Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Форми грошей, причини та механізм їх еволюції

Протягом історії функціонування гроші поетапно перебували у таких формах:

- товарній (характерні повноцінні гроші)

- паперовій

- кредитній

- електронній

1. Товарні гроші – товари першої необхідності (худоба, сіль, хутро, знаряддя виробництва, прикраси), потім благородні метали.

Найбільшого визнання тут одержали металеві монети, які мали назву повноцінних, що передбачали реальний ваговий вміст золота чи срібла, що відповідав їх реальній вартості (масштаб цін). При емісії (випуску) вилучали з обігу ті монети, вага яких не відповідала номіналу.

Спершу металеві гроші виступали у формі злитків срібла та золота.

Монета - грошовий знак, випущений державою та виготовлений з металу (золото, срібло, нікель тощо). Монета вважається повноцінною, якщо лігатура (домішок до металу) не перевищує 10 відсотків. Нині карбують лише неповноцінну монету, названою білонною чи розмінною монетою або популярно - більйоном.

З другої половини ХІХ ст. становище змінюється:

· номінальна вартість монет починає віддалятися від її реальної (вагової) вартості (бути меншою);

· в обігу з’являються розмінні монети, номінальна вартість яких значно перевищувала їх вагову вартість;

· емісія таких монет стає прибутковою справою.

Прибуток, отриманий від різниці між номінальною вартістю випущених в обіг грошей та витратами на їх емісію, отримав назву сеньйораж.

Роль загального еквіваленту закріпилась за благородними металами – золотом та сріблом. Це відбулося завдяки їх фізичним властивостям.

Демонетизація срібла – втрата ним грошових функцій - завершилася наприкінці ХІХ ст., коли в ролі грошового товару монопольне затвердилось золото. З 30-х років ХХ ст. відбулась і демонетизація золота, внаслідок чого кредитні гроші перестали обмінюватися на золоті та срібні.

Причинами демонетизації золота були:

1. Монополізація виробництва, яка призвела до того, що:

· на зміну товарному виробництву приходить усуспільнене виробництво;

· стихійне ціноутворення звільняє місце монополістичному ціноутворенню;

· золото витісняється кредитними грішми із обігу в скарб.

2. Двояка природа грошей як суспільного загального еквівалента. Єдність і протиріччя золота в тому, що воно поєднує унікальну властивість загального еквіваленту вартості з рисами цінного сировинного товару.

3. Золоті гроші стали стримувати експансію монополій.

Недоліками “товарних” грошей були:

· високі витрати на їх виготовлення;

низька податливість до регулюючого впливу держави з метою підтримання їх стійкості;

· незручність у використанні;

· подвійне їх використання як споживчої так і мінової властивості;

· довільна зміна вартості грошей всупереч потребам ринку та наміром держави;

· неможливість та нераціональність кількісно забезпечити потреби товарного обігу.

2. На зміну товарним (повноцінним) прийшли паперові гроші.

Еволюцію форм та видів грошей, їх економічну характеристику можна розглянути по таблицях 1.1, 1.2

Таблиця 1.1.