Читайте также:
|
Те із чого ми починаємо – є
· формулювання теми – (…), із початку формулювання теми задається для нижнього шару – воно безпосереднє продуктивне;
· отримавши тему (від «дяді») ми починаємо особливим образом
· самоорганізовуватися – щоби здійснити цю роботу:
- із однієї сторони - це нібито самоорганізація, яка виступає як програмування і може розглядатися
або як частина усього процесу роботи,
або як попередня фаза усього процесу роботи
Ми із початку повинні самоорганізуватися, потім виконати роботу. Але оскільки це розгортається у – мисленні -, то процес самоорганізації, вже передбачає особливе засвоєння усього того змісту, який нам потрібний (так, наприклад, не можливо програмувати дослідження та розробки за темою «розробка асортименту» не знаючи що таке «асортимент» та що таке «розробка»).
А раз у процесі програмування ми починаємо вирішувати усі ці питання:
- що таке розробка
- який у нас повинен бути продукт і т.д.
то ми вже почали роботу. Програмування, фактично, входить у цю роботу. Але у формулюванні теми – цього немає, тому ми робимо певну перебудову формулювання і кажемо:
у нас буде «програмування досліджень та розробок за темою …»
Так ми застосовуємо
· прийом надбудови над темою та доповнення її до ситуації програмування.
І тому у нас виходить у принципі
гетерогенна – різнорідна за составом, та
гетерохронна - різнорідна за часом – ситуація.
У нас із однієї сторони є – ситуація розробки асортименту,
а із іншої сторони – ситуація програмування цих розробок.
І це начебто дві різні ситуації, а із іншої сторони – це повинна бути єдина ситуація – вона, як слідує, повинна бути гомогенізована (зроблена однорідною - цілою)
І для цього ми від цього формулювання теми - вибудовуємо багато рівнів вглиб і багато рівнів вверх і таким образом доповнюємо ситуацію.
Саме формулювання теми не задає ні кількості, ні характеру цих рівнів вглиб та вверх. Вони (ці рівні) визначаються:
- нашою «зіпсованістю»
- різноманіттям позицій, які у нас є
- усіма тими засобами, які ми привносимо.
У принципі рішення задачі – заключається у нас (які ми, що ми бажаємо, що ми вміємо …), а ні у формулюванні теми.
Те як буде рішатися задача і як буде розроблятися кожна тема, - знов таки залежить від нас (ніякого реального об’єкту за темою ще немає, і ніякої ситуації за темою немає).
Ми їх ще повинні задати (від слова - задача), ця обставина і визначає перший блок процесів, які ми повинні здійснити після формулювання теми.
1.1 аналіз ситуації
1.2 цілеполагання (багато цілей) цілевизначення (конкретно)
1.3 тематизація
2.1 постановка задачі
2.2 рішання задачі
 |
3.1 проблематизація
 |  |  |  |  |  |  |  |  |  | |  |
4.1 вторинне цілеполагання
4.2 вторинна тематизація
4.3 вторинний аналіз ситуації
 |
5.1 планування рішання
Блок – схема: «послідовність етапів процесу програмування»
1.1 Ми повинні провести аналіз ситуації. Але ви розумієте, що цей аналіз ситуації є, по суті справи, завдання цієї ситуації. Ми повинні проаналізувати, ту ситуацію, яку ми створюємо або бажаємо створити своєю діяльністю.
Тому цей аналіз є одночасно, фактично і
проектування і
організація і
здійснення і ми ще будемо його і
Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 33 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |