Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Розділ IV. Стаття 14. Кошти та інше майно політичних партій

КОШТИ ТА ІНШЕ МАЙНО ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ

Стаття 14. Кошти та інше майно політичних партій

Держава гарантує політичним партіям право на кошти та інше
майно для здійснення своїх статутних завдань.

Політичні партії є неприбутковими організаціями.

Політичні партії для здійснення своїх статутних завдань мають
право на власне рухоме і нерухоме майно, кошти, обладнання,
транспорт, інші засоби, набуття яких не забороняється законами
України. Політичні партії можуть орендувати необхідне рухоме та
нерухоме майно.

{ Положення статті 15 визнано конституційними згідно з
Рішенням Конституційного Суду N 2-рп/2007 (v002p710-07) від
12.06.2007 } Стаття 15. Обмеження у фінансуванні політичних партій

Не допускається фінансування політичних партій:

1) органами державної влади та органами місцевого
самоврядування, крім випадків, зазначених законом;

2) державними та комунальними підприємствами, установами і
організаціями, а також підприємствами, установами і організаціями,
у майні яких є частки (паї, акції), що є державною чи комунальною
власністю, або які належать нерезидентам;

3) іноземними державами та їх громадянами, підприємствами,
установами, організаціями;

4) благодійними та релігійними об'єднаннями та організаціями;

5) анонімними особами або під псевдонімом;

6) політичними партіями, що не входять до виборчого блоку
політичних партій.

Інформація про надходження на рахунок політичної партії
коштів, заборонених цим Законом, доводиться відповідною
банківською установою до відома центрального органу виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації
(легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань. { Частина друга статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5461-VI (5461-17) від 16.10.2012 }

Кошти, що надійшли політичним партіям з порушенням вимог,
передбачених цим Законом, перераховуються політичними партіями до
Державного бюджету України або стягуються в доход держави у
судовому порядку.

Стаття 16. Здійснення повноважень власника щодо майна, яке є
власністю політичної партії

Повноваження власника щодо майна, в тому числі коштів, що є
власністю політичної партії, здійснюються відповідно до
законодавства України в порядку, передбаченому статутом політичної
партії.

Стаття 17. Фінансова звітність політичної партії

Політична партія зобов'язана щорічно опубліковувати в
загальнодержавному засобі масової інформації фінансовий звіт про
доходи і видатки, а також звіт про майно політичної партії.
{ Частина перша статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1349-IV (1349-15) від 27.11.2003, N 107-VI (107-17) від
28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням
Конституційного Суду N 10-рп/2008 (v010p710-08) від 22.05.2008 }
{ Щодо визнання конституційними положень частини першої статті 17
додатково див. Рішення Конституційного Суду N 2-рп/2007
(v002p710-07) від 12.06.2007 }

{ Частину другу статті 17 виключено на підставі Закону
N 107-VI (107-17) від 28.12.2007 - зміну визнано
неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду
N 10-рп/2008 (v010p710-08) від 22.05.2008 }

Політичні партії ведуть бухгалтерську звітність у
встановленому порядку. { Щодо дії статті 17 додатково див. Закон N 489-V (489-16) від
19.12.2006 }

Розділ V

ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ

Стаття 18. Органи, що здійснюють державний контроль за
діяльністю політичних партій

Державний контроль за діяльністю політичних партій
здійснюють:

1) Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань
громадян, інших громадських формувань - за додержанням політичною
партією вимог Конституції та законів України, а також статуту
політичної партії; { Пункт 1 частини першої статті 18 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 5461-VI (5461-17) від 16.10.2012 }

2) Центральна виборча комісія та окружні виборчі комісії - за
додержанням політичною партією порядку участі політичних партій у
виборчому процесі.

{ Пункт 3 частини першої статті 18 виключено на підставі
Закону N 107-VI (107-17) від 28.12.2007 - зміну визнано
неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду
N 10-рп/2008 (v010p710-08) від 22.05.2008 }

Політичні партії зобов'язані подавати на вимогу контролюючих
органів необхідні документи та пояснення.

Рішення контролюючих органів можуть бути оскаржені у
встановленому законом порядку. { Щодо дії статті 18 додатково див. Закон N 489-V (489-16) від
19.12.2006 }

Стаття 19. Заходи, які можуть вживатися до політичних партій

У разі порушення політичними партіями Конституції України,
цього та інших законів України до них можуть бути вжиті такі
заходи:

1) попередження про недопущення незаконної діяльності;

2) заборона політичної партії.

{ Частину другу статті 19 виключено на підставі Закону
N 107-VI (107-17) від 28.12.2007 - зміну визнано
неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду
N 10-рп/2008 (v010p710-08) від 22.05.2008 }

Стаття 20. Попередження про недопущення незаконної
діяльності

У разі публічного оголошення керівними органами політичної
партії наміру вчинення політичною партією дій, за які законами
України передбачена юридична відповідальність, відповідні органи,
до відання яких належить контроль за діяльністю політичних партій,
видають приписи про недопущення протиправних вчинків.

Якщо вчинені політичною партією дії не тягнуть за собою
іншого виду відповідальності, відповідними контролюючими органами
видається припис про усунення допущених правопорушень.

Керівництво політичної партії зобов'язане невідкладно усунути
порушення законодавства України, що стали підставою для винесення
попередження, і в п'ятиденний строк повідомити про вжиті заходи
органу, який виніс попередження.

Стаття 21. Заборона політичної партії

Політична партія може бути за адміністративним позовом
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань
громадян, інших громадських формувань заборонена в судовому
порядку у випадку порушення вимог щодо створення і діяльності
політичних партій, встановлених Конституцією України, цим та
іншими законами України. { Частина перша статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 5461-VI (5461-17) від 16.10.2012, N 1697-VII (1697-18) від
14.10.2014 }

Заборона діяльності політичної партії тягне за собою
припинення діяльності політичної партії, розпуск керівних органів,
обласних, міських, районних організацій політичних партій, її
первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених
статутом партії, припинення членства в політичній партії.

Стаття 22. Відповідальність посадових осіб і громадян за
порушення законодавства про політичні партії

За порушення цього Закону посадові особи і громадяни,
причетні до:

1) створення, організації діяльності та участі в діяльності
незареєстрованих політичних партій;

2) обмеження в правах чи переслідування громадян у зв'язку з
належністю чи неналежністю до політичних партій;

3) необгрунтованої відмови в реєстрації політичної партії;

4) надання політичній партії будь-яких переваг чи обмеження
передбачених законом прав політичної партії та її членів;

5) порушення закону при використанні символіки політичної
партії;

6) заподіяння матеріальної чи моральної шкоди політичній
партії;

7) утворення воєнізованих формувань;

8) участі у діяльності забороненої політичної партії або
інших передбачених чинним законодавством порушень, -

притягаються до дисциплінарної, адміністративної, цивільної
або кримінальної відповідальності згідно з законами України.

Стаття 23. Припинення діяльності політичної партії

Політичні партії припиняють свою діяльність шляхом
реорганізації чи ліквідації (саморозпуску) або в разі заборони її
діяльності чи анулювання реєстраційного свідоцтва в порядку,
встановленому цим та іншими законами України.

Рішення про реорганізацію чи саморозпуск приймається з'їздом
(конференцією) політичної партії відповідно до статуту політичної
партії. Одночасно з прийняттям такого рішення з'їзд (конференція)
політичної партії приймає рішення про використання майна та коштів
політичної партії на статутні чи благодійні цілі.

{ Положення статті 24 визнано конституційними згідно з
Рішенням Конституційного Суду N 2-рп/2007 (v002p710-07) від
12.06.2007 } Стаття 24. Анулювання реєстраційного свідоцтва

У разі невиконання політичною партією вимоги частини шостої
статті 11 цього Закону, виявлення протягом трьох років з дня
реєстрації політичної партії недостовірних відомостей у поданих на
реєстрацію документах, невисування політичною партією своїх
кандидатів по виборах Президента України та виборах народних
депутатів України протягом десяти років орган, який зареєстрував
політичну партію, має звернутися до Верховного Суду України з
поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва. Інші підстави
для анулювання реєстраційного свідоцтва не допускаються.

Рішення Верховного Суду України про анулювання реєстраційного
свідоцтва політичної партії тягне за собою припинення діяльності
політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських,
районних організацій і первинних осередків та інших статутних
утворень політичної партії, припинення членства в політичній
партії.