Функції соціології

Теоретична функція – це свого роду концентрація, поповнення, пояснення та збагачення наявних соціологічних знань. Сюди ж належить розробка соціальних законів, концепцій, теорій, з'ясування соціальних закономірностей, які виявляються у суспільстві. Збагачення наукових соціологічних знань відбувається на основі вдосконалення теоретичної соціології із застосуванням елементів спеціальних соціологічних теорій та досліджень емпіричної соціології.

До описової функції слід віднести систематизацію, опис, поновлення отриманого матеріалу у вигляді записів, звітів, схем, статей, книг. У них створюється, окреслюється ідеальна картина соціального об'єкта, дії, зв'язку. На підставі одержаного матеріалу формулюються практичні висновки та рекомендації щодо прийняття рішень.

Інформаційна функція являє собою збір, систематизацію, поновлення соціальної інформації, одержаної в результаті соціальних досліджень. У великих наукових (зокрема, соціологічних) центрах соціологічна інформація, як найперспективніший вид соціальної інформації, нагромаджується та зберігається в сучасних електронних носіях.

Пізнавальна функція зводиться до дослідження соціальних явищ з метою отримання адекватних наукових уявлень про їх природу і на основі аналізу соціальних процесів вироблення наукових прогнозів їх подальшого розвитку.

Прогностична функція є найхарактернішою, бо саме вона відрізняє соціологію від інших суспільних наук. Вона ідентифікує соціологію. Сюди відносять: прогнозування, узагальнення, розкриття тенденцій у процесах та явищах. Це свого роду видача соціальних прогнозів. Як правило, соціологічні дослідження завершуються створенням короткострокових або довгострокових прогнозів. Соціальне прогнозування можна подати як визначення науково обґрунтованих способів реалізації вигляду майбутнього соціального стану.

Емпірична функція дає можливість одержувати первинну інформацію у вигляді сукупності емпіричних тверджень. Емпірична сукупність стає основою попередньої систематизації об´єктів реальності, роблячи їх вихідними об´єктами наукового дослідження.

Реалізуючи критичну функцію соціологія диференційовано підходить до дійсності (показує, що можна/потрібно зберігати, зміцнювати, розвивати, а що потрібно змінювати, викорінювати)

Гуманістична функція одна з головних функцій дослідницької та викладацької роботи, що супроводжує реалізацію всіх інших функцій соціології. Все актуальнішим стає положення про те, що соціолог повинен мати «гуманістичний нерв», тобто ставитися до людських проблем, драм, трагедій, які він вивчає, не як пасивний спостерігач, а зі щирим співчуттям і увагою. Тому сучасного соціолога характеризують загострене почуття соціальної дійсності, відповідальність, альтруїзм, використання своїх знань на благо людства.

Практична функція орієнтує соціологічну науку на розв’язання практичних проблем, перетворення, розвитку, вдосконалення соціальних інститутів, управління соціальними процесами.

Світоглядна функція полягає у тому, що озброюючи людей знаннями, соціологія формує їхній світогляд, дає теоретичну основу для оцінки практичних дій і оцінки явищ.

Ідеологічна функція знання, що продукуються соціологією служать обґрунтуванням позицій певних соціальних і політичних сил.

Виховна функція означає, знання, що продукуються соціологією, безпосередньо використовуються в процесі виховання і впливу на свідомість людей з метою формування певних соціальних цінностей.