Читайте также:
|
Сонячна енергія досягає поверхні Землі та нагріває її. Частина такої енергії відбивається та перетворюється на інфрачервону (тепло). Парникові гази в атмосфері, що обволікають Землю немов ковдра, поглинають теплове інфрачервоне випромінювання, яке відбивається земною поверхнею, і частково посилають його назад, створюючи умови для додаткового нагріву самої земної поверхні і нижніх шарів атмосфери. В результаті інфрачервоне теплове випромінювання поглинається багато разів, а парниковий ефект змінює тепловий баланс планети. Таким чином, Земля зігрівається на відміну від інших планет, на яких відсутня атмосфера.
Збільшення викидів парникових газів в атмосферу є наслідком бурхливого розвитку світової економіки після промислової революції 19 сторіччя і переважно зумовлено інтенсивною індустріалізацією, основаною на масовому використанні викопного палива – вугілля, нафти та газу. Велетенська кількість парникових газів, що утворюється при спалюванні цих видів палива перешкоджає надлишковому теплу повертатися до космосу і, таким чином, викликає перегрівання земної поверхні, повітря та води. І це є основною причиною штучно створеного парникового ефекту. Упродовж останніх десятиріч ці зміни наростали, і зараз знаходяться на межі глобальної екологічної кризи, вимагаючи від людства негайних заходів щодо пом’якшення змін клімату.
55. Озонова дірка в атмосфері і вплив сонячної радіації
Озонова діра — локальне падіння концентрації озону в стратосфері на 10—40%. Пов'язано це з дією фреонів, зменшенням кількості кисню при запусках космічних кораблів та польотами реактивних літаків. Чітко виявляється при надмірно низьких температурах.
Сонячна радіація - це весь випромінюється сонцем потік радіації. Він являє собою електромагнітні
коливання різної довжини хвилі. У гігієнічному відношенні для людей особливий інтерес представляє опріческая
частина сонячного світла. Вона займає діапазон від 280 - 2800 нанометрів. Більш довгі хвилі - радіохвилі та
більш короткі - гамма-промені не доходять до поверхні землі, так як затримуються у верхніх шарах атмосфери.
Інтенсивність сонця в першу чергу залежить від стояння сонця над горизонтом. Якщо сонце знаходиться в самій
вищій точці горизонту то шлях, пройдений сонячними променями буде значно коротший. За рахунок збільшення шляху
інтенсивність сонячної радіації змінюється. Вона також залежить від кута падіння сонячних променів. Від цього
залежить і освітлювана територія сонцем. Значить, та ж сонячна радіація припадає на велику поверхню,
тому інтенсивність зменшується. Показання інтенсивності сонячної радіації також залежить від маси повітря
через який проходять сонячні промені. У зв'язку з цим її свідчення в горах буде вище ніж над рівні моря.
Адже шар повітря через які проходять сонячні промені буде менше ніж над рівнем моря. Особливе значення
має вплив на інтенсивність сонячної радіації стан атмосфери і її забруднення. У забрудненої
атмосфері її свідчення знижуються. Наприклад, в місті вона приблизно на 10% менше, ніж у сільській
місцевості. Напруга сонячної радіації має річний і добовий фон. Воно змінюється протягом доби і
залежить від пори року. Найбільша інтенсивність спостерігається влітку, а найменша взимку. За своїм
біологічного впливу вона неоднорідна. Кожна довжина хвилі надає на людину різне вплив.
56. Наслідки водної ерозії.
Змивання найбільш родючого верхнього шару ґрунту, вихід на поверхню горизонтів з меншим запасом поживних речовин, з гіршими фізичними властивостями призводить до значного зниження врожайності всіх сільськогосподарських культур.
Врожай на схилах залежить не тільки від звичайної агротехніки його отримання, а й від вікової та сезонної ерозії ґрунту, а також від того, в якій фазі розвитку рослини утворились струменеві розмиви. Найбільш шкідливими є промивини, розмиті в період першої половини вегетації.
Продуктивність всіх сільськогосподарських культур та їх якість на змитих ґрунтах значно зменшується, а на намитих – збільшується. Різні культури по-різному реагують на еродованість ґрунтів.
Наприклад, пшениця менш за все знижує врожай в степу. В лісостепу ця культура також мало реагує на слабку розмитість ґрунту, але досить сильно зменшує врожай при середній та сильній еродованості. Більш за все на еродованих ґрунтах зменшує свій врожай кукурудза в лісостепу та степу. Цукровий буряк наближається за показниками до кукурудзи. Горох при слабкій розмитості ґрунтів знижує врожай трохи менше, ніж на одну п’яту частину, а при більшій – на третину або наполовину.
57. Наслідки вітрової ерозії
Вітрова ерозія, або дефляція, виникає за умови сильних вітрів, які видувають ґрунт. Інтенсивність видування ґрунту значною мірою залежать від його гранулометричного складу і вмісту в ньому гумусу.
Зокрема, на ґрунтах супіщаного гранулометричного складу вітрова ерозія починає проявлятися при швидкості вітру 3-4 м/с, на легкосуглинкових - 4-6, на важкосуглинкових - 5-7 і на глинистих -7-8 м/с. Пісок (0,05-0,10 мм) переміщується при швидкості вітру З -3,5 м/с на висоті 15 см. Частки ґрунту розмірами 0,25 мм переносяться вітром у повітрі.
Якщо збільшується сила вітру - зростає інтенсивність вітрової ерозії.
Розрізняють зони дефляції, звідки видувається ґрунт, і зони акумуляції, де він нагромаджується. У зоні акумуляції на суглинкових ґрунтах утворюються наносні ґрунти, а під час розвіювання пісків - похований під них ґрунт.
Розрізняють два типи вітрової ерозії: повсякденну і пилові бурі.
Повсякденну дефляцію спричинюють вітри навіть малих швидкостей (5 м/с), відбувається вона повільно і непомітно, переважно на піщаних, супіщаних і карбонатних ґрунтах. За цього виду дефляції можуть спостерігатись оголення насіння, загорнутого у ґрунт, а також пошкодження молодих сходів рослин. Найсильніше повсякденна дефляція проявляється на вітроударних схилах, які не захищені лісосмугами.
Пилові, або чорні, бурі найактивніший і найшкідливіший вид дефляції. Такі бурі виникають під впливом сильного вітру (зі швидкістю понад 12-15 м/с) і можуть поширюватись на великі території, знищити посіви на сотнях тисяч гектарів, знести багато родючого ґрунту. Пил, що підіймається під час бур на значну висоту, може перенестися на великі відстані.
58. Несприятливий вплив добрив на навколишнє середовище.
Несприятливий вплив добрив на навколишнє середовище може бути різним, але в основному внаслідок таких причин:
1. Надходження поживних елементів добрив з ґрунту у підґрунтові води і з поверхневим стоком може призвести до посиленого розвитку водоростей і утворення планктону, тобто до евтрофікації природних вод.
2. Втрати азоту в атмосферу негативно впливають на діяльність сільськогосподарських та інших підприємств (погіршується мікроклімат). Висловлюються також побоювання про можливе руйнування озонового екрану стратосфери внаслідок проникнення в неї окислів азоту, що утворюються при денітрифікації азотних сполук ґрунту і добрив.
3. Неправильне використання мінеральних добрив може погіршити кругообіг і баланс поживних речовин, агрохімічні властивості, родючість ґрунту. Відомо, що широке застосування азотних добрив при вирощуванні сільськогосподарських культур підвищує кислотність ґрунту.
4. Порушення оптимізації живлення рослин макро- і мікроелементами призводить до різних захворювань рослин, а часто сприяє розвитку фітопатогенних грибних хвороб, погіршує санітарний стан посівів.
5. Порушення технології застосування добрив, недосконалість якості і властивостей мінеральних добрив можуть зменшувати продуктивність сільськогосподарських культур і якість продукції та призводити до нагромадження в ній нітратів.
Шляхи і можливість негативного впливу добрив на навколишнє середовище розглянемо, використовуючи багаточисленні експериментальні дані, одержані у нас і за кордоном.
59. Охорона рослинного і тваринного світу.
Охорона флори. Рослинний світ, або флора, дуже чутливо реагує на зміни екологічних факторів і є чітким показником обсягу антропогенного впливу на природу. Рослини — найбільш беззахисні перед діяльністю людини, й з урахуванням сучасного стану біосфери їх охорона стала нині важливим комплексним міжнародним завданням. У 1948 р. при ООН було створено спеціальну постійну Комісію з охорони щезаючих видів рослин і тварин, а згодом — Міжнародну Червону книгу, куди заносяться всі рослини та тварини, яким загрожує вимирання. У 1982 р. Закон про Червону книгу прийнято і в Україні. Сьогодні до неї занесено понад 800 видів рослин і тварин з метою їх охорони і збереження, оскільки їм серйозно загрожує вимирання або знищення через людську діяльність.
Природні умови України сприяли розвитку дуже багатої та різноманітної флори. Тут зростає близько 5 тис. видів рослин природної флори та близько 1 тис. видів культурної та заносної флори. Найбагатшою є флора Карпат та Криму (близько 2 тис. видів).
Основними заходами захисту лісів є такі: раціональне (з урахуванням екологічної ситуації) обмежене їх вирубування; висаджування нового лісу на місці вирубаного; повна переробка деревини й супутньої сировини з метою збільшення виходу продукції з одиниці площі; раціональне збереження ягідних, кормових, лікарських, технічних рослин; проведення селекції та насіннєвих дослідів для створення видів лісової флори, продуктивніших і стійкіших до хвороб і забруднень середовища; створення лісозахисних і водоохоронних лісосмуг, рекреаційних і заповідних лісових і лісопаркових зон і масивів; боротьба з кислотними дощами; підвищення рівня екологічної освіти та виховання свідомого ставлення населення, особливо молоді, до лісу.
Іншим важливим компонентом природи України є степи. В нашій державі вони майже на 100 % розорані (крім заповідників).
Існує кілька десятків міжнародних угод, які тією чи іншою мірою стосуються охорони тварин (окремі - охорони довкілля, вкл. й тваринний світ). Однією з найвідоміших в Європі міжнародних угод є "Бернська конвенція" 1979 року, до якої 1996 року приєдналася Україна. Не менш відомою є й Вашингтонська конвенція (СІТЕС), до якої Україна приєдналася відповідним законом 1999 року.
· СІТЕС (Вашингтонська конвенція): Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (Вашингтон, 1973 року)
· Бернська конвенція: Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Берн, 19 вересня 1979 року)
· Боннська (вкл. EUROBATS та ACCOBAMS)
· Рамсарська та інші
60. Значення тварин у природі та житті людини.
Тваринний світ є важливою частиною біосфери нашої планети. Разом з рослинами тварини відіграють значну роль в міграції хімічних елементів, яка лежить в основі існуючих у природі взаємозв’язків.
На Землі існує більше 1,5 млн видів тварин, 60-70 % з них становлять безхребетні.
Велика роль належить тваринам в утворенні ґрунту і кори вивітрювання. Існуючі у великій кількості ґрунтові дрібні круглі черви (нематоди), ґрунтові кліщі, дощові чер-: личинки комах, різні ссавці та інші тварини розпушують ґрунт, сприяють аерації і проникненню вологи, збагачують органічними речовинами, підвищують родючість.
За участю тварин формується хімічний склад підземних і ґрунтових вод.
Тварини впливають на життя рослин. Одні з них є запилювачами рослин (багато видів комах, деякі птахи - колібрі, нектарниці, окремі види летючих мишей), інші - “переносниками насіння (багато птахів і ссавців). Значна кількість рослин зовсім не може існувати без тварин, тому що без допомоги останніх вони не можуть запилюватися або поширюватися. Велика кількість рослиноїдних тварин з’їдають рослини, сприяючи цим покращенню рослинного покриву.
Багато тварин є продуцентами корисних речовин (мед, віск, шовк, лак, спермацет, зміїна та бджолина отрута та ін.), які знайшли широке застосування в народній та офіційній медицині.
Багато видів тварин завдають шкоди сільському господарству, переносять збудників та викликають захворювання людини та сільськогосподарських тварин (найпростіші, гельмінти, комахи, гризуни та ін.). Водночас багато видів є винищувачами вказаних шкідників, в чому полягає їх велика користь.
Кожен вид має або може мати в майбутньому певне позитивне (пряме або опосередковане) значення для людини, і тому повне знищення якогось виду тварин недопустиме. Для переконливості цього безсумнівного положення дозволимо собі навести витяг з книги відомих російських учених О. Баннікова і В. Флінта “Мы должны их спасти”. Автори пишуть: “Кожний вид має неповторний генофонд, який склався в результаті природного добору в процесі його еволюції. Усі види мають потенційну економічну цінність і для людини, оскільки неможливо передбачити, які види можуть стать з часом корисними або навіть незамінними. Можливості використання видів настільки непередбачувані, що було б найбільшою помилкою дати вимерти якомусь виду тільки тому, що сьогодні ми не знаємо його корисності”.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 47 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |