Читайте также:
|
|
Зоровий нерв після виходу з очного яблука прямує до вершини орбіти, де через зоровий отвір потрапляє в зоровий канал і далі в середню черепну яму. Тут відразу за гіпофізом відбувається перехрест зорових нервів — хіазма. Зорові волокна від носової частини сітківки перекидаються на протилежний бік, а від скроневої — залишаються на своєму боці. Ця обставина має велике значення для клініки: ушкодження зорових шляхів на різному рівні викликає характерні зміни поля зору. Від хіазми перехрещені (змішані) зорові волокна тягнуться до підкіркових ядер (зовнішні колінчасті тіла), де знаходиться 4-й нейрон зорового аналізатора. Звідси провідні шляхи ведуть до центральної частини зорового аналізатора — потиличної ділянки кори великого мозку.
ОРБІТА
Очне яблуко розміщене в орбіті. Орбіта, або очна ямка, це кісткова ніша, яка має форму чотирьохгранної піраміди. Відкритою основою орбіта звернена вперед і трохи назовні, а вершиною — назад і трохи досередини. Краї орбіти потовщені, міцні і значною мірою захищають очне яблуко від механічних ушкоджень. Орбіта має 4 стінки: верхню, нижню, латеральну і медіальну. На вершині орбіти є зоровий отвір, від якого починається зоровий канал. Через цей канал з орбіти виходить зоровий нерв і заходить очна артерія. Між бічною і верхньою стінками орбіти є верхня очноямкова щілина. Через неї проходять усі рухові і чутливі нерви (окоруховий, блоковий, очний — гілка трійчастого нерва, відвідний), а також верхня орбітальна вена. Між бічною і нижньою стінками орбіти є нижня очноямкова щілина. Через неї частково проходить венозний і лімфатичний відток. У верхньозовнішньому куті орбіти на її верхній стінці є ямка слізного мішка, в якій розміщена слізна залоза. На верхній стінці з її внутрішнього боку є виступ — блок. Через нього переходить сухожилок верхнього косого м'яза. На внутрішній стінці орбіти є виїмка. У ній розміщений слізний мішок.
Найтоншою є внутрішня або медіальна стінка орбіти. Часто під час ударів виникає перелом стінки орбіти, найчастіше внутрішньої. У такому разі повітря з решітчастої пазухи може попасти в орбіту і під шкіру повік — так звана підшкірна емфізема.
Іншою анатомічною особливістю орбіти є те, що вона межує з трьома додатковими пазухами носа: фронтальною — зверху, решітчастою — з внутрішнього боку і гайморовою — знизу. Завдяки такому сусідству захворювання додаткових пазух носа нерідко поширюються на орбіту і очне яблуко.
Глибина орбіти становить 4—5 см. Очне яблуко займає тільки передню частину орбіти. Решту її об'єму заповнюють м'язи, нерви, судини і ретробульбарна жирова клітковина. Саме жирова клітковина уражається за умови виникнення важкого захворювання — ретробульбарної флегмони.
Вхід в орбіту закривають повіки, які разом з тарсо-орбітальною фасцією є ніби п'ятою стінкою орбіти. Тарсо-орбітальна фасція з одного боку прикріпляється до країв орбіти, а з другого — вплітається в хрящі повік.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 35 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |