Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Комерційні банки, порядок їх створення.

Читайте также:
  1. E. Порядок защиты курсовой работы.
  2. Gl] Тема 9.Законность и правопорядок. Мировой правопорядок
  3. II. Порядок выполнения
  4. II. Порядок выполнения курсовой работы
  5. II. Порядок выполнения, рецензирования и защиты курсовой работы
  6. III. Организация и порядок прохождения практики
  7. III. Порядок и условия проведения олимпиады
  8. III. ПОРЯДОК ОРГАНИЗАЦИИ И ПРОВЕДЕНИЯ ОБЩЕГО СОБРАНИЯ СОБСТВЕННИКОВ ПОМЕЩЕНИЙ МКД
  9. III. Порядок производства и решения дел
  10. V. Порядок назначения повышенной государственной академической стипендии студентам

Основні засади створення та ліцензування комерційних банків закріплені у Законі України “Про банки і банківську діяльність”, які потім конкретизуються у відповідних нормативно-правових актах Національного банку України. Порядок державної реєстрації банків регламентується Положенням про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень, затвердженим постановою Правління Національного банку України

Розглянемо основні вимоги законодавства до створення банків, їх філій, представництв та відділень. Утворювати банки можуть українські та іноземні юридичні та фізичні особи, крім рад місцевого самоврядування усіх рівнів, їх виконавчих органів, державних підприємств, політичних, профспілкових організацій і об’єднань, партій, громадських фондів. Учасниками банку можуть бути юридичні і фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів. Учасниками банку не можуть бути юридичні особи, в яких банк має істотну участь, об'єднання громадян, релігійні та благодійні організації. Власники істотної участі у банку повинні мати бездоганну ділову репутацію та задовільний фінансовий стан. Вимоги щодо ділової репутації та задовільності фінансового стану засновників і акціонерів (пайовиків), що набувають істотної участі у банку, встановлюються Законом та нормативно-правовими актами НБУ.

Вимоги до назви банку: згідно із Законом України “Про банки і банківську діяльність” слово “банк” та похідні від нього дозволяється використовувати у назві лише тим юридичним особам, які зареєстровані Національним банком України як банк і мають банківську ліцензію. Виняток становлять міжнародні організації, що діють на території України відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та законодавства України. Не дозволяється використовувати для найменування банку назву, яка повторює вже існуючу назву іншого банку або вводить в оману щодо видів діяльності, які здійснює банк. Вживання у найменуванні банку слів “Україна”, “державний”, “центральний”, “національний” та похідних від них можливе лише за згодою Національного банку України. Національний банк України має право відмовити у використанні банком запропонованого найменування за наведених у законі підстав.
Підрозділ банку використовує найменування лише того банку, підрозділом якого він є. До назви структурного підрозділу банку може додаватися найменування місцезнаходження цього підрозділу.

Статут банку складається з урахуванням положень законів, якими встановлені вимоги до статуту певної організаційно-правової форми, а також з урахуванням спеціальних вимог, визначених Законом України “Про банки і банківську діяльність”.

Статутний капітал акціонерного банку може формуватися тільки за рахунок власних коштів акціонерів. Забороняється збільшувати статутний капітал і створювати нові банки за рахунок нерозподілених прибутків.

Частку в статутний капітал можна зробити тільки у національній валюті. Не можна робити внески за рахунок бюджетних коштів, кредитних і заставних коштів. Для формування статутного фонду відкривається тимчасовий рахунок за місцем знаходження акціонерного банку.

Комерційні банки вважаються створеними і одержують статус юридичної особи після реєстрації НБУ. Національний банк України у тижневий термін з дати подання документів для державної реєстрації відкриває тимчасовий рахунок для накопичення підписних внесків засновників та інших учасників банку.
Рішення про державну реєстрацію або про відмову в державній реєстрації банку приймається Національним банком України не пізніше тримісячного строку з моменту подання повного пакета документів. Національний банк України може вимагати від заявника виправлення недоліків у поданих документах. Реєстрація банків здійснюється шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру банків, після чого банк набуває статусу юридичної особи. Національний банк видає банку свідоцтво про його державну реєстрацію за встановленою формою.

НБУ може відмовити у реєстрації комерційного банку:

1. у разі порушення порядку створення банку;

2. невідповідності його статуту та інших установчих документів законодавству;

3. подано неповний пакет документів, необхідних для державної реєстрації банку;

4. незадовільного фінансового стану, або відсутність бездоганної ділової репутації принаймні одного з засновників;

5. у разі професійної непридатності рекомендованого керівництва.

Рішення про відмову в реєстрації комерційного банку може бути оскаржене у судовому порядку.

Про зміни, що вносяться в установчі документи, комерційні банки повинні повідомляти Національному банку і подавати у місячний строк нотаріально засвідчені копії змінених документів. Реєстрація змін і доповнень здійснюється також у місячний строк з моменту одержання заяви та всіх необхідних документів шляхом внесення їх до книги реєстрації банків.

Комерційні банки можуть відкривати на території України і за її межами філії та представництва, які виступають від імені головного банку і не є юридичними особами, але мають свої положення. Філія має свій субкореспондентський рахунок та здійснює банківські операції, передбачені її положенням. Представництво банку фінансується головним банком, від імені якого він виступає, але не має прав виконувати банківські функції.

Комерційний банк має право відкривати філії за умови повної сплати заявленого статутного фонду.

Для відкриття філії чи представництва необхідна письмова згода НБУ. Після одержання письмової згоди до НБУ подаються:

клопотання про реєстрацію філії і економічне обґрунтування доцільності її створення за підписом голови ради, завіреним печаткою банку;

рішення зборів акціонерів банку про створення філії;

положення про філію, затверджене в установленому порядку:

висновок управління Національного банку за місцем знаходження філії комерційного банку про відповідність вимогам приміщення філії банку, про професійну придатність і репутацію керуючого філією банку і головного бухгалтера та забезпеченість кваліфікованими кадрами.

Матеріали для реєстрації філії банку розглядають і дають висновки Головні управління банківського нагляду, банківського обслуговування, валютноекономічне, емісійнокасових операцій, юридичне.

НБУ може відмовити комерційному банку у відкритті філії у разі порушення порядку її створення, невідповідності документів законодавству та статуту банку, незадовільного фінансового стану банку, порушення ним економічних нормативів через професійну непридатність керівника, головного бухгалтера, відсутності належної матеріально-технічної бази.

Правилами Національного банку України встановлені особливості реєстрації банків, їх філій та представництв за участю іноземного капіталу. Іноземні банки можуть утворювати іноземні юридичні і фізичні особи, спільні банки українські і іноземні юридичні і фізичні особи.

Крім тих документів, які повинні подати українські засновники для утворення комерційного банку, іноземні юридичні особи подають:

рішення уповноваженого органу іноземного засновника про створення банку;

письмова згода контрольного органу держави, підданим якої є іноземний учасник, на створення банку. Але згода потрібна, якщо це передбачено законодавством відповідної держави;

копії статутів іноземних засновників, на підставі яких вони діють;

витяг з торговельного (банківського) реєстру держави, де іноземний засновник (учасник) має офіційно зареєстровану контору;

довідку з банківських установ, у яких офіційно відкриті і знаходяться рахунки іноземного засновника;

висновок аудиторської організації, яка за законодавством держави засновника (учасника) має право здійснювати аудиторську діяльність.

Іноземні фізичні особи для створення комерційного банку, філії або представництва подають:

підтвердження першокласного банку про платоспроможність засновника (учасника) банку;

рекомендації не менше двох іноземних юридичних осіб або громадян з відомою платоспроможністю.

Ці документи повинні бути нотаріально завірені за місцем їх видачі та легалізовані (підтверджені) в установленому порядку в консульських установах України. Іноземні засновники подають також завірені переклади на українську мову всіх документів, які викладені іноземною мовою, з доданням оригіналів.

За діяльністю комерційних банків здійснює контроль Головне управління банківського нагляду НБУ, Кримське республіканське та обласні управління НБУ.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к/96–ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр.

2. Закон України "Про банки і банківську діяльність" [Електронний ресурс]: Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 5-6, ст.30 – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page

3. Закон України „Про Національний банк України” [Електронний ресурс]: Відомості Верховної Ради України (ВВР), № 679-ХІV від 20.05.1999р. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T990679.html

4. Банківське право: Підручник.— 3-тє вид. [Текст] / Костютенко О.А. — К.: Видавництво А.С.К., 2003.— 928 с.

5. Банківське право: Навч. посібник [Текст] / Ващенко Ю.В. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 344 с.

6. Банківський нагляд і регулювання: світовий досвід [Текст] / І. І. Д’яконова // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – № 12(78). – С. 84–95.

7. Банківські операції: Підручник. 2-ге вид., і доп. [Текст] / А.М. Морозов, М.І. Савлук та ін. / За ред. д.е.н, проф. А.М.Мороза. – К.: КНЕУ, 2002 – 476 с.

8. Основи безпеки банківської системи України та банківської діяльності: монографія [Текст] / Стрельбицька Л.М., Стрельбицький М.П. — К.: Кондор, 2004. – 600 с.

9. Поняття банківської системи та особливості банківської системи України [Текст] / І. І. Д’яконова // Вісник Сумського державного університету (Серія “Економіка”) – 2008. – № 1. – С. 183–191.

10. Роль Національного банку України в забезпеченні стабільності національної грошової одиниці [Текст] / В. І. Міщенко, В. С. Стельмах // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: зб. наук. праць / Державний вищий навчальний заклад "Українська академія банківської справи Національного банку України". – Суми, 2004. - Т. 9. - C. 130-137.

11. Фінансова стійкість банків як основа ефективного функціонування кредитної системи: монографія [Текст] / О.В. Дзюблюк, Р.В. Михайлюк. – Тернопіль: ТНЕУ, 2009. - 316 с.

12. Фінансове право [Електронний ресурс] / Віхров О.П. ]. – Режим доступу: http://ecolib.com.ua/book.php?book=9

13. Фінансове право України: Підручник [Текст] / Воронова Л.К. – К.: Прецендент; Моя книга, 2006. – 448 с.




Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 45 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав