Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Втома при вправах субмаксимальної потужності

Читайте также:
  1. II.1.1. Автоматизация ввода
  2. III. Организация и проведение натуральных обследований структуры и интенсивности автотранспортных потоков на основных автомагистралях
  3. Автомат тиску
  4. Автоматизация анализа генераторных устройств.
  5. Автоматизация ввода
  6. Автоматизация и автоматические системы управления технологическим процессом.
  7. Автоматизация и автоматические системы управления технологическим процессом.
  8. Автоматизация и АСУТП
  9. Автоматизация и АСУТП
  10. Автоматизация и АСУТП

 

 

При збільшенні вправи (зона субмаксимальної потужності) підвищується вклад в енергетичне забезпечення роботи другого анаеробного механізму перетворення енергії - гліколізу. Діяльність цього мехханізму супроводжується утворенням і нагромадженям в організмі значних кількостей молочної кислоти, дія якої на організм являється однією із головних причин втоми при вправах субмаксимальної зони потужності. Дія молочної кислоти на організм, в першу чергу, призводить до наступного: під впливом молочної кислоти відбувається зсув рН внутрішнього середлвища в кислу сторону (частина молочної кислоти нейтралізується особливими речовинами - буферними системами, до яких відноситься бікарбонатна, фосфатна, білкова, буферні системи та інші). Як відомо, активність ферментів суттєво залежить від рН середовища. Більшість ферментів людського організму свою найвищу активність проявляє в слаболужному середовищі з рН 7,3-7,4. Вже невелика зміна рН в ту чи іншу сторону (на 0,1-0,2) призводить до різкого зниження активності ферментів. В той же час встановлено, що виконання тренованими спортсменами вправ, що відносяться до субмксимальноі зони потужності, може супроводжуватися зниженням рН до значень 6,9 і меньше. Але дія молочної кислоти на працездатність не обмежується її впливом на активність фермнтів.

Молочна кислота безпосередньо діє на скорочувальні білки, погіршуючи їх скорочувальну здатність. Вона діє на осмотичні процеси в м'язах, викликаючи набухання м'язового волокна внаслідок переходу в нього частини води з міжклітинної рідини і крові.

Молчна кислота діє на структуру мітохондрій, в результаті чого знижується їх проникливість для кисню і порушується спряженість окислення з фосфорилюванням, тобто знижується ефективність процесів окислення, що дають значну долю енергії у вправах субмаксимальноі зони потужності.

Сфера діяльності молочної кислоти не обмежується лише самими працюючими м'язами. Вона легко дифундує в кров, розподіляється по всьому організму, попадає практично у всі тканини, на котрі діє аналогічно. В нервові центри спрямовується потік імпульсів з хеморецепторів, що продукуються діяльністю гліколізу, що свідчать про зміни концентрації речовин в клітинах

(нагромадження молочної кислоти, зниження вмісту основного субстрату гліколізу - м'язового глікогену) зміна рН і т. п.

Вплив на працездатність продукту гліколізу – молочної кислоти - доповнюється впливом змін концентрації основного субстрату гліколізу - м'язового глікогену. Для гліколізу характерна порівняно низька енергетична ефективність. Розщеплення одного глюкозного залишку глікогену до молочної кислоти забезпечує ресинтез тільки трьох молекул АТФ проти 39 (макси-

мально можлива кількість), у випадку його розщеплення в аеробних умовах до кінцевих продуктів -СО і Н О. Це пояснюється итм, що основна частина енергії локалізована в хімічних зв'яязках глікогену, залишається невикористаною (в хімічних зв'язках молочної кислоти). В результаті діяльності гліколізу супрводжується великою втратою глікогену, запаси якого навіть в м'язах тренованого спортсмена невеликі. Як вже вказувалось вище, помітне зниження концентрації вихідного субстрату гліколізу викликає негативну дію на його швидкість.

Таким чином, вплив молочної кислоти на працездатність здійснюється як безпосередньо в самих працюючих м'язах, так і через дію на іншиі органи і тканини, в першу чергу на ЦНС. Дія молочної кислоти на ЦНС відбувається, в основному, через потік нервових імпульсів, що поступають на ЦНС від хеморецепторів. Під дією цих імпульсів в ЦНС розгортаються зміни, аналогічні змінам, які описані у випадку вправ максимальної зони потужності.

Вплив на працездатність змін, пов'язаних з гліколізом, доповнюється і посилюється змінами, пов'язанимии з діяльністю креатинфосфатного і аеробного механізму перетворення енергії, змінами в гормональній діяльності,в білковому обміні, з діяльністю ЦНС по формуванню рухових імпульсів і переробці імпульсів з пропріорецепторів і ін. Але за думкою більшості спеціалістів вирішальне значення у розвитку втоми при роботі субмаксимальної зони потужності належить змінам, які зв'язані з активністю гліколізу - лактатного анаеробного механізму перетворення енергії.

Втома при вправах зони великої і

помірної потужності

 

 

Причини втоми при довготривалій м'язовій роботі (вправи помірної потужності) ще більш різноманітні. До них відносяться зміни, зв'язані з енергетичним і білковим обміном, гормональною діяльністю, воднево-солевим обміном. Енергетичне забезпечення тривалої роботи помірної інтенсивності відбувається переважно за рахунок аеробного механізму перетворення енергії.

Роль анаеробних процесів обмежується їх участю в енергозабезпеченні початкових етапів роботи, різних ривків, спуртів і т.п. Така робота, як правило, характеризується великою сумарною тратою енергії. В якості енергетичних субстратів використовуються як вуглеводневі ресурси організму (глікоген м'язів і печінки), так і ліпіди. Для мобілізаціі енергетичних ресурсів організму велике значення має гормональна діяльність, зокрема, гормони адреналін, глюкагон. Під дією цих гормонів в печінці відбувається розщеплення глікогену до глюкози, яка поступає в кров і використовується потім м'язами та іншими органами і тканинами в якості енергетичного субстрату. В результаті мобілізаціі жирів із жирових депо в кров поступають жирні кислоти, які також використовуються різними тканинами в якості джерела енергіі. При цьому гормональна дія на енергетичне депо повинна зберігатися протягом всієі роботи. Оскільки гормони- речовини, що існують недовго, посилене продукування іх повинно мати місце протягом всієі роботи. Зниження продукціі гормонів приводить до зниження можливостей організму що до мобілізаціі енергетичних субстратів і, відповідно, до зниження працездатності. Не слід забувати також, що гормони, зокрема, адреналін, стимулюють активність багатьох ферментів, які беруть участь в забезпеченні м' язовоі роботи.

Велике значення для м'язовоі діяльності має і гормон інсулін, який підвищує проникливість клітинноі оболонки для глюкози і полегшує іі проходження в середину м'язових волокон.

Хоч загальні запаси енергетичних субстратів в організмі досить великі, запаси вуглеводів не є значними. По мірі витрати глікогену печінки швидкість його розщеплення все більше і більше знижується. Знижується і концентрація глюкози в крові, яка при тривалій м'язовій роботі може впасти нижче норми

(80-100 мг/%). Оскільки для мозку і деяких інших тканин глюкоза, по-суті,є єдиним енергетичним субстратом. То це може призвести до значного спаду працездатності. Саме тому на довгих дистанціях лижних і велосипедних гонок, марафонського бігу організовуються харчові пункти, де учасникам пропонуються напитки, що містять легкозасвоюванні вуглеводи.

Суттєвий вплив на працездатність при довготривалій роботі можуть мати зміни в білковому обміні. Розклад між розпадом і синтезом білків, про який ми говорили в попередньому розділі, буває особливо замітним при довготривалій роботі. З однієі сторони, це призводить до зниження вмісту важливих у забезпеченні роботи білків (структурних, білків-ферментів), з іншоі - до нагромадження в організмі продуктів білкового метаболізму (речовини, аміаку, сечовоі кислоти та інших), які впливають на нього несприятливо. Ці зміни особливо помітно виражаються на енергетичному обміні, знижуючи продукцію енергіі за рахунок аеробного процесу, зокрема, шляхом порушеня спряження окислення з фосфорилюванням (тобто спряженості переносу електронів і протонів по дихальному ланцюгу з ресинтезом АТФ), що, в свою

чергу, провокує ще більш виражені зміни в білковому обміні. Всі приведені зміни характерні як для м'язів, так і для тканин мозку.

До числа факторів, що викликають зниження працездатності при довготривалій роботі, відноситься також нагромадження в організмі проміжних продуктів ліпідного обміну: ацетооцтовоі, -оксимасляноі кислот, ацетону. Якщо ацетооцтова кислота являється нормальним продуктом ліпідного обміну і "охоче' використовується м'язами і іншими тканинами в якості джерела енергіі, то -оксимасляну кислоту і ацетон можна розглядати як ре зультат порушення ліпідного обміну, і іх дію на організм не можна віднести до сприятливоі.

Довготривалі фізичні вправи супроводжуються помітними втратамиводи і мінеральних речовин. Так, втрата води в лижників, велосипедистів, бігунів на довгі дистанціі може досягнути 3-х і більше літрів. Вода являється внутрішнім середовищем органіщму, у водному середовищі відбуваються всі хімічні реакціі, що лежать в основі житєдіяльності. Циркулююча в складі крові вода виконує транспортну функцію, розносячи пожині речовини, вилучаючи продукти розпаду. Значна кількість води знаходиться у складі всіх клітинних структур. Тому втрата води дуже негативно відбивається стані організму, на протіканні в ньому різних хімічних реакцій. Ще більше чутливий організм до втрати мінеральних речовин. Функція мінеральних речовин, які знаходяться в організмі у вигляді солей, іонів дуже різноманітна. Вони приймають участь у виникненні і проведенні збудження, ви-

конують роль активаторів або інгібіторів ферментів, входять в склад деяких ферментів. Так,наприклад, свою АТФ-азну активністть (здатність розщеплювати АТФ із звільненням енергіі, що йде на забезпечення роботи) скорочувальний білок міозин здатний проявляти тільки в присутності іонів Са. Іони Nа, К мають безпосчереднє відношення до виникнення в м'язовому во-

локні потенціалу діі. Тому втрата мінеральних речовин, іх перерозподіл в організмі, що виникає при довготривалій роботі, помітно відбиваються на його стані.

До числа вказаних фвкторів втоми при довготривалій роботі слід віднести також зміни в діяльності серцево-судинноі і дихальноі систем, зміни в регуляціі іх діяльності. Причиною цих змін являються зсуви в самих цих органах, в дихальних м'язах, периферичних кровоносних судинах, у відповідних центрах ЦНС. Ряд біохімічних змін відбувається в синапсах, що призводить до порушення провідності ними нервових імпульсів. При виконанні вправ, що відносяться до зони великоі потужності, в організмі відбуваються зміни, характерні як для вправ субмаксимальноі, так і помірної потужності, але вони менше виражені. При такій роботі втома визначається не стільки глибиною цих зсувів, скільки їх багатогранністю.

Таким чином, біохімічні хміни, що виникають в організмі при м'язовій роботі і призводять в кінцевоому результаті до зниження працездатності, відрізняються великою багатогранністю. Характер і глибина цих змін залежить від особливостей роботи, в першу чергу від її потужності і тривалості. Сучасний

рівень знань не дозволяє в кожному конкретному випадку виділити зміни якого-небудь одного параметру як головну причину втоми і тому необхідно розглядати як результат комплексноі дії всіх змін що відбуваються при роботі.

Треба підкреслити, що першопричиною більшості змін, що відбувабюься при роботі біохімічного характеру як на периферії, так і в ЦНС, являються зміни в енергетичному обміні, що визначаються з однієї сторони, особливостями роботи, з другої - можливостями механізмів перетворення енергії. Саме дефіцит АТФ являється однією з головних причин нагромадження в організмі багатьох метаболітів, порушення синтезу білку та інших змін.




Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 49 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав