Читайте также:
|
|
Як правило, анкетування проводиться з метою більш широкого охоплення одиниць аналізу, інтерв'ю розраховане на досить невелику аудиторію та більш глибокий якісний аналіз проблеми.
Для здійснення опитування потрібно створити інструментарій. Важливим засобом у збиранні соціальної інформації слугує анкета.
В анкеті необхідно фіксувати лише ті запитання, на які неможливо отримати відповіді звичайним способом.
Види запитань в анкетах:
Відкрите – передбачає можливість респондента дати самостійну відповідь на поставлені запитання (без варіантів відповідей);
Закрите – містить перелік відповідей, з яких респондент повинен обрати ті, що відображають його ставлення до суті поставленого запитання (з варіантами відповідей);
Напіввідкрите – передбачає можливість респондента дати іншу відповідь, ніж передбачено у встановленій шкалі відповідей (крім чітких варіантів відповідей, є можливість написати свій варіант).
Вимоги до запитань в анкетах:
- Доступність запитань для респондентів (запитання мають бути зрозумілими).
- Суттєвість запитань (запитання повинні сприяти виконанню завдань дослідження).
- Нейтральність постановки запитань (запитання не мають «програмувати» респондента на певні відповіді).
Інтерв'ю – цілеспрямована бесіда дослідника (інтерв’юера) з респондентом з питань, що стосуються дослідження
Методика проведення інтерв'ю має досить значні відмінності від організації анкетування. На загал в інтерв'ю можна здобути більш глибоку та достовірну інформацію, але процедура його надто тривала та вимагає знач них ресурсів — економічних, матеріальних, інтелектуальних тощо. Для проведення інтерв'ю залучають підготовлених фахівців, які повинні досить принципово та неухильно притримуватися тексту бланка-інтерв'ю, не порушуючи послідовності запитань та не допускаючи вільного тлумачення запитань і відповідей під час проведення інтерв'ю з респондентом. Інтерв’ю – більш суб’єктивно, бо має місце особистий контакт.
Телефонне інтерв'ю
Опитування по телефону надзвичайно популярне в діяльності засобів масової комунікації, у вивченні громадської думки державними органами влади, мотивів підприємницької діяльності, соціально-культурної творчості населення.
Телефонне опитування суттєво відрізняється від звичайного інтерв'ю або анкетування і тому вимагає спеціальної підготовки інтерв'юера. Адже якщо при проведенні інтерв'ю соціолог має можливість підтримувати інтерес у респондента до опитування, то при здійсненні телефонного опитування потрібно добре володіти мовою, уміннями на "відстані" зрозуміти стан респондента та втримати його увагу в опитуванні. Цей метод містить у собі синтез традиційного інтерв'ю та анкетування. Але такий метод зазвичай використовується в межах одного населеного пункту. Такий метод, крім отримання оцінок щодо функціонування органів державної влади, суджень про події, процеси та діяльність системи масової комунікації, дозволяє також певною мірою "зняти" соціально-психологічну напруженість у респондентів. Соціолог змушений вислуховувати часто-густо емоційні висловлювання респондентів та занотовувати їхні прохання, рекомендації тощо.
Фокусоване групове інтерв'ю
Ідея сфокусованих інтерв'ю виникла в середині XX століття в США. їх передвісниками були так звані вільні інтерв'ю, які активно застосовувалися в американській соціології та психології наприкінці 30-х - початку 40-х років. У таких інтерв'ю заздалегідь задавалася загальна тематика бесіди і певне коло відкритих питань.
Першим узагальненням, присвяченим власне сфокусованому груповому інтерв'ю, стала праця Р.Мертона "Фокусовані інтерв'ю" (1956р.). Цю розробку було адаптовано Р. Лазарсфельдом та іншими авторами для маркетингових досліджень. Саме в цій галузі сфокусовані групові інтерв'ю знайшли свій подальший розвиток і широке застосування. Власне ж соціологи до цього методу до недавнього часу практично не зверталися.
Метод сфокусованих групових інтерв'ю має спільні риси з деякими варіантами опитування, скажімо — з груповим інтерв'ю. Проте сфокусовані інтерв'ю є не просто чергування запитань і відповідей респондентів, а являють собою форму групової дискусії.
Однією з важливих умов для плідного використання сфокусованого групового інтерв'ю є комфортність ситуації перебігу процесу.
Другою особливістю методу є те, що дискусія має сфокусований характер. Це означає, що тема дискусії, логіка і форма запитань (кількість яких не має перевищувати десяти) визначаються заздалегідь і фіксуються в інструкції ведучого.
Третьою особливістю сфокусованого групового інтерв'ю є те, що групова інтеракція, яка виникає в ході дискусії, дозволяє дослідникові одержати інформацію не просто про те, що думають з приводу тієї чи іншої проблеми, а й про те, чому вони так думають.
Четверта особливість. Виникнення інтеракції в процесі сфокусованого групового інтерв'ю дозволяє також розкрити більш глибокі підвалини психіки учасників — досвід співпереживання та групового сподівання. Одержати такий результат шляхом масового (поштового, телефонного, роздавального та ін.) опитування майже неможливо.
П'ята особливість. Як правило, мета сфокусованого групового інтерв'ю — не досягнення групового консенсусу, а з'ясування напрямків думок кожного із учасників.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 197 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |