Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Історія держави і права зарубіжних країн 1 страница

Читайте также:
  1. B) созылмалыгастритте 1 страница
  2. B) созылмалыгастритте 1 страница
  3. B) созылмалыгастритте 2 страница
  4. B) созылмалыгастритте 2 страница
  5. B) созылмалыгастритте 3 страница
  6. B) созылмалыгастритте 3 страница
  7. B) созылмалыгастритте 4 страница
  8. B) созылмалыгастритте 4 страница
  9. CONTRATO DE LICENÇA E SERVIÇOS 2 страница
  10. CONTRATO DE LICENÇA E SERVIÇOS 3 страница

Альперович М. С. Испанская Америка в борьбе за независимость / М. С. Альперович. – М., 1971.

Бочаров В. В. Власть, традиции, управление (Тропическая Африка) / В. В. Бочаров. – М., 1992.

Жюльен Ш. А. История Северной Африки: Тунис, Алжир, Марокко: В 2 т. / Ш. А. Жюльен / Пер. с фр. – М., 1961.

История Африки в ХІХ – начале ХХ в. – М., 1984.

История Латинской Америки. – М.-К., 2003.

История Латинской Америки. Доколумбова эпоха – 70-е годы ХIХ века. – М., 1991.

Кириченко В. П. Нова історія краї Азії, Африки та Латинської Америки / В. П. Кириченко [Навч. посіб.]. – К.: Либідь, 2002. – 168 с.

Лебедева Э. Тропичекая Африка / Э. Лебедева. – М., 1999.

Рено Ф. Африканские рабы в далёком и недавнем прошлом / Ф. Рено, С. Даже / Пер. с фр. – М., 1991.

Рубель В.А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (ХVІІІ – друга половини ХІХ ст.): Навч. посібник / В. А. Рубель. – К.: Либідь, 2007. – 560 с.

Шемякин Я. Г. Латинская Америка: традиции и современность / Я. Г. Шемякин. – М., 1987.

 

 

Б. С. Бачур

Історія держави і права зарубіжних країн

Навчально-методичний
посібник

Одеса
“Астропринт”
2010


ББК 67.3(0)0я73

Б 32

УДК 34:94(100)(075)

 

 

Рекомендовано рішенням ученої ради економіко-правового факультету ОНУ імені І. І. Мечникова.

Протокол № 1 від 24 вересня 2010р.

 

 

Автор:

кандидат юридичних наук, доцент кафедри загальноправових дисциплін і міжнародного права ОНУ імені І. І. Мечникова Б. С. Бачур

 

Відповідальний за випуск:

завідувач кафедрою загальноправових дисциплін і міжнародного права ОНУ імені І. І. Мечникова, доктор філософських наук, кандидат юридичних наук, професор В. П. Плавич

 

 

Навчально-методичний посібник має на меті надання допомоги у самостійній роботі студентам денного та заочного відділень вищих навчальних закладів з вивчення історії держави і права зарубіжних країн. Містить загальні методичні вказівки, програму курсу, навчально-тематичний план, тематику і план семінарських занять, методичні вказівки з виконання контрольних робіт, контрольні питання та літературу до курсу історії держави і права зарубіжних країн.

Навчально-методичний посібник розрахований на студентів вищих навчальних закладів, які навчаються за спеціальністю “Правознавство”.


Загальні методичні вказівки

Ці навчально-методичні рекомендації мають на меті надати допомогу у самостійній роботі студентам І курсу денного і заочного відділень економіко-правового факультету по вивченню історії держави і права зарубіжних країн. Знання історії держави і права зарубіжних країн потрібне, насамперед, для того, щоб глибше зрозуміти сучасну державність і вміти прогнозувати основні тенденції її розвитку в найближчому майбутньому.

Історія держави і права зарубіжних країн досліджує виникнення, функціонування держави і права країн, що справили найбільший вплив на історію державності, аналізує зміст державно-правових процесів, що розвиваються у певному часі і просторі, досліджує властиві їм причинно-наслідкові зв’язки і розкриває конкретно-історичні закономірності.

Навчальний курс історії держави і права зарубіжних країн складається з двох частин. Перша частина вивчає історію держави і права Стародавнього світу і Середніх віків. Друга частина присвячена історії держави і права Нового і Новітнього часу.

Дані методичні вказівки, складені щодо першої і другої частини курсу.

Семінарські заняття є важливою формою навчальної роботи. Для того щоб добре підготуватися до семінару, студент повинен чітко уявляти собі цілі і завдання занять. Завдання семінару не зводяться також до перевірки знань студентів.

Головне завдання семінару інше — шляхом колективного обговорення першоджерел і рекомендованої літератури сприяти поглибленому вивчанню найбільш складних і важливих питань курсу історії держави і права зарубіжних країн. Тому семінарські заняття не повторюють, а доповнюють і поглиблюють матеріал лекційного курсу і навчальної літератури. План семінарського заняття вказує тему, порядок її розгляду і необхідну літературу. Обов’язковою умовою семінарського заняття є попереднє ретельне вивчення студентами пам’яток історії держави і права, різного нормативного матеріалу. Вивчення таких джерел, як Закони Хаммурапі, Закони XII таблиць, Салічна правда, Велика Хартія вольностей 1215 р., Соборне Уложення 1649 р., Конституція США 1787 р., Французький цивільний кодекс 1804 р., Німецьке цивільне Уложення 1896 р. та ін., дає можливість засвоїти зміст окремих інститутів права, структуру державного механізму, організацію державних установ тощо і тим самим підготуватися до відповіді на запитання, винесені в плані семінарського заняття.

При підготовці до семінарських занять студентам рекомендується використовувати підручники: Глиняный В. П. История государства и права зарубежных стран. — 4-е изд. — Х.: Одиссей, 2004. — Ч. 1; История государсва и права зарубежных стран: учебник для вузов: в 2 ч. / под общ. ред. Н. А. Крашенинниковой и О. А. Жидкова. — 3-е изд., стереотип. — М.: Норма, 2007; Макарчук В. С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: навч. посібник. — 4-е вид. — К.: Аттіка, 2004; Музыченко П. П., Витман К. Н. История государства и права зарубежных стран: история государства и права России. Ч. 2. — Х.: Одиссей, 2001; Страхов М. М. Історія держави і права зарубіжних країн: підручник для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. — 2-е вид.,перероб. та доп. — К.: Ін Юре, 2003; Федоров К. Г. Історія даржави і права зарубіжних країн: Навч. посібник. — К.: Вища шк.,1994; Черниловский З. М. Всеобщая история государства и права: учебник. — М.: ООО “ТК Велби”, 2002. Весь необхідний для занять законодавчий матеріал міститься в: Хрестоматії з історії держави і права зарубіжних країн: у 2 т. / за ред. В. Д. Гончаренка. — К., 1998.; Хрестоматии по Всеобщей истории государства и права зарубежных стран. — М.: Юрид. лит., 1984.

Самостійна підготовка студента до семінару повинна полягати в наступному.

Насамперед, потрібно прочитати конспект відповідної лекції і матеріал підручника, що стосується даної теми. Потім, відповідно до плану семінарського заняття, необхідно приступити до вивчення законодавчого матеріалу і зазначеної літератури.

Рекомендується мати спеціальний зошит для семінарських занять. Конспектувати підручник, переписувати в зошит законодавчий матеріал не потрібно. Варто обмежуватися лише короткими нотатками, що стосуються поставленого в завданні питання. При складанні тез свого виступу доцільно згрупувати рекомендовані статті чи параграфи джерела, скласти розгорнутий план відповіді і конспективно сформулювати його. Таким чином, у процесі підготовки до заняття студент навчається конспектувати матеріал, аналізувати нормативні акти, узагальнювати дані різних джерел і робити самостійні висновки. Під час виступу студент може користуватися своїм конспектом і нормативними актами.

У процесі семінарського заняття студенти висвітлюють окремі питання теми і доповнюють товаришів, пропонуючи свої виправлення чи заперечення. Під керівництвом викладача у колективному обговоренні аналізуються різні варіанти рішення поставлених у плані семінару питань, вирішуються спірні положення, виправляються помилки, допущені у виступах. Тим самим студенти навчаються формулювати й обґрунтовувати рішення питань, чітко аргументувати свої відповіді, захищати й обстоювати свою думку.

Наприкінці семінарського заняття, а якщо є необхідність, то й після закінчення обговорення окремого питання теми семінару, викладач повинен зробити висновки і дати оцінку виступам студентів.

Програма
курсу “Історія держави і права
зарубіжних країн”

Частина перша

Вступ

Предмет і метод науки. Значення історії держави і права як науки. Місце загальної історії держави і права в системі юридичних дисциплін.

Періодизація історії держави і права.

Розкладання первіснообщинного ладу. Зародження приватної власності. Виникнення соціальної нерівності, класів, політичної (пуб­лічної) влади. Виникнення держави і права.

Розділ I
Історія держави і права Стародавнього світу

Історія держави і права країн Стародавнього Сходу

Рабовласницька держава і право. Географічне середовище. Колективна земельна власність та її причини виникнення. Общинна організація і її вплив на форму державної влади. Східна деспотія (головні риси й особливості). Три головні відомства управління.

Давньоєгипетська держава. Виникнення і періодизація давньоєгипетської держави. Суспільний лад і його еволюція. Виникнення каст. Рабство. Фараон. Центральне і місцеве управління. Переписувачі (чиновники). Жрецтво. Суд. Збройні сили.

Стародавній Вавилон. Особливості виникнення і розвитку держави і права в Месопотамії. Правове положення груп населення. Рабство і його особливості. Державний лад Вавилона. Судовий устрій, збройні сили.

Стародавня Індія. Виникнення держави в Індії. Імперія Маур’їв. Особливості суспільного ладу і правового положення населення: громада, система варн (каст). Рабство. Державний лад. Центральне і місцеве управління. Суд. Збройні сили.

Стародавній Китай. Утворення класового суспільства і держави в Китаї. Основні риси суспільного і державного ладу.

Право в країнах Стародавнього Сходу. Закони царя Хаммурапі — найважливіша пам’ятка давньовавилонського права. Загальна характеристика законів. Правове регулювання майнових відносин. Положення рабів. Боргові й орендні відносини. Шлюб, родина і спад­кування. Злочини і покарання. Таліон і композиція. Судочинство.

Закони Ману — пам’ятка давньоіндійського права. Зв’язок релігії і права. Закріплення кастового ладу. Захист приватної власності. Регламентація договірних відносин. Особливості шлюбно-сімейного права. Злочини і покарання. Судовий процес за законами Ману.

Історія держави і права Стародавньої Греції

Розкладання родового ладу в Афінах. Реформи Тесея. Архонти й Ареопаг. Реформи Солона і Клісфена. Демократизація державного ладу в V ст. до н. е. Реформи Ефіальта і Перикла. Утворення Афінського морського союзу. Правове положення населення в Афінах у V–IV ст. до н. е.

Рабовласницька демократія в Афінах. Народні збори. Рада п’ятисот. Геліея. Вищі посади і порядок їх заміщення. Організація військової справи. Суд.

Виникнення держави в Спарті. Спартіати. Періеки. Ілоти. Військово-аристократичний характер політичної організації в Спарті. Царі. Герусія. Ефори. Народні збори.

Основні риси афінського права.

Історія держави і права Стародавнього Риму

Виникнення держави в Римі. Боротьба патриціїв і плебеїв. Реформи Сервія Туллія. Утворення аристократичної республіки.

Правове положення населення і державний лад у період республіки. Громадяни, латини, перегрини. Раби. Народні збори. Сенат. Магістратури. Військовий устрій.

Загострення соціально-класових суперечностей у Римі в II–I ст. до н. е. Нобілі і вершники. Законодавство Гракхів. Військова реформа Марія. Диктатура Сулли. Повстання Спартака. Перехід до імперії.

Зміна в суспільному ладі і правовому положенні населення в I-V ст. н. е. Едикт Каракалли. Виникнення і розвиток колонату. Принципат. Занепад республіканських установ і формування імперського чиновництва. Фінансове відомство. Роль армії. Домінат. Реформи Діоклетіана і законодавство Константина. Поділ імперії на Західну і Східну. Падіння Римської імперії.

Основні етапи розвитку римського права. Джерела права. Закони XII таблиць. Постанова народних зборів. Едикти магістратів. Преторське право. “Право народів”. Імператорські конституції. Роль римських юристів у розвитку права. Інституції Гая. Кодифікація римського права.

Римське право найдавнішого періоду. Манципація. Розподіл речей на манципні і неманципні. Договір позики (нексум). Сервітути. Делікти. Шлюб і сім’я за Законами XII таблиць. Легісакційний процес.

Римське право класичного і посткласичного періоду. Публічне і приватне право. Речове право. Способи набуття речових прав. Право власності. Квіритська і бонітарна (преторська) власність. Захист прав власності. Інститут володіння і власницький захист. Набувальна давнина. Право на чужі речі.

Зобов’язальне право. Поняття зобов’язання. Зобов’язання з договорів і деліктів. Чотири групи договорів: вербальні, літеральні, реальні, консенсуальні. Позика і позичка. Договір купівлі-продажу. Відповідальність продавця. Види договорів наймання. Шлюбно-сімейне право. Спадкове право.

Зміни форм цивільного процесу: легісакційний, формулярний, екстраординарний. Кримінальне право і процес.

Загальноісторичне значення римського права.

Розділ II
Історія держави і права середніх віків

Держава і право франків

Виникнення феодальної держави і права. Криза рабовласницької системи господарства і розвиток феодальних відносин.

Виникнення феодальних форм власності і державності в результаті розкладання первіснообщинного ладу.

Класи і стани при феодалізмі. Феодальна держава і політична організація суспільства при феодалізмі. Спільне й особливе в суспільному і політичному ладі феодальних держав.

Особливості виникнення держави у франків. Роль завоювання. Розвиток форм феодальної власності на землю: аллод, бенефіцій, феод. Установлення феодальної залежності і її форми. Комендація і прекарій. Імунітети.

Реформи Карла Мартелла.

Державний лад франків при Меровінгах.

Карл Великий і “відновлення” Західної Римської імперії. Державний лад Каролінгської монархії. Центральне і місцеве управління. Судова система. Верденський договір 843 р. і розпад франкської держави.

Джерела ранньофеодального права. Варварські правди. Основні риси Салічної правди. Регламентація общинних відносин. Аллод. Шлюб. Родина. Спадкування. Злочини і покарання. Судові штрафи. Ордалії. Співприсяжництво.

Феодальна держава і право Франції

Розквіт феодальних відносин. Формування основних станів феодального суспільства у Франції. Феодальна ієрархія. Королівська влада в IX–XII ст. Адміністративні і судові права феодалів. Початок боротьби за відновлення державної єдності і центральної влади. Значення державної централізації. Реформи Людовіка IX.

Зміни в положенні класів і станів у XIV–XV ст. Три стани.

Утворення станово-представницької монархії. Роль міст. Генеральні штати. Жакерія. Великий березневий ордонанс. Посилення королівської влади. Центральне і місцеве управління. Військова реформа середини XV ст. Судова система.

Абсолютна монархія, причини її виникнення і класова сутність. Державний лад Франції в період абсолютизму. Реформи Ришельє. Бюрократія і наймані війська. Податкова система і бюджет. Криза абсолютної монархії у Франції.

Розвиток феодального права у Франції. Партикуляризм і множинність джерел. Кутюми і їх кодификації. Рецепція римського права. Міське право. Канонічне право. Розвиток королівського законодавства.

Основні риси права феодальної власності на землю. Правове положення селянського наділу. Державна регламентація виробництва і торгівлі. Сімейне і спадкове право. Майорат. Право “мертвої руки”.

Каральний характер кримінального права. Злочини проти релігії і держави. Жорстокість покарань. Розвиток судочинства. Сваволя в галузі кримінального права і процесу. Процес за Ордонансом 1670 р.

Феодальна держава і право Англії

Формування феодальних відносин в англосаксів. Система управління в англосаксонських державах.

Нормандське завоювання і його вплив на суспільний і державний лад Англії в XI–XIII ст. Реформи Генріха II. Центральні органи влади. Управління на місцях. Армія. Суд.

Велика хартія вольності 1215 р.

Зміни в суспільному ладі Англії в XII–XV ст. Утворення станово-представницької монархії. Виникнення і розвиток парламенту. Формування органів місцевого самоврядування. Еволюція судової системи. Виникнення суду присяжних. “Суд справедливості”.

Абсолютна монархія в Англії. Повстання У. Тайлера. Роль держави в обгородженні земель і в процесі первісного нагромадження капіталу. Криваве законодавство. Союз джентри і буржуазії. Незавершений характер абсолютизму. Взаємовідносини короля і парламенту. Таємна рада і Зоряна палата. Висока комісія. Місцеве самоврядування. Особливості військової організації.

Розвиток феодального права в Англії. Особливості джерел права. “Загальне право” і судовий прецедент.

“Суди справедливості” і “право справедливості”. Статутне право.

Особливості англійського феодального права. Значення процесуальних формальностей у судах “загального права”. Довірча власність. Феодальні монополії. Класифікація злочинів. “Криваве законодавство”.

Феодальна держава і право Німеччини

Утворення феодальної держави в Німеччині. “Священна Римська імперія”. Політична децентралізація в імперії. Золота булла 1356 р. Влада князів. Управління в князівствах і містах. Військова організація.

Особливості станово-представницької монархії в Німеччині. Органи станового представництва (рейхстаг і ландтаги). Імперський суд і поліція.

Особливості абсолютизму в Німеччині. Селянська війна 1525 р. та її наслідки. Князівський абсолютизм. Поліцейська держава в Пруссії. “Освічений абсолютизм” в Австрії.

Особливості розвитку феодального права в Німеччині й Австрії. “Саксонське і Швабське зерцала”. “Кароліна”. “Терезіана”. “Прусське земське уложення” 1794 р.

Феодальна держава і право в країнах Східної Європи

Особливості розвитку феодальних відносин у Східній Римській імперії (Візантії). Еволюція суспільного і державного ладу. Імператор і центральний державний апарат. Особливості місцевого управління і військового устрою.

Вплив візантійської державності і візантійського права на державно-правовий розвиток слов’янських народів.

Феодальна держава в Болгарії.

Феодальна держава в Сербії.

Феодальне право в країнах Східної Європи.

Джерела права Візантії. Кодифікація Юстиніана. Еклога. Прохірон. Базиліки. Землеробський закон. Джерела й основні риси права слов’янських держав. Закон Судний людям. Законник Стефана Душана.

Римсько-католицька церква. Міста і міські республіки.

Феодальна держава і право в країнах Азії

Особливості розвитку феодальних відносин, феодальної держави і права в країнах Азії.

Арабський халіфат. Виникнення арабського халіфату. Організація державної влади при Омейядах і Абассидах. Особливості місцевого управління. Судова система.

Феодальна держава в Китаї. Особливості розвитку феодальної держави в Китаї. Державний лад. Центральні і місцеві органи самоврядування. Організація армії і суду. Китай під владою маньчжурів.

Феодальна держава в Японії. Особливості розвитку феодального суспільства і держави в Японії. Влада імператора. Сегунат. Організація управління і збройних сил.

Феодальне право в країнах Сходу. Джерела мусульманського права. Коран. Сунна. Фетва. Право власності. Зобов’язальні відносини. Особливості сімейного і спадкового права. Злочини і покарання.

Феодальне право Китаю і Японії.

Держава і право феодальної Росії

Передумови утворення Московської держави. Місце церкви в цьому процесі. Державний лад. Зміцнення самодержавної влади. Боярська дума. Реформи середини XVI ст., їхній дворянський характер. Земські собори. Реформа системи управління. Розвиток російського феодального права. Судебники 1497 р. і 1550 р. Форми феодальної власності на землю. Стоглав. Указні книги наказів. Соборне уложення 1649 р.

Правове положення населення за Соборним уложенням. Злочин і покарання за Соборним уложенням. Посилення інквізиційної форми процесу.

Передумови формування і особливості абсолютизму в Росії. Державний лад. Зміни в органах влади і управління. Сенат. Колегії. Утворення Російської імперії.

Правове положення станів у першій чверті XVIII ст. Указ про единоспадкування 1714 р. Табель про ранги 1722 р.

Розвиток права. Статути, регламенти, укази, маніфести. Військовий статут 1716 р. Види злочинів. Покарання по Військовому статуту 1716 р.

Адміністративна і судова реформа по Установі про губернії 1775 р. Поліцейські реформи. Жалувана грамота дворянству 1785 р. Жалувана грамота містам 1785 р. Кодифікація права в другій половині XVIII ст.

Частина друга

Розділ III
Історія держави і права нового часу

Буржуазна держава і право Англії

Виникнення і розвиток буржуазної держави і права. Економічні і політичні передумови буржуазних революцій. Періодизація історії буржуазного суспільства і держави. Передумови буржуазної революції в Англії. “Петиція про право” 1628 р. Основні етапи й особливості англійської буржуазної революції.

Утворення буржуазної держави в Англії. “Довгий парламент”. Громадянська війна. Страта короля і проголошення республіки. Протекторат Кромвеля. “Знаряддя управління” 1653 р.

Реставрація Стюартів. Оформлення конституційної монархії. Торі і віги. “Габеас корпус акт” 1679 р. Переворот 1688 р. “Білль про права” 1689 р. Акт про престолонаслідування 1701 р. Висування парламенту. Виникнення кабінету міністрів.

Державний лад в Англії і його розвиток XVII–XVIII ст. Виникнення і розвиток міністерської відповідальності перед парламентом (відповідальний уряд). Король. Парламент. Кабінет міністрів. Місцеве самоврядування. Судова система.

Аграрний і промисловий переворот наприкінці XVIII ст. Зміни в класовій структурі в Англії. Перетворення Англії на “класичну країну капіталізму”.

Виборчі реформи 1832 р. та 1867 р. Консерватори і ліберали. Ослаб­лення королівської влади. Посилення урядової влади. Органи центрального і місцевого управління в першій половині XIX ст.

Створення колоніальної імперії. Управління колоніями. “Акт про дійсність колоніальних законів” 1865 р. Виникнення домініонів.

Партійна система. Утворення лейбористської партії.

Зміни в державному ладі Англії. Виборча реформа 1884–1885 рр. Реформи місцевого управління. Початок кризи парламентаризму. Акт про парламент 1911 р. Зростання бюрократизму і мілітаризму. Акт про захист держави 1914 р. Судова реформа 1873–1875 рр.

Британська імперія в 1871–1918 рр. Колоніальні війни. Положення Ірландії. Положення Індії. Домініони. Імперські конференції.

Англосаксонська система буржуазного цивільного права. Джерела цивільного права. Основні інститути англійського цивільного права: право власності, зобов’язальне право, сімейне і спадкове право. Довір­ча власність. Зміни в цивільному праві. Законодавство про компанії, монополії й обмежувальну торгову практику. Вплив цивільного права Англії на право США, Канади, Австралії й інших країн.

Джерела англійського кримінального права. Консолідовані акти. Злочини і покарання за англійським правом. Кримінальний процес Англії і його основні риси.

Держава і право США

Організація управління в північноамериканських колоніях Англії. Війна за незалежність. Декларація незалежності 1776 р. Створення конфедерації і “Статті конфедерації” 1781 р. Причини переходу від конфедерації до федерації. Конституція США 1787 р. “Білль про права” 1791 р. Закон про судоустрій 1789 р. “Конституційний нагляд” Верховного суду США. Територіальне розширення США. Боротьба між плантаторами-рабовласниками Півдня і промисловою буржуазією Півночі за владу. Громадянська війна 1861–1864 рр. “Реконструк­ція” Півдня. Конституційний розвиток США після громадянської війни. Верховний суд США в боротьбі проти державного втручання в економічні і соціальні відносини, санкціонування расової сегрегації і дискримінації. Виникнення й оформлення двопартійної системи.

Зміцнення федерації. Основні зміни в державному ладі наприкінці XIX — початку XX ст. Виборче право. Зміни в положенні конгресу. Зростання ролі президентської влади. Каральні органи. Організація влади і управління в штатах.

Становлення правової системи в США в колоніальний період.

Еволюція загального права після завоювання незалежності.

Історія законодавства в XIX ст.

Історія цивільного права і правове регулювання підприємництва в США наприкінці XIX — початку XX ст.

Буржуазна держава і право Франції

Буржуазна революція 1789–1794 рр. і утворення буржуазної держави у Франції. Основні етапи революції. Установчі збори. Закони про “знищення феодального режиму” 4–11 серпня 1789 р. “Декларація прав людини і громадянина” 1789 р. Конституція 1791 р.

Національний конвент. Ліквідація монархії і проголошення республіки. Жирондисти і якобінці. Диктатура якобінців. “Декларація прав і свобод людини і громадянина” і Конституція 1793 р. Революційний уряд. Конвент. Комітет суспільного порятунку. Комітет суспіль­ної безпеки. Комісари конвенту. Революційні комітети.

Переворот 9-го термідора. Реорганізація уряду. Конституція 1795 р. Директорія.

Державний переворот 1799 р. (Наполеона Бонапарта). Встановлення консульства. Конституція 1799 р. Організація законодавчої влади. Виконавча влада. Організація адміністративного управління. Органічні сенатус-консультанти 1802 р. та 1804 р. Армія і поліція в період імперії. Падіння імперії Наполеона Бонапарта.

Реставрація монархії Бурбонів. Хартія 1814 р. Хартія 1830 р. Революція 1848 р. і проголошення республіки. Конституція 1848 р.

Державний переворот Луї Бонапарта 1851 р. і Конституція 1852 р. Державний лад Другої імперії. Політичний режим Другої імперії. Франко-прусська війна і падіння імперії.

Революція 18 березня 1871 р. Утворення Паризької Комуни. Політичні партії в Паризькій Комуні: бланкісти і прудоністи.

Зламування буржуазної державної машини. Декларація “До французького народу” від 19 квітня 1871 р. Основні принципи організації влади Паризької Комуни: виборність і змінюваність посадових осіб, ліквідація парламентаризму. Соціально-економічні заходи Паризької Комуни. Організація збройних сил. Судова організація. Основні риси права.

Розроблення і прийняття Конституції 1875 р. Державний лад і політичний режим Третьої республіки.

Місцеве управління. Судова система. Армія і поліція. Дві палати. Еволюція президентської влади. Піднесення ролі уряду. Багатопартійність і парламентська більшість. Політичні кризи, боротьба за повернення до авторитарних форм управління. Зміцнення республіки і лібералізації режиму. Входження соціалістів у буржуазний уряд. Бюрократизація і мілітаризація державного апарату. Створення колоніальної імперії. Організація управління колоніями в Азії й Африці. Виникнення французького цивільного буржуазного права. Ліквідація феодальної власності і феодальних повинностей. Принципи буржуазного цивільного права, закріплені в Декларації прав людини і громадянина 1789 р.

Джерела французького цивільного права. Кодекс Наполеона 1804 р. — класична пам’ятка буржуазного цивільного права. Основні інститути: рівність перед законом, необмежене право власності, воля договорів, сімейне і спадкове право. Вплив кодексу на цивільне право інших країн. Торговий кодекс 1807 р.

Кримінальне право Франції. Політична реакція і Кримінальний Кодекс 1810 р. Загальна оцінка кодексу. Система кодексу. Злочин і покарання. Кримінальне законодавство Франції наприкінці XIX ст. Кримінальний процес Франції. Кримінально-процесуальний кодекс 1808 р.

Буржуазна держава і право Німеччини

Німеччина після Віденського конгресу. Митний союз. Перевага Австрії.

Революція 1848 р. і її вплив на розвиток німецьких держав.

Прусська монархія: сутність і особливості. Конституція 1850 р. Король. Уряд. Ландтаг.

Північногерманський союз. Гегемонія Пруссії в Німецькому союзі. Конституція союзу 1867 р.

Утворення Німецької імперії. Політичні партії. Утворення соціал-демократичної партії.

“Прусський шлях розвитку” у сільському господарстві.

Конституція Німецької імперії 1871 р. Імператор. Канцлер. Бундесрат. Гегемонія Пруссії. Мнимий федералізм. Армія. Поліція. Судова система.

Утворення колоніальної імперії. Управління колоніями.

Австрійське цивільне уложення 1811 р. Сполучення форм феодального і буржуазного цивільного права.

Цивільне право Німеччини. Джерела цивільного права німецьких держав. Уніфікація цивільного права Німеччини. Розроблення і прийняття Німецького цивільного уложення (НЦУ) 1896 р. Особливості НЦУ як кодификації цивільного права наприкінці XIX — початку XX ст. ст. “Соціалізація права”. Система НЦУ. Юридичні особи. Право власності. Зобов’язальне право. Сімейне і спадкове право. Пережитки феодалізму в нормах НЦУ.

Торгове уложення Німеччини 1897 р.

Вплив НЦУ на цивільне законодавство інших країн. Кримінальне право Німеччини. Кримінальний кодекс 1871 р. Злочин і покарання за кодексом. Виключний закон проти соціалістів 1878 р. Кримінально-процесуальний кодекс Німеччини 1878 р.

Буржуазна держава і право Японії

Буржуазна революція 1868 р. у Японії. Буржуазні реформи 70–80‑х рр. Зміни в політичній системі Японії. Утворення політичних партій.

Конституція 1889 р. Державний лад Японії. Імператор. Уряд. Закон про імператорський дім. Державна рада. Парламент. Армія. Поліція. Судова система. Місцеве управління.

Держава і право Росії XIX — початку XX ст.

Криза феодально-кріпосного ладу і розвиток буржуазних відносин. Реформа державного ладу і управління за часів Олександра I та Миколи I.

Розвиток права. Кодифікація права в першій половині XIX ст. Основні риси цивільного та кримінального права за Зводом законів Російської імперії.




Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 52 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.023 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав