Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Рясність

Ступінь участі кожного виду в рослинному угрупованні називається рясністю. Вона є одним із характерних показників кількісних відносин між видами у фітоценозі.

У найбільш загальному розумінні, рясність виду - це ознака будови рослинного угруповання, що включає чисельність особин, щільність, простір, який вони займають (за площею і об'ємом), масу органічної речовини, що виробляється (або вагу; "Палевая геоботаника", 1964, т.3; Раменський, 1957). Отже в загальному, рясність може означати усі кількісні співвідношення.

У вузькому розумінні, за визначенням В.М. Понятовської (1964), рясність виду - це лише його кількість у фітоценозі, виражена в абсолютних або відносних величинах. До форм рясності у рослинному угрупованні належить і рясність домінанта, і щільність фітоценозу, під якою розуміють сукупність особин, що населяють певну одиницю площі.

На нашу думку, на структуру й розвиток рослинного угруповання біль­шою мірою впливає не кількість особин кожного виду в ньому, а кількісне співвідношення між різними фітоценотипами, тобто різними за ценотичною силою компонентами. За оптимальних умов домінуючі фітоценотипи швидко розвиваються, утворюючи велику кількість особин, які унеможливлюють або гальмують проникнення у фітоценоз будь-яких інших видів.

Рясність у фітоценозі істотно впливає як на локальні екологічні умови - освітленість, повітряний і тепловий режими, динаміку водного режиму, аерації,

мінерального живлення, кислотності ґрунту, так і на фізіологічні процеси окремих компонентів і загальну життєдіяльність фітоценозу - рівень транспірації і ефек­тивність фотосинтезу, умови запилення рослин, насиченість ризосфери мікро­організмами, водоростями, грибами тощо. Відомо, що в загущених посівах, як і в природних фітоценозах, рослини мають слабо розвинену механічну тканину, швидше наростають у висоту ("витягуються"), ніж у діаметрі, мають менше облистнені, але з дуже видовженими міжвузлями стебла. Отже, в них менша листкова фотосинтезуюча поверхня, що негативно позначається на репродук­тивній здатності, розподілі біомаси, величині й масі плодів та насіння. Життєздат­ність таких рослин послаблюється, тому вони частіше ушкоджуються хворобами. Знання цих особливостей дозволяє регулювати рясність і, відповідно, щільність у корисних людині фітоценозах з метою отримання максимальних врожаїв і високоякісної сільськогосподарської чи лісогосподарської продукції.

Визначають рясність виду різними методами, серед яких найбільш поширеними є такі: окомірна оцінка рясності виду; безпосередній підрахунок рясності кожного виду, маси органічної речовини, визначення просторового розташування особин виду; визначення об'ємних співвідношень виду.

Абсолютна рясність необхідна для встановлення продуктивності рослинного угруповання та його компонентів. Вона визначається за кількістю екземплярів, масою виду на одиницю площі (врожайність), розмірами площі проекції рослин (асиміляційна площа).

Відносна рясність показує співвідношення між видами, ступінь переважання одних над іншими. Вона виражається кількісно, площею (проективна), об'ємом чи вагою.

Підрахунок кількості екземплярів. Цим методом визначають рясність виду як у детальних стаціонарних дослідженнях, так і в тимчасових маршрутних обстеженнях природних і культурних фітоценозів. Його вважають одним з найоб'єктивніших методів оцінки рясності виду, оскільки це дає уяву про чисельність екземплярів, щільність рослин, співвідношення створюваної фітомаси компонентів фітоценозу.

При екземплярному обліку дуже важко визначити кількість особин кореневищних рослин - очерету звичайного, кореневищних осок чи злаків, наприклад, пирію повзучого тощо. Кореневища в них розростаються й утворюють масу вегетативних пагонів. У зв'язку із цим виникає проблема визначення одиниці обліку в якості особини: що обліковувати як окрему одиницю - пагін, систему пагонів - кущ чи кореневище?

Облік полегшується в тому випадку, коли кількість екземплярів збігається із кількістю пагонів. Методи підрахунку кількості екземплярів, незважаючи на трудомісткість і різноманітність підходів, є одним з найоб'єктивніших методів визначення рясності у фітоценозі.

Окомірний метод прямого обліку. Метод застосовують при маршрутних обстеженнях рослинності, коли нема потреби в дуже точних даних. Такий облік звичайно проводять за відносними показниками, зокрема, за шкалою рясності виду у фітоценозі, запропонованою О. Друде (1913). У цій шкалі прийнята така градація.

Шкала рясності О.Друде.

soc (socialis) - рослини змикаються надземними частинами;

cор3 (соріоsае) - рослини дуже рясні;

cор2 - рослини рясні;

cор1 - рослини досить рясні;

sр (sраrsае) - рідко, рослини розріджені;

sоl (sоlitaria) - рослини поодинокі,

un (unicum) – одна рослина на площі виявлення.

Шкала рясності Браун-Бланке.

r - Дуже рідко, із дуже незначною площею покриття (вид зустрічається поодинокими екземплярами проективне покриття менше 1%).

+ - Рідко, покриває невелику частину ділянки, проективне покриття =1%.

1 -Численний, але з незначною площею покриття – менше 1/20 ділянки, чи досить рідко, але проективне покриття близько 1/20 (в цілому проективне покриття 1-5%).

2 - Дуже численно, зі площею покриття 1/20-1/4 пробної ділянки (5-25%)

3 - Площа покриття = 1/4-1/2 пробної ділянки (50-75%).

4 - Площа покриття = 1/2-3/4 пробної ділянки (50-75%).

5 - Площа покриття більше ¾ пробної ділянки (більше 75%).

 

 




Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 80 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав