомірною;

· згода повинна бути ясно вираженою, а не такою, що припускається;

· згода повинна передувати вчиненню дії;

· діяння, на вчинення якого отримана згода, повинно відбуватися в межах узгоджених його умов, що стосуються місця, часу, засобів і інших обставин діяльності зобов'язаної держави.

242. Згода на обов’язковістсь договору виражається у:

Відповідно до статті 12 Конвенції 1969 року згода держави на обов'язковість для неї договору виражається шляхом підписання договору представником держави, якщо: а) договір передбачає, що підписання має таку силу; б) іншим чином встановлена домовленість держав, котрі беруть участь у переговорах, про те, що підписання повинно мати таку силу; в) намір держави додати підписанню таку силу витікає з повноважень її представника або було виражено під час переговорів.

243. Члени Економічної і соціальної ради ООН обираються:

обираються Генеральною Асамблеєю ООН терміном на 3 роки, щорічно по 18 членів.

244. Міжнародною рікою є:

Міжнародною рікою називають ріки, що протікають територією двох чи більше держав або розмежовують їх території (Рейн, Дунай, Амазонка).

245. Який строк повноважень непостійних членів Ради Безпеки ООН:

Вони обираються на два роки, причому щорічно змінюються по п'ять членів.

246. Наявність яких елементів притаманна державі:

· Територія

· Організація публічної влади

· Постійне населення

· Здатність вступати у міжнародні відносини

247. Космічний простір належить до території з:

Космічний простір знаходиться за межами земних територій, його правовий режим визначається принципами і нормами міжнародного космічного права, зокрема Договором про принципи діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору, включаючи Місяць і інші небесні тіла, 1967 р. Він не підлягає національному привласненню яким би то не було чином і відкритий для дослідження і використання всіма державами на основі рівності.

248. Кодифікація основних принципів міжнародного права вперше була закріплена у:

Основні принципи міжнародного права було закріплено у Статуті ООН і Декларації «про принципи міжнародного права» 1970 року.




Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 69 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.02 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав