Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Повітря

Читайте также:
  1. Абсорбційне очищення атмосферного повітря від шкідливих газів
  2. Адсорбційне очищення атмосферного повітря від шкідливих газів
  3. Адсорбційно-абсорбційне очищення атмосферного повітря від парів формальдегіду
  4. Балон стисненого повітря.
  5. Горіння – це хімічна реакція сполучення горючої речовини з повітрям, яка супроводжується виділенням надмірного тепла та інших газоподібних продуктів, небезпечних для життя людини.
  6. Для охолодження застосовують штучно – та природно охолоджене повітря.
  7. Електричні принципи видалення пилу з повітряного потоку
  8. Забруднення повітря у приміщеннях тютюновим димом.
  9. Загартовування повітрям
  10. Здійснення контролю за станом поверхневих і підземних вод й атмосферного повітря.

 

Подготовил О.А.Соколова

 

 


Вариант-1 (А,Б,В,Г,М,П,Ф,Ч,Я)

1. Какие из перечисленных приемов защиты соответствуют принципу слабого звена:

а) санитарно-защитные зоны;

б) использование негорючих растворителей;

в) противопожарные разрывы между зданиями;

г) предохранительные клапаны;

д) обеспечение средствами индивидуальной защиты.

2. Выделение 4 групп опасностей – природных, техногенных, антропогенных, социально-политических, - основано на классификации опасностей по следующему признаку:

а) по происхождению;

б) характеру воздействия на человека;

в) вызываемым последствиям;

г) локализации опасностей.

3. Количественную оценку опасности, определяемую как частоту или вероятность возникновения одного события при наступлении другого, принято называть:

а) ущерб здоровью;

б) причина опасности;

в) риск;

г) потенциальная опасность.

4. Какой из факторов здоровья, согласно данным ВОЗ, имеет наиболее удельный вес:

а) образ жизни;

б) наследственность;

в) качество медико-санитарной помощи;

г) состояние среды обитания;

5. Принцип нормирования опасности, предусматривающим возможность одновременного действия факторов среды как положительных, так и отрицательных, называется:

а) гарантийность;

б) дифференцированность;

в) комплексность;

г) динамичность;

д) социально-биологическая сбалансированность.

6. При какой концентрации алкоголя в крови (в промилле – 1 грамм спирта на 1 кг веса крови) нарушается координация мелких точных движений, в связи, с чем недопустимо вождение автотранспорта:

а) менее 0,2;

б) 0,2-0,3;

в) 0,3-0,4;

г) 0,5-0,9;

д) 1-1,9.

7. Скользящее смещение вниз по уклону под действием сил тяжести масс грунта, формирующих склоны холмов, гор, речные, озерные и морские террасы, принято называть:

а) оползень;

б) обвал;

г) лавина;

д) сель.

8. Шторм вызывает небольшие повреждения, ветер срывает дымовые колпаки и черепицу, очень трудно, почти не возможно идти против ветра. При шторме скорость ветра достигает:

а)3,4-5,4 м/с;

б) 8,0-13,8 м/с;

в) 13,9-17,1 м/с;

г) 20,8-24,4 м/с;

д) 24,5-28,4 м/с.

9. Уменьшение концентрированности и объема внимания, снижение силы наблюдения, увеличение отвлекаемости и уменьшение объема памяти, являются признаками стресса:

а) когнитивными,

б) эмоциональными;

в) поведенческими;

г) физическими.

10. Пороговая величина неотпускающего тока, когда из-за судорожного сокращения мышц человека не может разжать руку самостоятельно, составляет для переменного тока:

а) 0,6-1,5 мА;

б) 10-15 мА;

в) 100мА;

г) 300мА.

11. Освещение, обеспечивающее нормальную работу людей и движение транспорта, называют:

а) рабочим;

б) дежурным;

в) аварийным.

12. Утомляемость, мышечное напряжение, частые головные боли, перебои в работе сердца, являются симптомами стресса:

а) психическими;

б) физическими;

в) поведенческими;

г) эмоциональными.

13. По данным ВОЗ, фактор, с которым связано 80% всех инфекционных заболеваний, - это:

а) воздух;

б) вода;

в) почва;

г) продукты питания

14. Выделение локальных, местных, территориальных, региональных, федеральных, трансграничных чрезвычайных ситуаций производится по следующему принципу:

а) по причине возникновения;

б) природе возникновения;

в) скорости развития;

г) масштабам распространения последствий;

д) возможности предотвращения ЧС;

15. Зону заражения сильнодействующими химическими веществами следует покидать, двигаясь:

а) по ветру;

б) против ветра;

в) перпендикулярно направлению ветра;

г) не имеет значения.

 

менее 6 правильных ответов – оценка «2»

6-8 правильных ответов – оценка «3»

9-12 правильных ответов – оценка «4»

13-15 правильных ответов – оценка «5»


Вариант -2 (Д,Е,Ж,З,Н,Р,Х,Ш,Щ)

1.Разработка мероприятий по обеспечению безопасности, основанных на принципе……………, предполагает, что при исключении одного или нескольких компонентов система, приводящая к опасному результату, разрушается:

а) системности,

б) планирования;

в) деструкции;

г) прочности,

д) слабого звена.

2.Состояние деятельности, при котором с определенной вероятностью исключено нанесение ущерба жизни, здоровью человека, либо его имуществу, принято называть:

а) безопасностью,

б) опасностью,

в) риском;

г) болезнью.

3.Методический подход к определению риска, основанный на построении моделей воздействия вредных факторов на отдельного человека, социальные, профессиональные группы и т.п. называется:

а) инженерный;

б) модельный:

в) экспертный;

г) социологический.

Загрузка...

4.Активный способ психологической разрядки при стрессовой ситуации заключается:

а) двигательной активности;

б) в возможности выговориться;

в) участии в драке;

г) посещение психотерапевта.

5.Эргономический подход, описывающий зависимость эффективности деятельности от психического состояния человека, предполагает, что максимальная эффективность деятельности возможна только:

а) при высоком уровне психического напряжения;

б) среднем уровне психического напряжения;

в) низком уровне психического напряжения.

6.Землятресение, при котором, возникают повреждения, трещины в каменных зданиях и сооружениях, обрывы линий электропередачи, но сохраняются деревянные и антисейсмические постройки, принято называть:

а) умеренным;

б) довольно сильным;

в) очень сильным;

г) разрушительным;

д) катастрофическим.

7.Наводнение, возникающее в результате выпадения обильных осадков, называют:

а) половодье;

б) паводок;

в) сель;

г) нагонное наводнение;

д) цунами.

 

8.Пастеризация жидкостей называется:

а) многократное доведение до точки кипения;

б) однократное доведение до точки кипения;

в) нагревание до 60 С в течение 30 мин;

г) длительное кипение.

9.Ультразвуком называют область звуковых колебаний:

а) менее 20 Гц;

б) от 20 до 8000 Гц;

в) свыше 8000 Гц;

г) свыше 20000 Гц.

10.Наиболее весомым естественным источником радиации является:

а) Солнце;

б) космические лучи;

в) радиоизотопы воды и пищи;

г) газ радон.

11.Вещества и предметы искусственного происхождения, которые вредят естественной среде обитания и человеку, называют:

а) мутагены;

б) токсиканты;

в) тератогены;

г) ксенобиотики.

12.Обстановка, возникающая в природе или в процессе деятельности человека, при которой психофизиологические параметры могут превысить пределы компенсации организма, что приводит к нарушению безопасности жизнедеятельности, называется:

а) неожиданной;

б) опасной;

в) экстремальной;

г) чрезвычайной;

13.ЧС, возникшая вследствие выброса пестицидов при аварии на химическом заводе, относится к группе:

а) техногенных ЧС;

б) природных ЧС;

в) экологических бедствий;

г) биологических ЧС.

14.Способность возбудителей инфекционных заболеваний передаваться от человека к человеку, от животного к человеку, называется:

а) эпидемичность;

б) инкубацией;

в) контагиозностью.

15.Какой из перечисленных видов работ в зоне ЧС, согласно классификации на спасательные и другие неотложные виды работ, относится к другим неотложным:

а) разведка маршрутов движения;

б) розыск пораженных;

в) оказание первой медицинской помощи;

г) устройство проездов в завалах;

д) дегазация, дезактивация, дезинфекция территории.

 

 

менее 6 правильных ответов – оценка «2»

6-8 правильных ответов – оценка «3»

9-12 правильных ответов – оценка «4»

13-15 правильных ответов – оценка «5»


 

Вариант-3 (И,К,Л,О,С,Т,У,Ц,Э,Ю)

1. Под ………….. понимается процесс обнаружения и установления количественных, временных, пространственных и иных характеристик, необходимых и достаточных для разработки профилактических и оперативных мероприятий, направленных на обеспечение жизнедеятельности:

а) вероятностью,

б) идентификацией,

в) причиной,

г) следствием.

2. Из перечисленных ниже принципов безопасности к управленческим относятся:

а) замена оператора;

б) подбор кадров;

в) эргономичность;

г) плавность;

д) экранирование;

е) герметизация.

3. Пространство, в котором постоянно существуют или периодически возникают опасности, принято называть:

а) литосфера;

б) биосфера;

г) гомосфера;

д) ноксосфера;

е) гемисфера.

4. Какова величина болевого порога при раздражении кожи теплом. Человек чувствует боль, когда кожа нагревается:

а) до 30 С;

б) 45 С;

в) 60 С;

г) 75 С;

д) 90 С.

5. Открытое недоверие, постоянное навязывание своей точки зрения, неискренность в суждениях, перебивание собеседника, устойчивое нежелание признавать свои ошибки и чью-то правоту служат проявлениями:

а) конфликтогенного поведения;

б) конструктивного поведения;

в) профессионального поведения.

6. Признаком лавиноопасной ситуации является:

а) крутизна склона в 30-40 С;

б) обильный снегопад;

г) резкое изменение температуры воздуха;

д) отсутствие леса на склоне;

е) все вышеперечисленное.

7. Область пониженного давления в атмосфере с минимумом в центре, отличающаяся сырой, пасмурной погодой, с сильными ветрами, называют:

а) циклоном;

б) антициклоном,

в) ураганом,

г) смерчем;

8. Каким образом возбудители болезней могут попадать в организм человека:

а) с вдыхаемым воздухом,

б) с пищей и водой;

в) через кожу и слизистые;

г) через укусы насекомых и клещей;

д) всеми перечисленными способами.

9. Возбуждение живых тканей организма проходящим через него электрическим током, сопровождающееся судорожным сокращением мышц, потерей сознания, нарушением сердечной деятельности или дыхания называют:

а) электрическим ударом 1 степени;

б) электрическим ударом 2 степени;

в) электрическим ударом 3 степени;

г) электрическим ударом 4 степени.

10. Электромагнитные излучения в диапазоне длин волн от 10-6 до 10-8 называются:

а) статистические электромагнитные поля;

б) длинные радиоволны;

в) короткие радиоволны;

г) видимые оптические волны;

д) ультрафиолетовые оптические волны;

е) гамма-излучение.

11. Наибольшей проникающей способностью характеризуется:

а) А-излучение;

б) Б-излучение;

в) В-излучение.

12. Состояние экосистемы, при котором скорость восстановительных процессов выше или равна темпу нарушений, биологическая продуктивность выше естественной, биомасса начинает снижаться, называют:

а) естественным состоянием;

б) равновесным состоянием;

в) кризисным состоянием;

г) критическим состоянием;

д) катастрофическим состоянием.

13. Ядохимикаты, предназначенные для уничтожения грибов вызывающих болезни человека и животных, разрушающие древесные конструкции и повреждающих материальные ценности, называются:

а) пестициды;

б) инсектициды;

в) дефолианты;

г) детергенты.

14. Неожиданная, внезапно возникшая обстановка на определенной территории или объекте экономики в результате аварии, катастрофы, опасного явления или стихийного бедствия, которые могут привести к человеческим жертвам, ущербу здоровья людей или окружающей среде, материальным потерям и нарушению условий жизнедеятельности людей, называется:

а) неожиданной;

б) опасной;

в) экстремальной;

г) чрезвычайной.

15. Полная изоляция очага заражения опасными инфекциями, организация постоянного медицинского наблюдения и специального снабжения называется:

а) обсервация;

б) карантинный режим;

в) эпидемия.

менее 6 правильных ответов – оценка «2»

6-8 правильных ответов – оценка «3»

9-12 правильных ответов – оценка «4»

13-15 правильных ответов – оценка «5»

Повітря

Повітряне середовище, у якому відбувається діяльність людини, характеризується фізичними параметрами, хімічним складом, іонним складом та іншими показниками /

Фізичні параметри повітря: температура, відносна вологість, швидкість, барометричний тиск. Перші три параметри визначають процес терморегуляції організму, тобто підтримку температури тіла в межах 36-37°С. Ця температура забезпечує рівновагу між кількістю тепла, що безупинно утворюється в організмі в процесі обміну речовин, і надлишками тепла, яке безупинно віддається в навколишнє середовище, тобто підтримує тепловий баланс організму людини.

Терморегуляція– фізіологічний процес, контрольований центральною нервовою системою. Розрізняють хімічну і фізичну терморегуляцію.

Основне значення має фізична терморегуляція, за допомогою якої здійснюється віддача тепла організмом у навколишнє середовище. Цей процес може відбуватися трьома шляхами:

1. У вигляді інфрачервоних променів, випромінюваних поверхністю тіла в напрямку навколишніх предметів з більш низькою температурою (радіація); таким чином втрачається 45% усієї теплової енергії, виробленої організмом.

2. Нагріванням повітря, при цьому втрачається 30% тепла.

3. Випаровуванням поту втрачається 13% тепла через органи дихання і близько 5% тепла витрачається на нагрівання прийнятої їжі, води і вдихуваного повітря.

Хімічний склад. Чисте повітря має наступний хімічний склад у % за об’ємом: азот 78,08; кисень 20,94; аргон, неон та інші інертні гази 0,94; вуглекислий газ 0,03; інші гази 0,01. У повітрі можуть знаходитися шкідливі речовини різного походження у вигляді газів, пару, аерозолей, у тому числі радіоактивні.

ГДК – це такий вміст шкідливої речовини в навколишньому середовищі, який при постійному контакті або при дії за визначений проміжок часу практично не впливає на здоров’я людини і не викликає несприятливих наслідків у його потомстві.

У зв’язку з тим, що мікроклімат може істотно впливати на самопочуття і працездатність людини, необхідний постійний контроль його параметрів. Для вимірювання температури повітря найчастіше застосовують ртутні термометри; відносну вологість вимірюють психрометрами, гігрометрами; швидкість повітря – анемометрами і кататермометрами; інтенсивність теплових випромінювань – актинометрами. Безперервний контроль і запис параметрів мікроклімату в часі здійснюють за допомогою термографів, барографів, гігрографів або електронних психрометрів.

Для санітарно-хімічного аналізу повітря на вміст шкідливих домішок застосовують лабораторні, експресні й автоматичні методи контролю. Вони ґрунтуються на хімічних, фізичних, фізико-хімічних і біохімічних процесах уловлювання й аналізу забруднень повітря.

Лабораторні методи (фотометричні, хроматографічні, спектро­скопічні та інші) забезпечують високу точність, але не завжди досить оперативно.

Експресні методи прості й оперативні. Наприклад, метод, при застосуванні якого використовується газоаналізатор з індикаторними трубками УГ-2.

Автоматичні методи (механічні, акустичні, магнітні, теплові, оптичні) дозволяють швидко і точно одержати інформацію, а прилади, налаштовані на визначений рівень загазованості повітря (газосигналізатори), при перевищенні цього рівня через систему автоматики подають сигнал на пульт керування.

 

 

Вода

На Землі близько 70% поверхні планети вкрито морями й океанами, але ця вода – солона. Всі основні наземні екосистеми, включаючи і людську, залежать від наявності прісної води, що містить менше 0,01% солей. Її небагато – менше 1% усього світового запасу води, причому зростаюче людство витрачає і забруднює це багатство.

Вода бере активну участь у фізіологічних процесах організму. Вона є універсальним розчинником газоподібних, рідких і твердих речовин, а також бере участь у процесах окислювання, проміжного обміну, травлення. Розчинені у воді мінеральні солі впливають на підтримку найважливіших біологічних констант організму – осмотичного тиску, кислотно-лужного балансу. Вона є учасником процесів гідролізу жирів, вуглеводів, гідролітичного й окисного дезамінування амінокислот та інших реакцій проміжного обміну. Вода забезпечує тургор шкіри і тканин організму.

Добовий баланс води в організмі людини становить близько 2,5 л. Кількість споживаної води залежить від кліматичних умов, мікроклімату та інтенсивності виконуваної роботи.

Втрата води в кількості 10% від маси тіла призводить до порушення обміну речовин, втрата 15-20% смертельна при температурі повітря 30°С, а втрата 25% абсолютно смертельна.

Гігієнічне значення води велике. Вона використовується для підтримки в належному санітарному стані тіла людини, предметів побуту, житла та ін., впливає на кліматичні умови, умови відпочинку населення, на рівень культури і побуту.

На початку двадцятого сторіччя витрати води в містах становила від 55 до 135л на одну людину на добу. Для пиття, приготування їжі, умивання і миття посуду використовувалося 20-30л води, для сантехнічних потреб 7-10л, на кожну ванну – 350 л, на кожен душ – 20-30 л, для поливання садів, вулиць і дворів – 1,5л на кожен квадратний метр, для ручної пожежної труби – 300-400л за хвилину дії. Нормою споживання води на початку століття вважалося 100л води на людину на добу, але якщо витрати води не контролювалися водомірами, вони могли зрости і до 200л.

Тривале споживання маломінералізованої води (0,8 г/л сухого залишку) порушує водно-сольовий баланс організму, в основі якого лежить підвищення виходу натрію в кров і перерозподіл води між позаклітинною і внутрішньоклітинною рідинами.

На земній кулі відзначені зони, де сечокам’яна хвороба має характер ендемії – райони Середземномор’я, Індії, Китаю, Середньої Азії, Закавказзя, Закарпаття. Причиною цього є підвищена жорсткість води, зумовлена високим сумарним вмістом кальцію і магнію.

Причиною іншої ендемічної патології – флюорозу – є тривале вживання води, що містить фтор у концентрації понад 1,5 мг/л. Флюороз характеризується своєрідної крапчастістю і буруватим фарбуванням зубної емалі. При тривалому (протягом 10-20 років) споживанні води з концентрацією фтору 10 мг/л і вище можуть спостерігатися зміни у кістково-суглобному апараті: остеосклероз, кісткові відкладення на ребрах, деформація скелета. При тривалому вживанні води, бідної солями фтору (0,5 мг/л і менше), ураження населення карієсом зубів досягає 50% і більше.

За даними ВОЗ, 80% всіх інфекційних хвороб у світі пов’язано з незадовільною якістю води або порушенням санітарно-гігієнічних норм. Інфекційні захворювання водної етіології реєструються переважно в країнах з низьким санітарним рівнем життя. На сьогодні третина населення земної кулі – близько 2 млрд. – позбавлена можливості споживати в достатній кількості чисту прісну воду. 61% сільських жителів країн, що розвиваються, не можуть користуватися безпечною, в епідеміологічному відношенні, водою і лише 13% з них забезпечені каналізацією.

Фізичні показники характеризуються як загальносанітарні і можуть бути наступними.

Зважені речовини утримуються в природних і стічних водах. Вони можуть бути мінерального й органічного походження. Ці речовини характеризують наявність у воді частинок піску, глини, мулу, планктону та ін. Залежно від розмірів окремих частинок і їхньої щільності зважені речовини можуть випадати у вигляді осаду, спливати на поверхню води або залишатися в зваженому стані.

Колірність води зумовлена присутністю у воді гумусових і дубильних речовин, жирів, органічних кислот та інших органічних сполук. Визначення колірності визначається колориметричним методом і виражається в градусах.

Запах і смак води зумовлені розчиненими солями, газами, органічними сполуками, що утворюються в процесі життєдіяльності водних організмів. Відповідно до походження запахів їх поділяють на природні і штучні. Визначення запаху і смаку визначається органолептично.

Хімічні показники умовно поділяють на п’ять груп: головні іони, розчинені гази, біогенні речовини, мікроелементи, органічні речовини. Для визначення цих показників використовуються хімічні методи аналізу.

Біологічні показники якості води головним чином належать до природних вод. Основні з них гідробіонти і гідрофлора. Гідробіонти поділяються на планктон – мешканців, що перебувають у товщі води від дна до поверхні. Гідрофлора водних об’єктів визначається макро- і мікрофітами. До першого належить вища водна рослинність, а до других – водорості.

При відмиранні і розкладанні макрофітів вода збагачується органічними речовинами, погіршуючи органолептичні показники якості води. Мікрофіти не тільки поглинають вуглекислоту, але й продукують кисень.

Бактеріологічні показники якості води характеризують нешкідливість води щодо присутності хвороботворних мікро­організмів.

Важливим бактеріологічним показником є вміст бактерій групи кишкової палички в 1 л води, що визначає величину колі-індексу. Найменший об’єм води (у мл), що припадає на одну кишкову паличку, називається колі-титром.

Визначення санітарно-бактеріологічних показників здійснюється мікробіологічними методами.

Грунт

Ґрунт – це природне утворення, що складається зі зв’язаних між собою обріїв, які формуються внаслідок перетворення поверхневих шарів літосфери під дією води, повітря і живих організмів. Ґрунт складається з твердої, рідкої (ґрунтовий розчин), газоподібної і живої (ґрунтова флора і фауна) частин [106].

Кожен ґрунт включає мінеральні, органічні й органомінеральні комплекси сполук, а також ґрунтові розчини, ґрунтове повітря і ґрунтові мікроорганізми.

Як один з факторів навколишнього середовища ґрунт дуже впливає на здоров’я людей і санітарні умови життя населення. Ґрунтові належить головна роль у кругооьігу речовин у природі, знезаражуванні твердих і рідких відходів. Він впливає на клімат, хімічний склад рослинних продуктів і опосередковано на продукти тваринного походження.

Однією з постійних частин є ґрунтова волога. Гігієнічне значення ґрунтової вологи полягає в тому, що всі хімічні речовини, а також біологічні забруднювачі ґрунту (яйця гельмінтів, найпростіші, бактерії, віруси) можуть мігрувати в ґрунті тільки з ґрунтовою вологою. Крім того, усі хімічні і біохімічні процеси, що протікають у ґрунті, в тому числі процеси самоочищення ґрунту від органічних сполук, здійснюються у водних розчинах.

Іншою постійною частиною ґрунту є повітря. Гігієнічне значення ґрунтового повітря полягає в тому, що відхилення від його природного складу може бути показником забруднення ґрунту. Крім того, із ґрунтовим повітрям можуть пересуватися на великі відстані летючі забруднювачі ґрунту. Кисень ґрунтового повітря забезпечує процеси самоочищення ґрунту від органічних забруднювачів.


Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 19 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2018 год. (0.035 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав