Читайте также:
|
Швидкість розгортання і потужність дихальних процесів залежить від швидкості переносу кисню кров"ю і клітинами. Перенесення кисню відбувається з допомогою гемоглобіну, який зв"язує кисень при висоокому парціальному тиску його у повітрі, яке вдихаємо і звільняє його при низькому парціальному тиску в тканинах. Здатність гемоглобіну зв"язувати кисень залежить від температури і концентрації воднневих іонів в крові.
Чим вони вищі, тим менша кількість кисню може бути зв"язана гемоглобіном. Зменшення концентрації СО в легеневих капілярах сприяє деякому підлужненню крові і насиченю гемоглобіну киснем:
Нв + О === НвО
гемоглобін оксигемоглобін
Підвищення вмісту СО та інших кислих продуктів в тканинах капілярах створює умови для посиленого розпаду оксигемоглобіну зі звільненням кисню. Цьому допомагає і місцеве підвищення температури в тканинах. Для того, щоб кисень поступав в клітини,повинен існувати градієнт концентрації кисню між клітиною і кров"ю. В клітині кисневий обмін відбувається за участю хро-
мопротеїду міоглобіну, що має подібну з гемоглобіном структуру.
Міоглобін здійснює перенесення кисню до мітохондрій, а також може депонувати кисень. З посиленням використання кисню в мітохондріях міоглобінвіддає депонований кисень мітохондріям і починає отримувати його від гемоглобіну крові. Спорідненість міоглобіну до кисню /тобто здатність зв"язувати кисень/ більше ніж у гемоглобіну, що забезпечує більш повне використання кисню крові тканинами.
Кров, що відходить від працюючих м"язів, містить мало кисню і багато СО, що сприяє посиленню роботи дихально і серцево-судинної систем. Серце людини може протягом хвилини прогнати 20-25 літрів крові. Кожні 100 мл крові здатні поглинути в легеневих капілярах 16-22 мл кисню, з них 5-7 мл віддаються кров"ю тканинам. Якщо при напруженій м"язовій діяльності люди-
на може поглинути з повітря 5-6 літрів кисню за хвилину, то ткнаини в цих умовах отримують біля 1,25 л кисню за хвилину; потреба в кисні при напруженій м"язовій діяльності може бути у багато разів більша. В спокої тканини людини отримують біля 200 мл кисню в хвилину.
Потужність і рухливість аеробних процесів визначаються не тільки швидкістю доставки кисню до клітин, але і швидкістю його нагромадження в них, що знаходиться у прямій залежності від активності ферментних систем і проникливості клітинних мембран.
Оскільки розвиток аеробного процесу зв"язаний з діяльністю багатьох систем організму, в процесі спортивного тренування є багато можливостей стимулювати розвиток цього процесу. Аеробний механізм ресинтезу АТФ - легко тренований механізм, його потужність і рухливість при правильному тренуванні можуть зростати. Цей механізм є основним процесом енергозабезпечення при довготривалій м"язовій діяльності.
БІОХІМІЧНІ ЗМІНИ В ОРГАНІЗМІ СПОРТСМЕНА ПРИ ВТОМІ
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 106 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |