Читайте также:
|
Умови праці - це сукупність факторів виробничої обстановки, що впливають на працездатністъ i здоров'я людини в процесі праці. Охорона праці розглядає лише виробничі умови праці. Виробничі умови праці поділяються на наступні групи: загальні, технічні, умови безпеки, санітарно-гігієнічні, психофізіологічні, естетичні.
Загальні умови праці характеризуються режимом праці й відпочинку, станом виробничих і побутових приміщень, організацією й оснащенням робочих місць та зон відпочинку, забезпеченням харчуванням, спецодягом та спецвзуттям. Технічні умови праці визначаються техічним piвнем i станом засoбiв праці та досконалістю технологічних процесів. Найважливіші показники технічних умов праці - рівень механізації, автоматизації, комп'ютеризації виробництва, частка ручної праці.
Умови безпеки визначаються ступенем безпеки виробничого устаткування, обладнання та виробничих процесів, їхньою відповідністю вимогам безпеки. Основні показники умов безпеки - рівень аварійності, piвні нещасних випадків i професійних захворювань.
Санітарно-гігієнічні умови праці характеризуються станом повiтряного середовища робочої зони, рівнями шуму, вібрації, випромінювань, освітленістю, благоустроєм i утриманням території, лікувально-профілактичним обслуговуванням тощо. Показниками тут слугують стан здоров'я працюючих, самопочуття, працездатність, продуктивність праці, рівень виробничо-обумовлених захворювань.
Психофізіологічні умови праці визначаються ступенем важкості й напруженості виконуваної роботи, який залежить від рівня фізичних, фізіологічних i нервово-психічних навантажень організму людини.
Естетичні умови праці включають оформлення та інтер'єр приміщень, форми й колір обладнання, принадність i зручність робочого одягу, використання функціональної музики, влаштування куточків живої природи та iнших заходів, що створюють бадьорий настрій.[25]
Під час виконання технологічного процесу за допомогою тих або інших засобів праці можливий контакт працівника з небезпечною зоною, тобто виникає небезпека миттєвого пошкодження організму. Ці можливості обладнання або технологічних процесів називають виробничими небезпеками.
Умови праці на виробництві характеризуються не тільки трудовим процесом, але й навколишньою санітарно-гігієнічною обстановкою. Якщо під час виконання трудового процесу навантаження припадає, головним чином, на м'язову й нервову системи, то навколишня обстановка (температура, вологість, швидкість руху повітря, його забрудненість пилом та газами, випромінювання, шум, вібрації, недостатнє освітлення та ін.) викликає зміни у функціонуванні органів дихання, кровообігу, зору, слуху людини. Кожний з цих факторів, а тим більш у сукупності, за несприятливих умов здійснює шкідливий вплив на організм людини, тому ix називають виробничими шкідливостями.
Небезпечні i шкідливі виробничі фактори (НіШВФ) на підприємстві можна поділити на:
- фізичні (травмонебезпечні): рухомі машини й механізми; відкриті pyxoмi елементи устаткування; гocтpi кромки та нерівності на устаткуванні, інструменті, заготовках; конструкції, що руйнуються; підвищена напруга поверхні устаткування, матеріалів; підвищена напруга в електричному колі, замкнення якого може здійснитись через тіло людини; предмети, що падають; розташування робочого місця на висоті; їдкі розчини кислот та лугів, підвищений або понижений рівень температури, вологocтi, швидкості руху повітря, барометричного тиску; підвищений рівень шуму, вібрації, ультра- та інфразвуку; іонізуючих, електромагнітних, лазерних, інфрачервоних, ультрафіолетових випромінювань; недостатня освітленість, запиленість повітря або нераціональне освітлення робочої зони; підвищений рівень статичної електрики
хімічні: хімічні речовини – гази, пари, аерозолі, рідини. що можуть потрапляти в організм через органи дихання, травлення, шкіру, сльозові оболонки i справляти загальнотоксичну, задушливу, подразнюючу, канцерогенну, мутагенну, сенсибілізуючу дії, впливати на репродуктивну функцію людини;
- біологічні: а) патогенні мікроорганізми - бактерії, віруси, грибки, простіші та ін; б) макроорганізми;
- психофізіологічні: а) фізичні (статичні й динамічні) перевантаження організму (піднімання й перенесения важких предметів; незручне положення тіла; тривалий тиск на шкіру, суглоби, кістки, м’язи); б) фізіологічні перевантаження (органів кровообігу, дихання, голосових зв'язок та ін.); в) нервово-психічні перевантаження (розумова перенапруга, емоційні перевантаження, перенапруга аналізаторів - органів зору, слуху; монотонність праці); г) гіподинамія (недостатня рухова активність); д) стан невагомості.
Повітря в ткацьких та в'язальних цехах має підвищену температуру та вологість. Висока температура обумовлена великою кількістю тепла, що виділяється внаслідок тертя частин обладнання, що швидко рухаються. При терті металічних деталей машин матерією утворюється статична електроенергія, яка викликає зарядженість волокон матеріалу, що обробляється; в результаті ці волокна відштовхуються один від одного, що ускладнює технологічний процес. Висока відносна водогість повітря усуває електризацію волокон. Тому у ткацьких та в'язальних цехах штучно (з допомогою вентиляційно-зволожуючих пристроїв) створюють підвищену вологість повітря.
З метою підвищення відносної вологості та пониження температури повітря у в'язальних цехах застосовують вентиляційно-зволожуючі установки. Повітря, що надходить в камеру установки проходить через водну завісу з дрібних краплинок води, яка розпиляється форсунками. Вода, що випаровується підвищує вологість повітря, але одночасно знижує його температуру, а також очищує від пилу. Літом вентиляційно-зволожуючі установки працюють на зовнішньому повітрі, а зимою використовується часткова рециркуляція повітря приміщення.
Для підтримання у в'язальних цехах встановлених нормативів температурно-вологого режиму в літній період велике значення має розпилення у водяних форсунках і зволожуючих камерах води температурою 8-9 ˚С.
Значна тепловіддача спостерігається у фарбувально-обробних цехах. До джерел виділення тепла відносяться формувальні та сушильні машини. Дія високої температури повітря при високій відносній вологості може негативно впливати на стан здоров'я людини. Насамперед, ці фактори викликають напруження тарморегуляції організму. Для попередження даного негативного впливу на працівників здійснюється постійний санітарний контроль за мікрокліматом у в'язальних цехах та проводяться оздоровчі заходи.
Крім мікрокліматичних умов, на працівників у в'язальних цехах впливають інтенсивний високочастотний шум.
Основним джерелом виробничого шуму у в'язальних цехах є бойові механізми верстатів та інших технологічних частин обладнання, що задіяне у процесі. Шум виникає і при роботі вентиляторів та внутрішньо-цехового транспорту, конвеєру, підйомників.
Шум представляє собою невпорядковане сполучення звуків різної частоти і сили. Допустимий рівень шуму на в'язальному виробництві складає 75-80 Дб. Шум високої частоти може викликати негативний вплив на організм людини, його нервову систему (виникають головні болі, запаморочення, шум і дзвін у вухах, неврози) та функцію органів слуху (знижується слухове сприйняття внаслідок стомлення слуху).
Для послаблення виробничого шуму необхідно правильно експлуатувати і своєчасно ремонтувати обладнання (наладка станків, заміна зношених деталей, правильна змазка). Важливе значення має також заміна металічних деталей пластмасовими й капроновими. Крім того, працівникам необхідно видавати засоби індивідуального захисту від шуму.
Санітарними нормами передбачені гранично допустимі концентрації шкідливих газів та пилу у повітрі робочої зони виробничого приміщення. Процес обробки бавовняного волокна супроводжується утворенням пилу, який складається в основному з органічних часток-бавовняних волоконець та їх обривків, а також рослинних домішок: частин листка, стебла та ін. Крім оргінічних частинок можуть бути і мінеральні домішки, які забруднюють бавовну – земля, пісок. Виробничий пил виявляє негативну дію на організм працівників, головним чином на органи дихання. Волокнистий текстильний пил може викликати запалення слизової оболонки очей. Запиленість повітря може сприяти виникненню гнійничкових захворювань шкіри, так як закупорюються вивідні потоки сальних і потових залоз, порушується функція потовиділення.
Бавовняний пил може також негативно впливати на шлунково-кишковий тракт (слизову оболнку шлунку), сприяючи тим самим його захворюванню.
Велике значення має раціональне освітленя. При розробці галузевих норм освітлення враховуються вимоги до освітлення основних робочих поверхонь. Велика кількість обладнання у текстильному виробництві мають декілька робочих поверхонь; освітленість нормується для тих, де обслуговування пов'язане з найбільшим напруженням зору.
На ПАТ «Україна» заміри по основним метеорологічним показникам проводяться 1 раз на рік санепідемстанцією. Можуть бути проведені додаткові перевірки за ініціативою керівника фабрики. Під час перевірки контролюються такі показники: температура повітря, відносна вологість повітря, концентрація пилу та деяких інших речовин (формальдегід, фенол, гідроксид натрію), щум, тиск, швидкість руху повітря, освітленість.
Всі перераховані показники відповідають встановленим вимогам та не перевищують норми.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 131 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |