|
Читайте также: |
Роблячи узагальнення щодо обмежень і умов поставання об’єкта громадської думки, маю підкреслити наступне.
По-перше, використання механізму громадської думки для отримання соціологічної інформації щодо соціальних проблем-фактів не є універсальним засобом, бо існують й інші засоби і форми отримання такої інформації. Отже, використання громадської думки як джерела соціологічної інформації має сенс лише тоді, коли використання інших джерел є неможливим, недостатнім, неефективним або неекономічним. Відтак перетворення будь-якої соціальної проблеми-факта на об’єкт громадської думки у кожному конкретному випадку зумовлене міркуваннями доцільності.
По-друге, при прийнятті певним соціологом-дослідником рішення вдатися до використання механізму громадської думки для отримання необхідної інформації щодо конкретної соціальної проблеми-факта, даний соціолог не завжди зможе це рішення реалізувати. Адже не будь-яка соціальна проблема і не за будь-яких умов може постати у якості об’єкта громадської думки. Відповідна можливість детермінована шерегою умов. Тобто на об’єкта громадської думки може перетворитися лише та соціальна проблема-факт,
Ø яка породжена спільною справою або однаковим соціальним станом певної сукупності індивідів, створює з них громадськість і є об’єктом їхнього громадського інтересу;
Ø якій разом з тим, з погляду суб’єкта громадського інтересу, притаманні ознаки актуальності, загальності, значущості;
Ø яка є доступною пізнанню і розумінню громадськості і стосовно якої громадськість є компетентною (тобто - достатньо поінформованою);
Ø що піддана процедурі дискусії, за результатами якої представниками суб’єкта громадського інтересу досягнуто консенсусу.
По-третє, внаслідок здійсненого аналізу можна дати таке, більш повне, визначення: об’єкт громадської думки - це певна соціальна проблема-факт, якій притаманні ознаки актуальності, загальності, значущості; це - проблема, зміст якої громадськість пізнала й зрозуміла, піддала процедурі дискусії та компетентно й компромісно оцінила.
По-четверте, щодо класифікації об’єктів громадської думки, то вона, зрозуміло, не є вичерпною. Мова йде лише про основні типи об’єктів громадської думки, а також про принципи здійснення самої класифікації.
4.6. Контрольні запитання.
1. Чому проблема об’єкта громадської думки заслуговує на розглядання у межах спеціальної теми?
2. Яким є теоретичний зміст поняття „об’єкт громадської думки”?
3. За яких умов може відбутисяперетворення соціальних проблем-фактів на об’єкти громадської думки?
4. Якими критеріями визначається доцільність перетворення соціальних проблем-фактів на об’єкти громадської думки?
5. Якими є суб’єктивні засади поставання об’єкта громадської думки?
6. Які можна виділити основні типи об’єктів громадської думки?
4.7. Використана література:
1. Оссовський В.Л. Соціологія громадської думки: Навч. пос. – К.: ПЦ „Фоліант”; ВД „Стилос”, 2005. – 186 с.
2. Полторак В.А. Социология общественного мнения: Уч. пос. – Киев – Днепропетровск: Центр «СОЦИОПОЛИС».–Изд-во «Арт-Пресс», 2000.–264 с.
3. Сурмин Ю.П. Теория общественного мнения: Курс лекций. – К.: МАУП, 1999. – 72 с.
4. Бурдье П.Социология политики: Пер.с фр.–М.: Socio-logos, 1993.–336 с.
5. Горшков М.К. Общественное мнение: История и современность. – М.:Политиздат, 1988. – 383 с.
6. Грушин Б.А. Массовое сознание: Опыт определения и проблемы исследования. – М.: Политиздат, 1987. – 368 с.
7. Коробейников В.С. Пирамида мнений: (Общественное мнение: природа и функции). – М.,1981. – 222 с.
8. Яковенко Ю.І. Проблема артефакту в соціології (історико-теоретичний аналіз): Автореф. дис. …д-ра соціол. наук: НАН України, Інститут соціології. – К.,1996. -58с.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 30 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |