Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Тема 3. Регіональний аспект розвитку виробництва

Читайте также:
  1. I. Исторические аспекты возникновения теории инвестиций и инвестиционного менеджмента.
  2. I. Исторические аспекты возникновения теории инвестиций и инвестиционного менеджмента.
  3. I. Теоретические аспекты управления качеством медицинской помощи.
  4. V. ЕТАП САМОАНАЛІЗУ, ГРУПОВОЇ РЕФЛЕКСІЇ ТА САМОРОЗВИТКУ
  5. А) Структурный аспект изучения синтаксиса
  6. АКТИВІЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ НАРОДІВ АЗІЇ ТА АФРИКИ ЯК НОВА ТЕНДЕНЦІЯ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ПІСЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ
  7. Аналіз виробництва культури
  8. Аналіз тексту на уроках розвитку зв'язного мовлення
  9. АНАТОМО-ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ САМОУДОВЛЕТВОРЕНИЯ ОРГАНИЗМОМ ПОТРЕБНОСТИ В ДВИЖЕНИИ. ПРОЦЕСС ДВИЖЕНИЯ
  10. Анатомо-физиологические аспекты самоудовлетворения организмом потребности в движении. Процесс движения

Основними формами впливу інформаційно-психологічний війн на масову свідомість виступають мас-медіа, а також анекдоти, прислів’я, приказки та чутки [][7].

Інформаційно - психологічна війна – це гра тіней, де своє особливе місце займають мас-медіа. Сьогодні суспільство та особистість за умов наростання пресингу глобальних інформаційних мереж стають предметом перетворень та маніпуляцій. Створюються принципово нові мас-медіа -полімедіа, які поєднують у собі різноманітні засоби масових комунікацій в єдиний інформаційний ресурс, коли одна й таж інформація у різному вигляді і за різних умов подається в онлайн-режимі в Інтернеті на веб-сайті та в анонсах на телеканалі, в короткому повідомленні на розважальному музикальному радіоканалі, у ТВ-новинах, у вигляді статті в газеті та в аналітиці спеціалізованого журналу, що загалом надає більшої можливості впливу на масову свідомість, її модифікації. Шкода, дійсність демонструє, що не існує незалежних мас-медіа та незаангажованих журналістів. Найпотужніші медіа-імперії за самих різних обставин об’єктивно вимушені займати ту чи іншу сторону. Несвідомо чи навмисно вони відстоюють чиїсь інтереси [][8]..

В житті ми маємо справу не стільки з реальними об’єктами, скільки з інформацією про них, формами, паттернами, процесами. Проникаючи у нашу свідомість і володарюючи нею через особисте несвідоме, що уміщує його фундаментальне – колективне несвідоме, використовуючи нашу схильність до узагальнення, спираючись на нашу конформність, мас-медіа навіюють, прищеплюють та втілюють у масову свідомість певну псевдореальність. Інформаційно-психологічна війна вирішує питання певної віртуальної реальності, яка передує новій реальності, що приходить на зміну старій реальності. Створивши віртуальний вимір, ЗМІ залишається задати лише предметно-смислові відповідності, що визначають результат осмислення масової свідомості. Мас-медіа створюють соціальну реальність, вони ж задають хронологію дійсності. Все це робить ЗМІ незамінною зброєю в інформаційно-психологічних війнах [][9]..

Сугестивність ЗМІ поза сумнівом. Гіпнотизуючий ефект традиційних мас-медіа та Інтернет-медіа підвищує гіпнабельність аудиторії, що сприяє уразливості індивідуальної та суспільної свідомості. Дискурси, що задаються мас-медіа, вистроюють процес мислення окремих індивідів, що виступають первинним елементом суспільної свідомості, в загальний. В свою чергу, дискурсивні послідовності думок окремих індивідів в площині обмежень з відповідності і несуперечливості загальноіснуючим виступають у формі соціально-організованого мислення, формуючи масову людину чи людину натовпу. Гіпнабельність аудиторії та сугестивність ЗМІ – саме вони використовуються в інформаційно-психологічній війні. У масовій свідомості спостерігається ефект синестезії (посилення однієї домінанти за рахунок інших), перетворюючи біоенергетичний потенціал колективного свідомого і несвідомого у необхідний для атакуючої сторони спосіб мислення та дію [][10].

Інформаційно-психологічна війна між політичними супротивниками є реальністю нашого часу й властива не тільки для зовнішньополітичної сфери, але й, як зазначалося вище, активно використовується у внутрішньополітичній діяльності. Саме мас-медіа допомагають формулювати й обстоювати правила й ідеологічні настанови, що лежать у їх основі, адже їхні унікальні можливості та привабливий зміст роблять їх найефективнішими засобами поширення інформації. Мас-медіа перетинають не тільки географічні кордони, але і межі класів, культур, поширюючи розваги та інформацію, які прививають чи оновлюють одні погляди, й виключають інші, та прив’язують ідеологічні модуляції до джерел влади. Мас-медіа допомагають творити і регулювати соціальну реальність, структуруючи найзагальніший досвід своєї аудиторії [, с.88] [11]. ЗМІ задається дискурсивна віртуальна реальність, що формує соціальну дійсність, яка вигідна правлячим елітам. Політичний дискурс обумовлює загальний дискурс у засобах масової інформації, перш за все, в новинах. Це, в свою чергу, впливає на аналітику та відбивається у неформальній комунікації, спостерігається загальна стереотипизація.

Мас-медіа – головне знаряддя в пропагандистських війнах. Масові заходи, особливості створення натовпу та керування ним передбачають певні передумови, де визначальне місце сьогодні також надається ЗМІ. Мас-медіа стимулюють короткочасні шаблони поведінки і довготривалі конвенції, що впливають на суспільство [, с.88] [12]. Сформувавши свою аудиторію, ЗМК задають основи світогляду і світосприйняття у своїх споживачів, визначають хід їх думок і спонукають до дії, здібні в будь-який час перетворити її з нематеріального натовпу в матеріальний (за визначенням Московичи С. розподіливши натовп на матеріальний і нематеріальний (публіку), тобто глядачів, читачів, слухачів), із пасивної в юрбу активну, до того ж, не тільки прямим закликом до дії, а й за допомогою складновловимих, опосередкованих ефектів [, с.16] [13]. Людина маси позбувається своєї індивідуальності, знеособлюється, критичність мислення знижується, усвідомлення регресує, втрачається індивідуальна відповідальність, набуває місця імпульсивність, латентна чи відкрита агресія. «Заразливість» емоцій і думок натовпу не залежить від інтелектуального розвитку, культурного чи соціального рівня її членів, їх статусно-рольових відмінностей, юрба усереднюється. В натовпі індивід втрачає, завдяки дії навіювання, значну долю критики, при ослабленні та притупленні моральних вихідних, при підвищеній вразливості і гідній подиву внушаємості. Коли маси у наявності, завдання політики їх зорганізувати. Привести їх в рух можуть дві речі: пристрасть та вірування [, с. 60][14].

 


[1] Панарин И.Н. Технология информационной войны - М.: «КСП+», 2003. - 320 с.

 

[2] Лисенко В. В. Проблеми інформаційної незалежності держави / Лисенко В. В. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=59&c=1318>

 

[3] Лисенко В. В. Проблеми інформаційної незалежності держави / Лисенко В. В. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=59&c=1318>

[4] Лисенко В. В. Проблеми інформаційної незалежності держави / Лисенко В. В. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=59&c=1318>

 

[5] Лисенко В. В. Проблеми інформаційної незалежності держави / Лисенко В. В. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=59&c=1318>

 

[6] Почепцов Г.Г. Информационно-политические технологии. - М.: Центр, 2003, - 384 с.

[7] Лисенко В. В. Проблеми інформаційної незалежності держави / Лисенко В. В. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=59&c=1318>

[8] Лисенко В. В. Проблеми інформаційної незалежності держави / Лисенко В. В. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=59&c=1318>

 

 

[9] Лисенко В. В. Проблеми інформаційної незалежності держави / Лисенко В. В. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=59&c=1318>

 

[10] Лисенко В. В. Проблеми інформаційної незалежності держави / Лисенко В. В. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=59&c=1318>

 

 

[11] Лалл Дж. Мас-медіа, комунікація, культура: глобальний підхід / пер. з англ. - К.:К.І.С., 2002. - 264 с.

 

[12] Лалл Дж. Мас-медіа, комунікація, культура: глобальний підхід / пер. з англ. - К.:К.І.С., 2002. - 264 с.

 

[13] Лысенко В.В. СМИ и общественное мнение: технологии манипулирования // Персонал. - 2004. - № 9. - С. 14-21.

[14] Московичи С. Век толп. Исторический трактат по психологии масс / Пер. с фр. - М.: «Центр психологии и психотерапии», 1998. - 480 с.

 

Тема 3. Регіональний аспект розвитку виробництва

План

1.Процес виробництва – головна складова процесу взаємодії суспільства з природою.

2.Система економічних відносин.

3.Регіональний аспект розвитку суспільного виробництва

 

 




Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 37 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав