Читайте также:
|
|
Перемога в Першій світ. війні перетворила Францію на провідну державу Європи. В той же час, 10 північно-східних департаментів країни були розорені, загинули 1,3 млн. французів, 2,8 млн. було поранено. Кілька млн. французів стали жертвою епідемії грипа («іспанка»), яка вразила Європу у 1918-1919 р. В результаті навіть після приєднання Ельзасу і Лотарингії населення країни було меншим на 1 млн, ніж до війни. Крім того, було зруйновано 10 тис підприємств, потоплено половину флоту. Франція заборгувала 60 млрд. франків (з них 40 млрд. США), а збитки від війни склали 134 млрд. франків.
В 1921 р. відбулася економічна криза: промислове виробництво складало 55% від рівня 1913 р., а сільськогосподарське - 77%. Згортання воєнного виробництва призвело до скорочення робочих місць і заробітної плати, що викликало робітничий рух.
В цей час, уряд, який з 1917 р. очолював Жорж Клемансо, прийняв 2 закони: встановлення 8-год. роб. дня; а профспілки отримали право на укладення колективного договору. Завданнями зовнішньої політики Клемансо було закріпити перемогу і боротьба з більшовизмом. Франція прийняла участь в інтервенції проти Росії, але навесні 1919 р. вивела війська через повстання у військах і на флоті, які не бажали воювати.
В 1919 р. відбулися парламентські вибори, де переміг " Національний блок " (праві партії), в основі програми якого було жорстке ставлення до Німеччини і Росії, а у внутрішній політиці - придушення робіт. руху і не втручання держави в економічне життя.
В 1920 р. на базі Соціалістичної партії була утворена Фран. ком. партія (ФКП).
З 1923 р. починається економічне піднесення. Щорічний приріст промислового вир-ва складав 5%. Причини: повернення Ельзасу і Лотарингії з їх металургійними і текстильними підприємствами; окупація Саару; репарації з Німеччини. Міське населення кількістю перевищило сільське. На велик. підприємствах було 60% найманих робітників.
В 1923 р. радикали і соціалісти утворили блок - " Картель лівих ". Вони обіцяли амністію політв’язням, відновлення на роботі звільнених учасників страйків, створення системи соц. страхування, введення прогресивного прибуткового податку, дотримання закону про 8-год. роб. день; у зовнішній політиці - визнання СРСР, і пом`якшення позицій щодо Німеччини. В 1924 р. на парламентських виборах "Картель лівих" переміг. Уряд очолив Едуар Ерріо. Однак, після запровадження прогресивного податку, промисловці і фінансисти почали переводити капітали за кордон, - внаслідок цього уряд залишився без податків. В квітні 1924 р. Ерріо подав у відставку, а колоніальні війни в Марокко і Сирії спричинили розпад "Картелю лівих".
В кін. 1924 р. до влади повернулися праві. Уряд "національної єдності" очолив Раймон Пуанкаре. Було підвищено податки, скорочено чисельність держслужбовців, що дало змогу подолати інфляцію і стабілізувати курс франка. В 1926-1928 р. було введено допомогу по безробіттю, запроваджені пенсії для низькооплачуваних робітників, а також допомоги по інвалідності і хворобі за рахунок підприємців.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 35 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |