|
Читайте также: |
Мета вправ III групи – навчити учнів створювати монологічні висловлювання текстового рівня різних функціонально-смислових типів мовлення в обсязі, який передбачений програмою для певного класу. Вправи III групи належать до продуктивних комунікативних вправ другого рівня. Вони складаються з комунікативного завдання вчителя та висловлювання учня. Комунікативне завданні мотивує висловлювання учня, спонукає його до участі в мовленнєвій іншомовній діяльності та визначає межі висловлювання. Наведемо приклади вправ Ш групи.
Вправа 1. Тема "Одяг", 6 клас.
Завдання: A new school uniform is being worked out in Ukraine. Schoolchildren's opinion is wanted. Describe a school uniform you would like to wear.
Очікуване висловлювання — монолог-опис.
Вправа 2. Тема "Школа", 6 клас.
Завдання: Describe an episode from your school life when you were punished or rewarded.
Очікуване висловлювання — монолог-розповідь.
Вправа 3. Тема "Зима", 6 клас.
Завдання: Shapey has never seen a real winter as it is never so cold on his planet your country. Explain what winter looks like in your place (mention the sun, the f the snow, the ice, the rivers and lakes) and what children can do to have a wonderful time outdoors.
Очікуване висловлювання — монолог-опис.
При виконанні вправ III групи опори, як правило, не використовуються. Проте в окремих випадках застосування їх є доцільним: можна записати власні імена, географічні назви, цифри на окремих картках для кожного учня чи дошці для всієї групи.
Використання зображальних опор у вправах III групи має бути природним. Так, коли описується географічне положення країни, мова якої вивчається доцільним буде використання географічної карти з написами іноземною мовою.
Завдання: Ви - учитель географії в англійській (французькій, німецькій, іспанській) школі. Розкажіть вашим учням про географічне положення вашої краї її площу та населення, користуючись географічною картою Західної Європи.
Тематичні малюнки з багатьма деталями (наприклад, зображення магазинів з різноманітним товаром) доцільно використовувати при введенні нових лексичних одиниць чи граматичних структур, а не в процесі навчання монологічного мовлення, оскільки деталі "прив'язують "до себе висловлювання учнів, гальмують їх мисленнєву діяльність.
Усі наведені вище вправи мають відповідати певним вимогам:
бути посильними за обсягом (з урахуванням поступового нарощування труднощів мовленнєвого матеріалу,
умов виконання та характеру мовленнєвої діяльності,
залучати різні види пам'яті, сприймання і мислення: бути цілеспрямованим та вмотивованими;
активізувати пізнавальну і розумову діяльність учнів; містити найтиповіші життєві приклади та ситуації спілкування.
Лекція 11
Тема: НАВЧАННЯ ЧИТАННЯ
Мета: сформувати методичні вміння для навчання читання як мовленнєвого виду діяльності, ознайомити з різними стилями та стратегіями читання, розглянути можливі труднощі, пов’язані з читанням та шляхи їх подолання.
Вид лекції: інформаційна
Навчально-методичне забезпечення лекції: конспект, підручник
План
1. Зміст навчання техніки читання.
2. Підходи до навчання техніки читання.
3. Вправи для навчання техніки читання.
Література
1. Державна національна програма «Освіта». Україна ХХІ століття. – К., 1994. – 61 с.
2. Державний освітній стандарт з іноземної мови (загальна середня освіта) V-ІХ класи/ керівн. автор. кол. С.Ю. Ніколаєва. – К.: Ленвіт, 1998. – 32с.
3. Програми для середніх загальноосвітніх шкіл. Іноземні мови. 2-11 класи. – К.: Перун, 1996.
4. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник/ кол. авторів під керівн. С.Ю. Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 1999. – С. 6-14.
5. Закон України “Про освіту” // Освіта. – К., 1996.—№43-44 (21 серпня). – С.6-11.
Запитання для самоконтролю:
1. Які види читання ви знаєте?
2. Назвіть основні стратегії читання.
3. Які труднощі пов’язані з читанням трапляються вам в педагогічній практиці?
1. Зміст навчання техніки читання.
Техніка читання включає цілий комплекс автоматизованих навичок, які зводяться до того, щоб швидко сприймати графічні образи слів, швидко й точно співвідносити їх зі звуковими образами та значеннями сприйнятих слів.
Навички техніки читання:
1). Графічні навички сприймання, розпізнавчання, диференціації та ідентифікації графем, а також синтезування графем у слова, слів у словосполучення, речень – у текст.
2). Граматичні навички безпосереднього розпізнавання та адекватного розуміння граматичних форм.
3). Лексичні навички ідентифікації слів та словосполучень, їх семантизації.
Процес оволодіння технікою читання включає розв’язання таких завдань:
1). Засвоєння конфігурації літер іншомовного алфавіту в рецептивному і репродуктивному планах, а саме: зорове сприймання, розпізнавчання та ідентифікація літери, з одного боку, і написання всіх варіантів літери – великої та малої, друкованої/рукописної, з іншого.
2). Оволодіння звуко-буквенними і буквенно-звуковими зв’язками (а не назвою букви, яка не допомагає, а лише створює інтерференцію).
3). Розвиток навички автоматично здійснювати операцію аналіз-синтез на матеріалі ізольованих слів, результатом якої має бути швидке й точне зорове сприймання, правильне озвучування та адекватне розуміння значення сприйнятого слова.
4). Поступове засвоєння основних правил читання голосних та приголосних літер, їх комбінація.
2. Підходи до навчання техніки читання.
1). Аналітико-синтетичні методи.
2). Метод цілих слів, речень, текстів.
3). Метод навчання за ключовими словами /аналогією.
4). Метод навчання техніки читання за правилами.
Синтетичі методи.
Навчання за синтетичними методами відбувається від частини до цілого (від букв до складів і слів). Серед цих методів набули поширення букво-складовий та звуковий методи. У відповідності з першим методом учні засвоюють назви букв, а потім навчаються читати склади й слова.
Напр.: с – [si:], a – [ei], t - [ti:] ------- cat [kat]
За звукового методу назви букв не додаються, учні починають зі звука, який передається цією буквою.
Напр.: c –[k], a – [ ], t – [t], ------- cat [kat]
Букви вводяться поступово, з їх появою у прочитуваних словах. Учням надається лише їх звукова відповідність: для голосних –їх коротке читання в закритому складі, для приголосних –звичайне або найбільш поширене звучання.
Повністю виключається різне читання тієї самої графеми.
Одним із принципів навчання техніки читання є принцип сконцентрованості навчального матеріалу. На перших уроках пред’являється велика кількість букв, які потім повторюються протягом всієї першої чверті: на уроці 1- 6 букв, урок 2 –4 букви; урок 3 –4 букви; урок 4 –4букви. Потім надходження букв уповільнюється. На п’ятому уроці - 3 нові букви, на шостому –2 нові букви, на сьомому – 1 нова буква, на восьмому – жодної, на дев’ятому й десятому –по 2 нові букви, на одинадцятому пред’являються букви Qq і Yy і вивчається пісенька-алфавіт.
Учні читають слова у такій послідовності:
а). Читання слів з голосними у закритому наголошеному складі;
б). Читання слів з буквосполученнями приголосних і голосних;
в). Вивчення назв голосних, їх читання у відкритому складі та інші випадки читання.
Аналітичні методи.
При використанні аналітичних методів навчання читання відбувається від цілого до частини, від складного до простого.
Метод цілих слів передбачає одночасне сприйняття всього слова, повторення його за вчителем. Згодом діти читають слова за аналогією і лише на подальших етапах навчаються виділяти в словах окремі букви. Цей метод особливо підходить для навчання читання слів-винятків, але може з успіхом застосовуватися до будь-яких інших слів.
Навчання починається з введення одразу кількох слів, наприклад, днів тижня. Слова демонструються на картках. Вчитель прочитує їх, учні повторюють. Потім вони прочитують слова без допомоги вчителя. Після цього на одному зі слів проводиться звуко-буквенний аналіз. Зі слів виділяються букви, демонструються на картках у різному порядку. Діти називають їх. Потім за допомогою карток вони складають слова.
Згідно з методом речень учень має починати читання з цілих речень, щоб привчатися схоплювати загальний зміст прочитаного. Окремі прийоми цього методу можуть бти використані в сучасній школі (наприклад, в інтенсивній методиці), однак не на початковому етапі, а тоді, коли учні оволодіють читанням слів.
Наведемо приклади вправ, у яких вчитель демонструє учням словосполучення та речення, написані на цупкому картоні.
1). Учні читають словосполучення on the desk, in the bag, a black bag etc.
2). Вчитель на 1-2 секунди показує учням речення, що містить ці ж словосполучення та пропонує прочитати його.Після цього він показує інше речення, яке відрізняється від попереднього одним елементом.
Напр.: The bag is in the desk. – The bag is on the desk.
Учні не тільки читають речення, але й визначають, чим вого відрізняється від попереднього.
3). Діти читають показане речення і записують його з пам’яті.
4). Учитель складає 3-4 речення, прикріплює їх на дошці, а потім показує малюнок.
Завдання учнів –прочитати або переписати в зошит речення, яке відповідає малюнкові. Ця вправа допомагає безперекладно розуміти речення, предметно сприймати прочитане.
5). На дошці – 15-20 слів. Завдання учнів - скласти з них речення, сказане вчителем один раз.
Метод текстів передбачає читання тексту, який пред’являється учням у вигляді таблиці. Текст читається хором та окремими учнями. Вчитель диригує роботою класу: визначає рухом указки темп читання (сповільнює або прискорює його). Учні за реакцією вчителя орієнтуються, наскільки правильно вони виконують вправу. У разі потреби вчитель вказує на окремі слова, буквосполучення, просить повторити їх. У таблиці можна виділити певні графеми - нові або складні для читання.
Учні починають читати невеликі тексти вже на п’ятому уроці. Спілкування в ігрових ситуаціях на кожному уроці активізує певну частину матеріалу, що міститься в цих текстах. Усне повторення лексики супроводжується показом малюнків з підписами. Кожен текст повинен містити ілюстрацію. Слова, які вперше зустрічаються в тексті, супроводжуються малюнками. Діти читають лише вголос. Кожен учень читає один-два рядки.
За читанням слід проводити аналіз тексту (пошук певного слова, рахування однакових слів тощо), а потім аналіз окремих слів.Діти знаходять в словах знайомі букви, складають слова з карток з буквами.
Аналітико-синтетичні методи передбачають поєднання, чергування аналізу й синтезу в залежності від етапу навчання техніки читання, від специфіки слова, яке читається.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 53 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |