Читайте также:
|
|
Принципы ФД - основополагающие правила и требования, выражающие ее наиболее существенные особенности и целенаправленность.
1. Принцип федерализма проявляется в сочетании публичных интересов государства с интересами его субъектов, а также муниципальных образований. проявляется в установлении Конституцией РФ разграничения компетенции РФ и субъектов РФ в области финансов. Так, в ст. 71 Конституции РФ зафиксировано, что в ведении РФ находятся: финансовое, валютное, кредитное регулирование, денежная эмиссия, федеральные банки, федеральный бюджет, федеральные налоги и сборы; к совместному ведению РФ и субъектов РФ отнесено установление общих принципов налогообложения и сборов в РФ (ст. 72 Конституции РФ). Вне этих пределов субъекты РФ обладают в области финансов всей полнотой государственной власти (ст. 73, ч. 4 ст. 76).
2. Принцип единства финансовой политики реализуется через единые правовые основы осуществления и регулирования финансовой деятельности. Самостоятельность субъектов Федерации не должна выходить за рамки основ федеральной финансовой политики, а также установленных совместно общих принципов налогообложения и сборов.
3. Принцип равноправия субъектов РФ в сфере финансовой деятельности
определяется ст. 5 Конституции РФ. На каждого из субъектов Федерации в равной мере распространяется федеральное финансовое законодательство. Вне пределов ведения РФ и совместного ведения каждый из субъектов Федерации осуществляет собственное правовое регулирование финансовых отношений и самостоятельную финансовую деятельность, утверждает бюджет, устанавливает налоги и т.д.
4. Принцип распределения функций в области финансовой деятельности строится на основе разделения законодательной (представительной) и исполнительной властей. Конституция РФ исходя из этого принципа определяет полномочия законодательных (представительных) и исполнительных органов власти. Пример: Государственная Дума принимает федеральные законы (ч. 1 ст. 105), в частности, законы по вопросам федерального бюджета, федеральных налогов и сборов, финансового, валютного, кредитного регулирования, денежной эмиссии.
ТЕМА 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
1. Основні визначення і поняття безпеки життєдіяльності
2. Науки, на яких базується безпека життєдіяльності.
3. Класифікація джерел небезпеки.
Основні визначення і поняття безпеки життєдіяльності
Безпека життєдіяльності (БЖД) - галузь наукових знань, що вивчає небезпеки та засоби захисту від них людини у будь-яких умовах її перебування,
Безпека життєдіяльності - це галузь знань та науково-практична діяльність, спрямована на формування безпеки і запобігання небезпеки шляхом вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків їх впливу на організм людини,основ захисту здоров'я та життя людини і середовища її проживання від небезпек.
«Життєдіяльність» складається з двох слів — «життя» і «діяльність». Життя це одна з форм існування матерії. Життя є вищою формою існування матерії(Весь навколишній світ є матерією у її нескінченно різноманітних формах і проявах) порівняно з іншими — фізичною(зміна агрегатного стану речовини), хімічною(різні хімічні реакції), енергетичною тощо.
Діяльність є специфічною людською формою активності, зміст якої полягає в зміні та перетворенні в інтересах людини навколишнього середовища. Будь-яка діяльність містить у собі мету, засіб, результат та сам процес діяльності. Форми діяльності різноманітні.
Вони охоплюють практичні, інтелектуальні, духовні процеси, що протікають у побуті, громадській, культурній, трудовій, науковій, навчальній та інших сферах життя. людська активність має особливість, яка відрізняє її від активності решти живих організмів та істот. Ця особливість полягає в тому, що людина не лише пристосовується до навколишнього середовища, а й трансформує його для задоволення власних потреб, активно взаємодіє з ним, завдяки чому й досягає свідомо поставленої мети, що виникла внаслідок прояву в неї певної потреби.
У Статуті Всесвітньої організації охорони здоров’я(1945 року на Конференції у Сан-Франциско ухвалене рішення щодо створення міжнародної організації з питань охорони здоров'я. День набуття чинності Статуту ВООЗ — 7 квітня 1948 р. — вважається Днем заснування цієї організації і щорічно відзначається як Світовий день здоров'я) записано: «Здоров’я це стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб та фізичних дефектів».
Безпека - стан діяльності, за якого із певною ймовірністю виключені прояви небезпеки, або відсутність надмірної небезпеки.
ДСТУ 2293-99 (Охорона праці. Терміни та визначення основних понять) визначає термін «безпека» як стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди. Безпека людини — це поняття, що відображає саму суть людського життя, її ментальні, соціальні та духовні надбання. Безпека людини — невід'ємна складова характеристика стратегічного напряму людства, що визначений ООН як «сталий людський розвиток» (Sustainable Human Development) – такий розвиток, який веде не тільки до економічного, а й до соціального, культурного, духовного зростання, що сприяє гуманізації менталітету громадян і збагаченню позитивного загальнолюдського досвіду.
Небезпека - явища, процеси, об’єкти, властивості предметів, здатні у певних умовах завдавати шкоду здоров’ю людини. це умова чи ситуація, яка існує в навколишньому середовищі й здатна призвести до небажаного вивільнення енергії, що може спричинити фізичну шкоду, поранення та/чи пошкодження. ДСТУ 2293-99 визначає термін «безпека» як стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди. У цьому визначенні поняття «безпека» присутній термін «ризик».
Ризик - кількісна оцінка небезпеки. Визначається як частота або ймовірність виникнення однієї події під час настання іншої. Звичайно це безрозмірна величина, що лежить у межах від 0 до 1. Може визначатися й іншими зручними способами. Ризик виникнення аварій, пошкоджень або виходу з ладу простих технічних пристроїв визначити нескладно. Для складних же технічних систем, а тим паче для людини чи суспільства ризик — це категорія, яка має велику кількість індивідуальних ознак і характеристик, і математично точно визначити його надзвичайно складно, а інколи неможливо. У таких випадках ризик може бути оцінений лише завдяки експертній оцінці.
Ідентифікація небезпеки - процес розпізнавання характеру небезпеки, встановлення можливих причин, просторових та часових координат, ймовірності прояву, величини та наслідків небезпеки.
Причина - подія, що передує та викликає іншу подію, яка називається наслідком.
Умови діяльності - сукупність факторів середовища перебування, що діють на людину.
2. НАУКИ, НА ЯКИХ БАЗУЄТЬСЯ БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 114 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |